Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjQ2ODk7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 258597
[content] =>
Закарпаття знову прославилося на світовому рівні — Колочава та Синевирська Поляна стали переможцями престижної ініціативи Best Tourism Villages 2025 за версією Всесвітньої туристичної організації ООН (UNWTO). Урочиста церемонія нагородження відбулася у китайському місті Хужоу.
Про це інформує Державне агентство розвитку туризму України
Колочава, відома як «село 10 музеїв», та мальовнича Синевирська Поляна, що розташована поруч із легендарним озером Синевир — «Оком Карпат», отримали визнання серед найкращих сільських туристичних дестинацій світу.
«Те, що одразу два українські села увійшли до переліку найкращих туристичних сіл світу, — це доказ того, що навіть у часи війни Україна залишається відкритою, гостинною і цікавою. Це визнання спільної праці громад, бізнесу й усіх, хто розвиває туризм як шлях до стійкості та відродження українських сіл», — зазначила голова Державного агентства розвитку туризму України Наталя Табака.
Програма Best Tourism Villages відзначає громади, які розвивають туризм як інструмент сталого розвитку, збереження культурної спадщини та покращення якості життя місцевих мешканців.
Як підкреслив генеральний секретар UNWTO Зураб Пололікашвілі, такі громади «перетворюють туризм на каталізатор можливостей і захисту традицій».
Цього року поряд із закарпатськими селами до фіналу конкурсу потрапило також гуцульське село Криворівня на Івано-Франківщині.
Ініціатива ООН Туризм реалізується вже четвертий рік поспіль. За цей час понад 800 сіл із 100 країн світу подали заявки, і нині мережа Best Tourism Villages об’єднує понад 250 сіл із 60 держав.
Закарпаття ж утвердилося як один із регіонів, що найяскравіше демонструє потенціал українського сільського туризму — автентичного, сталого та наповненого гостинністю.
[type] => post
[excerpt] => Закарпаття знову прославилося на світовому рівні — Колочава та Синевирська Поляна стали переможцями престижної ініціативи Best Tourism Villages 2025 за версією Всесвітньої туристичної організації ООН (UNWTO)
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1760982540
[modified] => 1760975417
)
[title] => Два села Закарпаття увійшли до списку найкращих туристичних сіл світу
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=258597&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 258851
[uk] => 258597
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 258595
[image] => Array
(
[id] => 258595
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894.png
[original_lng] => 2277630
[original_w] => 1919
[original_h] => 1057
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894-300x165.png
[width] => 300
[height] => 165
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894-768x423.png
[width] => 768
[height] => 423
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894-1024x564.png
[width] => 1024
[height] => 564
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894-1536x846.png
[width] => 1536
[height] => 846
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894.png
[width] => 1919
[height] => 1057
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/201020251760961894.png
[width] => 1919
[height] => 1057
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_thumbnail_id] => 258595
[_parental_post_id] => 189769
[views_count] => 703
[_edit_lock] => 1760964617:8
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 464900157002
[_oembed_03cfa76a519cb949fdd2c8edfea50c0b] =>
[_oembed_time_03cfa76a519cb949fdd2c8edfea50c0b] => 1761053487
[_oembed_04ada3b1976c4e7a43429abd3fcbcf42] =>
[_oembed_time_04ada3b1976c4e7a43429abd3fcbcf42] => 1761053488
[_oembed_7f698b19cd1600823c55189e5a7762e7] =>
[_oembed_time_7f698b19cd1600823c55189e5a7762e7] => 1761053488
[_oembed_84ea4075042a153b9f0dd10652a3e893] =>
[_oembed_time_84ea4075042a153b9f0dd10652a3e893] => 1761053488
[_oembed_b81275c3f91ba72b80f537b905997c7d] =>
[_oembed_time_b81275c3f91ba72b80f537b905997c7d] => 1761053488
[_oembed_c26a7784d8b1ce990281faca27997f65] =>
[_oembed_time_c26a7784d8b1ce990281faca27997f65] => 1762444227
[_oembed_7fb46a8d44c521395c1f001e30bc52a2] =>
[_oembed_time_7fb46a8d44c521395c1f001e30bc52a2] => 1762444227
[_oembed_e90e2315bae53cacc7f093eefb0713f2] =>
[_oembed_time_e90e2315bae53cacc7f093eefb0713f2] => 1762444227
[_oembed_174dc91713f7bedbcf72688c57dfa45f] =>
[_oembed_time_174dc91713f7bedbcf72688c57dfa45f] => 1762444227
[_oembed_d3cdb80f25c125a588af8a5eb8d6453c] =>
[_oembed_time_d3cdb80f25c125a588af8a5eb8d6453c] => 1762444227
[_oembed_a49410ec539a04bf3a3c67b0ed259cc2] =>
[_oembed_time_a49410ec539a04bf3a3c67b0ed259cc2] => 1762444227
[_oembed_cbd453bd348cd54aea6997ba45c36e61] =>
[_oembed_time_cbd453bd348cd54aea6997ba45c36e61] => 1763141151
[_oembed_00af082b7aded47bac5b04d44bcee587] =>
[_oembed_time_00af082b7aded47bac5b04d44bcee587] => 1763141151
[_oembed_3074494266c420c7741c7d8ae1f8f9cb] =>
[_oembed_time_3074494266c420c7741c7d8ae1f8f9cb] => 1763141151
[_oembed_5b1574181f608a92cf231f9053ebbd48] =>
[_oembed_time_5b1574181f608a92cf231f9053ebbd48] => 1763141151
[_oembed_30a55fec7769851c2b05c361edf50e54] =>
[_oembed_time_30a55fec7769851c2b05c361edf50e54] => 1763141152
[_oembed_6b4742b265c6f4a6e055648bc77fe1e5] =>
[_oembed_time_6b4742b265c6f4a6e055648bc77fe1e5] => 1764506464
[_oembed_95805fc8f7038b459dd2fef740be92d1] =>
[_oembed_time_95805fc8f7038b459dd2fef740be92d1] => 1764506465
[_oembed_655341ff2c81af190cb0be52b6fd2d6c] =>
[_oembed_time_655341ff2c81af190cb0be52b6fd2d6c] => 1764506465
[_oembed_35caacc2170e6fda5a2a479b4ab43d4d] =>
[_oembed_time_35caacc2170e6fda5a2a479b4ab43d4d] => 1764506465
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
)
[tags] => Array
(
[0] => 1868
[1] => 4689
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => туризм
)
)
[1] => Array
(
[id] => 255720
[content] =>
«Коли, як і чому на Закарпатті з’явився туризм?» – відповіді на ці запитання шукали у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького. Тематична лекція до Всесвітнього дня туризму стала своєрідною подорожжю у часі — аж до епохи Австро-Угорщини.
