Один з найбільших континентів на Землі починає розпадатися. Геологи мають різні теорії, але ключова з них пов’язана з утворенням величезного „супершлейфу”, що складається з гарячого вулканічного матеріалу та проходить через Ефіопію, Кенію, Уганду та Малаві, між Сомалійською та Нубійською тектонічними плитами.
Про це повідомляє RTVE та Ladbible.
Під Африкою вирує магма, що розколює континент від Червоного моря до Мозамбіку. Великий Східноафриканський розлом пролягає від Джибуті до Мозамбіку. Ідеться про дві великі тектонічні плити – Сомалійську та Нубійську, які розходяться.
Африканський Ріг поступово відокремлюється від континенту через цей розлом, який формується
– пояснила Альба Гомес Аріас, доктор наук з геохімії, хімії та біогеохімії, в ефірі програми Las Mañanas de RNE.
Вчені зазначають, що плити систематично віддаляються одна від одної із середньою швидкістю близько 0,5 см на рік. Завдяки хімічному аналізу вулканічних газів дослідники виявили величезну масу матеріалу глибоко під поверхнею Землі.
Глибока теплова аномалія може спричинити підйом магми, що призведе до вулканічної активності та землетрусів в Африці та прилеглих регіонах, а також сприятиме розсуванню тектонічних плит.
– пояснюють автори дослідження.
Що собою являє вивержений шлейф?
Під східним розломом лежить величезний „супершлейф”, що складається з гарячого вулканічного матеріалу, який піднімається з меж ядра, мантії та піднімає літосферу, де розташована земна кора. Про це нещодавно вказали у своєму дослідженні експерти з Університету Глазго.
Гігантська гаряча маса породи знаходиться на межі ядра та мантії під Африкою, стимулюючи рух плит та піднімаючи континент на сотні метрів
– пояснив професор Фін Стюарт
Це кількість дуже гарячого матеріалу, який піднімається і виходить з найглибшої частини мантії, тобто з області, що межує з ядром, – додає Альба Гомес Аріас, яка є представницею Асоціації іспанських вчених у Південній Африці.
Розрив, який відбувається в розломі, становить від двох до десяти міліметрів на рік.
Насправді науці це було відомо заздалегідь, але є відкриття представлене дослідженням Університету Глазго.
Є докази того, що це розділення не викликає багато шлейфів […], а щось глибше, і що (шлейфи) всі пов’язані між собою. І саме тому це називається супершлейфом
– пояснює Аріас.
Вчені прогнозують, що тектонічне розділення, яке триватиме від одного до п’яти мільйонів років, зрештою може призвести до утворення нового континенту.
Ми не побачимо значних змін протягом людського життя. Ми відчуємо землетруси, побачимо виверження вулканів, але не побачимо, як океан входить у наше життя
– каже професор Кен Макдональд з Каліфорнійського університету.
В Африці зʼявляться перші на континенті українознавчі студії.
Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) Тарас Кремінь.
Омбудсмен нагадав, що після повномасштабного російського вторгнення Україна відкриває дипломатичні установи у багатьох країнах Африки. Так, є перші в історії посольства у Ботсвані, Гані, Демократичній Республіці Конго, Кот-д’Івуарі, Мавританії, Мозамбіку та Руанді.
„Наша держава суттєво посилює свої інтереси у важливих для наших країн сферах. Це стосується постачання продовольства, обміну технологіями, культурної дипломатії та освітніх ініціатив, націлених, зокрема, на залучення молоді країни на навчання в українських університетах, а також запровадження перших в Африці українознавчих студій”, – сказав Кремінь.
І додав, що надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Мозамбік Ростислав Троненко підтвердив, що інтерес до України в Мозамбіку високий, тому запровадження нових ініціатив суттєво зміцнить українсько-мозамбіцькі відносини.
„Безперечно, я всіляко зацікавлений у тому, щоб українська була не тільки мовою нашої потужної громади, яка має блискучу репутацію, але й джерелом нових можливостей для утвердження національних інтересів та єдності українців світу”, – наголосив мовний омбудсмен.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Університет Ніредьгази привітав іноземних студентів у святковій атмосфері. Серед них був, зокрема, і король одного з племен Гани Марк Кєремех, повідомляє Szon.
Проректор університету, відповідальний за міжнародні відносини та інновації, розповів виданню, що один з помічників Марка постійно супроводжував його й тримав у нього над головою парасольку, тож у виші зрозуміли, що цього разу перед ними не звичайний студент.
