Міністр у справах дітей Ісландії подала у відставку через те, що вона народила дитину від 16-річного хлопчика.
Астхільдур Лоа Турсдоттір, якій зараз 58 років, мала інтимний зв’язок із 15-річним хлопцем, наставником якого вона була, коли їй було 22 роки і вона вважалася консультантом релігійної групи.
Через кілька місяців, у віці 23 років, вона народила дитину – батькові дитини на той момент було 16 років.
Iceland Minister for Children Quits After Admitting She Had 16-Year-Old’s Baby Decades Ago https://t.co/zl5EKQgAiI
За словами батька дитини, Ейрікура Асмундссона, вона забороняла йому мати стосунки із сином. Він був присутній при народженні дитини і допомагав їй протягом першого року, але згодом жінка відмовила йому в побаченні з дитиною, – пише портал People.
Як повідомляє ісландське інформаційне агентство RUV, Асмундссон також подав офіційну заяву на побачення із сином, але отримав відмову у відвідуванні і був змушений платити аліменти на дитину протягом 18 років.
«Минуло 36 років, через стільки років багато чого бачиш по-іншому. Я знаю, що сьогодні я, безумовно, впоралася б із ситуацією по-іншому», – заявила жінка в інтерв’ю виданню Vísir.
Турсдоттір визнала, що припустилася помилки, але підкреслила, що не хоче, щоб ця помилка зашкодила її роботі на посаді міністра.
Скандал розгорівся, коли родич Асмундссона спробував зв’язатися з прем’єр-міністром Ісландії, щоб повідомити про інцидент.
Згідно з ісландським законодавством, незаконними є сексуальні стосунки з особою, яка не досягла 18-річного віку, якщо ця особа є наставником (в тому числі наставником) неповнолітнього. За таке правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
Після однорічної перерви в Ісландії знову відновлюють китобійний промисел. Уряд дав дозволив полювати на китів до 2029 року.
Про це повідомляє RUV та BBC.
Дозвіл надали двом китобійним компаніям. Дозволена кількість виловлених тварин ґрунтується на порадах Норвезького агентства з рибальства. Так, щорічно можна буде виловити 209 фінвалів та 217 малих китів.
У 2024 році ані великих, ані малих китів не ловили. Улітку тодішня міністерка продовольства Б’яркі Олсен Гуннарсдоттір схвалила ліцензію на один рік, але це сталося вже після китобійного сезону.
У скороченому сезоні 2023 року, який тривав три тижні, спіймали 24 смугачів фінвалів. У тому ж році китобійний промисел призупиняли на два місяці після того, як урядове розслідування дійшло висновку, що використовувані методи не відповідають законам про захист тварин.
Зокрема, моніторинг урядового ветеринарного агентства показав, що гарпунні рушниці спричиняли у тварин тривалу агонію.
Новий дозвіл на п’ять років видав консервативний уряд, що йде відставку після програшу соціал-демократам на дострокових виборах 30 листопада.
Правозахисні та екологічні організації засудили цей крок. Наразі Ісландія залишається однією з трьох країн поряд з Японією та Норвегією, де все ще дозволено полювати на китів заради їхнього м’яса та жиру.
Проте полювати можна лише на смугача малого та смугача фінвала, а інші популяції китів перебувають під охороною.
Очолила рейтинг Ісландія, яка піднялася відразу на вісім позицій порівняно з минулим роком.
З огляду на сучасні виклики у світі – війни, тероризм, економічну кризу – туристи дедалі більше думають про безпеку, вирушаючи в нову подорож.
У 2024 році найбезпечнішою для туристів країною світу визнали Ісландію, яка піднялася в рейтингу одразу на вісім позицій порівняно з минулим роком, пише Time Out з посиланням на свіже дослідження Berkshire Hathaway Travel Protection.
Щоб визначити лідера рейтингу, експерти опитали мандрівників зі США про місця, які вони відвідали за останні п’ять років, а також проаналізували свіжий Глобальний індекс миролюбності та дані страхової компанії GeoSure.
На другому місці опинилася Австралія, яка була десятою минулого року, а на третьому – Канада, яка була першою роком раніше.