Як за 48 годин познайомитися з Ужгородом? Ідею запропонував туризмознавець і викладач кафедри туристичної інфраструктури та готельно-ресторанного господарства УжНУ Олександр Коваль. Із Першовересня Ужгород стає для багатьох студентів чимось більшим ніж просто місцем навчання. Як краще відчути місто? Вслухатися в його ритм; „приземлитись”; спостерігати; шукати мініскульптурки; насолоджуватися чудовими панорамами (як на „БАМі”); разом із Сонцем провести його захід; пройтися Липовою алеєю; поглянути на набережні ввечері тощо… Більше – у сюжеті ;).
З початку року Закарпаття отримало понад 15 млн грн туристичного збору, що майже на 40% більше, порівняно з торішніми показниками. До четвірки лідерів краю входять Полянська громада із надходженнями у півтора мільйона гривень, Баранинська – майже 800 тисяч, Косонська – 765 тис і Ужгородська громада, що отримала понад пів мільйона гривень туристичних внесків. Туристичний збір – це прерогатива місцевих рад, які самостійно визначають розмір ставки, але вона не може перевищувати граничні норми, встановлені Податковим кодексом України.
Чому в Ужгороді «всі такі повільні», про каву як «спосіб бути», справжнє значення вислову «пішли на каву», зрештою, про те, як загалом нині справи з туризмом? Чи й далі місто приваблює гостей? Про все це знає Олександр Коваль. Можна оцінити туристичний потік до Ужгорода на рівні приблизно 1 млн осіб на рік, хоч, наголошує туризмознавець, цифра є експертною оцінкою, а не офіційною статистикою.
Минулого 2024 року влада Туреччини почала активно просувати чорноморське узбережжя, орієнтуючись на те, аби привабити більше туристів поза межами уже відомих мандрівникам Анталії та Аланії.
Про це повідомляє Turizm Ajansı, пише Главком.
Одним із нових пріоритетних регіонів став Мерсін – курортне місто, про яке туристи поза межами Туреччини поки знають мало. Проте місцеві часто називають його «райським куточком на узбережжі».
Депутат із Мерсіна Гюлькан Кіш сказала у промові у Великих національних зборах Туреччини (парламент країни, – «ред»), що Мерсін має великий потенціал у туризмі, але ці можливості ігнорувалися роками. Зокрема такі місця, як Сіліфке, Тарсус і Анамур були оголошені туристичними зонами ще у 1980-х роках, але і досі чекають інвестицій. Кіш зазначила: «Ця байдужість завдає шкоди туристичному сектору, а місцеві жителі позбавляються економічної вигоди».
Проте уже зараз ситуація поступово змінюється, інвестори активно взялись розбудовувати інфраструктуру та готелі, частина з яких запрацює до початку поточного туристичного сезону – на початку червня. І таким інвестиціям є логічне пояснення.
По-перше, це зелений, теплий регіон з довгими пляжами, які, за словами турецької сторони, навіть довші, ніж в Анталії. Місцева природа – ідеальне поєднання моря, гір та зелених ландшафтів, що робить його особливо привабливим для гостей з Близького Сходу, а також європейців та українців, пише турецька преса. По-друге, тут відбувається масштабний розвиток інфраструктури.
Мерсін – це не тільки курорт, а й великий економічний центр, де будується атомна електростанція «Аккую». Інвестиції в регіон надають йому додаткової ваги та перспективи для зростання туризму.
Одним із важливих кроків стало відкриття нового аеропорту між Аданою та Мерсіном, який дозволяє швидше та зручніше добиратися до південних турецьких курортів.
Турецька сторона робить ставку не лише на сонце та море, а й на гастрономічний туризм. Адже Туреччина – це не лише донери та кебаби. Місцева кухня різноманітна та регіональна: від пряних страв південного сходу до середземноморських делікатесів з оливковою олією, свіжими морепродуктами та ароматними травами.
Цей напрямок туризму активно розвивається, і все більше ресторанів включаються до маршрутів гастротурів, пропонуючи не лише страви, а й майстер-класи, поїздки на ферми та ринки, а також знайомства з місцевими кухарями.
Туреччина також робить акцент на на спортивному та культурному туризмі. Таким чином можна поєднати пляжний відпочинок із походами, велопрогулянками, серфінгом та навіть йога-ретритами. А багата історія країни дозволяє легко доповнити відпустку відвідинами стародавніх руїн, мечетей та музеїв.