Марк Кєреме був одним із молодих людей із 42 країн, які представилися англійською мовою. Привіталися з однолітками і студенти з Бангладеш, Чаду, Казахстану, Кенії, Колумбії, Конго, Лаосу, Пакистану, Перу, а також Сан-Томе і Принсіпі. В Університеті Ніредьгази дотепер не було такого розмаїття представників міжнародної спільноти.
Слід зазначити, що Марк не перший вождь Гани, який пробує щастя в Європі. Раніше Мохаммед Кадірі, син правителя цієї африканської країни, грав у футбольній команді «Гонвед».
Марка мотивує те, що він зможе використати отримані в Угорщині знання на батьківщині та допомогти своєму народу.
Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП) попередила про небачену за останні десятиліття продовольчу кризу в південній частині Африки.
На пресконференції в Женеві ВПП заявила, що в регіоні це торкнеться близько 27 мільйонів людей. За даними організації, причиною цього є безпрецедентна посуха, яка вразила кілька країн регіону, що призвело до втрати врожаю та загибелі худоби.
Багато жителів регіону, в тому числі діти, змушені обходитися одним прийомом їжі на день. Томсон Фірі, представник Південноафриканського регіону ВПП, повідомив, що наступний урожай очікується в березні-квітні.
П’ять держав регіону – Зімбабве, Замбія, Малаві, Лесото і Замбія – вже оголосили надзвичайний стан. Ці країни також звернулися за міжнародною допомогою. Фірі також звернув увагу на нестабільну ситуацію в Анголі та Мозамбіку.
ВПП розпочала закупівлю та розподіл продовольчої допомоги приблизно 6,5 мільйонам людей до наступного березня. Наразі організація отримала лише п’яту частину із затребуваних 369 мільйонів доларів допомоги.
Батькам, чиї діти не відвідують школу, загрожує до 12 місяців ув’язнення.
Згідно з новим законом про початкову освіту, ухваленим парламентом Південної Африки, для батьків передбачено тюремне ув’язнення, якщо їхні діти не відвідують школу, повідомляє BBC, посилаючись на місцеву телекомпанію SABC News.
Згідно із сучасним законодавством, батьки, які не записали своїх дітей до навчального закладу, коли вони досягли шкільного віку, можуть зіткнутися з аналогічним покаранням.
Важливим елементом нового закону про базову освіту є те, що тепер він забороняє застосування тілесних покарань. Тілесні покарання були заборонені в школах ще в 1957 році, але вчителі в деяких школах все ще вважають їх дієвими.
На думку правлячої партії, Африканського національного конгресу, головна мета нового закону – зробити систему освіти більш ефективною, оскільки, за статистикою, 8 із 10 південноафриканських школярів до 10 років мають труднощі з читанням.
Однак головна опозиційна партія, Демократичний альянс (DA), вважає, що новий закон призведе до краху освіти, і тому протестувала під час голосування, але оскільки правляча партія має значну більшість, то в підсумку закон був прийнятий 223 голосами „за” і лише 83 голосами „проти”.
У Найробі, Кенія, розпочався перший Африканський кліматичний саміт, на якому країни континенту обговорюють спільні дії щодо зміни клімату.
Саміт, який триватиме до 6 вересня, зібрав понад 1000 делегатів з усього світу, включаючи глав держав і урядів, представників громадських організацій, бізнесу та науковців. Учасники саміту закликають до рішучих дій для боротьби зі зміною клімату, яка вже відчутно впливає на Африку.
“Ми вже бачимо наслідки кліматичної кризи в Африці”, – сказав на саміті президент Кенії Ухуру Кеніятта. “Ми бачимо посухи, повені, ерозію ґрунтів та інші стихійні лиха, які завдають величезної шкоди нашому континенту”. Кеніятта закликав до створення глобального фонду для допомоги країнам Африки у адаптації до зміни клімату.
“Нам потрібен глобальний фонд, який допоможе нам адаптуватися до цих змін і побудувати більш стійкі суспільства”, – сказав він.
Деякі країни Африки вже вживають заходів щодо боротьби зі зміною клімату. Наприклад, Кенія планує стати першою країною в Африці, яка досягне нульового рівня викидів парникових газів до 2050 року.
“Ми знаємо, що це амбітна мета, але ми віримо, що ми можемо її досягти”, – сказав Кеніятта.
Крім Кенії, на саміті також виступили президенти Сенегалу, Буркіна-Фасо, Гани та інших країн Африки.
