Українці найгірше ставляться до росіян, але відносини з поляками теж погіршились – дослідження КМІС

Українці найприхильніше ставляться до україномовних і російськомовних українців, а от найбільша соціальна дистанція зберігається до росіян-жителів росії, білорусів-жителів Білорусі та українців-жителів росії. Водночас з 2022 року в українців погіршилось ставлення до поляків, російськомовних українців, натомість покращилось ставлення до німців і росіян, які проживають в Україні, йдеться в соціологічному дослідженні Київського міжнародного інституту соціології.

Соціологи вимірювали допустиму соціальну дистанцію для громадян України. Опитаних просили оцінити ставлення до деяких соціальних і національних груп за шкалою від 1 до 7, де:

1 – Як членів своєї родини,

2 – Як близьких друзів,

3 – Як сусідів,

4 – Як колег по роботі,

5 – Як жителів України,

6 – Як гостей України,

7 – Ви не пускали би їх в Україну.

Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.

Найменша соціальна дистанція в суспільстві до україномовних українців – 2,4, і російськомовних українців – 3,5.

Далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці – для всіх індекси в межах 3,9, тобто ставлення до цих груп є доволі близьким.

Наступну групу формують поляки, французи та американці — індекси близько 4,0-4,1, після яких ідуть білоруси-жителі України — 4,5, і румуни – 4,7. Вищий рівень соціальної дистанції спостерігається щодо росіян-жителів України (4,8), африканців (5,2) і ромів (5,3).

Ще більш віддаленими є білоруси-жителі Білорусі (5,6) та українці-жителі росії (5,6).

Найбільша соціальна дистанція серед українців до росіян-жителів росії – 6,5, що свідчить про дуже високий рівень відчуження. 80% українців не допускали б росіян навіть як туристів.

Соціологи зазначають, що у порівнянні із 2022 роком у цілому соціальна дистанція до більшості етнічних груп зросла, тобто ставлення дещо погіршилося.

Найпомітніше зростання соціальної дистанції спостерігається щодо поляків – +1.1 бала, хоча у 2022-2023 роках ставлення до поляків було одним із найкращих і залишалося стабільно позитивним. Попри це погіршення, ставлення до поляків залишається значно кращим, ніж до більшості інших груп із вищою соціальною дистанцією.

Також зросла соціальна дистанція до російськомовних українців — +0.7 балу, однак вони все одно залишаються найближчою групою до населення України після україномовних українців.

У меншій мірі зміни стосувалися канадців і американців (+0.4 балу) та африканців (+0.3 балу). Також дещо зросла дистанція до ромів, румунів і білорусів – жителів Білорусі (приблизно на 0.2-0.3 бала).

Натомість є і певне покращення ставлення до окремих груп, як от росіян-жителів України (-0.3 балу) та німців (-0.1 бала), хоча ці зміни є відносно невеликими.

Соціальна дистанція до росіян-жителів росії залишається найвищою і практично не змінилася.

Загальний рівень ксенофобії у 2025 році соціологи визначили на рівні 4,3 балу, що дещо вище, ніж у 2023 році, але в цілому залишається на середньому рівні: більшість населення готова приймати представників інших етнічних груп як сусідів, колег або жителів України, але не як членів родини чи близьких друзів.

Соціологічне дослідження проводили упродовж 19 вересня-5 жовтня 2025 року за шкалою соціальної дистанції Богардуса методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України, підконтрольних Уряду України територія серед 1008 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, однак частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

Джерело