Нагадаємо, Туреччину минулого року відвідали 62,3 млн. іноземних туристів, що на 9,8% більше порівняно з 2023 роком. При цьому мандрують не лише іноземці, а й самі громадяни. Так, згідно із офіційною статистикою, у 2024 році 40 мільйонів людей, які проживають у Туреччині, подорожували країною із туристичною метою та скористалися готелями та іншими закладами розміщення.
[type] => post
[excerpt] => Минулого 2024 року влада Туреччини почала активно просувати чорноморське узбережжя, орієнтуючись на те, аби привабити більше туристів поза межами уже відомих мандрівникам Анталії та Аланії.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1742921700
[modified] => 1742918911
)
[title] => Туреччина відкриває новий райський куточок для мандрівників
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=236658&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 236686
[uk] => 236658
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 236659
[image] => Array
(
[id] => 236659
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197.png
[original_lng] => 571556
[original_w] => 800
[original_h] => 533
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197.png
[width] => 800
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197.png
[width] => 800
[height] => 533
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197.png
[width] => 800
[height] => 533
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-197.png
[width] => 800
[height] => 533
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1742911711:8
[_thumbnail_id] => 236659
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 2025
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508519411000
[_oembed_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] =>
[_oembed_time_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] => 1752329434
[_oembed_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] =>
[_oembed_time_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] => 1754760374
[_oembed_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] =>
[_oembed_time_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] => 1757927419
[_oembed_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] =>
[_oembed_time_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] => 1759042505
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 2748
[1] => 4689
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Туреччина
[1] => туризм
)
)
[6] => Array
(
[id] => 234613
[content] =>
Північна Корея після епідемії Covid-19 послабила обмеження лише у 2023 році, приймаючи спочатку туристів з росії, а згодом, з лютого 2025 року, і з Заходу. Однак наразі кілька туристичних агентств повідомили, що їм знову довелося скасовувати бронювання. Водночас керівництво Північної Кореї не інформувало, чому туристи не можуть відвідувати країну.
Північна Корея, як і інші країни, ввела карантин на початку пандемії Covid-19 і почала послаблювати обмеження лише в середині 2023 року. У 2024 році країна вже приймала російських туристів, але відвідувачам із Заходу дозволила в’їзд лише в лютому 2025 року. Зараз кілька туристичних агентств стверджують, що поїздки до Північної Кореї скасовано до подальшого повідомлення, але Пхеньян не вказав причин, повідомляє BBC.
Китайська компанія KTG Tours написала на своїй сторінці в соцмережі, що, за інформацією її північнокорейських партнерів, в’їзд у країну неможливий. Крім них, інформацію підтвердили також в Young Pioneer Tours і Koryo Tours. Перший зазначив, що ті, хто забронював квитки на квітень і травень, не повинні їх купувати, поки не отримають додаткової інформації.
Перші західні туристи прибули до Північної Кореї 20 лютого, водночас влада обмежила їм пересування більшою мірою, ніж до пандемії. Крім того, в країні немає телефонного зв’язку та доступу до Інтернету.
За даними ЗМІ, до пандемії Північна Корея щороку приймала близько 350 тисяч туристів, 90 відсотків з яких були китайцями.
[type] => post
[excerpt] => Північна Корея після епідемії Covid-19 послабила обмеження лише у 2023 році, приймаючи спочатку туристів з росії, а згодом, з лютого 2025 року, і з Заходу. Однак наразі кілька туристичних агентств повідомили, що їм знову довелося скасовувати броню...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1741445220
[modified] => 1741436225
)
[title] => Після нещодавнього відновлення Північна Корея знову припинила туризм
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=234613&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 234515
[uk] => 234613
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 234516
[image] => Array
(
[id] => 234516
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea.jpg
[original_lng] => 176175
[original_w] => 1024
[original_h] => 576
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/korea.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2080
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 234516
[_edit_lock] => 1741429609:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 508519140000
[_oembed_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] =>
[_oembed_time_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] => 1753313581
[_oembed_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] =>
[_oembed_time_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] => 1754748111
[_oembed_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] =>
[_oembed_time_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] => 1757516462
[_oembed_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] =>
[_oembed_time_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] => 1759674330
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 56671
[1] => 4689
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Північна Корея
[1] => туризм
)
)
[7] => Array
(
[id] => 232159
[content] =>
Поняття війни та миру стали невід’ємною частиною повсякденного життя мешканців Закарпаття. Поки відбувається одне, всі чекають, коли прийде інше. Але життя не може перестати тривати до того часу. Так вважають і співробітники Закарпатської угорської туристичної ради, які намагаються пом’якшити та вирішити проблеми, з якими стикається туризм. Їхня мета – повернути традиційні цінності регіону в суспільну свідомість, зберегти, розвинути і передати їх надалі. Ми поговорили з Андрашем Мештером, головою товариства, секретарем з питань економіки та місцевого самоврядування Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), старостою села Геча, про поточну ситуацію, яка склалася з туризмом на Закарпатті, минулий рік професійної організації, її плани на майбутнє та громадську роботу.
– Як розпочався 2024 рік? Чим він відрізнявся від попередніх років?
– 2024 рік був важким для товариства, але насправді, після пандемії Covid-19, для працівників сфери туризму на Закарпатті настали важкі часи. Епідемія призвела до зменшення як іноземних, так і внутрішніх туристичних візитів. А з початком війни іноземні туристи були відрізані від нас зовсім. Окрім того, що туристів не так багато, більшість людей, які працюють у сфері туризму, також не вдома. Тому важко підтримувати туристичну галузь на належному рівні.
