Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись втягнути її у війну проти України. Водночас наявного російського контингенту на білоруській території наразі недостатньо для масштабного наступу.
Про це під час брифінгу заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, пише LIGA.net.
За його словами, повністю виключати ризик повторного вторгнення з боку Білорусі не можна. Також зберігається загроза провокацій на кордоні, спрямованих на відволікання українських сил і ресурсів.
«Росія зараз більш активно тисне на Білорусь, щоб вона власними силами долучилася до війни проти нашої країни на боці Росії», – зазначив Демченко.
Він додав, що рф активно використовує повітряний простір Білорусі для атак по українській території.
На українсько-білоруському кордоні також тривають роботи з облаштування інженерних укріплень. Протяжність спільного кордону між Україною та Білоруссю становить близько 1000 кілометрів і проходить через Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську та Чернігівську області.
Українські військові формують четвертий ешелон ППО, який прикриватиме ще дві області України.
Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський у Телеграмі у четвер, 4 червня.
За його словами, наслідки щоденних повітряних ударів рф по території України були б значно важчими, якби не системна робота щодо розбудови “малої ППО” та зміцнення її спроможностей.
“Сьогодні більша частина знешкоджених російських “шахедів”, “гераней” та інших засобів повітряного нападу – це результат роботи наших БпЛА-перехоплювачів”,– зазначив Сирський.
Головнокомандувач розповів, що у травні наші дрони-перехоплювачі в трьох ешелонах ППО знищили понад 3,5 тисячі ворожих БпЛА різних типів. За цей час зросли не лише кількість збитих дронів, а й ефективність роботи “малої ППО”. Найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень.
“Ми нарощуємо кількість екіпажів БПЛА-перехоплювачів і продовжуємо навчання персоналу. Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області. Активно залучаємо й армійську авіацію: у травні нашими гелікоптерами було знищено понад 440 російських дронів різних типів. Вертольоти обладнуємо сучасними засобами виявлення та прицілювання, розширюємо лінійку засобів ураження новим ракетним озброєнням, яке вже демонструє відмінні результати”,– розповів Сирський.
Водночас він констатував, що і ворог не стоїть на місці. Російські агресори постійно змінюють тактику застосування БпЛА, збільшують їхню кількість і покращують якість.
“Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції”, – заявив головком.
Сирський на робочій нараді з питань протидії ворожим ударним БпЛА заслухав пропозиції щодо підвищення ефективності ППО та подальших рівнів модернізації перехоплювачів.
“Нагальним залишається питання щодо кількості бойових частин для дронів-перехоплювачів, але Збройні сили України намагаються нарощувати власні спроможності у виробництві таких елементів. За підсумками наради визначив завдання за цими та іншими напрямками на наступний період”,– додав головком.
Росія продовжує змінювати тактику застосування безпілотників і планує довести частку реактивних ударних дронів до 50%.
Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками наради з питань протидії ворожим ударним БпЛА.
За його словами, російські війська постійно змінюють тактику ударів і нарощують кількість та якість безпілотників, що створює нові виклики для української протиповітряної оборони.
«Ворог постійно змінює тактику застосування БпЛА, збільшує їхню кількість і покращує якість. Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції», – зазначив Сирський.
Водночас головнокомандувач наголосив, що наслідки щоденних повітряних атак рф були б значно важчими без системного розвитку так званої «малої ППО» та посилення її спроможностей у складі Збройних сил України. Наразі значна частина знешкоджених російських «шахедів» і «гераней» знищується завдяки роботі дронів-перехоплювачів.
У травні українські БпЛА-перехоплювачі у трьох ешелонах протиповітряної оборони знищили понад 3,5 тис. ворожих безпілотників різних типів.
«Найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень», – уточнив Сирський.
Окремо у травні армійська авіація знищила понад 440 російських БпЛА. Вертольоти оснащуються сучасними системами виявлення та прицілювання, а також новим ракетним озброєнням.
Сирський також повідомив, що триває розширення підрозділів дронів-перехоплювачів і підготовка особового складу. Водночас опрацьовується формування четвертого ешелону ППО, який має прикривати ще дві області.
Росія може готувати нові атаки по Україні з території Білорусі, а однією з головних цілей може стати траса Київ–Чоп, через яку надходить допомога від західних партнерів.
Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики вважають, що Кремль може використати заяви про нібито появу українських безпілотників у повітряному просторі Білорусі як привід для майбутніх ударів.
