Німецькі військові 3 грудня оголосять про початкову оперативну готовність системи протиракетної оборони Arrow 3, здатної перехоплювати балістичні ракети за межами атмосфери.
Про це повідомляє DPA.
Повітряна оборона Німеччини та її партнерів буде значно посилена після активації перших елементів нової системи протиракетної оборони Arrow 3, повідомив міністр оборони Борис Пісторіус.
„Тепер ми вперше отримуємо можливість раннього попередження та захисту нашого населення та інфраструктури від балістичних ракет великої дальності”, – сказав Пісторіус.
„Завдяки цій стратегічній здатності, унікальній серед наших європейських партнерів, ми забезпечуємо свою центральну роль у серці Європи”, – додав він.
Німецькі ВПС мають оголосити про початкову оперативну готовність системи в середу на своїй авіабазі Шеневальде/Хольцдорф, приблизно за 80 кілометрів на південь від Берліна.
За даними німецьких військових, це означає, що перші елементи системи – радар, пускові установки та навчений персонал – тепер готові до експлуатації і можуть розпочати захисні операції в обмеженому масштабі.
„Таким чином, ми захищаємо не тільки себе, але й наших партнерів. Ми зміцнюємо європейський стовп НАТО і виконуємо планову мету НАТО”, – сказав Пісторіус, додавши, що Німеччина бере на себе відповідальність.
Пісторіус подякував ізраїльським і американським партнерам, які спільно розробили систему, а також солдатам і цивільному персоналу за їхні зусилля. Міністр також зазначив, що контракт на систему був підписаний лише два роки тому.
Система вперше надасть Німеччині можливість виявляти і перехоплювати балістичні ракети, що наближаються, за межами атмосфери Землі.
Уряд Німеччини оголосив про створення нового спеціального підрозділу федеральної поліції, який займатиметься виявленням і нейтралізацією дронів.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Александр Добринд, передає Politico.
Новий підрозділ стане частиною національного спеціального оперативного управління федеральної поліції. За словами Добриндта, його офіцери отримають спеціальну підготовку та сертифікацію з виявлення, перехоплення та знешкодження безпілотників.
Підрозділ планують розширити до 130 офіцерів, які зможуть оперативно переміщатися по країні та працювати в «гарячих точках».
Німеччина вже заклала для проєкту понад €100 млн на 2025 рік для закупівлі технологій протидії дронам. Це включає сенсори, системи радіоелектронного придушення та техніку для перехоплення або знищення БпЛА, якщо це буде необхідно.
Країна придбає системи як у німецьких, так і в ізраїльських виробників. Додаткові закупівлі очікуються найближчими місяцями.
Крім того, цього тижня міністри внутрішніх справ федеральних земель обговорять створення спільного федерально-регіонального центру боротьби з дронами, який координуватиме дії поліції та військових.
Запуск нового підрозділу став наймасштабнішим кроком Берліна до формування постійної національної системи протидії безпілотникам — у ситуації, коли ризики від їхнього використання швидко зростають, а способи нейтралізації мають залишатися безпечними для людей на землі.
За його словами, досвід, набутий українськими силами в умовах реального конфлікту, є надзвичайно цінним і не може бути повноцінно відтворений традиційними тренуваннями.
Планується запросити українських військовослужбовців до Німеччини, щоб вони могли ділитися своїми знаннями з офіцерами та унтер-офіцерами бундесверу.
Попри значний досвід, генерал зауважив, що не варто безпосередньо ототожнювати війну в Україні з гіпотетичним конфліктом між Росією та країнами НАТО. На його думку, можливості Альянсу діяти в усіх доменах — на суші, у повітрі, на морі й у кіберпросторі — суттєво відрізняються від тих, які має або мала Україна.
«Війна Росії проти України — не калька для конфлікту між Росією і НАТО», — наголосив він.
Якщо проєкт буде реалізований, це стане важливим кроком у співпраці між Україною та Німеччиною не лише у сфері постачання зброї та тренувань, але й у безпосередньому обміні досвідом бойових дій.
