В українських університетах подорожчає вартість навчання за контрактом

Вартість контрактного навчання у вишах у наступному році обов’язково зросте. Адже, реформа публічного фінансування та управління закладами вищої освіти, що буде розпочата Міністерством освіти і науки у 2020 році, запровадить поняття індикативної собівартості контрактного навчання в університетах. Отже, виші не зможуть демпінгувати ціни, щоб залучити якомога більше студентів.

Відповідний пункт є частиною Концепції реформи, що вже оприлюднена Міністерством освіти і науки. Планується, що впровадження індикативної собівартості обмежить можливості університетів зі встановлення нижчої вартості навчання для студентів-контрактників.

Коментуючи нововведення у Міносвіти наголошують, що заклади вищої освіти, бажаючи залучити більшу кількість студентів-контрактників, занижують вартість навчання. Різницю у реальній ціні та вартості контракту виші потім дофінансовують з коштів, які отримують з державного бюджету.

«Таким чином, страждають і студенти, які навчаються на бюджеті, і студенти-контрактники. Заклади вищої освіти демпінгують, встановлюючи занижену ціну на навчання, а в суспільстві у цей час утверджується наратив про те, що якісна вища освіта може бути дешевою. Запровадження індикативної собівартості (мінімальна ціна контрактного навчання) дозволить привести плату за навчання у відповідність до фактичних витрат», – зазначають у Міністерстві освіти і науки.

У відомстві пояснюють, що це встановлення індикативної собівартості сприятиме відновленню умов для справедливої конкуренції закладів вищої освіти і запобігатиме ризикам недофінансування.

Запровадження індикативної собівартості відбуватиметься поступово:

1. 2020 рік – 60% від держфінансування на 1 студента,
2. 2021 рік – 70% від держфінансування на 1 студента,
3. 2022 рік – 80% від держфінансування на 1 студента.

Водночас вартість навчання буде корелюватись із доходами людей у регіоні.

Університет може не підвищувати ціну, коли та сягне рівня трьох середніх заробітних плат в області.

Окрім цього у Міністерстві освіти і науки наголошують, що вища вартість контракту сприятиме більш відповідальному ставленні студентів до свого навчання та відкриє можливість для вишів платити вищу зарплату викладачам.

«Розширення державного пільгового кредитування на здобуття вищої освіти, а також податкова знижка дозволять уникнути труднощів із оплатою навчання за реальними цінами», – повідомляють у відомстві.

Окрім цього, в Україні буде запроваджено формульне фінансування у вищій освіті, ключовою метою якого є фінансування університетів не за кількістю набраних студентів, а за якістю освіти. За словами профільного міністра Ганни Новосад, освітнє відомство винесе на розгляд уряду формулу фінансування закладів вищої освіти, яка почне діяти з 1 січня 2020 року.

«У 2020 році заклади вищої освіти отримають 80% від того фінансування, яке вони отримували в 2019 році. Це робиться для стабільності, плавності переходу. Таким чином у нас будуть розподілені 12 млрд, які йдуть на вищу освіту. Загалом на вищу освіту в бюджеті передбачено понад 16 млрд грн. І ще 4 млрд грн будуть розподілені за показниками якості. І оце відношення – 80 на 20 – з роками буде зростати. Кожен із показників, які ми пропонуємо впровадити, стимулює певну поведінку університетів», – наголосила пані Ганна.

Вона повідомила, що важливим критерієм формульного фінансування стане масштаб університету.

«Мені здається, ніхто не може заперечити, що у нас надзвичайно багато маленьких університетів, які часто навіть у межах одного невеликого міста борються за абітурієнтів і мають великий недобір. І їм би об’єднатися, але вони не хочуть. Ми хочемо все таки дати їм такий природний поштовх це зробити. А тому – чим більший заклад, тим більше буде грошей. І це буде одним зі стимулів об’єднуватися. Вже в 2020 році ми проведемо, я сподіваюся, перше показове об’єднання університетів в одному з міст», – сказала міністр.

Окрім цього, буде враховуватись входження університету в топ-100 міжнародних рейтингів (QS, Times Higher Education тощо). «Нас мають знати і бачити в авторитетних рейтингах, яким всі довіряють. І добре, що у нас є університети, які в ці рейтинги входять», – зазначає Новосад.

Також Міністерство освіти і науки братиме до уваги обсяг позабюджетних коштів, які отримав університет. «Лише проактивні університети можуть їх отримати, а нам надзвичайно важливо, аби університет не був дотаційною історією, яка тільки чекає, поки дадуть грошей з держбюджету, а все таки сам шукав додаткові джерела, і, що головне, – партнерства, в першу чергу, з бізнесом. У нас насправді багато університетів, які це вже роблять, тому вони можуть поділитися кращими практиками», – зауважила міністр.

Вона повідомила, що формула фінансування у вищій освіті враховуватиме регіональна підтримка. «Ми будемо давати додаткові коефіцієнти переміщеним закладам вищої освіти, регіональним. Не буде ситуацій, коли київський великий заклад буде отримувати більше всіх. Це буде вирівнюватися додатковими коефіцієнтами», – зазначила Ганна Новосад.

НЬЮЗМЕЙКЕР