Міністерство соціальної політики України розробило проєкт закону щодо пільг на житлово-комунальних послуг. Пропонується позбавляти пільг у разі заборгованості.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт закону, розміщений для обговорення на сайті ФПУ.
Законом пропонується встановити обов’язок пільговиків сплачувати щомісяця сплачувати вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг.
„Умови надання пільг у разі несплати за житлово-комунальні послуги визначаються у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України”, – йдеться в документі.
Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту, щороку з державного бюджету виділяється щонайменше 40 млрд гривень на соціальну підтримку громадян для оплати житлово-комунальних послуг, яка надається у вигляді житлових субсидій та пільг. Зокрема, у 2024 році близько 17,2 млрд гривень – на надання пільг та майже 30,3 млрд гривень – на надання субсидій.
Пільги та житлові субсидії надаються їх отримувачам виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України. Таким чином, держава спрямовує кошти отримувачам пільг та житлових субсидій відповідно до їх цільового призначення, – для оплати спожитих житлово-комунальних послуг, йдеться в записці.
Водночас, за інформацією надавачів житлово-комунальних послуг, загальна сума заборгованості населення за житлово-комунальні послуги кожного року зростає, що пов’язано зі зростанням цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, зумовленим погіршенням стану економіки країни в цілому та кожного домогосподарства зокрема внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
За повідомленням Пенсійного фонду України, на 1 серпня 2024 року загальна сума боргу громадян, яким надається пільга на оплату житлово-комунальних послуг, становила 732,9 млн гривень.
Автори проєкту зазначають, що однією з умов призначення житлової субсидії є відсутність заборгованості з оплати спожитих житлово-комунальних послуг або, принаймні, наявність договору реструктуризації такої заборгованості між надавачем та споживачем послуги. Така вимога забезпечує контроль платіжної дисципліни та цільове використання коштів.
„При цьому в законодавстві відсутні норми щодо врахування факту наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг при наданні пільг. Для врегулювання зазначених питань розроблено цей проєкт акта”, – йдеться в документі.
У Польщі ухвалили зміни щодо допомоги українським біженцям. З 1 липня пільги для них буде обмежено. Відповідні поправки до закону підписав президент Анджей Дуда.
Документ передбачає скасування пільг, що пов’язані із компенсацією витрат на перебування та харчування українських біженців для приватних власників. З 1 липня завершується надання одноразової грошової допомоги у розмірі 300 злотих.
Заплановано запровадження окремих підстав для анулювання посвідок на тимчасове проживання українців. Дозвіл буде скасовано у кількох випадках:
якщо виникне необхідність з міркувань безпеки, національної оборони або охорони громадської безпеки та порядку;
якщо громадянина внесли до списку іноземців, перебування яких у Польщі є небажаним;
якщо українець залишає територію Польщі не менше як на 6 місяців.
Термін тимчасового захисту для українських біженців продовжили до 30 вересня 2025 року. Це передбачає розширення доступу до соціальних та сімейних виплат, медичних послуг та допомог, що виплачуються закладами соціального страхування – ZUS, а також права перебувати у колективних закладах розміщення.
Також зміняться умови надання виплат на школярів та безкоштовного навчання для студентів.
Грошова допомога за програмою Dobry Start складає 300 злотих. Батьки школярів отримують її раз на рік для придбання шкільного приладдя та інших речей для дітей. Надання виплати залежатиме від того, чи виконує учень програму однорічної підготовки до школи, обов’язкову програму закладу дошкільної освіти або школи. Закон передбачає створення посади міжкультурного асистента у школах для допомоги іноземним дітям, які не знають або погано знають польську мову.
Студенти зможуть безкоштовно отримувати курси польської мови не більше трьох років. Рішення стосуватиметься тих із них, хто почав займатися у 2022-2023 та 2023-2024 роках.
Передбачено запровадження нових правил підтвердження особи українця, який претендує на загальний ідентифікаційний номер фізичних осіб – PESEL. Єдиним способом буде пред’явлення дійсного dokument podróży, який видається воєводою за місцем проживання іноземця. Його можна використовувати як у Польщі, так і за кордоном.
Закон зменшує кінцевий термін подання заявки на номер PESEL зі статусом UKR з 30 днів від дати прибуття у Польщу на „відразу після прибуття”.
З 1 липня фінансування проживання та харчування для українських біженців в особливо скрутному становищі, буде можливим виключно на підставі укладеного договору з органом місцевого самоврядування або місцевим воєводою.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Українські біженці у Польщі стурбовані можливим закінченням допомоги у цій країні. Програма підтримки продовжена без змін до 30 червня 2024 року.
Які пільги можуть залишити для українців після цієї дати, РБК-Україна розповідає з посиланням на tokfm.pl.
Українські біженці у Польщі стурбовані інформацією, що країна продовжила тимчасовий захист тільки до 30 червня. Вразливі біженці та ті, кому нема куди повертатися в Україні, бояться опинитися на вулиці.
У інтеграційному центрі у Любліні збираються черги українців, які питають, що буде далі.