Прем’єр-міністр Баварії, лідер Християнсько-соціального союзу (CSU) Маркус Зьодер в інтерв’ю Welt am Sonntag виступив за скасування спрощенихімміграційнихпроцедур для молодих чоловіків з України, зазначивши, що їхня батьківщина потребує їх.
«Ті, хто не має права перебувати тут, не має тимчасового дозволу на проживання або дозволу на роботу, повинні виїхати. Крім того, необхідно припинити виїзд молодих чоловіків з України», – сказав він.
Протягом десяти років Німеччина хоче збільшити кількість військовослужбовців у Бундесвері; питання про те, як саме це зробити, є іншим, і в деталях SPD та CDU/CSU мають розбіжності.
Німецький уряд може вже цього тижня запропонувати рішення щодо моделі військової служби, повідомив у понеділок федеральний міністр оборони Борис Пісторіус (SPD) під час візиту до військ у Мюнстері.
«Іноді потрібно лише трохи часу, і не все, що подається як величезна суперечка, в кінцевому підсумку стає такою», – сказав політик SPD.
Заява Пісторіуса пролунала через кілька місяців після того, як Бундестаг ухвалив новий закон про військову службу, метою якого було призивати щороку десятки тисяч новобранців.
Однак законопроєкт, який спочатку передбачав добровільну службу, але містив суперечливі плани щодо введення в майбутньому обов’язкового елементу, викликав питання.
За словами Томаса Рьовекампа (CDU), голови Комітету з питань оборони, остаточна модель залежить лише від деталей. Він також переконаний, що цього тижня буде досягнуто згоди.
Незрозуміло, чи буде оголошення про військову службу зроблено 12 листопада, в 70-ту річницю Бундесверу, чи перед коаліційним комітетом. За словами Рьовекампа, все ще є «невирішені питання».
Чому законопроєкт про військову службу є суперечливим?
Згідно із законопроєктом про «нову військову службу», Міністерство оборони планує в довгостроковій перспективі збільшити чисельність збройних сил до приблизно 460 000 військовослужбовців, включаючи резервістів, у рамках національної та федеральної оборони.
З них близько 260 000 повинні бути активними військовослужбовцями. Ця мета включає близько 200 000 резервістів і, за даними Міністерства оборони, базується на часовому горизонті до 2035 року.
Однак щодо військової служби Пісторіус неодноразово наголошує, що війська необхідно посилити добровольцями, оскільки «такий консенсус досягнуто в коаліційній угоді між ХДС, ХСС і СДПН».
Незважаючи на чітку заяву міністра, запланована реформа військової служби розділяє нинішню коаліцію.
Пісторіус підтримує добровільну, привабливу військову службу за шведським зразком, яку підтримуватиме призов молодих чоловіків по всій країні.
Обов’язкова військова служба буде введена лише в тому випадку, якщо добровільної служби буде недостатньо. У цьому контексті SPD прагне модернізувати Бундесвер за допомогою «величезного пакету заходів, що підвищують його привабливість».
Натомість CDU/CSU віддає перевагу випадковому процесу відбору, щоб пом’якшити потенційні труднощі з набором. Пісторіус відкидає це і натомість віддає перевагу відбору на основі фізичної придатності та професійних навичок.
Думки щодо збільшення чисельності персоналу також розділилися: CDU/CSU виступає за конкретні цілі щодо збільшення чисельності військовослужбовців, щоб задовольнити потреби.
Натомість SPD спочатку хоче зосередитися на добровільній службі та підвищенні привабливості, щоб зробити збільшення чисельності військ більш гнучким.
«Ще один документ про вагання»
Історик військової справи Сьонке Нейцель, запрошений як експерт, на слуханнях Комітету з питань оборони 10 листопада попередив, що добровільний підхід сам по собі навряд чи буде достатнім для забезпечення необхідної чисельності персоналу Бундесверу.
