Австрія оприлюднила свій план боротьби з антисемітизмом, який передбачає, що в майбутньому іммігранти повинні заявляти, що вони не є антисемітами.
Цього тижня Австрія презентує свою національну стратегію боротьби з антисемітизмом. «Рішучі дії проти антисемітизму є невід’ємною частиною роботи уряду», – підкреслив у своїй заяві міністр внутрішніх справ Герхард Карнер.
У понеділок повний проєкт був опублікований на вебсайті австрійського уряду: у 236-сторінковому проекті були передбачені заходи проти ненависті до євреїв на період з 2025 по 2030 рік.
Згідно з опублікованим на сайті резюме, у проєкті запропоновано 49 конкретних заходів у 8 різних сферах. «З часу терористичних атак Хамасу 7 жовтня 2023 року ми спостерігаємо в Європі, в тому числі й в Австрії, нову хвилю антисемітизму, яка є більш відкритою, агресивною і поширюється в цифровому просторі», – цитують на сайті пояснення Олександра Прльоля, державного секретаря, відповідального за боротьбу з антисемітизмом, щодо необхідності цих заходів.
Швейцарське видання Die Weltwoche звертає увагу на те, що, згідно з проєктом, у майбутньому іммігранти також повинні будуть заявляти, що вони не є антисемітами.
Ця заява стане обов’язковою частиною так званої декларації про інтеграцію, в якій іммігранти раніше вже повинні були висловити свою підтримку таким цінностям, як демократія і верховенство права. Серед найважливіших елементів нової стратегії також фігурує більш інтенсивне використання систем штучного інтелекту для виявлення антисемітського контенту в Інтернеті, а також перегляд можливості створення музею Голокосту у Відні.
За даними Віденської єврейської громади, у першій половині 2025 року в столиці було зареєстровано 730 антисемітських інцидентів, що приблизно на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ідеологічне походження цих дій розподілилося майже рівномірно: 28 відсотків приписали лівим, 27 відсотків – мусульманам і 20 відсотків – правим, пише Die Weltwoche.
Уряд Австрії виплачував 190 євро одноразової допомоги на особу, проте, за даними Фонду соціальної допомоги Відня, ця сума з 2022 року не індексувалася і покриває лише невелику частину фактичних витрат.
В Австрії до кінця року припинить роботу останній центр прийому вимушених переселенців з України – віденський Quartier Schlossberg. Про це повідомляє ORF у понеділок, 20 жовтня.
Центр обслуговував понад 8 900 українців, надаючи тимчасове житло, харчування, консультації та допомогу в організації подальшого переїзду до інших федеральних земель.
Центр, який працював під керівництвом організації Volkshilfe, уже тривалий час працює на межі своїх можливостей. У ньому можуть розміститися понад 200 осіб. Його закриття стало останнім у ланцюзі закриттів аналогічних центрів, зокрема, у федеральній землі Форарльберг. Відень залишався останньою федеральною землею з окремим центром прийому для українських переселенців.
Від моменту відкриття Quartier Schlossberg надав допомогу майже 9 тис. громадянам України, котрі отримували короткострокове житло, харчування, консультації та підтримку в організації подальших кроків – реєстрації у поліції, оформленні документів чи переїзді до інших федеральних земель.
На кожну особу уряд виплачував одноразово 190 євро на первинне забезпечення, що, за словами представників Фонду соціальних послуг Відня, покривало лише частину витрат.
За словами соціального радника Петерa Хакера, закриття було заздалегідь анонсоване та обговорене з Міністерством внутрішніх справ Австрії. Нині у Відні перебувають на базовому забезпеченні 10 786 осіб з України, в усій Австрії – близько 30 000.
Уряд Австрії погодився впровадити заборону на носіння хіджабу для дівчат до 14 років в державних і приватних школах.
Про це повідомляє APA.
Заборона стосуватиметься учениць від дошкільного віку до восьмого класу включно — як у державних, так і в приватних навчальних закладах. Вона поширюватиметься не лише на уроки, а й на всі шкільні заходи.