„Вони зі страхом дивляться на 30 червня і думають, чи зможуть вони ще залишитися в Польщі і розраховувати на підтримку”, – розповіла Анна Домбровська з асоціації Homo Faber, одна з ініціаторів створення Соціального комітету допомоги Україні в Любліні.
Спеціальний закон, ухвалений у березні 2022 року, надав українцям у Польщі доступ до системи освіти, охорони здоров’я та ринку праці. Українці мають право на отримання виплат „800 плюс” (7700 грн) щомісяця на неповнолітню дитину або „Сімейний капітал” – 12 тис. злотих (115,4 тис. грн) на новонароджену дитину.
Біженці у колективних центрах з 1 березня 2023 року мають платити за своє проживання 40 або 60 злотих на добу (385 чи 577 грн відповідно) залежно від терміну перебування. Але виняток зробили для людей похилого віку, вагітних, дітей та людей з інвалідністю. Також тих, хто перебуває у скрутній життєвій ситуації.
У Верховній Раді пропонують встановити стипендії для військовослужбовців після демобілізації, які вони отримуватимуть протягом двох-трьох років. При цьому пожиттєві пільги можуть скасувати.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галину Третьякову.
„Існує велика проблема з пожиттєвими пільгами учасників бойових дій, які у свій час передбачили політики в чинному законодавстві без урахування спроможності державного бюджету. Низка цих пільг не працює”, – сказала вона.
Третьякова зазначила, що навіть у мирні часи таку кількість пільг бюджет не може компенсувати.
За її словами, система підтримки ветеранів з використанням коштів бюджету потребує трансформації та актуалізації згідно з потребами ветерана.
„Концепція пропонує існуючі в законодавстві пільги для учасників бойових дій перевести у 2-3 річну грошову стипендію/доплату до основного доходу”, – сказала вона.
Розмір підтримки має залежати від посади військових під час війни, строку служби, кількості виконаних бойових завдань. При цьому потрібно провести опитування серед військових, що вони в першу чергу потребують після демобілізації, яку підтримку та сервіс очікують.
Третьякова підкреслила, що непрацюючі пільги треба слід замінити на те, що справді потрібно військовим після демобілізації. Йдеться про житло, державну фінансову підтримку на період адаптації до мирного життя, реабілітацію, відпустку, сприяння держави в досягненні бійцями економічної незалежності. Так, усі ці процеси потребують патронату з боку держави (як Ветеранська патронатна служба) у тісній співпраці з представниками фронт-офісів держави (ЦНАПи, Пенсійний фонд, органи місцевого самоврядування).
Оплачувана відпустка на 2-3 місяці потрібна для адаптації у цивільне життя з отриманням доходу на рівні середнього розміру грошового забезпечення під час служби.
„За оптимістичним сценарієм через ці 2-3 місяці державної підтримки та тісної взаємодії з Ветеранською патронатною службою демобілізований військовослужбовець має мати робоче місце, дохід, стипендію від держави до основного доходу, медичний захист, житло, здобути додаткову або часткову кваліфікацію (за потреби) „, – додала вона.
Президент України Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ПДВ та мита імпорту коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій та приладів нічного бачення.
Про це повідомляється на сайті Ради.
Як зазначається у картках відповідних законопроектів №8360 та №8361-д, обидва документи було повернуто до парламенту за підписом глави держави 22 лютого.
Нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк нагадав, що можливість пільгового імпорту стосуватиметься і експрес-відправок.
«Закони набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Тобто через кілька днів уже запрацюють», – зазначив він у Telegram.
Постанову від 20 серпня 2014 року привели у відповідність до оновленого законодавства України.
Кабмін розширив список осіб для отримання статусу учасника бойових дій. Про це повідомляє Міноборони.
Внесеними змінами передбачається приведення Постанови від 20 серпня 2014 року у відповідність до оновленого законодавства України та забезпечення захисту прав і свобод військовослужбовців та представників інших Сил безпеки та оборони, які брали та беруть участь у захисті України від РФ.
Визначено процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій для осіб, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із військовою агресією РФ проти України.
Завдяки внесеним змінам, зазначена категорія осіб зможе користуватися пільгами та гарантіями, визначеними чинним законодавством, зокрема Законом України Про статус ветеранів війни, гарантіями їхнього соціального захисту.
Мінімальна заробітна плата, що зросла з 6 500 грн до 6 700, вплинула й на перерахунок пенсій. Ті, хто досягнув 65-річного віку, отримуватимуть мінімальну пенсію за віком за наявності страхового стажу: 35 років у чоловіків та 30 років у жінок. Виплата встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, тобто така пенсія не може становити менше ніж 2680 грн. Їх перераховано понад 41,2 тисячам закарпатців. Крім того, перерахують пенсії й особам віком 70+, які теж мають повний страховий стаж, каже начальниця головного управління пенсійного фонду на Закарпатті Анастасія Пентек.
Волонтери України можуть отримати пільгу для сплати податків. У першу чергу це стосується тих, хто збирає кошти на потреби армії та переселенців на банківські картки. Щоб таку діяльність не сприймали, як підприємництво чи отримання прибутку і не оподатковували, треба зареєструватися в податковій службі за місцем проживання.
