Вічній мерзлоті, точніше її таненню, в наші дні приділяється дедалі більше уваги. Хоча багато хто з учених вважає, що метан, який виходить з-під талої землі, не впливає на зміну клімату, наразі невідомо, скільки газу може виділитися через стале потепління.
Танення вічної мерзлоти – не лише екологічна проблема. Ця територія містить масштабну кількість CO2 та метану, які запечатані замерзлим грунтом, котрий тепер повільно розмерзає.
Танення вічної мерзлоти відбувається, на жаль, дуже швидко, і це запускає такі процеси, як утворення величезних ям – кратерів по всьому Сибіру.
Вчені деякий час підозрювали, що кількаметрові у діаметрі кратери глибиною до 30 метрів утворюються через вивільнення метану, але лише нещодавно знайшли докази цього. Тепер вони досліджують отвори за допомогою безпілотників.
Внаслідок танення метан виділяється і накопичується в підземних порожнинах, створюючи випуклості на поверхні землі. Газ накопичується до досягнення критичних обсягів та вибуху, залишаючи величезні «рани» в сибірському ґрунті.