У разі порушення передбачено поступову систему покарань: спершу бесіда з ученицею та інформування батьків, далі — залучення освітніх органів.
У крайньому випадку можливі штрафи від 150 до 1000 євро або 14 діб арешту.
За словами міністерки інтеграції Клаудії Плакгольм, дитячий хіджаб «обмежує свободу і видимість дівчат та є символом пригнічення».
Аргументи «за» і «проти»
Прихильники закону (урядові партії ÖVP, NEOS, частково SPÖ та «Зелені») наголошують:
це захист дитячих прав і запобігання тиску з боку батьків чи однолітків;
хіджаб — не нейтральний одяг, а символ ранньої сексуалізації та нерівності;
у Франції подібна заборона не призвела до відмови від освіти, а навпаки — покращила інтеграцію дівчат.
Критики ініціативи (Ісламська релігійна громада Австрії, експерти-юристи, молодіжні організації) заявляють:
заборона порушує принцип рівності та релігійної свободи,
Конституційний суд уже скасовував подібний закон у 2020 році як такий, що дискримінує мусульманок,
покарання у вигляді штрафів лише стигматизує дітей.
Законопроект винесуть на шеститижневе громадське обговорення. Якщо його ухвалять, зміни до законів про шкільну та приватну освіту можуть набути чинності вже з другого семестру.
У 2026 році пісенний конкурс «Євробачення» відбудеться у столиці Австрії — Відні.
Про це повідомили організатори «Євробачення».
Півфінали відбудуться 12 та 14 травня, гранд-фінал — 16 травня на найбільшій критій арені Австрії — Wiener Stadthalle.
За можливість проведення «Євробачення» наступного року боролися два міста Австрії: Інсбрук та Відень.
Австрія здобула право провести «Євробачення» у 2026 році завдяки перемозі свого співака JJ на цьогорічному конкурсі.
Уперше країна виступила на «Євробаченні» у 1957 році у Франкфурті. Тоді австрійський співак Боб Мартін із піснею Wohin, Kleines Pony фінішував останнім серед 10 учасників.
Лише у 1966 році Австрія здобула свій перший беззаперечний успіх, коли Удо Юргенс виступив із баладою Merci, Chérie. Для нього це була вже третя участь у конкурсі.
Удруге Австрія перемогла у 2014 році завдяки дрег-артистці Кончіті Вурст, яка виконала пісню Rise Like a Phoenix. Пізніше Вурст стала прихильницею JJ, який піднявся на вершину турнірної таблиці на «Євробаченні-2025» у Базелі.
З 1 липня 2025 року австрійська федеральна земля Бургенланд запроваджує обов’язкову участь біженців у громадських роботах. Всі особи, які отримують притулок у регіоні, зобов’язані виконувати трудові завдання.
Біженці працюватимуть у сферах догляду за парками, допомоги в будинках для людей похилого віку та прибирання. За участь у програмах вони отримуватимуть 1,6 євро на годину, що майже вдесятеро менше за середню погодинну зарплату по країні.
“Той, хто постійно отримує підтримку від держави, має також брати на себе відповідальність і віддавати щось суспільству”, – заявила міністерка соцполітики Бургенланда Даніела Вінклер.
У разі двократної відмови від участі у роботах без поважних причин біженці можуть зіткнутися зі скороченням соціальної допомоги, включно з обмеженням житла, медичного страхування та харчування.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер оголосив загальнонаціональну триденну жалобу після стрілянини у школі міста Грац, у якій загинули щонайменше 10 людей.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Der Standard.
На пресконференції у вівторок Штокер висловив співчуття родичам загиблих та постраждалим унаслідок стрілянини у Граці.
„Сьогодні – темний день в історії нашої країни. Стрілянина – це національна трагедія, яка глибоко нас вразила”, – сказав австрійський канцлер.
Він подякував усім службам, які брали участь у реагуванні на стрілянину, і заявив про триденну жалобу в Австрії, яка почнеться 11 червня після загальнонаціональної хвилини мовчання вранці.
