Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4630-IX, який регулює особливості трудових відносин під час воєнного стану.
Про це повідомляє сайт Верховної Ради.
Одним із ключових нововведень є можливість бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу, навіть якщо у них є порушення або проблеми з військовим обліком.
Закон передбачає:
бронювання здійснюється лише один раз на рік і не звільняє працівника від відповідальності за порушення;
для нових працівників підприємств ОПК встановлюється максимальний строк випробування – 45 днів;
роботодавець отримує право звільнити співробітника, якщо той не усунув порушення військового обліку у визначений термін.
Документ розширює можливості бронювання для військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, в установах та організаціях. До цієї категорії належать особи, які:
не мають належним чином оформлених військово-облікових документів;
взагалі не перебувають на військовому обліку;
не уточнили свої персональні дані;
перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку або законодавства про оборону та мобілізацію.
Такі працівники можуть бути заброньовані незалежно від кількості вже заброньованих співробітників у цій установі. Строк бронювання – до 45 календарних днів із моменту укладення трудового договору, і надається воно не частіше ніж один раз на рік.
Кабінет Міністрів України ухвалив низку змін до порядку бронювання військовозобов’язаних і критеріїв визначення критично важливих підприємств. Постанова №1106 від 8 вересня 2025 року коригує попередні норми, встановлені ще у січні 2023-го, з урахуванням сучасних потреб воєнного часу та розвитку оборонної сфери. Про це повідомляється на сайті Урядового порталу.
Серед ключових змін:
Розширено перелік територій, де можна здійснювати бронювання – тепер це не лише зони активних бойових дій, а й ті, де зберігається робота державних електронних ресурсів;
Мінстратегпром виключено з процесу: у текстах документів його повністю замінено на Міноборони, яке тепер є єдиним профільним органом у цій сфері;
Уточнено правила для військовозобов’язаних, які перебувають на обліку в СБУ та розвідувальних органах.
Крім того, оборонні підприємства отримали пріоритет: до критично важливих для економіки й армії тепер офіційно віднесено виробників безпілотних систем (повітряних, наземних, водних), озброєння, боєприпасів та іншої військової техніки за державними контрактами.
Це дозволить бронювати їхніх працівників і зберігати виробничий потенціал навіть під час мобілізації.Таким чином, уряд робить акцент на посиленні оборонно-промислового комплексу та цифрових можливостях управління мобілізаційними процесами.
Депутати пропонують змінити порядок бронювання поліцейських, прокурорів та працівників судів.
Народні депутати із фракції Європейська солідарність пропонують змінити правила бронювання військовозобов’язаних. Відповідний законопроєкт № 13429 зареєстровано у Верховній Раді.
Документ пропонує внести зміни до статті 25 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановивши, зокрема, що бронюванню підлягають усі військовозобов’язані в органах державної влади, інших державних органах, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів.
Згідно з законопроєктом в органах прокуратури (крім підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які підлягають бронюванню у кількості 100% військовозобов’язаних), у Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в установах системи правосуддя та органах досудового розслідування бронюванню підлягають не більше 50% кількості військовозобов’язаних.
На думку депутатів, таким чином буде зменшена кількість заброньованих, зокрема, у правоохоронних органах.
Наразі постанова Кабінету міністрів №76 визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які:
працюють або проходять службу на посадах державної служби категорій Б, В, – 50% кількості військовозобов’язаних цих категорій
працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), – 50% кількості військовозобов’язаних працівників у такому органі.
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням міністра оборони.
До переліку критично важливих релігійних організацій в Україні увійшло лише 7736 із 30 000 організацій.
Релігійним організаціям в Україні надали право бронювати від мобілізації священників. Однак не всі організації відповідають критеріям. Про це повідомила пресслужба Сухопутних військ Україні у вівторок, 10 червня.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті затвердила перелік критично важливих релігійних організацій, що дозволяє бронювання.
