Карантин вихідного дня не допоможе зупинити поширення COVID-19 в Україні, - моделювання КШЕ

Фахівці Київської школи економіки проаналізували ситуацію з COVID-19 в Україні та дійшли висновку, що карантин вихідного дня не зупинить хвилю поширення коронавірусної недуги.

Про це свідчать дані нового моделювання КШЕ.

“Карантин вихідного дня не допоможе зупинити поширення COVID-19, при цьому завдасть шкоди бізнесу та добробуту родин. Жодне часткове обмеження на сьогодні не є ефективним засобом стримування пандемії в Україні. Його наслідком буде неминуче запровадження більш жорстких обмежень у майбутньому – з іще більшими витратами для економіки”, – повідомляють у КШЕ.

За попередній тиждень (5-12 листопада 2020 року) поширення коронавірусу в середньому по Європі сповільнилося вдвічі, хоча загалом ріст захворюваності все ще значний. Запроваджений у кінці жовтня – на початку листопада локдаун спрацював у Бельгії та Чехії. Кількість хворих різко почала знижуватися у цих країнах. 

Однак у Польщі, попри запроваджені минулого тижня жорсткі обмеження, ситуація погіршується. Локальний карантин ввели навіть у Швеції, де з самого початку пандемії робили ставку на формування колективного імунітету, а не на стримування розповсюдження вірусу, зазначають у КШЕ.  

У Румунії обмеження посилювали незначно, і лише в окремих регіонах. Там ріст інфікування прискорюється. Тим же шляхом нині рухається і Україна. 

“Наша рольова модель на сьогодні – це Румунія.Ми діємо так само: вводимо незначні карантинні обмеження, які не впливають на загальну картину розповсюдження коронавірусу. В Україні швидкістю росту захворюваності вища за європейську. Ми тримаємося в п’ятірці країн з найбільш складною ситуацією вже другий місяць. Україна і далі остання серед країн Європи за обсягами тестування”, – коментує ситуацію в Україні керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.

На думку фахівців, приватні лабораторії поки тільки допомогли розвантажити “чергу” з ПЛР-тестів.

За минулий тиждень черга із необроблених тестів на коронавірус зменшилася в областях, де в другій половині жовтня почали співпрацювати з приватними лабораторіями. Це Донецька, Харківська, Сумська, Черкаська, Миколаївська та Полтавська області. Але це не допомогло вирішити ситуацію з тестуванням. У той же час значно зросла частка позитивних тестів серед усієї кількості тесті – з 19% до 22%. 

До того ж, , за оцінками аналітиків Київської школи економіки, серед зразків ПЛР-тестів “у черзі” очікують близько 7 700 не виявлених випадків COVID-19.

Станом на 12 листопада центрами активного спалаху в Україні стали: Запорізька, Івано-Франківська, Житомирська, Хмельницька та Чернівецька області. Тільки шість областей – Дніпропетровська, Кіровоградська, Луганська, Тернопільська, Черкаська і Чернігівська – в зоні помірного спалаху. Кожна третя лікарня першої хвилі критично заповнена хворими на COVID-19.

Тенденція зберігається за рахунок постійного додавання нових лікарень та нових ліжок. Так, за минулий тиждень додалось 6 лікарень та сукупно 2 181 нових ліжок. 142 лікарні критично заповнені хворими на COVID-19, а 92 – сильно перевантажені, 75 – завантаженні на 100%. Половина лікарень – у зоні відносної безпеки.

За весь період пандемії кожен десятий медик в Україні перехворів на COVID-19.  

Серед населення в цілому за офіційною статистикою на ковідом перехворіло 1,25% населення. Серед усіх медиків – 9,85%. Ріст захворюваності серед медиків вибухнув навесні і перевищив середню захворюваність по країні у 30 разів. Влітку цей показник сповільнився. У серпні захворюваність серед медичного персоналу знову почала суттєво зростати, як і серед населення по країні. Нині захворюваність серед медиків у 6 разів вища, ніж в цілому по країні.

На думку фахівців, слід запровадити національні обмеження (локдаун у визначених сферах за прикладом Німеччини) на визначений період часу (1 місяць) з метою радикально зменшити поширення та взяти його під контроль. Після цього можна буде повернутися до адаптивної моделі карантину, подібної до тої, що діяла в липні-серпні 2020 року. Обмеження необхідно супроводжувати пакетом економічної підтримки для бізнесу та громадян.

Головна мета обмежень – зберегти систему лікарень та медичний персонал у дієздатному стані до закінчення осінньо-зимової хвилі пандемії. Ситуацію стримує активне додавання нових COVID-ліжок, однак цей ресурс – вичерпний та вкрай обмежений.

Слід запровадити пряму оплату тестування приватним лабораторіям через Національну службу здоров’я України. Необхідно радикально збільшити обсяги тестування паралельно з карантинними обмеженнями, щоб взяти під контроль поширення вірусу. Оплата напряму приватним лабораторіям збільшить доступність людей до послуг тестування та значно покращить виявлення.

Джерело