На думку Нейцеля, законопроєкт, безсумнівно, є «кроком у правильному напрямку для забезпечення боєготовності Бундесверу».
Він також підтримує загальну мобілізацію, заплановану на літо 2027 року, але законопроєкт є одночасно «нерішучою демонстрацією німецької політики безпеки за останні три з половиною роки». «На мою думку, це ще один документ про вагання і зволікання», — пояснює військовий історик.
«Введення обов’язкової військової служби було б абсолютно необхідним для швидкого збільшення чисельності персоналу Бундесверу», — сказав Нейцель.
Однак він визнав, що на даний момент це не видається політично реалістичним, тому Міністерство оборони виходить з того, що збільшення чисельності можна досягти за допомогою добровільної служби.
У своїй письмовій заяві Нейцель також торкнувся питання стратегічної загрози: згідно із заявами німецького уряду, Росія може напасти на НАТО протягом декількох років.
«Міністерство оборони вважає, що до 2035 року чисельність можна збільшити на добровільній основі. Це означає, що в середньому чисельність потрібно збільшувати на 8000 солдатів на рік», от зазначив він.
Він додав: «Якби Бундесвер зростав такими темпами під час створення в період холодної війни, його формування тривало б 60 років».
За припущенням Пісторіуса, для виконання вимог НАТО та підготовки військ до війни потрібно від 60 000 до 100 000 додаткових солдатів.
Хоча рішення ще не знайдено, закон, як очікується, набуде чинності 1 січня 2026 року. Обов’язкова військова служба для всіх молодих чоловіків буде введена з липня 2027 або 2028 року.
[type] => post
[excerpt] => Протягом десяти років Німеччина хоче збільшити кількість військовослужбовців у Бундесвері; питання про те, як саме це зробити, є іншим, і в деталях SPD та CDU/CSU мають розбіжності.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1763294979
[modified] => 1763295003
)
[title] => Німеччина близька до укладення угоди про військову службу
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261982&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 261485
[uk] => 261982
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 261487
[image] => Array
(
[id] => 261487
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-scaled.jpg
[original_lng] => 510316
[original_w] => 2560
[original_h] => 1440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-2048x1152.jpg
[width] => 2048
[height] => 1152
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1129
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 261487
[_edit_lock] => 1763287841:2
[_algolia_sync] => 518479641002
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 18390
[1] => 141
)
[tags_name] => Array
(
[0] => військова служба
[1] => Німеччина
)
)
[5] => Array
(
[id] => 261879
[content] =>
Після місяців політичних дебатів німецька урядова коаліція та опозиційна партія ХДС/ХСС домовилися про нову систему військового призову. Відповідно, всі чоловіки старше 18 років пройдуть перевірку на пригодність, і якщо добровільний набір до Бундесверу (німецької армії) не приверне достатньої кількості кандидатів, Бундестаг (нижня палата парламенту Федеративної Республіки Німеччина) може прийняти рішення про запровадження так званого «призову на вимогу». У цьому випадку жеребкуванням визначатимуть тих, хто буде призваний на фактичну службу.
Угода була досягнута в середу ввечері на кризовій зустрічі, в якій взяли участь міністр оборони Борис Пісторіус, лідери фракцій Єнс Шпан та Маттіас Мірш, а також експерти з питань оборони з обох партій. Згідно з документом, який отримало видання Die Welt, реформа складається з наступних пунктів.
Обов’язкова перевірка на фізичну підготовку. У майбутньому всіх юнаків запрошуватимуть на обов’язковий медичний та фізичний огляд, який запроваджуватиметься поступово. З 2026 року всі 18-річні чоловіки отримають анкету, яка оцінює їхню мотивацію та фізичну підготовку – її заповнення буде обов’язковим. Власне медичний огляд спочатку торкнеться вікової групи, народженої після 1 січня 2008 року, і поступово поширюватиметься в міру створення інфраструктури.