Однак найбільшою туристичною подією 2024 року для Закарпатської угорської туристичної ради та ТУКЗ-КМКС стало відкриття візит-центру Вождя Арпада у с. Чома. Минулого року, за підтримки ТУКЗ-КМКС, 1 000 учнів 7-х класів із Закарпаття змогли взяти участь у програмах візит-центру. Були також окремі реєстрації від різних шкільних груп, а також вихованців дитячих садків, школярів, учнів середніх шкіл і груп пенсіонерів. Певною мірою це дало поштовх внутрішньому туризму в цьому районі. Слава Богу, ті, хто приїжджав сюди, приносили із собою добру славу для центру, а зворотній зв’язок показав, що Карпатський регіон потребує таких атракцій, як ця, котра наповнює 4-годинну програму великим змістом.
– Яких конкретних результатів вам вдалося досягти у цій сфері у 2024 році? Які основні стратегічні аспекти розвитку угорського туризму на Закарпатті?
– До епідемії коронавірусу ми разом з Товариством угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) виграли тендер ЄС, в рамках якого створювали заміські будинки та організовували різні навчальні курси, а також брали участь у проєктах ЄС. 2024-ий став роком завершення цього проєкту, і ми успішно виконали обидві його частини. У с. Чома ми створили ландшафтний будинок «Юрта», у с. Мужієво на Берегівщині та с. Шаланки на Виноградівщині ми побудували нові ландшафтні будинки, а у с. Вишково на Хустщині розширили ландшафтний будинок, що належить туристичній асоціації «Зелене село Вишково», ковальською майстернею, льонопереробним комплексом і невеликим павільйоном. Ми вважаємо, що, коли туристи приїжджають на Закарпаття і відвідують ці садиби, ми повинні показувати не тільки місцеві матеріальні цінності, а й наші духовні надбання, те, що характеризує різні регіони. У цьому сенсі садиба у с. Вишково нагадує про ковальство та переробку льону, в Шаланках – про гончарство, у Мужієві- про переробку фруктів, а в с. Чома – про часи Угорського завоювання (угор. honfoglalás: «завоювання батьківщини»).
Самі сільські будинки стали на шлях змістовних програм, тому ми сподіваємося, що після війни ми зможемо організувати проєкти, подібні до того, який реалізували в с. Чома. Звичайно, ми сподіваємося на участь місцевого населення в цих селах, координовану Закарпатською угорською туристичною радою. Наприклад, у Мужієво і Шаланках місцеві відділення ТУКЗ-КМКС організовуватимуть і проводитимуть програми, а у Вишкові туристи зможуть брати участь у програмах Асоціації туризму «Зелене село Вишково». Ми вважаємо, що, крім того, щоб запрошувати туристів на Закарпаття, місцеві жителі також повинні знайомитися з цінностями та традиціями свого регіону.
– У якому напрямку розвивається туризм на Закарпатті?
– Відродження кінної традиції є дуже важливим у житті закарпатських угорців, оскільки це значна частина нашого минулого. Протягом століть кінь завжди був супутником угорського народу. Однак за радянської влади їх винищили у місцевого угорського населення, і залишилися лише тяглові коні. Тож ми створили звернення: якщо у ваших сім’ях збереглися якісь фотографії з дорадянської епохи, які нагадують про кінну епоху, надсилайте їх нам, і ми зробимо з них виставку. На фотографіях, які ми отримуємо, можна побачити такі вишукані вбрання, в котрих доречно було б взяти участь у сучасному кінному параді, тож ми не так вже й далеко відійшли від кінної культури.
– Чи були якісь нові публікації?
– Окрім створення ландшафтного театру та пересувної сцени, ми також підготували різні публікації в рамках двох грантів ЄС. Вони демонструють заміські будинки та села в цьому районі. Ми також створили публікацію, якої не вистачало, «Bakancsra fel!», яка є путівником пішохідними стежками. Завдяки члену нашого правління Золтану Горвату, цей буклет стане хорошим путівником для тих, хто хоче піти в похід Карпатами. Він доступний українською та угорською мовами. За допомогою Національного культурного фонду ми змогли перевидати угорську версію у 2024 році, оскільки перший тираж був розпроданий.
– Які заходи, програми та тренінги вам вдалося реалізувати у 2024 році?
– Ми підтримуємо постійний контакт із різними туристичними партнерськими організаціями як на Закарпатті, так і за кордоном. 2024 року ми взяли участь у професійному візиті до Угорського туристичного агентства в Будапешті, організованому Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді. До складу делегації входили туристичні лідери із закарпатських районів та представники Українського туристичного агентства з Києва. Метою візиту було вивчення угорського туристичного досвіду та запозичення позитивних сегментів. Оскільки захід був одноденним, часу на багато чого не вистачило, але враження українських колег були дуже позитивними. Сподіваємося, що вони зможуть застосувати на практиці туристичні пакети, які добре працюють в Угорщині.
Ми також організували навчальну поїздку для закарпатських екскурсоводів, показали їм визначні пам’ятки та сільські садиби. Якщо туризм відновиться після війни, і вони будуть відкриті до нього, вони зможуть включити ці елементи програми у свої власні програми. Тож ми можемо очікувати, що туристи з України відвідають ці місця.