Учасники саміту також обговорили питання, пов’язані зі справедливістю у галузі зміни клімату. Вони закликали розвинені країни надати фінансову та технологічну допомогу країнам Африки для боротьби зі зміною клімату.
“Ми вимагаємо справедливості у галузі зміни клімату”, – сказав на саміті президент Сенегалу Макі Салл. “Ми не повинні нести тягар зміни клімату, який був викликаний діями розвинених країн”.
Країни Африки також закликали до створення глобальної системи торгівлі викидами парникових газів, яка дозволила б їм продавати свої викиди країнам, які не можуть їх скоротити.
Перший Африканський кліматичний саміт є важливим кроком у напрямку посилення дій країн Африки щодо зміни клімату. Саміт є нагадуванням про те, що зміна клімату є глобальною проблемою, яка вимагає глобальних рішень.
Десяток африканських країн у найближчі два роки отримають 18 мільйонів доз протималярійної вакцини для дітей віком до п’яти років, – йдеться у спільній заяві Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної асоціації вакцин Gavi і Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Вакцина RTS, S/AS01 призначена для захисту дітей від смерті та важких захворювань.
Із 2019 року понад 1,7 мільйона дітей у Кенії, Малаві та Гані були імунізовані вакциною проти малярії, яка довела свою безпечність та ефективність. Дев’ять країн – Бенін, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камерун, Демократична Республіка Конго, Ліберія, Нігер, Сьєрра-Леоне та Уганда вперше отримають вакцину для використання у своїх кампаніях з імунізації.
За словами Табані Мафоси, директора програми постачання Gavi, вакцина матиме важливе значення у боротьбі з малярією, рятуючи десятки тисяч життів щороку, якщо використовувати її в поєднанні з іншими заходами. Він додав, що міжнародні організації налагодили партнерство з виробниками, щоб швидше накопичувати вакцини в африканських країнах, уражених хворобою.
За даними ВООЗ, малярія вбиває майже півмільйона дітей у віці до п’яти років щороку в країнах на південь від Сахари.
Росія має намір побудувати свою власну космічну станцію і хоче залучити до цього проекту країни Африки. Про це на зустрічі з президентом рф володимиром путіним заявив голова „Роскосмосу” Юрій Борисов.
Замість США, ЄС і Японії, з якими рф співпрацює в рамках Міжнародної космічної станції, новими партнерами росії можуть стати Алжир і Єгипет. Нещодавно Борисов якраз провів зустрічі з керівниками національних космічних агентств цих країн.
„Поговорили про створення багатосупутникових орбітальних угруповань, про пускові послуги, про пілотований космос. Я запропонував участь у російській орбітальній станції. Причому повнокровну. Не просто підготовка космонавтів, а аж до будівництва національних модулів”, — уточнив Борисов.
Він зазначив, що активно працювати над створенням своєї власної космічної станції рф почне з 2024 року. Основні роботи планують закінчити до 2030-го, коли, як очікується, припинить роботу МКС. Запустити в роботу свою станцію країна-агресор хоче до 2032 року.
[type] => post [excerpt] => Росія має намір побудувати свою власну космічну станцію і хоче залучити до цього проекту країни Африки. Про це на зустрічі з президентом рф володимиром путіним заявив голова "Роскосмосу" Юрій Борисов. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1688325180 [modified] => 1688322818 ) [title] => росія попросила країни Африки допомогти збудувати космічну станцію [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=153043&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 153006 [uk] => 153043 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 153007 [image] => Array ( [id] => 153007 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas.jpg [original_lng] => 77727 [original_w] => 800 [original_h] => 370 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas-300x139.jpg [width] => 300 [height] => 139 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas-768x355.jpg [width] => 768 [height] => 355 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/urallomas.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 2230 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 153007 [_edit_lock] => 1688312019:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_5cbcd4fe13a2b849fe882c3213b6fb12] =>
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) назвав епідемію холери, яка поширюється в 11 країнах Південно-Східної Африки, надзвичайно тривожною в заяві, опублікованій у п’ятницю. У заяві наголошується, що хвороба протягом минулого року забрала життя близько 1800 людей у регіоні.
Згідно з повідомленням, за останні 13 місяців було зареєстровано близько 68 тисяч інфікованих, водночас, через незареєстровані випадки реальна кількість інфікованих може бути набагато більшою.
Хвороба може бути спричинена вживанням забрудненої води або їжі, викликає гостру діарею та блювоту і може бути смертельною при відсутності лікування.
