22-23 травня Закарпаття було в центрі уваги в штаб-квартирі Угорської академії наук (МТА) в рамках спеціального заходу. Дводенний захід був організований з нагоди 200-річчя Угорської академії наук і мав на меті насамперед представити цінності вищої освіти, наукової діяльності та культурної спадщини закарпатських угорців.
Уряд Угорщини заснував Угорську академію наук у 1825 році з ініціативи Іштвана Сечені задля розвитку угорської науки та мови. Установа продовжує відігравати центральну роль в угорському науковому житті і сьогодні. MTA200 – це серія заходів, присвячених 200-річчю заснування Угорської академії наук, що охоплює 2025 і 2026 роки. Заходи мають на меті представити минуле, сьогодення і майбутнє Академії, а також досягнення угорської науки і дослідження.
Програма розпочалася з церемонії відкриття, на якій виступили Карой Кочіш, дійсний член Угорської академії наук, та Іштван Черничко, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (ЗУІ), зовнішній член Академії. Після нього з вітальним словом виступила Ільдика Орос, президент інституту.
Після виступів наукова конференція розпочалася серією лекцій про ситуацію з угорською освітою на Закарпатті, які прочитали Ільдика Орос, Степан Черничко, Габріелла Пуштай, Аттіла З. Папп, Янош Дугос, Каталін Паллай, Корнелія Гіреш-Ласло, Ержебет Молнар Д., Андреа Певсе та Адам Даровці. У доповідях також йшлося про право на освіту рідною мовою, практику оцінювання компетентностей у регіоні та найважливіші результати програми КОМП.
Конференція продовжилася презентаціями Ніни Пойда-Носик, Едіни Шебештієн, Вероніки Ганусич, Роберта Бачо, Андреї Гусар, Габора Патакі, Габріелли Лоскорих, присвяченими структурній трансформації економіки Закарпаття в результаті війни.
Окрім наукових лекцій, особлива увага була приділена різноманітним стендовим виставкам та культурній програмі. Виставка під назвою «Закарпаття – регіон на периферії» охоплювала широкий спектр тем, від угорської літератури до геологічних цінностей та сучасного питання двомовності. Фільми, презентовані на заході, а також музично-танцювальний фольклорний виступ школи «Туліпан” також наблизили до будапештської аудиторії народні музичні традиції Закарпаття.
У другій половині дня відбулися дві паралельні серії лекцій під назвою «Соціальні дослідження на Закарпатті» та «Природничі науки на Закарпатті».
У блоці соціальних наук Река Мате та Крістіан Вароді представили закарпатські аспекти угорської термінологічної стратегії, після чого Корнелія Гіреш-Ласло розповіла про питання мовної адаптації. Після цього Вілмош Газдаг, Каталін Дудіч, Ержебет Барань, Маргіт Кийс та Ласло Чордаш представили філологічні дослідження, а Дьордь Чатарі доповів про історичні студії. Блок завершився презентацією про туризм Шандора Бергхауера та про історію мистецтва Агнеси Кулін.
Водночас у секції природничих наук Ержебет Когут, Золтан Чома та Іштван Годнодь представили біологічні та хімічні дослідження. Іштван Коложварі представив роботу Дослідницького центру ім. Фодора Іштвана, а Йожеф Молнар – географічні дослідження. Сесія завершилася презентацією Наталії Вароді та Ференца Молнара про можливості та інституції для управління талантами на Закарпатті.
Після конференції відбулися презентації книг та почалася культурна програма. День завершився дуже популярною етно-гастрономічною демонстрацією, де учасники могли скуштувати страви колоритної кухні Закарпаття.
Наступного дня заходу Українсько-угорський навчально-науковий інститут Ужгородського національного університету (UNE UMOTI) представив академічні досягнення університету та історію його угорських кафедр. На початку дня учасників привітав Олександр Шпеник, директор UNE UMOTI. Потім відбувся літературний круглий стіл на тему «Мир і війна». Представлені соціографічні праці про поточну ситуацію на Закарпатті. Після цього відбулася панельна дискусія на тему «Поворотні моменти 20-го століття для угорців Закарпаття». Потім Елеонора Берта виступила з доповіддю про гунгарологію на прикордонних територіях. Після цього відбулася презентація книги та панельна дискусія про минуле, сьогодення та можливе майбутнє угорськомовної освіти на Закарпатті. Решта заходу включала панельну дискусію про угорську мову в побуті Закарпаття. Після цього відбулася розгорнута виставка, на якій були представлені роботи угорських істориків Закарпаття 20-го століття. Після цього Дьордь Дупка, історик та директор видавництва «Інтермікс», представив історичний репертуар видавництва. Потім Ласло Єнковський, фізик, прочитав лекцію про роль угорськомовних фізиків у розвитку науки на Закарпатті. Після цього Ласло Зубанич провів презентацію книги «Пам’яті Яноша Вараді-Штернберга», після чого відбувся показ короткометражного фільму про роботу інституту. День завершився презентацією двох монографій: Роберта Бачо – Габора Патакі: Порівняння соціально-економічного становища Закарпаття у світлі викликів сьогодення та майбутніх перспектив і Адель Гал: «Минає, Боже наш…»
Дводенна серія програм успішно побудувала міст між академічним і культурним життям на Закарпатті та Угорщині, а також привернула увагу до різноманітної спадщини Закарпаття та активної академічної діяльності, що відбувається там.