У нас також відбулася більш масштабна подія: ми організували Берегівський різдвяний ярмарок, який цього року був поєднаний з благодійною акцією. Цей захід організовується нашим товариством спільно з ТУКЗ-КМКС із 2014 року. У заході взяли участь місцеві ремісники, громадські та церковні організації. Було зібрано понад 50 000 гривень на лікування важкохворої матері з Берегова.
У с. Чома також відбулися важливі події. Наприклад, День захисту дітей Асоціації угорських багатодітних сімей Закарпаття (KMNE), який відвідало понад 600 дітей. У цей день ми могли на деякий час забути про те, що відбувається в Україні.
Ми змогли відпочити, але насправді це і є найбільшим завданням таких заходів – вирвати дітей і тих, хто тут, на Закарпатті, з тривог повсякденного життя. Це також меседж для тих, хто за кордоном: більшість усе ще залишається вдома, і ми чекаємо додому тих, хто виїхав.
– Які плани Закарпатської угорської туристичної ради на 2025 рік?
– Першою подією 2025 року стане курс навчання верховій їзді. Це півторамісячний курс, який проводитиме викладач із факультету фізичного виховання Будапештського університету економіки та бізнесу, який проводитиме заняття протягом кількох вихідних. Керівництво Товариства угорської культури Закарпаття вирішило, що такий тренінг потрібен. Очевидно, що ми знаємо, як їздити на конях і як правильно за ними доглядати, але не знаємо, як навчати верховій їзді. Тож цей тренінг буде спрямований саме на те, щоб навчити людей, які працюють у центрі або хочуть працювати в ньому в майбутньому, мати базову підготовку з верхової їзди. Всі сподіваються на настання миру, і ми теж. Ми сподіваємося, що незабаром знову зможемо організовувати наші різноманітні туристичні заходи.
– Як депутат міської ради, як би ви оцінили минулий рік?
– Ситуація, на жаль, дуже гнітюча. Значної частини населення в угорських селах немає вдома. З плином часу все більше сімей переконують в тому, що вони навряд чи повернуться. Повсякденне життя також є величезним викликом, оскільки відсутній той самий прошарок нашої місцевої громади, який міг би піклуватися про інших. Тих, хто дає громаді відчуття безпеки, тут немає. За таких обставин особливо цінною є згуртованість. Ця згуртованість досягла такого рівня, що не тільки всередині села, але й сусідніх сіл громади допомагають одна одній. Наприклад, на жаль, трапляються сумні ситуації, коли під час похорону в селі не вистачає чоловіків, щоб відправити панахиду, тож доводиться викликати людей із сусідніх сіл. Також важко знайти кваліфікованих робітників. Мова не йде про будівництво, бо воно майже не ведеться, а про більш буденні ситуації. Для підтримки повсякденного життя потрібні, наприклад, теплотехнік, сантехнік і т.д. Зараз, якщо зламався котел, потрібно чекати кілька днів, щоб сантехнік приїхав щось полагодити. Коротше кажучи, 2024 рік був роком виживання. Ми намагаємося керувати нашими громадами, намагаємося підтримувати себе. Слава Богу, угорська громада жива і хоче жити. Ми чекаємо на зміни, сподіваємося, що 2025 рік принесе нам мир, якого ми так чекаємо.
– Які ваші плани та сподівання на майбутнє у цій сфері, чого б хотіли досягти?
– Незважаючи на щоденні проблеми, ми з упевненістю дивимося в майбутнє. У 2024 році нам вдалося створити «Театр у стайні» у с. Геча, який також був профінансований грантом ЄС разом з нашим містом-побратимом Егрі в Трансільванії. Після початку війни ми розпочали будівництво похоронного бюро в с.Геча на пожертви місцевих сімей. Ми передали його мерії Берегова, він завершений на 70%, створений на пожертви мешканців села і буде добудований місцевою владою. За нашим прикладом будівництво похоронних бюро розпочалося майже у всіх населених пунктах Берегівського району. Позитивним для мене є те, що нам вдалося зберегти наш дитячий садок і школу. Наші церкви функціонують, допомагають членам громади, чим можуть. Наш план – вижити, ось заради чого ми працюємо!
– Що ми можемо зробити один для одного в ситуації, що склалася?
– Ми повинні триматися разом, ми повинні допомагати всім членам нашої громади. Ми не повинні здаватися і найважливіше – ми повинні підтримувати єдність на всіх рівнях, будь-який розкол у такій маленькій громаді може виявитися фатальним. Ми не повинні ставити індивідуальні інтереси вище за інтереси громади. Війна ще не закінчилася, але, на жаль, вже є спроби розділити угорський народ. Деякі політичні сили намагаються виокремити угорців із Закарпаття та України, призначаючи їх контактними особами та посередниками. Це неправильно, адже угорська громада Закарпаття має організації за інтересами, завданням яких є підтримка контактів та захист інтересів угорської громади. Однією з таких організацій є ТУКЗ-КМКС, яка з моменту свого заснування займала послідовну політичну позицію і зробила свій внесок у те, що угорська громада в Україні досі існує і є активною. Я переконаний, що кожен випадок, коли певні політичні організації ведуть переговори із самопроголошеними особами, а не з організаціями, що представляють інтереси угорської громади Закарпаття, спрямований проти угорської громади. Вірю, що угорській громаді Закарпаття вистачить мудрості це побачити і не піддаватися на такі політичні трюки.
– Які заходи ви вважаєте необхідними для забезпечення виживання закарпатських угорців, їхнього процвітання на батьківщині та перспективного майбутнього як на місцевому рівні, так і для регіону загалом?
