Влада Венесуели оголосить цьогорічну лауреатку Нобелівської премії миру Марію Коріну Мачадо втікачкою, якщо вона покине країну, щоб отримати нагороду.
Генеральний прокурор Венесуели Тарек Вільям Сааб заявив, що Мачадо висунуто кілька звинувачень, зокрема в тероризмі, і додав: «Наразі розслідуються справи щодо близько сотні іноземних найманців з понад 30 країн, пов’язаних з ЦРУ».
За його словами, Мачадо, яка переховується, раніше заявляла про намір поїхати до Осло на церемонію нагородження 10 грудня.
58-річна лідерка венесуельської опозиції в жовтневому інтерв’ю висловила переконання, що Ніколас Мадуро піде у відставку. Мачадо звинувачує президента Венесуели у фальсифікації президентських виборів 2024 року для забезпечення собі ще одного 6-річного терміну. Результати виборів не були визнані Сполученими Штатами та більшою частиною міжнародної спільноти.
Віддана демократичному розвитку Мачадо виступає за вільні та чесні вибори вже понад 20 років. На політичних посадах та службі в різних організаціях вона завжди наголошувала на важливому значенні незалежності судової влади, дотримання прав людини та народного представництва.
Наприкінці жовтня влада Венесуели оголосила про ліквідацію очолюваної Мачадо організації Súmate, котра, як стверджується, мала зв’язки з ЦРУ та планувала здійснити напад на американський корабель, що стояв на якорі в Тринідаді і Тобаго, з метою приписати цю акцію Венесуелі.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
Королівська шведська академія наук вирішила присудити премію Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2025 року Джоелю Мокіру, Філіпу Агьону та Пітеру Говітту “за пояснення економічного зростання, зумовленого інноваціями”.
Про це повідомили у Нобелівському комітеті.
Половину премії отримає Джоель Мокір з Північно-Західного університету, США, “за визначення передумов для сталого зростання завдяки технологічному прогресу”.
Мокір використовував історичні джерела як один із засобів для розкриття причин, чому стале зростання стало новою нормою.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
“Він продемонстрував, що для того, щоб інновації змінювали одна одну в самогенерувальному процесі, нам потрібно не лише знати, що щось працює, але й мати наукові пояснення, чому це так. Останнього часто бракувало до промислової революції, що ускладнювало розвиток нових відкриттів та винаходів. Він також наголосив на важливості того, щоб суспільство було відкритим до нових ідей та дозволяло змінам”, — зазначили у комітеті.
Другу половину премії отримають спільно Філіп Агіон із Колеж де Франс та INSEAD, Франція, Лондонської школи економіки та політичних наук, Велика Британія, та Пітер Говіт з Університету Брауна, США”за теорію сталого зростання завдяки творчому руйнуванню”.
Агіон і Говітт також досліджували механізми сталого зростання. У статті 1992 року вони побудували математичну модель для того, що називається творчим руйнуванням: коли на ринок виходить новий і кращий продукт, компанії, що продають старіші продукти, програють.
“Робота лауреатів показує, що економічне зростання не можна сприймати як належне. Ми повинні підтримувати механізми, що лежать в основі творчого руйнування, щоб не повернутися до стагнації”, – сказав Джон Хасслер, голова комітету з премії з економічних наук.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
Президент США Дональд Трамп не отримав Нобелівську премію миру. Почесну нагороду присуджено венесуельському політику Марії Коріні Мачадо.
Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у п’ятницю, 10 жовтня.
Мачадо отримала премію “за її невпинну боротьбу за демократію та права народу Венесуели і за її прагнення домогтися справедливого та мирного переходу країни від диктатури до демократії”.
У пресрелізі Нобелівського комітету відзначили боротьбу Мачадо за вільні та справедливі вибори у Венесуел. Її названо ключовою фігурою, що об’єднує опозицію, яка колись була розколота, але зуміла об’єднатися у вимозі вільних виборів і представницької влади.
Марії Коріні Мачадо 58 років. Вона була депутатом Національної асамблеї Венесуели у 2011-2014 роках, брала участь у президентських виборах 2012 року, перебуває в опозиції уряду Ніколаса Мадуро. У 2024 році після президентських виборів вона закликала до вуличних протестів з вимогою визнати перемогу опозиційного кандидата на виборах президента Едмундо Гонсалеса Уррутії. Вона вирішила не залишати Венесуелу, незважаючи на загрози її життю та свободі, але змушена переховуватися.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
Нобелівську премію з літератури присуджено 71-річному угорському письменнику Ласло Красногоркаї «за його захопливу й пророчу творчість, яка, серед апокаліптичного жаху, утверджує силу мистецтва».
Про це йдеться на сайті Нобелівського комітету.
Краснагоркая називають видатним епічним письменником у традиції Центральної Європи, якій властиві абсурдизм та гротескна надмірність.
«Але його творчість не обмежується лише цим — невдовзі він звертається на Схід, переймаючи більш споглядальний, тонко відрегульований стиль. Результатом стає низка творів, натхненних глибокими враженнями від подорожей до Китаю та Японії», — зазначили у комітеті.
Угорський письменник відомий своїми складними та вимогливими романами, які часто називають постмодерністськими, з антиутопічними та меланхолійними темами. Кілька його творів, зокрема романи «Сатананґо» (1985) та «Меланхолія опору» (1989), були екранізовані у художні фільми.
У 2015 році він був нагороджений Міжнародною Букерівською премією.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
Нобелівську премію з хімії 2025 року отримали Сусуму Кінагава, Річард Робсон і Омар Ягі за створення металоорганічних каркасів – нових пористих матеріалів, які можуть утримувати, фільтрувати та зберігати різні хімічні речовини.
Лауреати розробили унікальні молекулярні конструкції з великими порожнинами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці матеріали можна використовувати для вилучення вологи з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
Розробка, започаткована ще наприкінці 1980-х, відкрила нову еру в хімії матеріалів. За словами голови Нобелівського комітету з хімії Хайнера Лінке, металоорганічні каркаси мають «величезний потенціал» і дають змогу створювати матеріали з унікальними властивостями для вирішення екологічних і технологічних викликів людства.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
Цьогорічну Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс — за експерименти, які довели, що квантові ефекти можуть проявлятися не лише в окремих частинках, а й у макроскопічних системах.
Вчені створили електричне коло з надпровідників, у якому спостерігали квантове тунелювання та квантування енергії. Їхня установка була настільки великою, що могла поміститися в руці.
У своїх експериментах (1984–1985 роки) фізики використали джозефсонівський контакт — конструкцію, де два надпровідники розділені тонким шаром непровідного матеріалу.
Коли через коло проходив електричний струм, система поводилася так, ніби заряджені частинки рухалися як одне велике тіло, що заповнює весь контур.
Цей «макроскопічний об’єкт» демонстрував типові квантові властивості:
він міг «протунелювати» через бар’єр, переходячи зі стану без напруги в стан із напругою;
він поглинав або випромінював енергію лише порціями, тобто мав дискретні (квантовані) енергетичні рівні.
«Дивовижно, як теорія, створена понад сто років тому, досі відкриває нові сюрпризи. Квантова механіка не лише красива, але й надзвичайно корисна — вона лежить в основі всієї цифрової технології», — зазначив Олле Ерікссон, голова Нобелівського комітету з фізики.
Сучасні мікрочипи, квантові комп’ютери, криптографічні системи та сенсори — все це спирається на принципи, продемонстровані цьогорічними лауреатами.
Минулого року лауреатами Нобелівської премії з фізики стали науковці Джон Гопфілд і Джефрі Еверест Гінтон за «фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж».
Вони розробили мережу для збереження та відтворення шаблонів, де вузли можна уявити як пікселі. Мережа використовує фізичні принципи, подібні до енергії спін-системи у фізиці. Вона навчається, знаходячи значення для зв’язків між вузлами, щоб збережені зображення мали низьку енергію
[type] => post
[excerpt] => Цьогорічну Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс — за експерименти, які довели, що квантові ефекти можуть проявлятися не лише в окремих частинках, а й у макроскопічних системах.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1759929180
[modified] => 1759926876
)
[title] => Нобелівську премію з фізики отримали троє вчених зі США за відкриття в галузі квантової механіки
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=257185&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 257170
[uk] => 257185
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 257171
[image] => Array
(
[id] => 257171
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij.jpg
[original_lng] => 113449
[original_w] => 1121
[original_h] => 630
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij-1024x575.jpg
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij.jpg
[width] => 1121
[height] => 630
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij.jpg
[width] => 1121
[height] => 630
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/fizikai-nobeldij.jpg
[width] => 1121
[height] => 630
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1189
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 257171
[_edit_lock] => 1759916077:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_61617e27053497c0e42ce61df6e160de] =>
[_oembed_time_61617e27053497c0e42ce61df6e160de] => 1759918386
[_algolia_sync] => 440423178002
[_oembed_32ea294bbd3072e55c7ee21d7589166f] =>
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
Білий дім офіційно висунув президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру. Кандидатуру підтримали, зокрема, премʼєр Вірменії та президент Азербайджану.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
Посольство Угорщини в Києві реалізувало особливу серію культурних заходів, відкривши дві виставки, мета яких — популяризація угорської культури та наукового життя. Першу частину програми відкрили в Державному політехнічному музеї імені Бориса Патона — виставку під назвою «Велике починається з малого: від кулькової ручки до марсохода». Тут представлено наукову діяльність угорських лауреатів Нобелівської премії, які протягом останнього століття зробили значний внесок у розвиток людства. Політехнічний музей став чудовим майданчиком для цієї експозиції, адже тут гідно поєднуються українські та угорські досягнення в галузі науки, — зазначив у вітальному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Антал Гейзер.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
Керівництво Національного університету політичних досліджень та державного управління (SNSPA) вирішило розпочати процес висунення президента Сполучених Штатів Америки на Нобелівську премію миру, ідеться в повідомленні вишу.