Інцидент стався вранці 10 червня в навчальному закладі на вулиці Драєршюценгассе міста Грац, що на південному сході Австрії.
За даними місцевих ЗМІ, підозрюваний у стрілянині – колишній учень, який відкрив вогонь по учнях двох класів. Один із цих двох класів, імовірно, був колишнім класом 22-річного хлопця.
Підозрюваний мав при собі два види зброї – пістолет і рушницю.
В Австрії в чоловіка діагностували проказу після того, як його друг-лікар припустив імовірність саме цього захворювання на основі симптомів. Лабораторні тести підтвердили найважчий тип прокази, інформує Index.
Симптоми прокази у 60-річного австрійця з’явилися ще півтора року тому. Зокрема – оніміння стоп. Згідно з повідомленням видання Kronen Zeitung, він відвідав кількох лікарів, але тривалий час ніхто не розумів, що стоїть за симптомами.
„Це почалося з легкого оніміння стоп. Спочатку я думав, що все пройде саме по собі. Але з часом оніміння посилилися. Діагноз став повною несподіванкою. Ніби я повернувся у далеке минуле”, – повідомив віденець.
Першим проказу запідозрив друг-лікар чоловіка. А після обстеження у Віденській університетській лікарні Allgemeines Krankenhaus der Stadt Wien підозра підтвердилася.
За даними лікарів, у чоловіка найважча форма захворювання – бактерії поширилися по всьому його тілу.
Австрієць думав, що ця хвороба вже вимерла в Європі, діагноз здивував не лише його, а й усіх оточуючих. Чоловік багато подорожує по роботі, зокрема, до тропічних країв, але наразі невідомо, де він заразився.
Після встановлення діагнозу йому призначили три спеціальні антибіотики та регулярні обстеження. Медики перевірили і родину хворого, але зараження виключили.
На сьогодні біженці з України автоматично мають право на всі австрійські соціальні виплати, але цій практиці може бути покладено край, повідомляє Express з посиланням на міністерку з питань інтеграції, сім’ї та Європи Австрії Клаудію Плакольм.
За словами політикині, згідно з чинним законодавством, українські біженці отримують особливе ставлення порівняно з іншими шукачами притулку. На її думку, це несправедливо. Вона вважає, що дію положення про тимчасовий захист слід призупинити й застосовувати до українців такі ж правила, як і до будь-яких інших шукачів притулку.
Згідно зі звітом, наприклад, у Зальцбурзі дедалі більше ромських сімей із Закарпаття реєструються як такі, що прибули з новими українськими паспортами, хоча не розмовляють ні українською, ні російською мовами. Утім ці люди мають повний доступ до австрійської системи підтримки сім’ї, зокрема допомоги на виховання дітей та соціальне забезпечення.
The Express зазначає, що в той час як в Австрії всі українські біженці автоматично мають право на соціальні виплати, наприклад, в Угорщині та Словаччині подібну допомогу отримують лише ті, хто прибуває із зон бойових дій.
Австрійська влада з 2025 року хоче скоротити допомогу українцям, які втекли від повномасштабного російського вторгнення до Австрії і мають власний автомобіль.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться в матеріалі Der Standard.
Згідно з планом, ухваленим Федерально-державною координаційною радою з питань базового соціального забезпечення Австрії, володіння автомобілем може призвести до того, що біженці з України будуть позбавлені житла та соціальних виплат.
Такий крок влада Австрії пояснює тим, що ті українці, хто має достатньо грошей, аби застрахувати свій автомобіль і купити бензин, не потребують додаткової допомоги.
Додатково українці в Австрії, які приїхали на власному авто у 2022 році, повинні будуть зареєструвати транспортний засіб і сплатити митні збори та спеціальний податок, пише Der Standard.
Водночас, зазначає Der Standard, нове положення буде застосовуватись не у всіх австрійських землях – приміром, Відень відкликав згоду на нього. Решта земель, додає видання, будуть самі вирішувати, як діяти.
В Австрії наразі проживають близько 37 тисяч українських біженців, які отримують базові соціальні виплати та мешкають у наданому владі житлі.