– Найважливіше – це безпека, яка не обов’язково приходить із закінченням війни. Попереду у закарпатських угорців ще багато битв за те, щоб наша громада була по-справжньому захищеною. Ті, хто зараз перебуває за кордоном, повернуться додому, коли війна закінчиться і в Україні буде правова безпека. Для цього нам потрібні закони, які поважають права нашої меншини, і ми повинні бути впевнені, що у нас є майбутнє як угорців в Україні. Особисто я впевнений, що інтеграція України в Європу рано чи пізно відбудеться і що кордони будуть відкриті. Тоді вже не матиме значення, де ми живемо – на Берегівщині, Виноградівщині чи на Мукачівщині, адже скрізь для нас будуть доступні майже однакові можливості. Однак для того, щоб наші права меншини були гарантовані, нам недостатньо робити все, що ми можемо; нам потрібно, щоб решта угорської нації була на нашому боці, і нам потрібні лідери, які будуть заступатися за нас у міжнародному політичному житті, як це, слава Богу, робить нинішнє угорське керівництво.
Джерело: B. TH./Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => Ми поговорили з Андрашем Мештером, головою товариства, секретарем з питань економіки та місцевого самоврядування Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), старостою села Геча, про поточну ситуацію, яка склалася з туризмом на Закарпатті, мин...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1739273280
[modified] => 1739270251
)
[title] => Готуємося до майбутнього і чекаємо вдома тих, хто пішов – Андраш Мештер
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=232159&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 231956
[uk] => 232159
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 231957
[image] => Array
(
[id] => 231957
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris.jpg
[original_lng] => 198346
[original_w] => 1557
[original_h] => 855
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris-300x165.jpg
[width] => 300
[height] => 165
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris-768x422.jpg
[width] => 768
[height] => 422
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris-1024x562.jpg
[width] => 1024
[height] => 562
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris-1536x843.jpg
[width] => 1536
[height] => 843
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris.jpg
[width] => 1557
[height] => 855
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/mesterandris.jpg
[width] => 1557
[height] => 855
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1584
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 231957
[_edit_lock] => 1739263406:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_58c6d8ceac870c8562d9c20067db6fae] =>
[_oembed_time_58c6d8ceac870c8562d9c20067db6fae] => 1739263041
[_algolia_sync] => 1203100756001
[_oembed_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] =>
[_oembed_time_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] => 1752759319
[_oembed_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] =>
[_oembed_time_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] => 1755872265
[_oembed_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] =>
[_oembed_time_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] => 1757080785
[_oembed_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] =>
[_oembed_time_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] => 1759581419
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
[5] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
[5] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 34839
[1] => 34841
[2] => 4689
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Андраш Мештер
[1] => Закарпатська угорська туристична рада
[2] => туризм
)
)
[8] => Array
(
[id] => 229789
[content] =>
Найбільш ізольована країна світу вирішила закрити свої кордони для іноземного туризму на початку 2020 року, намагаючись стримати епідемію коронавірусу. З тих пір, як спалах минув, китайсько-північнокорейські економічні відносини процвітають, і минулого року російським туристам було дозволено знову в’їхати в країну.
У четвер Північна Корея відкрила для іноземних туристів місто Расун, розташоване неподалік від російського та китайського кордонів, повідомило французьке інформаційне агентство AFP з посиланням на кількох китайських та одного іспанського туроператорів.
На сайті пекінського туристичного агентства Koryo Tours повідомляється, що решта території країни поки що залишається закритою для іноземних туристів. Агентство також заявило: поки що немає інформації про те, які саме тури будуть організовані і скільки туристів буде допущено до міста.
Рашон і його околиці раніше були відомі як перша територія, яку уряд Північної Кореї визначив спеціальною економічною зоною в 1991 році, і з тих пір вони стали першими, де впроваджувалася і випробовувалася нова економічна політика.
Найбільш ізольована країна світу вирішила закрити свої кордони для іноземного туризму на початку 2020 року, щоб стримати епідемію коронавірусу. Однією з цілей цього рішення було запобігти поверненню додому громадян Північної Кореї, які працюють у Китаї і можуть бути вже інфіковані.
Після того, як епідемія минула, економічні відносини між Китаєм і Північною Кореєю активізувалися, і минулого року російським туристам було дозволено в’їзд до країни.
Однак іноземний туризм до Північної Кореї був обмежений ще до спалаху коронавірусу.
Мандрівники в’їжджали в країну літаком або поїздом через Китай, і переважну більшість іноземних туристів, за даними туроператорів, становили китайці. Загалом 5 000 західних туристів в’їжджали в країну щороку. Рекордним роком до пандемії був 2019 рік, коли до Північної Кореї прибуло близько 300 000 осіб, що, за оцінками експертів, принесло країні від 90 до 150 мільйонів доларів доходу.
Джерело: vg.hu
[type] => post
[excerpt] => Найбільш ізольована країна світу вирішила закрити свої кордони для іноземного туризму на початку 2020 року, намагаючись стримати епідемію коронавірусу. З тих пір, як спалах минув, китайсько-північнокорейські економічні відносини процвітають, і мин...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1737202440
[modified] => 1737199570
)
[title] => Теплий прийом для туристів у Північній Кореї
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=229789&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 229661
[uk] => 229789
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 229662
[image] => Array
(
[id] => 229662
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea.jpg
[original_lng] => 143933
[original_w] => 1347
[original_h] => 758
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eszak-korea.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2537
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 229662
[_edit_lock] => 1737192946:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 831911521002
[_oembed_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] =>
[_oembed_time_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] => 1754422496
[_oembed_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] =>
[_oembed_time_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] => 1755363406
[_oembed_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] =>
[_oembed_time_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] => 1757688924
[_oembed_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] =>
[_oembed_time_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] => 1759242096
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 9
[5] => 43
[6] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Спецтема
[5] => Статті
[6] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 56671
[1] => 4689
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Північна Корея
[1] => туризм
)
)
[9] => Array
(
[id] => 220277
[content] =>
26 жовтня на базі Центру для відвідувачів Меморіального парку села Чома на Берегівщині відбулися чергові загальні збори Закарпатської угорської туристичної ради.
