Ядерна безпека в Україні залишається надзвичайно нестабільною після російських ударів Російської Федерації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на МАГАТЕ.
“Ядерна безпека в Україні залишається надзвичайно нестабільною під час військового конфлікту. Дві діючі АЕС – Хмельницька та Рівненська – були змушені знизити виробництво електроенергії після нічного нападу на електричну підстанцію, критично важливу для ядерної безпеки”, – зазначили в МАГАТЕ.
Генеральний директор Рафаель Гроссі вкотре наголосив на необхідності стриманості для підтримки ядерної безпеки та уникнення аварії із серйозними радіологічними наслідками.
Запорізька атомна електростанція вже дев’ять днів перебуває без електропостачання. Якщо його терміново не відновити – станеться ядерна катастрофа.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков.
За його словами, внаслідок пошкодження росіянами лінії у 750 кіловольтів у районі Запорізької теплової електростанції на тимчасово на ЗАЕС немає електрики вже дев’ять днів. Пошкодження перебуває на тимчасово окупованій росіянами території.
При цьому робота систем безпеки ЗАЕС забезпечується роботою дизельних генераторів. Поки що вони дають достатньо енергії, щоб забезпечити охолодження ядерного палива у шести реакторах.
“Ми характеризуємо це як аварійну ситуацію, яка не переросла в аварію, але може перерости, якщо не вжити термінових засобів реагування – зокрема невідкладно відновити зовнішнє електропостачання”, – зазначив Коріков.
Він додав, що це сталося внаслідок окупації росіянами ЗАЕС. Окупанти не тільки повністю ігнорують правила ядерної безпеки, але й навмисне створюють перешкоди для відновлення енергопостачання на станцію.
Якщо не відновити зовнішнє енергопостачання, температура води в реакторах зросте. Вода охолоджує ядерне паливо: воно може перегрітися, що спричинить вихід радіоактивних продуктів у реактор та за його межі.
Дальнобійні дрони та ракети, які має Україна, можуть атакувати велику кількість ядерних складів росії. У „ненадійному становищі” близько третини ядерного арсеналу країни-агресора.
Про це повідомляє Foreign Affairs.
За даними видання, близько 30 відсотків з приблизно 5 580 російських ядерних боєголовок зберігаються в тих місцях, до яких дістає українська далекобійна зброя.
Журналісти звернули увагу, що оскільки українські дрони вже дістають до Москви, то в радіусі їх дії також перебувають щонайменше 14 російських ядерних сховищ. Серед них:
принаймні два знаходяться на відстані менше ніж 160 кілометрів від кордону з Україною;
ще п’ять перебувають на відстані менше ніж 320 кілометрів від кордону з Україною.
Foreign Affairs зазначає, що небажання росії належним чином убезпечити свої ядерні арсенали в західній частині країни „є страшною небезпекою”.
Як припускають журналісти, росія може відмовлятися від переміщення свого ядерного арсеналу подалі від кордону з кількох причин. Одна з них – небажання російського диктатора Володимира Путіна показувати слабкість, а друга – неусвідомлення російським керівництвом усієї небезпеки такого зберігання боєголовок.
Особливо вразливими є ядерні ракети, коли їх перевозять для обслуговування. Їх направляють на залізничні пункти.
Загалом протягом року у світі не відбулося значного зменшення страхів від ядерної загрози. Дві п’ятих опитаних бачать високий ризик використання ядерної зброї. Майже така ж частка оцінок помірного ризику, і лише 14% не бачать ризику.
В цілому у європейських країнах менше респондентів оцінюють загрозу застосування ядерної зброї як високу, ніж в країнах Азії, Африки та Південної Америки, де оцінки щодо ядерної загрози більш песимістичні.
Водночас найбільше бояться ядерної загрози серед європейських країни Італія, Португалія, Румунія, де більше половини оцінила загрозу як високу.
Індонезія, Нігерія, Еквадор, Сирія, Аргентина мають найвищий показник оцінки ядерної загрози як високої.
Натомість Україна серед тих країн, які мають найвищий відсоток людей, які вважають, що такого ризику немає.
Міжнародне опитування Gallup International End of Year Survey (EoY) – це щорічна традиція, започатковане та розроблене дослідження в 1977 році. Відтоді опитування проводиться щороку. У 2023 році проект проводився в 41 країні світу.
Всього було опитано 40 428 осіб у всьому світі. У кожній країні протягом жовтня-грудня 2023 року було опитано репрезентативну вибірку близько 1000. В Україні опитування проводила група „Рейтинг”.