У ISW зазначили, що росіяни можуть активніше застосовувати дрони типу „Шахед” та „Молнія” із території Білорусі для атак по західних і північно-західних регіонах України.
Під ударом, за оцінками експертів, можуть опинитися наземні лінії зв’язку, залізниця та траса М-06 Київ–Чоп — один із ключових маршрутів постачання допомоги з Польщі.
В Інституті вивчення війни вважають, що росія через заяви білоруської сторони намагається підготувати інформаційне виправдання для майбутніх атак із території Білорусі.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що російське командування прораховує можливий наступ на Україну з боку Білорусі.
Також у Головному управлінні розвідки Міноборони повідомляли, що РФ планує розгорнути в Білорусі чотири наземні станції керування безпілотниками для дистанційного управління дронами під час польотів.
[type] => post
[excerpt] => Росія може готувати нові атаки по Україні з території Білорусі, а однією з головних цілей може стати траса Київ–Чоп, через яку надходить допомога від західних партнерів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1779893220
[modified] => 1779887087
)
[title] => Росія може вдарити з Білорусі по трасі Київ–Чоп, якою йде допомога Україні
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=285173&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 285312
[uk] => 285173
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 285174
[image] => Array
(
[id] => 285174
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[original_lng] => 1043509
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-300x169.png
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-768x432.png
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-1024x576.png
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1779876287:8
[_thumbnail_id] => 285174
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 328
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 98518707000
[_oembed_e79542b3a28b01cd3b4affa57d8e7670] =>
[_oembed_time_e79542b3a28b01cd3b4affa57d8e7670] => 1780654454
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 2137
[1] => 4927
[2] => 494211
[3] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Білорусь
[1] => війна
[2] => удар
[3] => Україна
)
)
[4] => Array
(
[id] => 284547
[content] =>
В умовах війни українці особливо переживають через те, що діти в майбутньому можуть зростати в злиднях.
Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи „Рейтинг” (Rating Group).
Згідно з опитуванням, ризик того, що діти зростатимуть у бідності, став найгострішим занепокоєнням для українців. Загалом через це хвилюються 88% респондентів, з яких 74% заявили, що дуже схвильовані.
До трійки головних страхів також увійшли питання якості освіти та загальної бідності.
Топ-3 переживань українців
Діти в бідності – 88% схвильовані, 74% дуже
Якість освіти – 85% схвильовані, 59% дуже
Бідність загалом – 84% схвильовані, 57% дуже.
Соціологи зазначають, що клімат і політичні розколи також турбують українців – значно менше, ніж у середньому громадян ЄС. В умовах війни соціально-економічні та гуманітарні питання відсувають їх на другий план.
Загалом відповіді українців подібні до середніх показників у країнах Європейського Союзу. Водночас різниця полягає в інтенсивності переживань.
Зокрема, українці значно гостріше, ніж громадяни ЄС, реагують на ризики бідності, якість освіти та старіння населення. Водночас вони дещо менше хвилюються через політичні розколи та зміну клімату.
Соціологи наголошують, що саме майбутнє дітей стало найболючішою темою для українського суспільства. Для порівняння, у середньому по ЄС через ризик дитячої бідності дуже хвилюються 40% громадян, тоді як в Україні цей показник сягає 74%.
Схожа ситуація і з освітою: загальний рівень занепокоєння майже однаковий – 85% в Україні проти 81% у ЄС, однак частка тих, хто дуже схвильований, значно більша серед українців – 59% проти 39%.
“Війна спонукала населення, що залишилося в регіоні, знову відкрити для себе віру”, – каже архієпископ Віcвальдас Кульбокас. За словами апостольського нунція в Києві, солдати гостро потребують душпастирської опіки, а змучений народ – надії.
Нещодавно апостольський нунцій в Україні (посол, який представляє Ватикан) дав зворушливе інтерв’ю литовському католицькому журналу. Архієпископ Вісвальдас Кульбокас, який прибув до Києва за шість місяців до початку російсько-української війни, серед іншого розповів, що попри повітряні тривоги та хаос, країну все ж характеризує поширення віри. Нунцій згадав: коли на початку війни надійшли звістки, що російська армія оточить Київ протягом 24 годин, лише делегації Туркменістану, Польщі та Святого Престолу вирішили залишитися в місті, хоча у нунція також була можливість втекти до безпечної країни. Британський солдат допоміг працівникам посольства навчитися, як у разі повітряної тривоги швидко сховатися в укриття, закріпити вікна та як слід зберігати продукти, щоб вони залишалися придатними до вживання якомога довше.