На початку заходу присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв війни, а також нещодавно померлого держсекретаря з питань національної політики Угорщини Арпада Яноша Потапі.
«Останніми роками Закарпатська угорська туристична рада працювала на низькому заряді, зосередившись на організації заходів із розвитку», – зазначив на початку виступу голова організації Андраш Мештер, посилаючись на негативний вплив на сферу туризму спочатку епідемії коронавірусу, а затим війни, яка точиться в країні. «Тож в останній період ми намагалися зберегти нашу діяльність, і брали участь у проєктах, спрямованих на розвиток», – підкреслив Андраш Мештер, відзначивши успішну участь організації у двох європейських грантових проєктах, які вдалося реалізувати спільно з Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС). Перший проєкт стосувався розбудови мережі етнографічних музеїв на Закарпатті, відкриття таких закладів у Шаланках, Мужієві, Чомі, а також розширення музею у селищі Вишково. Серед позитивів – також збільшення кількості студентів на факультетах із туризму, адже це означає, що в майбутньому будуть підготовлені спеціалісти, котрі працюватимуть у цій сфері.
Щодо планів, голова Закарпатської угорської туристичної ради повідомив: «Ми готуємося до миру і до повернення життя до рівня до 2014 року, зокрема й на розквіт сільського туризму в краї. Ми сподіваємося, що кінець 2024 – початок 2025 року принесе мир, але наразі ми можемо будувати лише скромні плани. У грудні ми хочемо знову організувати передріздвяний благодійний ярмарок, а на початку наступного року – взяти участь у туристичній виставці Travel+ у Будапешті». Андраш Мештер також додав, що в нашому краї зростає популярність кінних центрів, але бракує відповідних фахівців, тому планують організувати навчання для тих, хто цікавиться цим напрямком діяльності. «Тобто, наразі ми живемо в період підготовки, тобто ми зосереджуємося на тому, щоб знову зустріти наших гостей із повною силою, коли настане мир», – повідомив голова організації.
«Закарпаття у тіні війни стикається з важкими випробуваннями, і зараз, мабуть, ще більше необхідно об’єднати зусилля, щоб зберегти особливу цінність, яку становить ця земля: цей край представляє одночасно історію, культуру та природну красу, які забезпечують чудові враження для відвідувачів», – наголосив консул Угорщини в Берегові Міклош Юстин. «Тут сплетено багато національностей і культур, що створює особливий, різноманітний і колоритний світ традицій. Місцева їжа, народне мистецтво та музика – все це саме та різноманітність, яка дарує туристам незабутні враження. У нинішній нелегкий час збереження всього цього пов’язане з відповідальністю, тому я вдячний тим, хто щодня над цим працює, своєю працею доводячи, що навіть посеред труднощів громада може бути сильною та згуртованою», – додав дипломат.
Закарпаття часто називають східною Швейцарією, – зазначив, у свою чергу, заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «Крім географічних особливостей, у краї живуть представники різних культур, тут відмінні вина, смачна кухня і, що не менш важливо, працьовиті люди. У краї є чимало історичних пам’яток, які варто відвідати. І щоб ці місця знову були заповнені гомоном відвідувачів, потрібні мир і спокій, а потім поступово вирішаться і всі інші проблеми», – наголосив Йожеф Шін. Також потрібні якісні дороги, порядок і чистота, не забуваймо про розвиток інфраструктури, додав він. «Відрадно, що багато молодих людей, відданих професії, готові працювати», – зазначив Йожеф Шін. Він також відзначив відмінну співпрацю Закарпатської угорської туристичної ради та Товариства угорської культури Закарпаття, про що свідчить зокрема проведення занять і заходів у комплексі, розташованому поруч із Меморіальним парком села Чома.
«Відрадно, що навіть у цей нелегкий час є можливість поговорити про туризм, провести таку зустріч, зосередитися на завданнях, прозвітувати про виконану роботу», – зазначив під час виступу заступник голови Закарпатської угорської туристичної ради, проректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Олександр Бергхауер. «Цілі для нас дуже важливі. Цілі – це те, що мотивує нас і рухає громаду. Переконаний, що варто ставити перед собою не тільки короткострокові цілі, важливо, щоби Закарпатська угорська туристична рада будувала далекосяжні професійні цілі на майбутнє, які будуть цінними і через 5-10 років. Це основа для того, щоб громада продовжувала функціонувати як команда і могла рухатися вперед», – додав заступник голови організації.
Співробітниця кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Оршоля Надь зазначила, що туризм є важливим чинником Закарпаття не лише з економічної точки зору, а й залишається одним із ключових факторів нашої культурної спадщини. «Розвиток туризму сприяє зміцненню та збереженню нашої ідентичності, збереженню наших культурних надбань і сталому використанню наших природних цінностей. Вважаю співпрацю між Закарпатською угорською туристичною радою та Закарпатським угорським інститутом важливою, оскільки мета цієї співпраці – не лише підвищення рівня освіти, а й внесок у професійну основу туризму», – зазначила фахівчиня. Вона також наголосила, що спільна мета – розвивати туризм на Закарпатті таким чином, щоб він пропонував відвідувачам нашого регіону не тільки особливі враження на все життя, але й забезпечував прибутками закарпатців, які тут живуть і віддані цій сфері.