15 найбезпечніших країн світу для туристів у 2024 році
Блакитну лагуну, одне з найвідоміших туристичних місць в Ісландії, знову відкрили для відвідувачів після того, як деякий час доступ туди був обмежений через чергове виверження вулкана.
З неділі 2 червня допуск до Блакитної Лагуни відновили, оскільки виверження в районі міста Гріндавік стабілізувалося і її виключили із зони, що вважається небезпечною.
Одразу ж після відкриття туди приїхали сотні туристів. Тепер з Блакитної Лагуни можна бачити виверження на відстані.
[type] => post
[excerpt] => Блакитну лагуну, одне з найвідоміших туристичних місць в Ісландії, знову відкрили для відвідувачів після того, як деякий час доступ туди був обмежений через чергове виверження вулкана.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1717422360
[modified] => 1717418889
)
[title] => В Ісландії знову пускають туристів до Блакитної Лагуни, яку закривали через виверження вулкана
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=189146&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 189146
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 189147
[image] => Array
(
[id] => 189147
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image.jpg
[original_lng] => 109393
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1717408089:3
[_thumbnail_id] => 189147
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 1229
[translation_required_done] => 1
[_oembed_a33db434f6f0c283fcc535e7bf8d9477] =>
Iceland Minister for Children Quits After Admitting She Had 16-Year-Old’s Baby Decades Ago https://t.co/zl5EKQgAiI
Департамент цивільного захисту та управління надзвичайними ситуаціями Ісландії 11 січня почав посилене спостереження за вулканом Грімсвотн на півдні країни через зростання його активності.
Про це повідомляє Reykjavik Grapevine.
Ісландська влада оголосила так звану фазу невизначеності щодо Грімсвотну через йокульлауп, який триває останні кілька днів. Це ісландське слово, яким називають характерні для тамтешніх вулканів паводки в результаті виверження під льодовиком.
Окрім йокульлаупу, в районі Грімсвотну вранці 11 січня зафіксували землетрус магнітудою 4,7 – найбільший з початку спостережень у 1991 році.
Ісландський геолог Магнус Тумі Гудмундссон вважає, що вулкан зараз перебуває в періоді підвищеної активності, який може тривати від 60 до 80 років.
Востаннє йокульлауп у Грімсвотні відбувся у 2004 році. Раніше після нього щонайменше двічі – у 1934 і 1922 роках – наставало виверження вулкана. Водночас „льодовикові повені” траплялися й без виверження, наприклад у 2021 та 2022-му.
У різних містах Ісландії у вівторок відбувся найбільший з 1975 року загальний страйк жінок, десятки тисяч учасниць якого вимагали ще більш рішучих дій для досягнення гендерної рівності в країні.
Про це повідомляє The Guardian.
Найбільший протест відбувся в ісландській столиці Рейк’явіку, де зібрались близько 25 тисяч жінок. Вони, а також жительки інших міст країни з населенням у 400 тисяч, вийшли на страйк під гаслом „Ви називаєте це рівністю?”
До страйку в Рейк’явіку долучилась прем’єрка Ісландії Катрін Якобсдоттір, яка скасувала заплановане засідання уряду.
В інтерв’ю The Guardian вона сказала, що прагне досягти повної гендерної рівності в Ісландії до 2030 року й що країна робить все можливе, щоб вирішити „величезні проблеми”, пов’язані з гендерним розривом в оплаті праці, гендерним насильством і сексуальними домаганнями.
Перша леді Ісландії Еліза Рід, хоч і фізично не була на акціях протесту, також підтримала страйк і долучилась до нього, ігноруючи робочі дзвінки й повідомлення.
Організатори страйку, який став першою акцією такого роду за останні 48 років, заявили, що він спричинив масштабні перебої в роботі. По всій Ісландії були закриті школи й дитячі садки, відкритим був лише один банк.
Попередній загальний жіночий страйк, який відбувся у 1975 році, охопив 90% жінок Ісландії й призвів до кардинальних змін у країні, зокрема створення жіночої політичної партії та обрання першої у світі жінки на посаду президентки держави.