Одна з сестер, яка служила в нунціатурі, вивчила типи та швидкість окремих ракет, тож під час тривоги, поглянувши на свій телефон, вона може підрахувати, через скільки часу очікується влучання. Бувало, що сестра разом із співробітником посольства саме робила покупки на сусідньому ринку, коли пролунали сирени протиповітряної оборони. На основі повідомлення на телефоні черниця підрахувала, що у них є приблизно 9 хвилин, щоб завершити покупки та повернутися до нунціатури. Вони повернулися до безпечної будівлі за кілька секунд до того, як поблизу ринку пролунали вибухи. З розвитком війни мешканці та персонал нунціатури неминуче стали експертами з розшифрування повітряних тривог. «Якщо звук вказує на балістичну ракету, то за 10 хвилин ти маєш бути в укритті, — пояснив архієпископ Кульбокас, а потім додав: – Якщо ж йдеться про дрони чи крилаті ракети, то я лягаю назад у ліжко і намагаюся заснути».
Нунцій особливо схвально відгукнувся про польових капеланів, охарактеризувавши їх як тих, хто заповнює ту прогалину, яку здебільшого не можуть заповнити навіть кваліфіковані психологи. Він переказав розповідь жінки, яка керувала програмою підготовки психологів для роботи з пораненими солдатами, в якій брали участь двадцять п’ять осіб. Після першого заняття двадцять три людини встали і пішли, сказавши: «Це не для мене». Після другого заняття пішли й ті два психологи, що залишилися. Тоді жінка, яка організовувала навчання, сказала: «Тепер у мене залишилася лише одна надія — священники та ченці».
Один із польових капеланів, якого нунцій знає особисто, регулярно бере свого собаку з собою на фронт. Він рідко говорить безпосередньо про релігію, натомість готує молодих солдатів до суворої реальності бою. «Не дивуйся, коли вперше опинишся в окопі, можливо, від страху ти обмочишся і обкакаєшся. Це нормально. Це трапляється з усіма», — пояснює він їм. Тим часом він роздає розарії, молиться, благословляє, вислуховує сповіді та є поруч для тих, хто його шукає. «Солдати більш відкриті з капеланом, ніж із психологом», — зауважив Кульбокас. – Однак найкраще приймають собаку: не потрібні ні слова, ні запитання, цуценя підходить, притискається, і терапія починається…»
Однак серйозною проблемою є нестача польових капеланів: навіть зараз вони можуть задовольнити лише 60–70 відсотків потреб. Цю болісну проблему архієпископ проілюстрував розповіддю про військового лікаря, який описує поранених солдатів, яких не змогли евакуювати через спостереження дронів і які відмовилися від подальшого медичного втручання: «Не зашивайте, це вже не допоможе, краще дайте відпущення гріхів». «Коли ти стикаєшся з вічністю, — сказав архієпископ Кульбокас, — прощення — це єдине, що тобі справді потрібно».
Архієпископ литовського походження також розповів про те, як відроджується віра серед жахіть війни. Наприклад, у Херсоні, населення якого скоротилося приблизно до п’ятої частини від довоєнного, чисельність католицької громади зросла у п’ять-шість разів. «У Херсоні не залишилося жодної невіруючої людини», — сказав він. Також архієпископ розповів, як єпископ-помічник Ян Собіло та його команда у Харківсько-Запорізькій єпархії, що знаходиться приблизно за 30–50 кілометрів від фронту, роздають мешканцям продовольчі набори з хлібом та м’ясними консервами. Ці моменти вони використовують для того, щоб пробуджувати надію та говорити про Христа. За словами архієпископа Кульбокаса, війна змусила мешканців регіону переосмислити свою віру. Він зазначив, що один православний єпископ та двоє протестантських пасторів перейшли у католицьку віру, а згодом стали католицькими священниками.
Удар по Червоній площі приверне увагу всього світу, але дрони не варто витрачати через посилену охорону Москви. Ефективнішим буде обстріл енергосектору чи військових об’єктів.
Про це заявив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт „Мадяр” Бровді, повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Він визнав, що „символічний” удар по Червоній площі приверне увагу всього світу, але зазначив, що Україна, ймовірно, завдасть удару там, де російська протиповітряна оборона слабша.
