Українські аграрії запевняють, що голоду в Україні не буде

Найскладніша і найважливіша в Україні посівна відбудеться попри все. В цьому запевняють і аграрії, і профільне міністерство. Сіятимуть менше сої та ріпаку, більше гречки і проса, щоб забезпечити продовольством захисників та всіх громадян.

Погода цьогоріч на боці України. Затяжна зима відтерміновує посівну, тож є ще добрий місяць-півтора до масових польових робіт. Зараз поки що триває підживлення озимини.

— У тих регіонах, де більш-менш спокійно, де не відбувається бойових дій, аграрії за можливості проводять підживлення, хоча є дефіцит міндобрив, бо або немає поставок, або не виконують свої зобов’язання комерційні компанії, — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, передають Факти.

Проблеми є – відсутність насіння, міндобрив, дизпалива. Тому поки що активний діалог між аграріями, комерційними компаніями, МінАПК, щоб ділилися і щоб зробити все, аби ця посівна відбулася. Головна проблема – це катастрофічна нестача палива.

— Ми відкрили міжнародний благодійний фонд SAVEUA, який націлений на пошук палива, насіннєвого матеріалу, засобів захисту та всього необхідного, щоб вчасно розпочати і провести посівну. Ми встановили добір-контакти з Голландією та Литвою. Проводимо переговори з постачальниками, щоби, можливо, зараз оплатити міндобрива, насіння чи засоби захисту зерном, яке стоїть з минулого року на складах. Або ж надати ці всі засоби безкоштовно, а гроші повернуть із наступних врожаїв, — наголошує експерт.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України налаштовані більш оптимістично. Кажуть, насіння і дизпалива на перші тижні посівної вистачить, а до того проблеми дефіциту вирішать.

— В цілому по насінню і засобах захисту рослин і міндобривах ситуація не критична, 70-80% цих ресурсів або вже на руках у фермерів, або на території України, але ще не довезли зі складів. Найкритичніше питання – це дизпаливо. Ми вже звернулися до Європейської комісії, щоб сформувати такі гуманітарні партії перш за все для мікровиробників, у яких найскладніша ситуація з фінансами й доступом, а щодо дизпалива, то звертаємося до наших міжнародних партнерів, насамперед на рівні між держав, а також будемо анонсувати нові механізми. Ми бачимо, що ми вчасно почнемо, на старт, на 2-3 тижні дизпалива нам вистачить, на подальшу посівну дизпалива немає, його треба буде за цей час довезти, — каже заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Ще одна проблема – це фінансування, тому МінАПК проводить переговори з банками, НБУ, Мінфіном. Основна ціль – закласти основу для врожаю, відсіятися, а потім всю цю продукцію вдасться експортувати, щоб кошти отримати.

Зміниться пріоритет і в сівозмінах. Сіятимуть те, що швидко дасть плоди — гречку, овес для круп, просо для пшона, цукровий буряк. Західні регіони теж не будуть більше засаджувати соєю, ріпаком, соняшником чи кукурудзою. Вони теж будуть більше націлені на ярі культури, які можна буде зібрати влітку, і за рахунок цих культур забезпечити продовольчу безпеку всередині країни і для Збройних сил.

— Наголос буде зроблено на ярі культури, які зможуть дати врожай уже влітку, тому що не знаєм, яка буде складатися ситуація, і щоб здійснювати повною мірою харчування свого населення і Збройних сил України, буде більший акцент робитися на гречку, на горох, на ті види культур, які дадуть можливість зібрати і швидко запустити їх в роботу, щоб територія України була вповні забезпечена продовольством, — каже Денис Марчук.

Водночас пшеницею українці забезпечені вповні, запевняють у міністерстві.

— Українці споживають на рік 4 млн тонн продовольчої пшениці, фуражної – 7-8 млн тонн. Зараз навіть з урожаю 2021 року в нас є 7 млн тонн, це те, що ми перевірили по реєстрах на підконтрольних територіях. Озимина вся посіяна, перезимувала в нормальному стані. Навіть не за максимальних, а за середніх рівнів урожайності, Україна збирає 12 млн тонн, тому загрози з точки зору голоду для українських громадян не бачимо, — каже Тарас Висоцький.

Також МінАПК оголосив максимальну дерегуляцію всіх процесів. Зокрема, згідно з наказом міністра, на період воєнного стану можна не реєструвати сільгосптехніку. Це стосується тракторів, самохідних шасі, дорожньо-будівельних та меліоративних машин, інших с/г машин та їх складових вітчизняного й іноземного виробництва.

— На найближчий час вам не треба вникати в питання “якими документами оформляти роботу сільгосптехніки?” та “як платити податки з реєстрації техніки?” Усе – потім. Після того, як буде припинено воєнний стан на всій території України або в її окремих місцевостях, власники будуть зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) машину протягом 90 днів, — пояснив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Щоби було достатньо людей для проведення посівної, міністерство закликає скористатися можливістю бронювання військовозобов’язаних. Аграрні підприємства та виробники продовольства можуть подавати на Мінагрополітики списки критично важливих працівників, яким буде надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.

Джерело