Водний світ Адріатики знищується
Кількість риби в Адріатичному морі в останні роки різко скоротилася. Основною причиною цього є надмірний вилов, але нещодавно виникла ще одна, більш серйозна проблема: вода стає солонішою, що має несприятливий вплив на живих істот.
Марко Раїч із Задару все життя займається рибальством. Чоловік закидає сітки тричі на тиждень і тримає їх на глибині протягом доби. Старий рибалка дав інтерв’ю місцевому тижневику Zadarski list під час повернення з моря. Він повідомив, що на початку 2000-х років ловив по 40–50 кг риби, за що отримував на ринку до 300 євро, але тепер радий, якщо попадається хоча б 10 кг. Скромний улов став звичним явищем по всій Адріатиці, а в деяких місцях, особливо в італійських регіонах, запас риби настільки скоротився, що рибалки навіть не закидають сіток.
Якщо влада не вживатиме заходів, подібна доля може чекати й на узбережжя Далмації.
Основні причини такого становища – надмірний вилов риби, недотримання обмежень, порушення квот. Це пояснюється тим, що певні види можна ловити лише у відведений час і в окремих місцях дозволеними засобами. Однак більшість рибалок не зважають на заборони, адже ризик бути викритим мізерний. Якщо якийсь вид риби в певний період не можна продати на ринку, її залюбки нелегально куплять ресторани. На думку експертів, проблеми почалися, коли рибальство передали з міністерства морської справи у відання міністерства сільського господарства, оскільки воно ставиться до рибалок як до «пасинків».
Ще складніше впоратися зі збільшенням концентрації солі, спричиненим глобальним потеплінням.
Спільне дослідження на цю тему нещодавно було опубліковане хорватськими та італійськими морськими біологами в журналі Frontiers in Marine Science. Вони попереджають, що зростання солоності може порушити біологічний баланс Адріатики. Дослідники з Італійського національного інституту океанографії й геофізики та Університету Спліта останні п’ять років у чотирьох районах Адріатичного моря постійно вимірювали щільність солі, яка зазвичай становила близько 38 проміле.
Учені були вражені, коли виявили, що, наприклад, на вимірювальній станції біля Палагружі, найвіддаленішого від материка хорватського острова, який знаходиться майже на однаковій відстані від берегів двох країн, у серпні 2017 року концентрація солі зросла до 38,8 проміле. Тоді це вже було рекордом. З тих пір ці показники нестримно збільшуються й цього року сягнули 39,15 проміле. На думку дослідників, кількість води з річок, які впадають у море, зменшилася, а відсутня водна маса заміщується солоною та більш теплою водою з регіону Леванте (Східне Середземномор’я, Близький Схід).
Більша концентрація солі не сприяє розвитку місцевої фауни, що звикла до м’якших вод Адріатики. Таким чином, деякі види можуть незабаром зникнути, а їхнє місце займуть інші. Яскравим прикладом цього є надзвичайно інвазивна американська медуза мінеміопсис. Вона легко пристосовується до життя в теплих морях, зокрема Адріатичному, викликаючи порушення в харчовому ланцюжку, оскільки дуже жадібна. Харчується планктоном, личинками та мальками, тому, з одного боку, забирає їжу в деяких видів риб, а з іншого – знищує рибний запас.
Через зменшення популяції риби в Хорватії дедалі більше рибалок вирішують відмовитися від ремесла, успадкованого від предків. Наразі їх нараховується шість тисяч, що на тисячу менше, ніж десять років тому. Якщо кількість риби продовжуватиме скорочуватися, дедалі більше людей будуть змушені залишити цю професію і навіть архіпелаг, якому вже загрожує депопуляція. Сім’ї, що виїжджають з цього регіону, перебираються за кордон.
Еміграція рибалок не сприяє й туризму, адже, якщо з ринків зникне риба, цьому не зрадіють ані відпочивальники, ані ресторатори, котрі будуть змушені пропонувати дорожчі та гірші імпортні товари.
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися