У Шанхаї частину міста перенесли за допомогою незвичайного рішення. Про злагоджену роботу роботів, керованих штучним інтелектом, зняли вражаюче відео.
Як транспортувати з одного місця в інше великий комплекс будівель або навіть частину міста? Цю проблему вирішили в Китаї, де вдалося перенести цегляний комплекс будівель Сікумен вагою 8270 тонн, площею 43 380 квадратних метрів і віком 100 років. Не дивно, що для цього було використано роботів.
New Atlas повідомив про рішення інженерів Shanghai Construction Group у Шанхаї, яке на сьогодні вважається архітектурною дивиною.
Комплекс Huajanli в стилі сікумен був побудований для китайського міського середнього класу в 1920–1930-х роках як поєднання будинків, розміщених рядами, що характерно для Заходу, та китайських дворів.
Однак цей квартал довелося тимчасово перенести, щоб звільнити місце для грандіозного підземного комплексу площею 53 тисячі квадратних метрів.
Китайські інженери, зокрема, використали 3D-сканування, самокерованих бурових роботів та тисячі метрів конвеєрних стрічок для виконання робіт і вивезення будівельних відходів та уламків. Застосували також штучний інтелект, здатний розрізняти структури ґрунту. Одним із найвидовищніших технічних рішень проєкту стали 432 маленькі гідравлічні ходячі роботи, які рухалися, підвісивши над собою весь житловий блок та щодня переміщуючи його на 10 метрів. Про операцію на вебсайті Шанхаю було опубліковано цікаве таймлапс-відео.
Ходячі роботи – це, по суті, модульні гідравлічні підйомники, здатні рухатися в будь-якому напрямку й піднімати близько 10 тонн кожен. Їхні датчики контролюють тиск, вібрацію та вирівнювання, а центральний блок управління на основі штучного інтелекту координує дії, перетворюючи їх на синхронізований рух.
Цей особливий проєкт з перенесення будівлі розпочався наприкінці 2023 року, коли будинок було переміщено приблизно на 48 метрів на захід і 46 метрів на північ від початкового місцезнаходження, щоб звільнити ділянку для підземного будівництва. «Повернення додому» житлового кварталу розпочалося 19 травня цього року й завершилося через 19 днів – 7 червня.
Коли для переміщення будівель ще не було роботів…
Це не перший випадок, коли було переміщено велику споруду. У 1985 році на нове місце (на відстань 6 кварталів) перенесли готель Fairmount у Сан-Антоніо, штат Техас. Роботи тривали 6 днів і здійснювалися за допомогою бульдозерів, кранів та безлічі кабельних і гвинтових систем. Цей готель досі зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса як найважча будівля, перевезена на колесах. Її вага становила 1,45 мільйона кілограмів, тобто 1450 тонн.
У 1930 році телефонна компанія Indiana Bell повернула свою 7-поверхову штаб-квартиру на 90 градусів, щоб звільнити місце для будівництва нового головного офісу. Найцікавіше в цьому випадку те, що під час повороту бізнес працював у звичайному режимі: оператори, співробітники та керівники ходили на роботу в офіси. Більше того, протягом місяця, поки тривало перевезення, не припинялося газо-, водо-, електро- та телефонне постачання.
Це один із перших випадків, коли було вирішено перенести велику будівлю, а не будувати нову. Проте штаб-квартира все одно не уникла знесення: у 1963 році замість неї звели 22-поверховий офісний будинок. На сьогодні він належить компанії AT&T.
Компанія Apple відновила переговори з OpenAI про використання технології генеративного штучного інтелекту для реалізації нових функцій, які з’являться в iPhone цього року.
Згідно з угодою, функції OpenAI будуть інтегровані в iOS 18, наступну операційну систему для iPhone від Apple.
Попри те, що переговорний процес розпочався ще на початку року, робота між двома сторонами була мінімальною. Водночас Apple веде переговори з Google про ліцензування її чат-бота Gemini.
Окрім цього наступна операційна система iPhone включатиме кілька нових функцій, заснованих на власній великій мовній моделі Apple – програмному забезпеченні ШІ, яке може генерувати текст, схожий на людське звучання, – але компанія також шукає партнерів для створення функції, схожої на чат-бота, подібної до ChatGPT від OpenAI.
[type] => post
[excerpt] => Компанія Apple відновила переговори з OpenAI про використання технології генеративного штучного інтелекту для реалізації нових функцій, які з'являться в iPhone цього року.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1714245480
[modified] => 1714245008
)
[title] => Apple поновила переговори з OpenAI щодо впровадження генеративних функцій ШІ в iPhone
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=185596&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 185596
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 185597
[image] => Array
(
[id] => 185597
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036.webp
[original_lng] => 23018
[original_w] => 960
[original_h] => 540
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-0036.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1714234208:8
[_thumbnail_id] => 185597
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 2331
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508434966000
[_oembed_9d2801500c40782a885e2545e1aed5f6] =>
Французькі інженери представили новий спосіб ідентифікації власника для смартфона — за трусінням рук.
У трусінні рук проявляється серцева активність, яку створена система HoldPass здатна зафіксувати за допомогою вже існуючих у телефоні датчиків — гіроскопа та акселерометра. У ході понад тисячі тестів системи на понад сотні добровольців, алгоритм аутентифікував потрібну людину приблизно у 92,5 відсотка випадків всього за півтори секунди. Результати дослідження опубліковані у Proceedings of the ACM on Interactive, Mobile, Wearable and Ubiquitous Technologies.
Як може видати тремтіння?
Балістокардіографія — це простий і неінвазивний метод реєстрації серцевої діяльності за рухами тіла, обумовленими скороченнями серця та переміщенням крові у великих артеріях. Нещодавні дослідження показали, що ці рухи тіла, по суті вібрації, можна реєструвати за допомогою вбудованих у смартфон датчиків — акселерометра та гіроскопа — за правильного розташування телефону на тілі. Оскільки розмір, форма і положення серця різняться від людини до людини, це відкриває можливість використовувати ці особливості для систем аутентифікації.
Сьогодні системи на основі біометрії забезпечують безпечнішу аутентифікацію, оскільки вони ідентифікують користувача на основі того, хто він є, а не того, що він знає. Але команда інженерів з університету Тулузи, надихнувшись існуючими способами обходу навіть таких паролів, наприклад за допомогою 3D-масок, представили свій спосіб аутентифікації HoldPass, заснований на активності серця.
Як працює такий пароль?
Дослідники запросили понад сотню волонтерів, яким запропонували покласти руку на звичайний комерційний смартфон, на якому було встановлено застосунок, який записує показання акселерометра і гіроскопа. Ці дані обробляє попередньо навчена нейромережа, яка і робить висновки про особистість користувача. У підсумку за півтори секунди та понад тисячу випробувань, HoldPass ідентифікував потрібну людину приблизно 92,5 відсотка випадків. Розробники зазначають, що точність підвищується до 96,2 відсотка, якщо сигнал зчитувати за два підходи (три секунди) і до 97,95 та 98,34 відсотка за 4 та 5 таких проби.
Важливо, що у поточному дизайні HoldPass користувачеві пропонується не рухатися під час аутентифікації, щоб система могла надійно отримати дані. Цей ефект пом’якшує швидкість роботи системи, але він однаково тільки посилиться при роботі, наприклад, у транспортному засобі, що рухається. Крім того, хоча серцева діяльність може лишатися незмінною протягом довгого часу, існують фактори, які можуть спричинити зміни в серцевій діяльності, у тому числі хвороби серця або важкі фізичні навантаження. Це, звісно, вплине роботу HoldPass. Тому розробники планують безперервно навчати та індивідуалізувати HoldPass для кожного користувача.
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2024 #NobelPrize in Physics to John J. Hopfield and Geoffrey E. Hinton “for foundational discoveries and inventions that enable machine learning with artificial neural networks.” pic.twitter.com/94LT8opG79
