Цьогоріч Тячівська ЗОШ І–ІІІ ступенів з угорською мовою навчання ім. Ш.Голлоші розпочала навчальний рік із 63 першокласниками. За словами директора школи Тюнде Павлик, заклад стає дедалі популярнішим серед місцевих угорців та змішаних сімей.
– Ми розпочали цей навчальний рік із 63 учнями першого класу, тож змогли відкрити два класи, але аудиторій нам не вистачає. На сьогодні половина дітей походить з угорських сімей, а решта – з українських або змішаних. У нашій школі навчаються 422 учні. Найбільшою проблемою в роботі закладу є громадське харчування, оскільки ми не маємо власної їдальні – ділимо приміщення з Реформатським ліцеєм. Тому дотримуватися карантинних заходів, коли годуємо всіх дітей, стає дедалі важче.
За сприяння мера міста, персонал школи пройшов тестування на коронавірус. Слава Богу, всі здорові, тож ми змогли розпочати навчальний рік. Ще одна складність полягає в тому, що ми можемо використовувати лише один вхід до закладу, але намагаємось якось виправити й це.
– Останнім часом угорська школа стає дедалі популярнішою. У чому причина?
– На мою думку, курси з угорської мови, започатковані Центром освіти для дорослих ЗУІ, мали вплив на батьків, оскільки ті, хто записався, зрозуміли, що доцільніше починати вивчати мову в дитинстві. Крім того, наша школа є досить популярною в місті, бо в нас є все необхідне, щоб надати дітям хорошу освіту. Як правило, найскладніше учням початкових класів, адже частина з них не володіє угорською мовою, але до кінця початкової школи вони її освоюють.
– На жаль, освітня ситуація залишається нестабільною через можливий карантин, тому я вважаю, що нам потрібно бути готовими до всього. Як ви готуєтеся до цього?
– Мій колега Бейла Копас узяв участь у п’ятиденних курсах, організованих Товариством угорських педагогів Закарпаття (KMPSZ) у рамках онлайн-освіти в Берегові. Він пройшов навчання й після проведення практичних підготовчих занять серед колег став «тренером». Зізнаюся, я сама брала участь у практичних заняттях, і повинна сказати, що нам це дуже допомогло. Завдяки тренінгу колектив підготувався також до режиму онлайн-навчання.
– Чи є різниця між онлайн та практичною навчальною програмою?
– Насправді великої різниці немає. Більша проблема полягає в тому, що ми не бачимо дитячих очей, і як наслідок, у цифровому світі часто неможливо зрозуміти, чи засвоїла дитина матеріал, можна рухатися далі чи ні. Проблемою в онлайн-освіті є також те, що діти з неблагополучних сімей не мають належних умов для реалізації такої форми навчання. Тож ніщо не може замінити контактні години (уроки).
– Чи модно серед випускників школи продовжувати навчання за кордоном?
– На жаль, половина учнів покидає нас. Однак найбільшою проблемою є те, що значна частина наших вихованців обирає Реформатський ліцей, саме тому ми, наприклад, цього року не мали 11-го класу. Це непроста ситуація.
– Яких результатів ви досягли за час роботи на посаді директора?
– Я обіймаю посаду директора закладу другий рік. Протягом цього часу за сприяння міської ради мені вдалося навести порядок у вбиральнях та кількох класах. Ми отримали обіцянку від голови Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) Василя Брензовича, що ця організація допоможе вирішити проблему з їдальнею, а також нестачею класів, оскільки в такому разі ми не матимемо можливості приймати більше учнів. В українській школі в першому класі навчаються 72 дитини, а в нас – 63. Я вважаю, що це дуже хороший коефіцієнт, тому потреба в розширенні класів виправдана.
– Які факультативні гуртки можуть відвідувати діти в школі?
– У нас є можливість вивчати угорські народні танці. Наприклад, нещодавно під керівництвом нашого вчителя Кристофора Дьоньді ансамбль народних танців «Нересен» переміг у конкурсі Szól a fülemüle! -VI. Пошук талантів Закарпатської народної музики та танців. Крім того, працює гурток з настільного тенісу, і наші учні нерідко стають фіналістами на районних змаганнях. Ми сподіваємося, що спортивна й танцювальна діяльність нашого закладу триватиме, незважаючи на епідемію коронавірусу.
Джерело: VE/Kárpátalja hetilap