31 травня подвір’я Косоньського ліцею імені Арань Яноша, що на Берегівщині, наповнилося особливим трепетом – тут лунав останній дзвоник 2024-2025 н.р. Ця мить завжди особлива, бо вона водночас радісна й зворушлива: позаду залишився ще один навчальний рік, а попереду – нові горизонти, виклики та мрії.
Цього року на Закарпатті шкільне життя завершили 10 456 одинадцятикласників і 15 896 дев’ятикласників. Для когось попереду довгоочікувані літні канікули, а для випускників – відповідальний період: складання національного мультипредметного тесту (НМТ) та вступна кампанія до вищих навчальних закладів.
У Косоньському ліцеї святкування відбулося у родинній атмосфері: зібралися учні, батьки, вчителі, гості та випускники. Урочистості розпочалися з виконання Державного Гімну України та національної молитви угорців. Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих у війні – символічне нагадування про непросту дійсність, у якій живемо.
Зворушливу промову виголосила директорка ліцею Ангела Яноші. Її слова стали підсумком і одночасно настановою для майбутнього покоління: «Ми, учні, батьки, вчителі, стоїмо тут на межі двох світів: позаду шкільні роки, попереду – доросле життя. Ми не лише вчилися, ми вчилися жити. Ви навчилися бути сильними, витривалими, гідно триматися навіть у найважчі дні. Це – ваша мова, ваша культура, ваша ідентичність».
Директорка подякувала батькам за довіру, педагогам – за самовіддану працю, а випускникам – за старання, гідну поведінку та досягнення. Особливе місце у промові зайняли слова видатного патрона навчального закладу: «Найвища мета тут, у земному житті, – бути людиною завжди і за будь-яких обставин» (Янош Арань).
У рамках урочистостей учні, які здобули перемоги на обласних та всеукраїнських олімпіадах, були нагороджені почесними грамотами. Це не лише їхня особиста гордість, а й гордість усього ліцею, який вкотре довів високий рівень освіти.
Директорка також вручила подяки педагогам, які сумлінно працювали протягом року, надихаючи та підтримуючи учнів у часи змін та викликів.
Особливо емоційним був момент виступу класної керівниці випускників Юдіти Варги. Вона поділилася теплими спогадами, відзначила важливість пройденого разом шляху: «Шкільні роки – це довгий шлях. І у вашому житті настав той момент, коли ви зможете підбити певні підсумки – що ви накопичили досі й над чим вам ще потрібно працювати в майбутньому, щоб якнайкраще підготуватися до наступного важливого етапу».
Сльози, обійми, квіти – все це створювало зворушливу атмосферу, де відчувалася глибока вдячність і нерозривний зв’язок між учнями, вчителями та батьками.
Не залишилися осторонь і учні 10 класу, які звернулися до випускників із теплими словами привітання. Вони вручили їм символічні пам’ятні торбинки з побажаннями щастя, успіху та здійснення мрій. Цей невеликий жест був щирим знаком поваги й дружби між поколіннями учнів.
Завершальним акордом урочистостей стала прощальна хода випускників: вони востаннє пройшлися коридорами рідної школи, а відтак – вулицями села. Кожен крок цього шляху – спогад, кожен погляд – вдячність.
Цей день залишиться у серцях не лише випускників, а й усієї шкільної родини Косоньського ліцею. Бо останній дзвоник, це не просто кінець. Це – початок. Початок нового етапу, де кожен учень, озброєний знаннями, досвідом і цінностями, вирушає у свій шлях.
Нехай цей шлях буде світлим, успішним і натхненним. Нехай кожен випускник пам’ятає, що школа – це не лише стіни. Це – дім, де на нього завжди чекатимуть.
