10 червня в Берегівському базовому дитячому садку Гімназії імені Каталін Франгепан відбулося зворушливе свято прощання вихованців із першим яскравим періодом їхнього життя. Випускний вечір був сповнений усмішок, теплих моментів, а подекуди й сліз, адже малята та їхні батьки перегортали останню сторінку чудових років у дитсадку. Цьогоріч заклад випустив дві групи. Наша редакція завітала на свято до вихованців групи «Сонечко».
У гарно прикрашеній залі зібралися рідні, вихователі й гості, щоб провести важливу подію разом із 13 маленькими випускниками. На початку урочистостей завідувачка садочка Андреа Надь привітала присутніх та з теплом згадала роки, прожиті однією родиною. «У ваших оченятах, окрім допитливості, було трохи страху і слізок, коли ви вперше переступили поріг нашого садка», – згадала очільниця перші дні малюків у дошкільному закладі. Проте ця невпевненість швидко зникла завдяки веселим іграм, новим враженням та радості пізнання, додала вона.
За кілька років вихованці дитсадка не лише вивчили безліч віршів та казок. В ігровій формі діти відкрили для себе світ англійської та української мов, а також ознайомилися з багатьма народними традиціями. Під час свята випускники продемонстрували все, чого навчилися. Свої успіхи в англійській мові показали разом із Мері Поппінс через пісні та веселі завдання, а про знання української відзвітували разом із Соломійкою. Старання малечі викликали шквал оплесків.
Однією із найцікавіших частин програми став блок народних ігор. Його підготувала Ґабріела Сіладі, викладачка дитячої школи мистецтв «Туліпан танода». Діти співали народні пісні та згадували найбільш яскраві події минулих років: День святого Мартина, підготовку до Різдва, карнавальні розваги, Зелені свята (Трійцю). Відтак маленькі актори зіграли повчальну казку «Допитлива принцеса». Головна думка постановки перегукувалася зі знаннями та неоціненним досвідом, які діти здобули в стінах рідного садка.
Після цього присутніх привітала директорка Гімназії імені Каталін Франгепан Андрея Якаб. Вона наголосила, що діти успішно завершили один із важливих етапів у своєму житті. «Сподіваємося, ця життєва зупинка була сповнена яскравих вражень для кожного. Віримо, що малюки мали тут не лише багато радості, сміху та веселощів, але й здобули багато знань», – зазначила очільниця закладу й додала, що дитячі спогади про садок супроводжуватимуть його вихованців протягом усього життя. Насамкінець Андрея Якаб побажала випускникам, щоб шкільні роки принесли їм стільки ж задоволення та радості від успіху, скільки вони пережили в дитсадку.
Зі словами вітання до дітей та батьків звернувся священник Берегівської греко-католицької парафії, директор Греко-католицького центру імені Елемира Ортутая Іштван Мароші. Він наголосив на символізмі назви групи «Сонечко» (в оригіналі «Котіца», – ред.). «Сонечко завжди було символом весни та провісником відродження природи. Так само воно символізує новий початок для дітей, наступний етап їхнього життя та світле майбутнє для всієї нашої громади», – зазначив священник.
Пасторка Берегівської реформатської церкви Юдіта Семере звернулася до присутніх зі словами з Книги пророка Єремії, нагадавши, що Бог готує для людей майбутнє, сповнене надії. «Коли ми дивимося на теперішні обставини та слухаємо новини, то часто відчуваємо тривогу чи страх. Однак, коли дивимося на наших дітей, то переконуємося: Бог справді має для нас обнадійливе майбутнє», – наголосила вона. Пасторка закликала малят зберігати свою відкритість, сміливість та щирі посмішки, адже саме цим вони прикрашають життя дорослих.
Наприкінці свята Едіна Югас від імені батьків щиро подякувала працівникам дитячого садка за їхню турботу та невтомну працю протягом минулих років. Завершився захід найтеплішим моментом – випускники отримали свої перші дипломи та пам’ятні подарунки.