Призов на вимогу. Якщо добровільний набір до Бундесверу не забезпечує достатньої кількості військовослужбовців, Бундестаг може законом прийняти рішення про запровадження «призову на вимогу». Ця система має на меті заповнити розрив між потребами армії та наявними добровольцями. Якщо кількість потенційних призовників перевищує потреби, вони можуть шляхом жеребкування вирішити, кого призвати. Автоматичного механізму призову не буде.
Зарплата і пільги. Солдати матимуть щомісячну зарплату у розмірі 2600 євро за добровільну службу. Ті, хто служитиме більше року, також отримують підтримку в отриманні водійських прав на автомобіль та вантажівку.
Військовий статус. Зміна, яка передбачає статус «тимчасового солдата» для добровольців, які зобов’язуються служити більше 12 місяців. Згідно з попередніми планами, всі новобранці автоматично потрапляли б до цієї категорії, але остаточна угода запроваджує більш диференційовану систему.
Розширення Бундесверу. Реформа спрямована на збільшення чисельності Бундесверу з його нинішніх приблизно 180 тисяч до 260 тисяч осіб у відповідь на російську загрозу та зміну вимог політики безпеки НАТО. Резервні сили будуть розширені до 200 тисяч, головним чином завдяки новій формі служби.
Дебати та компроміс
Спочатку міністр оборони пропонував систему служби виключно на добровольчих засадах, але ХДС/ХСС наполягали на обов’язковому тестуванні та, за необхідності, лотереї через потреби армії щодо людських ресурсів. В результаті компромісу зрештою відмовилися від ідеї подвійної лотереї, проти якої Пісторіус раніше рішуче виступав.
Міністр наголосив, що мета не лише збільшення чисельності армії, а й забезпечення того, щоб «в оборонній ситуації Німеччина була дійсно здатна до дій і точно знала, хто придатний для призову». Закон може набути чинності на початку 2026 року.
Призупинили, але військовий обов’язок залишився в конституції
Військовий обов’язок у Німеччині у 2011 році призупинили, але він залишається в конституції та може бути відновлений простою парламентською більшістю. Наразі він стосується лише чоловіків, хоча час від часу лунають заклики зробити службу доступною, або обов’язковою, для жінок. Але це вимагатиме конституційної поправки, для якої наразі немає політичної підтримки.
[type] => post
[excerpt] => Після місяців політичних дебатів німецька урядова коаліція та опозиційна партія ХДС/ХСС домовилися про нову систему військового призову. Відповідно, всі чоловіки старше 18 років пройдуть перевірку на пригодність, і якщо добровільний набір до Бунде...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1763222100
[modified] => 1763211403
)
[title] => У Німеччині чоловіки старші 18 років пройдуть перевірку на пригодність
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261879&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 261678
[uk] => 261879
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 261679
[image] => Array
(
[id] => 261679
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg.jpg
[original_lng] => 528716
[original_w] => 2560
[original_h] => 1593
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg-300x187.jpg
[width] => 300
[height] => 187
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg-768x478.jpg
[width] => 768
[height] => 478
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg-1024x637.jpg
[width] => 1024
[height] => 637
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg-1536x956.jpg
[width] => 1536
[height] => 956
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg-2048x1274.jpg
[width] => 2048
[height] => 1274
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/nemet-hadsereg.jpg
[width] => 2560
[height] => 1593
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1389
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 261679
[_edit_lock] => 1763204376:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 559315627000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 9
[5] => 43
[6] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Спецтема
[5] => Статті
[6] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 2603322
[1] => 141
)
[tags_name] => Array
(
[0] => військовий призов
[1] => Німеччина
)
)
[6] => Array
(
[id] => 261717
[content] =>
Німецьке місто Магдебург досі не отримало дозволу на проведення традиційного різдвяного ярмарку після того, як влада виявила кілька недоліків у концепції безпеки заходу. Це рішення спричинило невизначеність щодо проведення заходу, який щороку приваблює десятки тисяч відвідувачів.
