Меморіальний захід із нагоди річниці розгортання бойового прапора Ференца Ракоці ІІ, який закликав до Національно-визвольної боротьби угорського народу, 21 травня відбувся і в селі Вари, і у місті Берегово. Цього року з огляду на епідемію корононавірусу громадська організація «Про культура Субкарпатіка» вирішоло організувати ходу шляхом куруців із села до міста.
Після покладання вінків у селі Вари до меморіальної дошки, розташованої на стіні церкви, організованого Товариством угорської культури (КМКС) , учасники дійства згадали події 21–22 травня 1703 року і в селах Боржава та Мужієво, а також на центральній площі міста Берегово.
«Куруци» в автентичних історичних костюмах проїхали на кінних екіпажах по населених пунктах до площі Кошута у Берегові. Історичні події часів початку Національно-визвольної боротьби угорського народу під керівництвом Ференца Ракоці ІІ відродили за участі історика, краєзнавця Барнабаша Кейса, акторів Закарпатського обласного угорського драматичного театру, музичного народного ансамблю «Кокаш» та студентів Закарпатського угорського інституту.
Протягом дійства зачитали текст так званої Бережанської відозви, яку в селі Бережани Ференц Ракоці ІІ вручив закарпатському селянину Томашу Есе, котрий не побоявся діями підтвердити своє прагнення до свободи. Історичну атмосферу прикрасили народними танцями.
На площі Ракоці у Берегові, зокрема, відбулося й покладання вінків до погруддя Томаша Есе, ватажка куруців.
Президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова громадської організації «Про культура Субкарпатіка», Ільдико Орос кореспонденту нашого видання повідомила, що День міста Берегова вже п’ятий рік поспіль поєднують із пам’ятним заходом, проте цьогоріч від масових заходів, з огляду на карантинні обмеження, також довелося відмовитися. «Повстання куруців є спільним корінням усіх народів, які мешкають в області, оскільки на Закарпатті розгорнули прапор боротьби проти Габсбургів. Тому ми оживляємо цю подію, яка через засоби масової інформації охопить усе Закарпаття», – зазначила І. Орос.
(CsA/Kárpátalja hetilap)