На Ужгородщині відкрили пам’ятний знак. ФОТО

У селі Галоч Ужгородського району урочисто відкрили пам’ятний знак, установлений до 100-річчя підписання Тріанонського мирного договору, та провели меморіальний захід.

Дійство розпочалося святковою месою в місцевій римо-католицькій церкві, а після процесії з нагоди свята Тіла і Крові Христових відбувся захід до Дня національної єдності угорців, організований місцевим осередком Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). Пам’ятний знак через пандемію урочисто відкрили лише цього року, до 101-ї річниці підписання Тріанонського мирного договору.

Присутніх привітала голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Тюнде Пекар і наголосила: «Протягом історії угорська нація стикалася з багатьма труднощами, але ми досі тут! Ми багато пережили й переживаємо сьогодні, та, як говорить приказка, усе, що нас не вбиває, робить нас лише сильнішими».

Тюнде Пекар повідомила, що ідея встановлення пам’ятного знака виникла у 2019 році під час розмови з почесним головою місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Галоч Ласлом Молнаром. Завдяки гранту Фонду ім. Габора Бетлена за сприяння Товариства угорської культури Закарпаття торік пам’ятний знак вдалося виготовити, проте через епідемічну ситуацію відкрити його змогли лише цього року.

«Для угорської нації Тріанон – це хрест, який символізує страждання, але водночас дає надію, оскільки завбачує воскресіння. З урахуванням цього напрямку думок на вершині пам’ятного знака встановлено хрест, який втілює ідею про те, що навіть після століття роздробленості наша нація залишається єдиною, наполегливо зберігає свою ідентичність та культуру. Важливо, щоб молоді люди разом пізнавали історичне минуле, знання про яке потрібно передавати дітям, оскільки ми теж отримали угорську ідентичність від батьків», – наголосила Тюнде Пекар.

Голова Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття, депутат обласної ради Лівія Балог передала вітання голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича та заступника голови організації Йосипа Борто, котрі не змогли бути особисто присутніми на заході.

«Це просто меморіал, кам’яна брила. Чому ж вона настільки важлива? Яке повідомлення несе тим, хто тут живе? Насправді багато! – наголосила Лівія Балог. – Минуле і майбутнє в невеликому об’єкті, що одночасно означає біль відстані, вигнання, відчуття другорядності, який нагадує помсту великих держав гордому, сильному народу. Пожовклі сімейні фотографії, чимало замовчуваного горя, багато благань, глибокий біль за батьківщину – саме ці спогади й почуття навіюються зараз. Але ми з радістю можемо стверджувати: ми тут і прагнемо жити! У краї, що був призначений для нас Всевишнім! На землі, яку ми успадкували, яку обробляли покоління угорської нації, яка й перетворила її на ту, котрою вона є зараз. Яка давала нам силу для боротьби й дає її сьогодні для протистояння позбавленню прав, для збереження наших мовних, освітніх та культурних прав. Незважаючи на все це, ми можемо стояти тут сповнені сподівань, адже цей пам’ятний знак означає не лише минуле, а й майбутнє. Майбутнє, у якому національна єдність має свій окремий день, де бути угорцем славетно, де віра, сім’я, громада є цінностями», – наголосила Лівія Балог і завершила свій виступ, цитуючи слова письменника Арона Тамаші: «Це моральний закон – бути єдиними з тим, хто розмовляє однією мовою і є дітьми одного народу. І окрім морального закону, під час випробувань єдине, що захищає та зберігає силу, – це проголошений нами пароль: «Ми всі угорці!»

Голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі, котрий приїхав із селища Вилок, зізнався, що в дитинстві був у селі Галоч. «Потрібно пам’ятати, бо Тріанон – це така рана для угорців, яку не можна забути. Ми повинні знати своє минуле, але нам треба думати про майбутнє і треба чимало зробити: маємо зберегти нашу культуру та віру, маємо заповнювати церкви, бо на нас нападають через підбурювання, але ми це переживемо, адже маємо тут завдання!» – наголосив Йожеф Шарі й завершив свою промову в оптимістичному настрої словами поета Ференца Келчеї: «Впливай, твори, збагачуй – і батьківщина оживе!»

Агнеш Пентек, заступниця голови Сюртівської ОТГ, у свою чергу, зазначила, що територіальна громада об’єднує 12 сіл і, якщо завдання будуть виконуватися спільно, з наполегливістю, удасться досягти успіху: «Наш погляд повинен бути спрямований угору, де встановлений хрест. І тоді й через сто років будуть ті, хто проводитиме меморіальні заходи на цьому місці. Ми маємо місію – розповісти, передати наступному поколінню, щоб вони теж знали, пам’ятали і несли те, що нас об’єднує».

Від імені духовенства краю до присутніх, яких не злякала злива, звернулися священники греко-католицької й римо-католицької парафій с. Шишлівці Янош Фюлеп та Андраш Ващук, а також пастор реформатської церкви сіл Галоч і Паладь-Комарівці Аттіла Ковач.

Меморіальний знак відкрили консул Генерального консульства Угорщини в м. Ужгороді Томаш Беззег, Лівія Балог, Тюнде Пекар і староста села Галоч Шандор Молнар, а освятили Янош Фюлеп та Андраш Ващук.

Вінки до пам’ятного знака поклали Томаш Беззег, Лівія Балог, Йожеф Шарі, Каталін Палко, заступник голови Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, Агнеш Пентек, Шандор Молнар, Бернадетт Надь, староста села Паладь-Комарівці, голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Тюнде Пекар та депутат фракції «КМКС» ПУУ ради Сюртівської ОТГ Іштван Молнар.

Захід прикрасив виступ церковного хору села Малі Селменці, а також декламування віршів у виконанні Антонії Ковач та Тімеї Сеплевчак.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap