Більшість українців підтримують участь Збройних сил в обороні сусідніх держав та країн Балтії у разі нападу Росії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування групи „Рейтинг”.
Згідно з результатами опитування, понад половина українців схвалюють ідею залучення української армії до захисту низки європейських держав, якщо на них нападе РФ.
Рівень підтримки щодо конкретних країн розподілився таким чином:
Литва: 63% підтримали б, 33% – не підтримали б;
Латвія: 62% підтримали б, 33% – не підтримали б;
Естонія: 61% підтримали б, 33% – не підтримали б;
Молдова: 60% підтримали б, 35% – не підтримали б;
Фінляндія: 59% підтримали б, 33% – не підтримали б;
Польща: 58% підтримали б, 37% – не підтримали б.
Думка щодо ролі ЗСУ тісно пов’язана зі ставленням до євроінтеграції. Серед тих, хто проголосував би за вступ України до ЄС, 84% бачать армію як оборонця всієї Європи. Натомість серед противників євроінтеграції таку думку поділяють значно менше людей – 57%.
За сценарію досягнення „крихкого миру з поступками” у російсько-українській війні в цьому році, понад половина від поточної кількості біженців з України залишатиметься у Європі до кінця 2029 року.
Про це свідчить дослідження Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
В одному зі сценаріїв дослідження моделюється варіант, за якого росія зберігає де-факто контроль над тимчасово окупованими територіями, рівень інвестицій на підконтрольних українського уряду територіях залишається на середньому чи високому рівні, а статус тимчасового захисту для українських біженців в ЄС припиняється у березні 2027 року.
У такому випадку прогнозується, що 2,9 млн українських біженців (56% від їх поточної кількості) залишаться в Європі принаймні до 2029 року.
За другого сценарію – „статус-кво”, тобто продовження російської агресії, – в Європі на кінець 2029 року перебуватиме 5,16 млн біженців з України (99% від їх поточної кількості).
За третього сценарію, який передбачає перемогу України із поверненням їй окупованих територій до кінця цього року, кількість біженців може скоротитися до 32%.
В УВКБ ООН уточнили, що ці сценарії не є прогностичними, а дослідження продемонструвало те, як поведінка може змінитися у відповідь на різні ймовірні майбутні події, на основі низки даних, зокрема опитувань.
Найбільше за своє робоче місце переживають люди, які працюють за наймом, у той час, як самозайняті громадяни почуваються значно спокійніше.
Кожен третій українець стурбовані, що штучний інтелект замінить їх на роботі. Про це свідчать дані опитування Rating Group у рамках міжнародного дослідження End of Year від Gallup International.
„Майже третина (30%) працівників в Україні стурбовані, що штучний інтелект замінить їхню роботу. Водночас ще 69% працюючих зазначили, що не переживають з цього приводу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому громадяни, які працюють за наймом, відносно частіше турбуються, що ШІ замінить їхню роботу, аніж самозайняті (32% порівняно з 19%). Самозайняті громадяни почуваються значно спокійніше: 78% загалом не переживають, зокрема 60% відповіли, що їх це абсолютно не турбує.
За даними опитування, найбільше (40%) турбуються, що ШІ замінить їхню роботу, громадяни, які зараз тимчасово не працюють (безробітні/у декреті/займаються домогосподарством).
„Україна належить до топ-10 європейських країн з найспокійнішим уявленням щодо сценарію, що ШІ замінить роботу респондента (якщо розглядати баланс між часткою тих працюючих респондентів, які переживають і які не переживають). До топ-10 країн за цим показником також входять країни Північної Європи, Естонія, Латвія, Хорватія, Німеччина та Нідерланди”, – зазначають соціологи.
У міжнародний реліз дослідження End of Year про демографію включені дані опитування 60 458 респондентів з 61-ї країн
Понад 50% українців вважають корупцію в органах державної влади більшою загрозою для розвитку України, ніж воєнна агресія росії.
Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
У лютому 2026 року КМІС у відкритій формі ставив запитання, що є найбільшими викликами для України і українців.
У такому форматі 65% серед топ-викликів називають війну, а 29% – корупцію. Тобто у форматі „без підказки”, „спонтанно” українці переважно дійсно говорять про війну та пов’язані з нею проблеми.
Водночас у нинішньому опитуванні КМІС повторив соє запитання травня 2024 року, коли прямо запитували у респондентів, що є більшою загрозою – корупція у владі чи воєнна агресія росії. Тобто респонденти мали обрати між цими двома викликами для країни.
Якщо просити респондентів обрати більшу загрозу з-поміж корупції і воєнної агресії, то 54% обирають корупцію.
Воєнну агресію як більшу загрозу (порівняно із корупцією) вважають 39% респондентів. Ще 7% не змогли визначитися із відповіддю.
Порівняно із травнем 2024 року стало менше тих, хто не визначився зі своєю думкою. І натомість стало трохи більше тих, хто обирав обидві змістовні відповіді.
„Отже, як бачимо, якщо ми фокусуємо увагу людей на двох класах проблем – війна та корупція – то в такому форматі „перемагає” корупція”, – зазначили у КМІС.
Майже половина українців готова прийняти підвищення податків заради збереження західного фінансування.
Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Два сценарії: з грошима чи без податків
Соціологи запропонували респондентам обрати між двома варіантами. Перший – Україна виконує всі вимоги партнерів, отримує фінансування на оборону і соціальні програми, але громадяни платять більше податків.
Другий – країна відмовляється від непопулярних кроків, податки не зростають, проте грошей на армію і виплати бракує.
Що обрали українці
48% підтримали перший варіант – виконати всі необхідні умови, навіть якщо це означає підвищення податків.
30% обрали другий – відмовитися від непопулярних рішень, навіть ціною браку фінансування.
22% не змогли визначитися.Тобто кожен третій українець не хоче зростання податкового навантаження – навіть якщо це вплине на армію чи соціальні програми.
Більшість українців не хоче бачити Володимира Зеленського президентом після війни, хоча зараз підтримують його як лідера країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Продовжувати президентство Зеленського після війни хочуть лише 28% опитаних – це незначний ріст порівняно з 25% у жовтні 2025 року. Ще 16% готові бачити Зеленського в політиці, але вже в іншій ролі – наприклад, як народного депутата або голову партії.
Натомість 30% вважають, що він має повністю піти з політики. Варіанти – благодійність, захист інтересів України за кордоном або просто приватне життя. Кримінального переслідування вимагають 15%.
Позиція щодо майбутнього Зеленського різко відрізняється залежно від того, наскільки людина йому довіряє.
Серед тих, хто довіряє „повністю”, 70% хочуть бачити його президентом і далі. Але вже серед тих, хто довіряє „скоріше”, такого бажання значно менше – лише 28%.
Ті, хто „скоріше не довіряє”, здебільшого очікують відходу Зеленського від політики без жодних переслідувань. А от серед тих, хто „зовсім не довіряє”, 64% наполягають саме на кримінальному переслідуванні.
„Значна частина українців довіряють Зеленському, але як лідеру країни в умовах екзистенційної війни. Водночас вони очікують на нове покоління лідерів – після війни”, – зазначив директор КМІС Антон Грушецький.
Третина українців не довіряє президентові України Володимиру Зеленському. Дослідники виявили, що частина людей налаштована проти нього ще з 2019 року. Але є й інші причини.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене 20-27 квітня 2026 року.
36 відсотків українців не довіряють президенту. Соціологи поставили додаткові запитання 50 респондентам, щоб дізнатися про основні причини.
Найпоширеніша причина недовіри – не пов’язана з поточними подіями. 40% опитаних кажуть, що їхнє скептичне ставлення до Зеленського сформувалося ще до 2022 року, а подекуди – і до 2019-го.
Дехто конкретизує: розведення військ, певні заяви та поведінка президента ще в мирний час. Одна з респонденток зазначила, що „негативно налаштована до Зеленського і його діяльності ще з 95 кварталу”.
Решта причин розподілилися так:
32% – не докладає зусиль для завершення війни;
28% – не виконав передвиборчі обіцянки;
20% – корупція (двоє з десяти конкретно згадували „справу Міндіча”);
18% – кадрова політика: призначення близьких людей, звільнення фахівців;
12% – некомпетентність у держуправлінні;
10% – діяльність ТЦК і мобілізація;
10% – зниження рівня життя та зростання цін.
Жоден з опитаних не назвав причиною відсутність виборів. Лише один респондент говорив про обмеження свободи слова, ще один – про те, що президент „тримається за владу”.
70% із тих, хто не довіряє президентові, кажуть, що їхнє ставлення за останні 1-2 місяці не змінилося. Іще 26% зазначають, що воно погіршало. Лише 4% відзначили певне покращення – хоча й продовжують не довіряти.
Водночас 46% навіть серед тих, хто не довіряє, вважають, що Зеленський має лишатися президентом до кінця війни. Натомість 42% наполягають на якнайшвидшій відставці.
Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського дещо знизився порівняно з березнем 2026 року.
Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
За даними опитування, наразі 58% українців довіряють президенту, тоді як 36% – не довіряють. Баланс довіри-недовіри становить +22%.
Соціологи зазначають, що у березні 2026 року показники були вищими: рівень довіри складав 62%, а недовіри – 32%, що давало баланс +30%.
„Порівняно з березнем 2026 року рівень довіри трохи знизився. Так, частка тих, хто довіряє В. Зеленському, знизилася з 62% до 58%, а частка тих, хто не довіряє – зросла з 32% до 36%. Відповідно, баланс довіри-недовіри був +30% у березні порівняно із +22% зараз”, – зазначили соціологи.
Також уточнюється, що серед тих, хто довіряє президенту, 25% роблять це „повністю”, а 33% – „скоріше довіряють”. Серед тих, хто не довіряє, 18% „зовсім не довіряють” і ще 18% – „скоріше не довіряють”.
Попри стабільну підтримку американського президента Дональда Трампа серед республіканців, її інтенсивність знижується, а серед незалежних виборців схвалення президента впало до рекордно низьких 25%.
Як свідчить опитування, рейтинг схвалення Трампа впав до 37%, а його рейтинг несхвалення на рівні 62% є рекордно високим за обидва президентські терміни.
Опитування показує, що дві третини американців вважають, що країна рухається в неправильному напрямку.
Загальний рейтинг схвалення Трампа підтримується прихильниками його партії. Аж 85% республіканців схвалюють Трампа, і ця цифра майже не змінилася за його другий термін.
Втім, частина республіканців, які рішуче схвалюють Трампа, знизилася. Наразі 45% республіканців рішуче схвалюють Трампа, що менше, ніж 53% у вересні, і є найнижчим показником серед республіканців за обидва терміни.
Серед республіканців MAGA загальний рівень схвалення становить 95%, у тому числі 61% висловлюють сильне схвалення. Загальний рівень схвалення серед республіканців, що не належать до MAGA, знижується до 64%, при цьому лише 13% з них висловлюють сильне схвалення.
Опитування вказує на те, що рейтинг схвалення Трампа серед незалежних виборців впав до рекордно низького рівня за обидва його терміни. Лише 25% схвалюють його роботу загалом, що є зниженням з 30% у жовтні та нижчим показником, ніж у його першому терміні.
Today at Trump National Doral Miami, we witnessed an unforgettable moment with the dedication of the 22-foot statue honoring President Donald J. Trump.
Let me be clear: this is not a golden calf. We worship the Lord Jesus Christ and Him alone.
