У зв’язку зі змінами клімату в майбутньому очікується, що грози з градом траплятимуться рідше, але їхній вплив буде більш руйнівним. Згідно з новим дослідженням, великі шматки льоду спричинятимуть серйозніші збитки, особливо в Південній Європі, повідомляє британська метеорологічна служба.
Кліматологи з Met Office, університетів Ньюкасла та Брістоля використовували європейські симуляції для моделювання майбутніх змін. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Communications, у разі сценарію з високим рівнем викидів сильний град, імовірно, випадатиме рідко, але крижані кульки будуть дуже великими.
Діаметр сильного граду становить 2 см, тоді як крижані кульки діаметром 5 см і більше вже вважаються дуже великими.
Чому може бути менше граду?
На думку дослідників, зменшення частоти опадів з градом можна пояснити кількома факторами. У теплішому кліматі лід утворюється вище, де висхідні повітряні потоки можуть бути слабшими, тому лід має більше часу, щоб розтанути, перш ніж досягає землі. Іншим фактором є ослаблення атмосферних циркуляцій великої площі, що впливає на вертикальний профіль вітрів і не сприяє утворенню гроз.
Важливим висновком дослідження є те, що під час майбутніх теплих сезонів з’являться тепліші типи гроз, подібні до тропічних, котрі супроводжуються градом, найбільші шматки якого все ще досягають поверхні. Очікується, що такі опади будуть найчастішими в Південній Європі. Це може призвести до регіонального зростання кількості гроз із сильним градом.
Головний автор дослідження Абдулла Кахраман зазначив: «Наші результати показують, що вплив кліматичних змін на сильні грози є більш складним, ніж вважалося раніше, і високодеталізовані моделі можуть давати результати, що значно відрізняються від висновків попередніх досліджень».
Суспільство має бути готовим до рідших, але більш руйнівних гроз із градом у майбутньому, яке буде на 5°С теплішим.
Професорка Ліззі Кендон, керівниця відділу кліматичних прогнозів Met Office, назвала ці результати тривожними: «Вони вказують на те, що ми повинні бути готові до випадіння тропічного граду в Європі, який характеризуються дуже великими шматками льоду і може спричинити серйозні збитки. Ця можливість поширюється і на Сполучене Королівство, хоча ризик граду тут і надалі залишатиметься низьким».
Згідно з аналізом дослідницької групи, імовірність появи дуже великих шматків льоду зменшиться в Центральній Європі й залишиться низькою на Британських островах та континентальній частині Північної Європи. Натомість у Південній Європі вона зросте восени й узимку, компенсуючи зниження влітку та навесні.
Поява більш теплих гроз у Південній Європі в майбутньому теплішому кліматі може посилити вплив граду в Італії та прилеглих районах, загалом з більш частими значними сильними грозами з градом.
Зміна клімату може вчетверо збільшити ймовірність збройних конфліктів через дефіцитні ресурси.
Про це Financial Times розповів єврокомісар із питань клімату Вопке Хукстра.
За його словами, протягом останнього року до нього зверталися високопосадовці з проханням порівняти дані про те, як підвищення рівня моря, посуха, повені та лісові пожежі впливають на військову діяльність, а також про те, як міграція та нестача ресурсів можуть розпалювати конфлікти.
«Зміна клімату та його наслідки мають кристально чистий прямий і непрямий вплив на геополітику, безпеку та захищеність», — сказав Хукстра.
«Доступ до ресурсів завжди був частиною конфліктів та воєн. Але, зважаючи на драматичні наслідки зміни клімату, це збільшить ефект у чотири рази», – заявив він.
Останнім часом економічні та військові пріоритети витіснили клімат із головних тем у Євросоюзі. Однак, зазначив Хукстра, ці напрямки повинні йти пліч-о-пліч, враховуючи ризик виникнення конфлікту, пов’язаного з кліматом, і вплив глобального потепління на військову діяльність.
На думку експертів Організації Об’єднаних Націй (ООН), протягом наступного десятиліття хвилі спеки будуть найсерйознішою проблемою у світі, особливо в бідних країнах.
Збільшення кількості стихійних лих майже вдвічі за останні 20 років зумовлене головним чином зміною клімату, повідомили в Управлінні ООН зі зниження ризику стихійних лих (UNSDIR). Згідно з результатами нещодавнього дослідження, 7 348 стихійних лих, які відбулися протягом 2000–2019 років, призвели до загибелі понад 1,2 мільйона людей та завдали матеріальних збитків на 3000 мільярдів доларів. Однак остання цифра насправді може бути набагато вищою, оскільки чимало країн, особливо в Азії та Африці, не публікують відповідних даних.
Найбільше стихійних лих було зафіксовано в Китаї (577), США (467), Індії (321), Індонезії (278) та на Філіппінах (304). Кількість смертей значно не зросла порівняно з 1980–1999 роками, коли було зареєстровано приблизно 3700 стихійних лих. Однак тоді кількість потерпілих зросла з 3,25 до 4,2 мільярда.
Найпоширенішими стихійними лихами за минулий період були повені та урагани. Експерти ООН передбачають, що протягом наступного десятиліття найсерйознішою проблемою стануть хвилі спеки, особливо в бідних країнах.
«Епідемія коронавірусу звернула увагу урядів та широкої громадськості на ризики. Очевидно, що COVID-19 – це погано, але кліматична надзвичайна ситуація може бути ще гіршою», – повідомив Генеральний секретар UNSDIR Мамі Мізуторі.
«Ми – деструктивні. Це єдиний висновок, який можна зробити, судячи з останніх 20 років», – додав він і закликав міжнародне співтовариство, зокрема, до розробки систем раннього оповіщення.