Landesverwaltungsamt (обласна адміністрація) у листі на сім сторінок розкритикувало план безпеки, поданий містом, підкресливши, що він у кількох ключових аспектах не відповідає вимогам, необхідним для проведення заходу. Влада особливо стурбована питанням доступу, заходами безпеки та кількістю охоронців.
Такий суворий підхід спричинений тим, що у грудні 2024 року лікар із Саудівської Аравії, який проживає в Німеччині, в’їхав на автомобілі у відвідувачів різдвяного ярмарку в Магдебурзі, вбивши шістьох людей та травмувавши близько 300. Напад призвів до значних змін у правилах безпеки та правилах проведення масових культурних заходів у Німеччині.
Організатори планують покращити спірні моменти, але є одне зауваження
Як повідомляє «Die Welt», організатори ярмарку готові виправити наведені владою пункти, але водночас вважають, що деякі з вимог – завдання держави, тому не можна перекладати відповідальність на організаторів заходу. Міська влада теж вважає, що боротьба з терористичною загрозою – обов’язок не міста, а області.
Чи буде різдвяний ярмарок – досі під питанням
Наразі Магдебург не має дозволу на проведення ярмарку, тож захід може відбутися лише за умови, що влада схвалить змінений план безпеки. Заступниця мера Сімона Борріс висловила сподівання, що цьогорічний захід зможуть «врятувати» співпрацюючи, але наразі неясно, чи зможуть подолати занепокоєння та суперечності.
Кілька міст Німеччини вже скасували різдвяні ярмарки, або дозволили проведення лише з обмеженнями через підвищені ризики для безпеки.
Німеччина продовжить надавати Україні значну підтримку, виділивши у 2025 році €9 млрд на військову допомогу та додаткові €40 млн на гуманітарні потреби, щоб допомогти пережити зиму війни.
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль перед від’їздом на саміт G7 у Ніагара-он-те-Лейк, Канада, де з партнерами координуватимуть відповідь на міжнародні кризи.
«Ми залишаємося відданими та рішуче налаштованими підтримувати Україну в її боротьбі за справедливий мир. Тільки Німеччина надала Україні дев’ять мільярдів євро військової допомоги цього року. Одночасно ми збільшуємо наші цивільні внески: ми допомагаємо українцям пережити ще одну зиму війни, надаючи додаткові 40 млн євро. Ми допомагаємо підтримувати тепло та освітлення в будинках і не даємо Росії зламати моральний дух захисників їхньої батьківщини своїми цілеспрямованими терористичними атаками на цивільне газо- та теплопостачання», — підкреслив Вадефуль.
На саміті також обговорять Близький Схід, де ключовим є дотримання припинення вогню та відбудова Гази без участі ХАМАС. Німеччина активно долучиться до цих зусиль, а також до стабілізації криз у Судані та Гаїті. Вадефуль зазначив, що G7 залишається рушійною силою міжнародної співпраці для миру та стабільності.
«Це зобов’язання є надзвичайно важливим, оскільки наша свобода та безпека перебувають під загрозою, як ніколи раніше – через продовження війни Росії в агресії проти України, напади на стратегічно важливу інфраструктуру та втручання в повітряний рух, а також підрив виборів та демократичних процесів. Перед обличчям таких загроз єдність, яку представляють члени G7, залишається вирішальною», — заявив міністр.
Також, за його словами, питання морської безпеки, сировини, торговельних шляхів і ланцюгів поставок, на яких акцентує Канада, мають значення для оборони, торгівлі та економіки Німеччини, адже їх порушення загрожує виробництву, зростанню та робочим місцям.
До саміту G7 приєднаються Індія, Південна Корея, Саудівська Аравія та Південна Африка.