Хоча Ісландія на перших позиціях у глобальних рейтингах з гендерної рівності, у деяких професіях розрив між заробітною платою жінок і чоловіків досі складає 21%. Організатори страйку також зазначають, що робота у професіях, які традиційно є „жіночими” – як прибирання і догляд за дітьми та людьми похилого віку – залишається менш оплачуваною.
Уряд Ісландії в четвер оголосив про відновлення полювання на китів-фінвалів попри занепокоєння зоозахисників, водночас вимоги до такого полювання обіцяють посилити.
Про це заявила міністерка рибного господарства Ісландії Свандіс Сваварсдоттір, повідомляє „Європейська правда”.
Таким чином, Ісландія скасовує тимчасову заборону на китобійний промисел, оголошену в червні за день до початку китобійного сезону з міркувань захисту тварин.
Як пояснила Сваварсдоттір, рішення ухвалили з урахуванням звіту Управління продовольства та ветеринарії Ісландії, де встановили, що методи китобійного промислу не відповідають закону Ісландії про добробут тварин.
З огляду на це, робоча група Міністерства рибного господарства Ісландії запропонувала шляхи зменшення кількості порушень під час китобійного промислу. Зокрема, для забою китів заборонять використовувати електрошокери, а за рибалками встановлять посилений нагляд.
Ісландія – одна з трьох країн світу поряд із Норвегією та Японією, яка дозволяє комерційний китобійний промисел.
Останніми роками він викликає все більше суперечок: представники громадськості, активісти, місцеві та міжнародні знаменитості закликають ісландську владу покласти край цій практиці. Крім того, економісти вказують, що вплив китобійного промислу на економіку Ісландії нині майже непомітний.
Тимчасова заборона на забій китів, яку в червні оголосила Сваварсдоттір – представниця Ліво-зелених, викликала критику з боку центристської Прогресивної партії та крайньої правої Партії незалежності, які входять до урядової коаліції.
„Найближчі декілька місяців для новоприбулих українців не буде можливості знайти безкоштовне житло від ірландського Уряду.
У зв’язку із інформацією отриманою від ірландської сторони, просимо утриматись від прибуття в країну у найближчі 6-8 тижнів, якщо ви перебуваєте в безпечному місці”, – йдеться в повідомленні.
Країна призупиняє полювання на фінвалів до 31 серпня через те, що китів забивали довше, ніж це дозволено законом про захист тварин.
Уряд Ісландії призупинив цьогорічний вилов фінвалів до кінця літа. Про це йдеться у пресрелізі уряду.
Міністр із питань продовольства, сільського господарства та рибальства Свандіс Сваварсдоттір зазначила, що ухвалено призупинити всі китобійні операції з огляду на висновок Консультативної ради експертів із захисту тварин.
„На мою думку, дотримання умов закону про захист тварин є обов’язковим. Ця діяльність не може тривати у майбутньому, якщо влада та власники ліцензій не зможуть забезпечити виконання вимог щодо добробуту (ссавців – ред.) „, – сказала вона.
Відповідне рішення діятиме до 31 серпня.
Звіт продовольчого та ветеринарного управління щодо поводження з китами під час полювання на фінвалів показав, що вбивство тварин тривало довше, ніж це дозволено законом про добробут тварин. Крім того, метод, який використовується для полювання на китів, не відповідає закону про добробут тварин.
Щорічні квоти в Ісландії дозволяють вбивати 209 фінвалів – другого за довжиною морського ссавця після синього кита – та 217 малих китів, одного з найменших видів. Полювання на фінвалів, які можуть досягати довжини понад 20 метрів, відновили в Ісландії у 2006 році після мораторію 1986 року.
Сьогодні комерційним полюванням на китів займаються лише три держави світу: Норвегія, Японія та Ісландія.
В Ісландії парламент підтримав пропозицію про передачу Україні польового шпиталю на знак солідарності. Про це повідомила прем’єр Ісландії Катрін Якобсдоттір.
За її словами, усі партії в Альтингу дану пропозицію підтримали всі партії.
„Ми дотримуємося рішення допомагати Україні: цей жест є символом нашої незмінної солідарності”, – зазначила прем’єр Ісландії.