Причину поширення епідемії ЮНІСЕФ вбачає в поганому водопостачанні та гігієні, а також недоліках надання базової медичної допомоги.
Лік ван де Віль, регіональний директор ЮНІСЕФ, наголошує: екстремальні погодні умови, які вразили регіон в останні місяці, лише погіршили ситуацію. За даними організації, Малаві, яка є одним з епіцентрів епідемії, все ще страждає від шкоди, завданої тропічними штормами рік тому, а циклон, який спустошив Мадагаскар і Мозамбік у лютому, спричинив повені.
У Малаві кількість померлих від холери на кінець січня перевищила тисячу. Водночас випадки зараження зафіксовані і в Західній, і Центральній Африці, Камеруні, Конго та Нігерії.
Архіпелаг Чагос, жителі якого були виселені в 1968–1973 роках, використовується Великобританією та Сполученими Штатами як військова база.
До середини 1960-х зменшення Британської колоніальної імперії прискорилося. Однак у 1965 році, коли Великобританія поступилася Гамбією та Мальдівами, вона заснувала нову колонію. Під час переговорів з Маврикієм англійці відхопили 58 менших островів і створили з них Британську територію в Індійському океані.
У 1968–1973 роках жителів островів було переселено.
Причина таких кроків криється в Холодній війні. Острови Чагос мали стратегічне значення для Великобританії для забезпечення присутності в Індійському океані. Наприклад, найбільший острів, Дієго-Гарсія, в англійців орендували американці, які розмістили тут військову базу. Після терористичних атак 11 вересня 2001 року вона мала вирішальне значення для авіаударів по Афганістану та Іраку. А на сьогодні острови важливі через експансію Китаю.
Мешканці архіпелагу були переселені на Маврикій та Сейшели. У 2002 році Великобританія надала громадянство всім, хто народився на островах Чагос, а також їхнім дітям.
Сьогодні близько трьох тисячі мешканців острова Чагос живуть поблизу лондонського аеропорту «Гатвік», очікується прибуття ще п’яти тисяч.
У 2017 році ООН, посилаючись на Міжнародний суд, поставила на голосування питання, чи повинна Великобританія повністю деколонізувати Маврикій. Британію підтримали лише 15 країн. У 2019 році Міжнародний суд ООН визнав, що Лондон продовжує здійснювати адміністративну діяльність на островах Чагос, і зобов’язав якомога швидше припинити це.
У 2021-му, коли між Маврикієм і Мальдівами виникли прикордонні суперечки щодо островів Чагос, вони також звернулися до Міжнародного суду ООН. У 2020 році Організація Об’єднаних Націй зобразила архіпелаг як частину Маврикія на своїй офіційній карті світу. Коли Велика Британія засудила російську агресію проти України, африканські політики запитали, що ж тоді британці досі роблять на островах Чагос.
Раніше обґрунтування Великобританії полягало в тому, що вона гарантуватиме суверенітет, коли Дієго-Гарсія більше не буде потрібен для оборонної мети. У вересні 2022 року цю тему знову порушили на зустрічі між тодішньою прем’єр-міністеркою Великобританії Ліз Трасс та прем’єр-міністром Маврикія Правіндом Джагнаутом, і Сполучене Королівство зобов’язалося діяти щодо згаданого питання на основі міжнародного права.
Відтоді завершилися два раунди переговорів. Хоча те, що було сказано на цих зустрічах, є секретною інформацією, очікується, що Великобританія відмовиться від островів Чагос раз і назавжди.
Водночас Маврикій і надалі гарантуватиме функціонування військової бази США, яка буде створена за договором оренди на 99 років. Згідно з чинними домовленостями, військова присутність Британії на Дієго-Гарсія можлива до 2036-го.
Ukrainian tank crews have arrived in the UK to begin training for their continued fight against Russia.
The UK will provide Challenger 2 tanks to Ukraine alongside global partner nations - demonstrating the strength of support for Ukraine, internationally.#StandWithUkrainepic.twitter.com/OLKtllePzN
The UK has helped train 32,000 Ukrainian troops for their ongoing fight for freedom. The latest cohort of soldiers has left the UK to return to the frontline in time for Christmas.
This week their new friends in the UK Armed Forces held a Christmas celebration to wish them well. pic.twitter.com/u6xuPJL6Zs
A special moment for Their Majesties as they privately met His Holiness Pope Francis at the Vatican yesterday.
The King and Queen were deeply touched by The Pope’s kind remarks about their 20th wedding anniversary and honoured to be able to share their… pic.twitter.com/5WAZu9nN5q