„Бронювання священнослужителів має відбуватися виключно за умови виконання всіх визначених ДЕСС вимог, включаючи офіційне працевлаштування, перебування на військовому обліку в ТЦК та СП, а також підтвердження статусу священнослужителя відповідно до внутрішніх настанов релігійної організації”, – йдеться в повідомленні.
За даними Сухопутних військ, лише 7736 релігійних організацій матимуть право на бронювання 100% священників. Усього в Україні 30 тисяч організацій.
Серед причин відмови:
зареєстровані після 26 грудня 2024 року;
із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території;
невідповідність статуту;
не внесені до реєстру неприбуткових організацій;
не подали звіти.
В Україні сьогодні діє три найбільші церкви: Православна церква України, Українська греко-католицька церква та УПЦ Московського патріархату. Зокрема, тільки в одній УПЦ Московського патріархату налічується 12,5 тисяч священиків.
Зазначається, що 30 травня Кабмін ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних за поданням Мінекономіки.
«Вони розширюють можливості збереження кадрового потенціалу для підприємств, які забезпечують обороноздатність країни під час воєнного стану», — йдеться у повідомленні.
Основні зміни:
Бронювання 100% військовозобов’язаних підприємств, установ та організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.
Запроваджено особливі умови для підприємств, які охороняють об’єкти ПЕК. Такі підприємства можуть застосовувати будь-які три встановлені критерії — наразі не є обов’язковими критерії щодо відсутності заборгованості зі сплати податків і рівня середньої ЗП по підприємству не менше 20 тис. грн. Також для них скасовано вимоги щодо рівня середньомісячної зарплати заброньованих не менше 20 тис. грн.
«Це рішення дозволяє державі гнучкіше реагувати на потреби оборони та підтримувати безперебійне функціонування підприємств, які відіграють критичну роль у життєзабезпеченні населення та захисті країни. Ми підтримуємо як енергетичні компанії, так і тих, хто займається забезпеченням армії — від дронів до медичної підготовки», — зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.
Умови для бронювання залишаються незмінними:
Підприємство має бути включене до переліку критично важливих — за поданням відповідного органу (Міноборони, Міненерго тощо).
Подання заяви здійснюється виключно в цифровому форматі через портал Дія.
Відповідальність за формування списків підприємств покладено на уповноважені державні органи.
У Міністерстві охорони здоров’я України провели робочу зустріч з керівниками регіональних департаментів охорони здоров’я. Основну увагу приділили питанню розбронювання медичних працівників для потреб Збройних сил України.
Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України.
На початку року Уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи.
Водночас для забезпечення потреб Збройних сил України та сектору оборони у медичних працівниках розроблено механізм розбронювання окремих медичних працівників, в яких є потреба. Наразі Міністерство охорони здоров’я України отримало відповідний запит від Міноборони та Командування Медичних сил Збройних Сил України.
Фахівці МОЗ у координації з департаментами охорони здоров’я проводять консультації, аби сформувати списки для розбронювання.
Кабінет міністрів дозволив підприємствам, які обслуговують об’єкти критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, бронювати до 75% своїх працівників.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Відсоток бронювання збільшено з 50% до 75%, щоб зменшити кадровий дефіцит у сфері комунальних послуг.
«Йдеться про фахівців, які забезпечують теплопостачання, водопостачання і водовідведення, а також вивезення твердих побутових відходів. Завдяки цьому рішенню комунальні підприємства зможуть стабільніше працювати та оперативніше реагувати на аварійні ситуації. Також для таких підприємств пом’якшено вимоги до критеріїв щодо розміру заробітної плати працівників, для яких передбачається бронювання», – уточнили у міністерстві.
З 1 квітня бронювання, оформлені за старими правилами, втратять чинність. Продовжити бронювання зможуть лише компанії, які оновили статус критичності за новими вимогами.