Рішення спрямоване на визнання зусиль Трампа зі сприяння глобальному миру та стабільності, особливо в регіонах, що характеризуються постійною геополітичною напругою. У заяві університету підкреслюється роль лідера США в деескалації конфлікту в Газі, сприянні мирним переговорам в Україні та збереженні світової політичної рівноваги.
За словами керівництва вишу, Трамп постійно працює над підтримкою дипломатичних рішень і діалогу між провідними державами світу в рамках міжнародного права.
«Як вищий навчальний заклад, відданий демократичним цінностям та міжнародному праву, SNSPA вважає важливим підтримувати тих лідерів, які роблять значний внесок у глобальний мир», – ідеться в заяві університету.
Наголошується, що роль Трампа в припиненні конфлікту в Україні та забезпеченні стабільності Чорноморського регіону є ключовою.
«Дональд Трамп – політик, який виходить за межі всіх класичних форм, але орієнтований на кінцеву мету. Оскільки цією метою є мир, що означає безпеку, повагу між націями та добробут громадян, його зусилля мають бути визнані й підтримані в усьому світі», – заявив сенат.
SNSPA також поширив заклик до інших університетів і міжнародних партнерів долучитися до цієї ініціативи.
Викладачі та науковці вишу беруть активну участь у зміцненні євроатлантичних відносин, підтримці країн – членів НАТО та Євросоюзу, просуванні демократичних цінностей.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => Керівництво Національного університету політичних досліджень та державного управління (SNSPA) вирішило розпочати процес висунення президента Сполучених Штатів Америки на Нобелівську премію миру, ідеться в повідомленні вишу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741971300
[modified] => 1741960367
)
[title] => Бухарестський університет теж висуває Трампа на Нобелівську премію миру
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=235203&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 235141
[uk] => 235203
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 235142
[image] => Array
(
[id] => 235142
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem.png
[original_lng] => 1373938
[original_w] => 1326
[original_h] => 750
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem-300x170.png
[width] => 300
[height] => 170
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem-768x434.png
[width] => 768
[height] => 434
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem-1024x579.png
[width] => 1024
[height] => 579
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem.png
[width] => 1326
[height] => 750
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem.png
[width] => 1326
[height] => 750
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/screenshot-2025-03-13-at-13-58-51-donald-trumpot-jeloli-nobel-bekedijra-egy-bukaresti-egyetem.png
[width] => 1326
[height] => 750
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2094
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 235142
[_edit_lock] => 1741953298:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_bdee877e8b173d5138d6b40e45ffd115] =>
Absolutely dying. both that Trump is so clearly bothered by this that he couldn't resist posting about, and at how objectively bad the portrait is pic.twitter.com/SHNwWeBXKy
🚨🇺🇸 PHOTOGRAPHER WINS PULITZER FOR CAPTURING BULLET MID-FLIGHT DURING TRUMP ASSASSINATION ATTEMPT
History caught in a split second—Doug Mills of The New York Times has won the Pulitzer for his stunning image of a bullet flying past Trump’s head during the July 2024… https://t.co/eILrgUglNrpic.twitter.com/g0QWVm8AW8
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Joel Mokyr, Philippe Aghion and Peter Howitt “for having explained innovation-driven economic growth” with one half to Mokyr… pic.twitter.com/ZRKq0Nz4g7
Згідно з повідомленням Нобелівського комітету, цього року на здобуття Нобелівської премії миру було подано 338 кандидатів, імена яких, згідно зі статутом, не оприлюднюються.
Комітет повідомив, що йдеться про 244 осіб та 94 організації, інформує hirado.hu. Це значне збільшення порівняно з минулорічними 286 номінантами, але менше порівняно з рекордними 376 у 2016 році.
Відповідно до статуту Нобелівської премії миру, імена кандидатів залишаються невідомими протягом 50 років. Проте ті, хто висувають номінантів, не пов’язані жодними зобов’язаннями щодо конфіденційності.
Конгресмен США Даррел Ісса в понеділок на платформі X заявив, що висуне на нагороду президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, бо «ніхто не заслуговує на це більше, ніж він». Згодом представники офісу Ісси розповіли ЗМІ, що подання цієї кандидатури обґрунтоване мирними зусиллями на Близькому Сході.
Парламентарії Норвегії повідомили мас-медіа, що на нагороду номіновані колишній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та Папа Римський Франциск.
Минулого року Нобелівську премію миру отримала організація Nihon Hidankjo, яка представляє тих, хто пережив атомні атаки на Хіросіму та Нагасакі. Комітет присудив нагороду громадській організації за зусилля щодо створення світу, вільного від ядерної зброї. Ті, хто вижив (японською – хібакуша), своїми свідченнями доводять, що ядерну зброю більше ніколи не можна використовувати.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2024 #NobelPrize in Physics to John J. Hopfield and Geoffrey E. Hinton “for foundational discoveries and inventions that enable machine learning with artificial neural networks.” pic.twitter.com/94LT8opG79
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2025 #NobelPrize in Chemistry to Susumu Kitagawa, Richard Robson and Omar M. Yaghi “for the development of metal–organic frameworks.” pic.twitter.com/IRrV57ObD6