У Чомонинській гімназії відбулася надзвичайно зворушлива та атмосферна святкова подія – відзначення 220-річчя від дня заснування закладу. На ювілей завітали вчителі, учні, запрошені гості та члени місцевої громади, щоб спільно згадати багату історію гімназії й відсвяткувати її нинішні успіхи.
Піднесений настрій панував уже з самого ранку. Учні та педагоги гімназії організували виставку рукоділля на честь ювілею. Картини, вироби з паперу й текстилю, декоративні прикраси продемонстрували таланти дітей та творчий дух шкільної спільноти. Експозиція одразу привернула увагу гостей і залишалася однією з найгарніших прикрас заходу протягом усієї події.
Присутніх привітав директор Чомонинської гімназії Шандор Надь. Його слова були водночас зворушливими й надихаючими, адже він підкреслив: гімназія вже понад два століття служить громаді, справі знань та виховання.
Після привітання директор представив історію Чомонинської гімназії. Він згадав обставини її заснування, важкі періоди та видатних особистостей, які зробили внесок у розвиток навчального закладу. Присутні були зворушені шляхом, який пройшла ця поважна школа, перш ніж перетворитися на сучасне, багатогранне освітнє середовище.
У свою чергу, очільник Берегівської філії Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Бейло Ґабовда розповів про стан освіти на Закарпатті та її майбутні перспективи. Його виступ, всеохопний, але водночас особистий за тоном, дав надію й віру, що попри труднощі педагоги та учні краю й надалі наполегливо будуватимуть майбутнє освіти.
Відтак настав один із найбільш піднесених моментів дня – урочистості з нагоди 220-річчя від дня заснування Чомонинської гімназії.
Шандор Надь знову вийшов на сцену, щоб згадати минуле й сьогодення школи, підкреслити відданість педагогів, старанність учнів та підтримку батьків.
Серію святкових привітань продовжив Ґейзо Ґулачі, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), який високо оцінив роль школи у формуванні громади.
Виступив і пастор місцевої реформатської церковної громади Шандор Почаї, слова якого внесли мир, віру та духовність в атмосферу свята.
Однією з найбільш зворушливих частин програми став виступ учнів гімназії. У блоці під назвою «Ті, ким ми пишаємося!» вони представили таланти школи. Особливим моментом стали відеозвернення колишніх вихованців Чомонинської гімназії. Своїми спогадами поділилися, зокрема, письменниця Наталія Сандерс та художниця Тімея Гадар.
Серію святкових промов завершив директор, який подякував усім, хто долучився до організації свята.
Друга половина дня продовжилася легшою, але культурно насиченою програмою. На гостей, педагогів та учнів чекав майстер-клас народного танцю під музичний супровід ансамблю «Чіпкейш». Діти, вчителі та гості разом виконували народні танці – радість та єдність громади в цей момент стали справді відчутними.
Урочистості з нагоди відзначення 220-річчя заснування Чомонинської гімназії показали, що школа – це більше, ніж установа: це спільнота, де цінності минулого та прагнення сьогодення йдуть поруч. Кожна програма заходу – виставка, виступи, народні танці – свідчила про те, що цей навчальний заклад працює з серцем, душею й вірою заради майбутніх поколінь. Це був піднесений день, який поєднав минуле та майбутнє. День, який усі учасники пам’ятатимуть довго і який вписав ще одну сторінку в історію Чомонинської гімназії.
Захід відбувся за підтримки Фонду ім. Габора Бетлена.
У колишній Чомонинській школі з угорською мовою навчання, нині – Чомонинській гімназії, ще у 1992-у році було припинено роботу їдальні, яка обслуговувала учнів закладу. У 2020-му році керівництво новоствореної Великодобронської ТГ взяло за мету відновити їдальню та забезпечити, таким чином, харчування дітей у закладі. Війна змінила плани, але завдяки позиції місцевого населення та згуртованій співпраці все ж вдалося підготувати їдальню до першого вересня.
