Цьогоріч відзначається 30-та річниця Декларації прав людини в ісламі

Цього року відзначається 30-річчя Каїрської декларації про права людини в ісламі, підписаної 45 державами – членами Організації Ісламська конференція, яка тлумачить права людини в мусульманській перспективі на основі шаріату. Документ є своєрідною відповіддю на Загальну декларацію прав людини ООН, – повідомило міжнародне інформаційне агентство V4NA.

Каїрська декларація прав людини була підписана 45 державами – членами Організації Ісламського співробітництва 5 серпня 1990 р. у Каїрі, після схвалення на 19-й конференції міністрів закордонних справ держав – членів Організації Ісламського співробітництва. Документ був створений як своєрідна відповідь на Загальну декларацію прав людини ООН, про деякі пункти якої мусульманські країни не змогли домовитись, тому не можна розглядати її як повну адаптацію.

Прийняття Каїрської декларації мусульманськими країнами стало своєрідною реакцією на очікування Заходу, приводячи проголошену ООН Західну декларацію прав людини у відповідність до їхнього власного світогляду, заснованого на шаріаті.

Це визнало важливість захисту прав людини, але в заяві чітко вказано, що „всі права і свободи, викладені в цьому документі, підлягають шаріату” і що ” Ісламський шаріат є єдиним джерелом для тлумачення або пояснення будь-яких статей цієї Декларації”. У першому пункті документа зазначено, що „всі люди є рівними з точки зору основної людської гідності та основних обов’язків і відповідальності, без будь-якої дискримінації, незалежно від раси, кольору шкіри, мови, віросповідання, релігії, соціального статусу чи чогось іншого”.

Однак вони додають, що „правдива (істинна) віра гарантує підвищення цієї гідності”, а також, що „ніхто не має переваги над іншими людьми, хіба що в благочесті і добрих справах”. Однак, згідно з шаріатом, існує лише одна правдива віра, як свідчить мусульманське віросповідання: „Немає іншого божества, крім єдиного істинного Бога, і Мухаммед є Його пророком”. На самому початку Декларації прав людини написано, що всі люди підпорядковані Аллаху.

У тексті документа можна помітити, що права людини, які також названі в Декларації прав людини ООН, підпорядковуються ісламському законодавству. Що стосується насильства, то в документі зазначено, що фізичне здоров’я повинно бути забезпечене для всіх, і це питання є компетентністю держави, і „забороняється позбавляти життя людей за винятком причин, передбачених шаріатом”.

Із Каїрської декларації також виявляється, що, хоча батьки можуть обирати освіту, яку отримуватимуть їхні діти, вона повинна відповідати принципам шаріату. Крім того, у документі зазначено, що кожен має право на вільне висловлення своєї думки таким чином, щоб це не суперечило принципам шаріату. Тому Каїрська декларація, як написано, має на меті „служити загальним керівництвом для держав-членів із прав людини”, проте останнім часом цей документ неодноразово піддавався критиці.

Автор, лауреат Нобелівської премії Ширін Ебаді у своїй статті 2018 року стосовно документу пише: якщо ця заява розглядається як спосіб для мусульманських країн виконати Загальну декларацію прав людини ООН, то з цим проблем немає. З іншого боку, мусульманські держави йдуть „дуже поганим шляхом”, якщо декларація була зроблена як контр-відповідь на декларацію ООН про права людини.

За його словами, це означало б, що мусульмани мали право створювати для себе документ про права людини на релігійній основі. І тоді виходить, що інші релігійні групи, крім мусульман, могли б ініціювати подібні починання, які були б не сумісними із загальнолюдськими правами людини.

З нагоди 30-ї річниці речник депутатської групи „Альтернатива для Німеччини” (AfD) Юрген Браун заявив, що документ ставить людей під закон шаріату, який, на його думку, явно суперечить правам людини. За його словами, згідно з Каїрською декларацією, наприклад, у випадку крадіжки злодієві може бути відрубана рука, а перелюбник може бути забитий камінням – адже це ті покарання, які шаріат накладає на правопорушників.

Джерело: origo.hu