[type] => post
[excerpt] => Німеччина продовжить надавати Україні значну підтримку, виділивши у 2025 році €9 млрд на військову допомогу та додаткові €40 млн на гуманітарні потреби, щоб допомогти пережити зиму війни.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1762945980
[modified] => 1762906179
)
[title] => Україна отримає від Німеччини €9 млрд на оборону та €40 млн на цивільну допомогу
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261450&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 261460
[uk] => 261450
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 261451
[image] => Array
(
[id] => 261451
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7.jpg
[original_lng] => 46046
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/07e34ba26307cbdbf773f652e023008a712112f7.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1762898980:12
[_thumbnail_id] => 261451
[_edit_last] => 12
[views_count] => 653
[_algolia_sync] => 504813085001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 141
[1] => 2598375
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Німеччина
[1] => цивільна допомога
)
)
[8] => Array
(
[id] => 261393
[content] =>
У Німеччині водій придбав на аукціоні позашляховик Mercedes GLE і виявив, що автомобіль обладнаний звичайними дерев’яними брусками замість справжніх гальмівних колодок.
Це сталося у місті Людвігсбург, повідомило 10 листопада медіа Oddity Central. Щойно чоловік натиснув на педаль гальма, він зрозумів, що із його уживаним Mercedes GLE щось не так. Машина майже не сповільнювався, хоч як сильно він тиснув на гальма. Згодом водій викликав евакуатор і відправив машину до автосервісу на перевірку.
Після огляду автомеханіки розповіли, що замість сертифікованих колодок в авто хтось встановив дерев’яні накладки, на яких було маркером написали «Brembo». Вони майже не забезпечували гальмівної сили й уже встигли пошкодити гальмівні диски автомобіля.
«Це навіть не дилетантство, а злочинна недбалість», — цитує медіа технічного експерта із безпеки Ганс Бауер. Він додав, що дерево дуже швидко зношується при терті об металеві диски й не має жодного шансу зупинити авто.
Чому так зробив попередній власник авто наразі невідомо, проти нього німецька поліція відкрила кримінальну справу.
Кілька різдвяних ярмарків у Німеччині цього року будуть скасовані через загрозу ісламістських терористичних атак. Крім того, не проводився також осінній фестиваль, адже гарантувати безпеку учасників стає дедалі дорожче, повідомляє V4NA.
Цього року в місті Оверат у Північному Рейні-Вестфалії доведеться шукати глінтвейн, смажені ковбаски та каштани десь інде, оскільки організатори оголосили про скасування різдвяного ярмарку.
Вони визнали, що попередні терористичні атаки досягли своїх цілей, і наголосили, що не в змозі гарантувати необхідні заходи безпеки для запобігання черговим нападам, зокрема найняти додаткових охоронців та закрити ринок, щоб попередити атаки з використанням автомобілів. Хоча організатори намагалися отримати додаткове фінансування від місцевої влади, їхні зусилля не увінчалися успіхом.
Різдвяний ярмарок у Керпені також скасували.
«Нам повідомили, що треба перекрити площу Штіфтсплац з усіх боків, але ми не отримаємо жодної фінансової допомоги від міста і нам доведеться робити все самостійно», – пояснив це рішення один із організаторів Рене Гьовель.
Через загрозу скасовують не лише різдвяні ярмарки. Не проводився також осінній фестиваль Кессеніха в Бонні.
В останні роки на різдвяних ярмарках сталося кілька терористичних атак.
Перший великий напад відбувся в Берліні у 2016 році, коли тунісець Аніс Амрі, якому відмовили в наданні притулку, навмисно в’їхав вантажівкою в натовп пішоходів на ринку, вбивши 12 людей і травмувавши ще десятки.
Минулого року саудівський активіст, який отримав притулок у Німеччині, на великій швидкості в’їхав на автомобілі в учасників різдвяного ярмарку в Магдебурзі, убивши шестеро осіб та травмувавши 323. Це сталося лише через кілька місяців після того, як сирійський шукач притулку зарізав кількох людей на Фестивалі різноманітності в Золінгені.
У Франції теж запровадили суворі заходи безпеки, особливо після різдвяного ярмарку в Страсбурзі, де у 2018 році внаслідок аналогічного нападу загинуло п’ятеро людей. Жорстокі атаки на різдвяних ярмарках відбулися також у Бельгії, Австрії та Великобританії.
