Шандору Фодо сьогодні мало б виповнитися 80

Він був чудовим учителем, котрий любив своїх студентів, рідну мову, літературу, закарпатських угорців, за що – разом зі схожими сміливими особистостями – не боявся боротися ще в 1970-х роках та протистояти гнітючій системі Радянського Союзу. 

Згодом, під час перебудови, в умовах атмосфери демократизації суспільства, відчуваючи сприятливі умови розвитку політичної ситуації, він ініціював створення Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ), відіграв активну роль у заснуванні організації та під час установчих зборів 26 лютого 1989 року був обраний її головою. Це був Шандор Фодо, який покинув нас 15 років тому, але все ще живе в наших серцях та нашій пам’яті…

80 років тому, 26 лютого 1940-го, народився в с. Вишково й протягом усього свого життя він характеризувався як сильний чоловік з громадянською та національною свідомістю, сміливістю та готовністю боротися за свої переконання.

Після закінчення школи в рідному селі служив у радянському війську, хоча на той час уже був студентом факультету фінно-угорської філології університету міста Тарту, Естонія. Після отримання диплома в 1967 році став викладачем Ужгородського державного (нині національного) університету на кафедрі угорської мови та літератури. Викладав мовознавство й літературознавство, а також співпрацював з літературною студією «Джерело» (Forrás), до якої входили молоді закарпатські угорські поети. Зокрема з письменником, котрий описував долю угорської меншини в краї Вілмошем Ковачем. Відтак став організатором і лідером руху боротьби за громадянські права угорської нації на Закарпатті. У 1972 році разом зі своїми однодумцями зібрав понад тисячу підписів під петицією до комуністичної партії, вимагаючи надання прав нацменшині області. Хоча, як і багатьох його ровесників, Шандора Фодо репресували та звільнили з роботи в університеті, їхня боротьба не була марною, адже після цього утиски угорської меншини послабилися. Наприклад, угорські абітурієнти згодом могли складати вступні іспити в  Ужгородський державний університет угорською.

Після звільнення Шандор Фодо отримав роботу в Тартуському університеті, проте через рік він уже настільки сумував за батьківщиною, що вирішив працювати кочегаром, лише б жити на Закарпатті. Пізніше став коректором у газеті «Закарпатська правда» (KárpátiIgazszó).

А коли політичний клімат покращився, знову отримав посаду викладача в Ужгородському університеті. Автор цих рядків також був його студентом і здобув не лише знання, а й національну свідомість. Сьогодні я все ще пам’ятаю його лекцію – чудовий літературний аналіз поеми Міклоша Зріні, а також те, як він об’єднував нас, молодих студентів, говорячи з нами на рівних. Я все ще пам’ятаю, наприклад, нашу спільну екскурсію на Верецький перевал, під час якої (що в той час було ще заборонено) ми розгорнули угорський прапор на історичному місці, де наші предки на чолі з князем Арпадом ступили на свою землю. Недарма ми вважали його душею  кафедри угорської філології…

Потім настав 1989 рік, котрий приніс вітер змін. У лютому було створено Товариство угорської культури Закарпаття, яке до 1996-го очолював Шандор Фодо, чи, як ми його називали, Шоні-бачі. Як очільник та засновник ТУКЗ (КМКС) він разом зі своїми однодумцями вів послідовну політичну боротьбу за нашу нацменшину, за розширення наших прав. Висувався кандидатом у народні депутати в 1990, 1994 та 1997 роках, проте, на жаль, йому так і не вдалося потрапити до Верховної Ради України. У той час уже почався розрив усередині організації. Ми тоді також часто зустрічалися, я брав у нього інтерв’ю, відчував його постійну жагу до боротьби. Водночас бачив, наскільки його пригнічує те, що всі чекають від нього дива, хоча, як би багато він не зробив, дива не слід було очікувати. Ця напружена боротьба підірвала його здоров’я. У 1996 році він уже навіть не висувався кандидатом в очільники Товариства угорської культури Закарпаття, проте залишився Почесним головою організації.

Через поганий стан здоров’я у 2005 році Шандор Фодо помер в Ужгороді. Похований у рідному селі Вишково на Хустщині. Ще в рік його смерті Товариство угорської культури Закарпаття створило стипендію імені Шандора Фодо для тих закарпатських студентів, педагогів, медичних працівників, представників духовенства, котрі проводять важливу суспільну роботу для розвитку угорської нацменшини Закарпаття. У 2008-му в Берегові його іменем назвали вулицю, а 18 грудня 2019 року, за підтримки угорського уряду, у Вишкові відкрили меморіальний музей Шандора Фодо. І хоча його вже немає серед нас, його життєвий шлях спонукає нас на боротьбу за свої національні права.

(Мігай Лайош/Kárpátaljahetilap)