Після виступів учасники заходу ознайомилися із туристичними брошурами та довідниками, виданими Закарпатською угорською туристичною радою кількома мовами. А після спільного обіду присутні ознайомилися із атракціями, які пропонують візит-центр та кінний центр Меморіального парку.
(lexi/Kárpátalja hetilap)
[type] => post
[excerpt] => 26 жовтня на базі Центру для відвідувачів Меморіального парку села Чома на Берегівщині відбулися чергові загальні збори Закарпатської угорської туристичної ради.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1730208180
[modified] => 1730207336
)
[title] => Закарпатська угорська туристична рада провела загальні збори
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=220277&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 220144
[uk] => 220277
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 220146
[image] => Array
(
[id] => 220146
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 619463
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/dsc-4824-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2719
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 220146
[_edit_lock] => 1730201920:2
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_a272487405e68761977baa790a9c4b57] =>
[_oembed_time_a272487405e68761977baa790a9c4b57] => 1731768421
[_oembed_5863406796580e828b763f9547115cf0] =>
[_oembed_time_5863406796580e828b763f9547115cf0] => 1732794608
[_oembed_d08e626dcb833fcef7fc97c7503f86df] =>
[_oembed_time_d08e626dcb833fcef7fc97c7503f86df] => 1734290872
[_oembed_8b019853406c2b9726a3f499f9d0be34] =>
[_oembed_time_8b019853406c2b9726a3f499f9d0be34] => 1734849848
[_oembed_3e404841cbe0ad70c8b6bf9a70886f0e] =>
[_oembed_time_3e404841cbe0ad70c8b6bf9a70886f0e] => 1735832412
[_oembed_b7c881c10362f76c06fb75d06a2f4222] => {{unknown}}
[_oembed_1f850334428a248dfb7fbe9bd6e49cf9] =>
[_oembed_time_1f850334428a248dfb7fbe9bd6e49cf9] => 1741706365
[_algolia_sync] => 508487479000
[_oembed_672e06282382a9f7df010b86ba2280af] =>
[_oembed_time_672e06282382a9f7df010b86ba2280af] => 1748629525
[_oembed_fbae8a533e684855c735c01f0dfe04f0] =>
[_oembed_time_fbae8a533e684855c735c01f0dfe04f0] => 1749303694
[_oembed_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] =>
[_oembed_time_3ddebd70b246c3bd04f12f93ea3909a7] => 1752915614
[_oembed_666ea7dd52aa749107499fd8dde89810] =>
[_oembed_time_666ea7dd52aa749107499fd8dde89810] => 1753890677
[_oembed_b2728f8e237b43407c91b2e204e6d02c] =>
[_oembed_time_b2728f8e237b43407c91b2e204e6d02c] => 1753890677
[_oembed_b5090c55d5e0833f413af9398d9a819e] =>
[_oembed_time_b5090c55d5e0833f413af9398d9a819e] => 1753890677
[_oembed_0c3c138959dc44d36032137c5cb134f5] =>
[_oembed_time_0c3c138959dc44d36032137c5cb134f5] => 1753890677
[_oembed_8422366f8e80fe728fd672a8f9268c14] =>
[_oembed_time_8422366f8e80fe728fd672a8f9268c14] => 1754921187
[_oembed_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] =>
[_oembed_time_aff91dcba538da39c13608f4e6572686] => 1754921187
[_oembed_81582df73db574e63345b4eeeb380313] =>
[_oembed_time_81582df73db574e63345b4eeeb380313] => 1754921187
[_oembed_6c9d53625cb06e4956944b78b1656dcb] =>
[_oembed_time_6c9d53625cb06e4956944b78b1656dcb] => 1757858371
[_oembed_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] =>
[_oembed_time_cfb9195dd580b0d844fbdde8c9d76116] => 1758219837
[_oembed_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] =>
[_oembed_time_0e3236f42726bf697beb6f3399be2036] => 1760034554
[_oembed_8ab0550dcb785ea346b7dfe261a4dbf0] =>
[_oembed_time_8ab0550dcb785ea346b7dfe261a4dbf0] => 1760207620
[_oembed_5dc3308b21074b633ee195034587cf5a] =>
[_oembed_time_5dc3308b21074b633ee195034587cf5a] => 1761564506
[_oembed_30f855d98e334016cecf62df8540656a] =>
[_oembed_time_30f855d98e334016cecf62df8540656a] => 1761564506
[_oembed_773150c4b60fbc2358bc4a21047991d9] =>
[_oembed_time_773150c4b60fbc2358bc4a21047991d9] => 1761564506
[_oembed_474f29de64b143e73d82d8fbb7da43aa] =>
[_oembed_time_474f29de64b143e73d82d8fbb7da43aa] => 1761564506
[_oembed_b6888ef4130ad3a19f6ee1ebff4dbe46] =>
[_oembed_time_b6888ef4130ad3a19f6ee1ebff4dbe46] => 1763403254
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
[5] => 578
[6] => 584
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
[5] => Суспільство
[6] => Туризм
)
[tags] => Array
(
[0] => 256
[1] => 18836
[2] => 4689
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегово
[1] => збори
[2] => туризм
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 4689
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 4689
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
туризм (Сторінка 1)