В Україні з 1 квітня бронювання, оформлені за старими правилами, втратять чинність, а продовжити бронювання зможуть лише компанії, які оновили статус критичності за новими вимогами. Про це пише Міністерство економіки України.
З 1 квітня усі бронювання, які були оформлені за старими правилами, втратять чинність. Продовжити бронювання своїх фахівців після цієї дати зможуть лише компанії, які вже оновили статус критичності відповідно до нових вимог
– повідомили у Мінекономіки.
„З початку року більшість сумлінних компаній вже перепідтвердили свою критичність у відповідних державних органах і перебронювали своїх працівників. Відстрочки переброньованих працівників залишаються чинними після першого квітня”, – зазначив заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів.
Що зміниться з 1 квітня
завершиться термін дії бронювань, оформлених за старою системою;
відновиться стандартний режим розгляду заяв на бронювання працівників для критично важливих підприємств (протягом 72 годин);
бронювання будуть доступні виключно підприємствам, які отримали підтвердження критичності за новими правилами.
Що робити підприємствам, які ще не оновили статус
треба оновити статус критичності своєї компанії за новою процедурою (інструкцію дивіться тут);
після підтвердження нового статусу критичності треба оформити бронювання працівників повторно;
якщо співробітник уже має активне бронювання, його необхідно спочатку анулювати.
„Нагадуємо, що всі бронювання здійснюються виключно в електронному форматі через портал „Дія”. Жодних паперових документів чи наказів готувати не потрібно”, – повідомили у Мінекономіки.
Кабінет Міністрів продовжив термін перебронювання працівників та оновлення статусу критичності підприємств до 31 березня.
Відповідне рішення ухвалили на засіданні уряду 25 лютого, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Та, до кінця березня підприємства матимуть час для підтвердження статусу критично важливих відповідно до оновлених критеріїв.
Також у цей термін вони можуть перебронювати свій персонал. Зробити це можна на порталі «Дія».
Які зараз правила бронювання?
У листопаді 2024 року уряд змінив правила бронювання, запровадивши вимогу середньої зарплати на підприємствах, які хочуть забронювати своїх працівників. Так, вона повинна бути не меншою ніж 2,5 мінімальної зарплати (станом на 2024 рік — 20 тисяч гривень).
Щонайменше стільки само має отримувати й сам працівник, якого хочуть забронювати. Також, крім рівня зарплати, підприємства повинні обов’язково не мати боргів перед бюджетом.
Уряд дозволив бронювати 100% медичних працівників державних та комунальних медичних закладів. Датована 14 січня постанова Кабінету міністрів, яка вносить зміни до Порядку бронювання військовозобовʼязаних на період мобілізації та на воєнний час, оприлюднена на Урядовому порталі.
Пункт 5 цього порядку передбачає, що отримати відстрочку від мобілізації зможуть «медичні працівники закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи».
У міністерстві охорони здоров’я наголошують, що в змінах ідеться лише про медичних працівників. Для решти фахівців, що працюють у медзакладах, обмеження у бронюванні залишаються чинними.
«Прийняте рішення про бронювання 100% медиків усуває необхідність звертатись за окремими дозволами, що зменшує навантаження як на лікарні, так і на міністерство оборони. Таким чином, лікарні більше не витрачають час і зусилля на отримання спеціальних дозволів, а міністерство звільняється від необхідності розглядати численні окремі запити. На сьогодні близько 75% поранених військовослужбовців проходять лікування саме в цивільних медзакладах. Тому таке рішення дозволить забезпечити надання медичної допомоги як військовим, так і цивільним у необхідному обсязі», – вказують у міністерстві охорони здоров’я.
Потреби Збройних сил України забезпечуватимуться через механізм розбронювання окремих медичних працівників, у яких наразі є потреба. «Розбронювання» відбуватиметься на запит військового відомства та Командування медичних сил щодо потреб у тих чи інших фахівцях-медиках.