„Навіщо витрачати дрони на „Велику стіну” (посилену охорону Москви, – ред.)? Якщо ви завдасте удару по енергетичному сектору або військовим об’єктам, це буде кращий удар, на периферії”, – наголосив „Мадяр”.
Більшість українців не хоче бачити Володимира Зеленського президентом після війни, хоча зараз підтримують його як лідера країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Продовжувати президентство Зеленського після війни хочуть лише 28% опитаних – це незначний ріст порівняно з 25% у жовтні 2025 року. Ще 16% готові бачити Зеленського в політиці, але вже в іншій ролі – наприклад, як народного депутата або голову партії.
Натомість 30% вважають, що він має повністю піти з політики. Варіанти – благодійність, захист інтересів України за кордоном або просто приватне життя. Кримінального переслідування вимагають 15%.
Позиція щодо майбутнього Зеленського різко відрізняється залежно від того, наскільки людина йому довіряє.
Серед тих, хто довіряє „повністю”, 70% хочуть бачити його президентом і далі. Але вже серед тих, хто довіряє „скоріше”, такого бажання значно менше – лише 28%.
Ті, хто „скоріше не довіряє”, здебільшого очікують відходу Зеленського від політики без жодних переслідувань. А от серед тих, хто „зовсім не довіряє”, 64% наполягають саме на кримінальному переслідуванні.
„Значна частина українців довіряють Зеленському, але як лідеру країни в умовах екзистенційної війни. Водночас вони очікують на нове покоління лідерів – після війни”, – зазначив директор КМІС Антон Грушецький.
Україна дедалі частіше використовує роботизовані технології на полі бою. Завдяки наземним дронам та безпілотникам ЗСУ вже вдається штурмувати позиції та захоплювати полонених без жодного пострілу з боку піхоти.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на CNN.
Як розповів командир підрозділу „NC13” 3-ї ОШБр Микола „Макар” Зінкевич виданню, операція минулого літа була першим в історії випадком, коли ворожу позицію було штурмовано, а полонених взято наземними роботами та безпілотниками без участі піхоти.
„Ми повинні розуміти, що ніколи не матимемо більше особового складу і ніколи не матимемо чисельної переваги над ворогом. Отже, нам потрібно досягти цієї переваги за допомогою технологій”, – пояснив він.
Наземні дрони вже стали повсякденним інструментом для штурмовиків. Один такий робот із кулеметом зміг стримувати наступ росіян протягом 45 днів.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив масштабність процесу, заявивши, що лише за останні три місяці роботи дрони виконали понад 22 000 місій.
„Життя було врятовано понад 22 000 разів, коли робот заходив у найнебезпечніші зони замість воїна”, – сказав президент.
Міністерство оборони просуває нову стратегію, розроблену за участі очільника відомства Михайла Федорова. Вона передбачає створення „зони знищення” на глибині 15-20 км уздовж фронту з повною автоматизацією логістики та бойових завдань.
Втім, попри успіхи, військові залишаються обережними щодо повного впровадження штучного інтелекту.
„Остаточне рішення завжди має приймати людина. Ти довіриш зброю штучному інтелекту? Як ми можемо бути впевнені, що вона зможе відрізнити друга від ворога?” – додав командир.
Загальний вектор, однак, незмінний, залізо має замінити людей там, де це можливо.
„Людське життя безцінне, тоді як роботи не кровоточать”, – наголосив військовий.
Міністр оборони Михайло Федоров заявив 17 квітня, що вперше вогнева група приватної ППО збила російський реактивний „шахед”, який летів зі швидкістю понад 400 км за годину.
”Приватна ППО вперше збила реактивний шахед на швидкості 400+ км/год. Продовжуємо розвивати проєкт приватної ППО. Група приватної ППО в Харківській області активно збиває шахеди, зокрема, зафіксовано перше збиття реактивного дрона”, – заявив міністр.
Федоров також назвав це новим рівнем складності, оскільки РФ масштабує застосування реактивних дронів, які швидші та їх складніше перехопити.
„Один з елементів цієї системи — приватні групи, які підсилюють захист критичної інфраструктури. Мета проєкту — швидко масштабувати спроможності без додаткового навантаження на бойові підрозділи”, – підкреслив очільник Міноборони.
За його словами, приватні групи ППО формуються зараз на 19 підприємствах. Ті інтегровані в єдину систему управління Повітряних Сил.
„Наступний крок — масштабування проєкту та результатів: більше збитих цілей і швидше реагування на загрози”, – додав Федоров.
