На кінець літа 2025 року понад 4,37 мільйона громадян України, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабну війну, отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу. Ця цифра продовжує повільно, але впевнено зростати щомісяця.
Про це свідчать оприлюднені дані статистичної служби Євросоюзу, пише ТСН.
Станом на 31 серпня 2025 року загальна кількість осіб, що отримали тимчасовий захист, зросла на 30 980 осіб (+0,7%) порівняно з кінцем липня. Це демонструє, що міграційні потоки не припиняються. Найбільшу динаміку зростання за серпень продемонстрували:
Німеччина (+6 800 осіб; +0.6%)
Чехія (+5 175 осіб; +1.4%)
Румунія (+2 370 осіб; +1.2%)
Саме Німеччина залишається абсолютним лідером за кількістю прийнятих українців. Майже третина від усіх зареєстрованих у ЄС біженців знайшла прихисток саме тут.
Трійка країн, які прийняли найбільшу кількість українських громадян, виглядає так:
Німеччина: 1 210 515 осіб (27,7% від загальної кількості ЄС)
Польща: 995 925 осіб (22,8%)
Чехія: 385 855 осіб (8,8%)
Хоча Німеччина прийняла найбільше українців в абсолютних цифрах, навантаження на невеликі країни є значно вищим. Для оцінки цього використовується показник співвідношення біженців на 1 000 місцевих жителів. У середньому по ЄС цей показник становить 9,7 особи на тисячу, але в деяких країнах він значно вищий.
Трійка країн з найвищим показником навантаження:
Чехія: 35,4 особи на 1 000 мешканців
Польща: 27,3 особи на 1 000 мешканців
Естонія: 25,4 особи на 1 000 мешканців
Громадяни України складають понад 98,4% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС. Більшість із них — жінки та діти, що відповідає загальній динаміці міграції під час війни.
Демографічний розподіл на кінець серпня 2025 року такий:
Дорослі жінки: 44,6%
Неповнолітні (діти): 31,1% (майже третина)
Дорослі чоловіки: 24,3%
Нагадаємо, демограф Олександр Гладун припускає, що зараз в Україні чоловіків може бути більше, ніж жінок. Експерт пояснює це тим, що від початку широкомасштабного вторгнення за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Україну покинули понад 6 мільйонів осіб, переважна більшість з яких — жінки та дівчата.
З 12 жовтня Євросоюз починає поетапний запуск цифрової Системи в’їзду та виїзду на зовнішніх кордонах (EES), зокрема з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.
За даними прикордонників, EES стосуватиметься всіх громадян третіх країн, у тому числі України, які перетинають кордон Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду та виїзду, замінюючи штампи в паспортах. Під час першого в’їзду відбуватиметься реєстрація біометричних даних – фото обличчя та відбитків пальців. Надалі процес контролю стане швидшим завдяки електронному звірянню даних.
Єврокомісія планує шестимісячний перехідний період для повного запуску системи. Основна мета нововведення – прискорити контроль, підвищити безпеку та запобігати порушенню термінів перебування.
“Закликаємо громадян враховувати ці зміни під час планування своїх поїздок”, – додали у Державній прикордонній службі.
12 жовтня набудуть чинності зміни у в’їзді та виїзді з Європейського Союзу для громадян всіх країн, що не входять до ЄС.
Система в’їзду/виїзду (Entry/Exit System, EES) замінить нинішні паперові перевірки, і це означатиме, що пасажирам з України доведеться здавати відбитки пальців і проходити сканування обличчя для перетину кордону ЄС.
Як повідомляє Reuters, запровадження цієї системи триватиме протягом шести місяців у державах-членах ЄС, тож її повноцінне впровадження очікують до 10 квітня 2026 року. Мета такого кроку — уникнути довгих черг на кордонах.
Зараз мандрівники мають пред’являти паспорт прикордоннику для перевірки та штампування.
У новій системі дані збиратимуться у місцях перетину кордону – в аеропортах, портах або на залізничних станціях, де встановлять спеціальні кабіни для сканування відбитків пальців і фотографування.
Європейський Союз прагне модернізувати контроль на зовнішніх кордонах, щоб запобігти нелегальній міграції, шахрайству з особистими даними та перевіряти, чи дотримуються мандрівники правила максимального перебування 90 днів протягом 180-денного періоду.
В’їзд на територію ЄС відбуватиметься наступним чином
Кожен, хто вперше прибуває до Шенгенської зони, повинен буде пройти сканування паспорта, реєстрацію відбитків пальців та сканування обличчя. Під час виїзду з Шенгенської зони дані пасажирів перевіряються в базі даних EES, щоб підтвердити дотримання чинних правил щодо тривалості перебування та зареєструвати їхній виїзд. Для наступних в’їздів цей процес реєстрації, більше не буде потрібен, але біометрична перевірка обличчя ще проводитиметься. Дітей віком до 12 років також необхідно зареєструвати в EES, але з них лише робиться фотографія.
Важливо наголосити, що EES не несе жодних додаткових витрат для пасажирів, реєстрація та вхід безкоштовні.
Водночас у Великій Британії є особливі винятки. У порту Дувр та на станції Чалагут (тобто термінал Євротунелю у Фолкстоні та термінал Eurostar у лондонському вокзалі Сент-Панкрас) при відправленні з країни також вимагатимуть реєстрації EES, яку контролюватимуть французькі прикордонники.
Однак з 12 жовтня в порту Дувр та терміналі Фолкстоун наразі лише вантажні та автобусні перевезення підлягатимуть перевіркам EES.
Перевірка легкових автомобілів розпочнеться в Дуврі в листопаді, а на терміналі Євротунелю — до кінця року.
Залізнична компанія Eurostar оголосила про поступове запровадження нових процедур перетину кордону.
Через запровадження нової системи британський уряд радить мандрівникам враховувати додатковий час для своїх поїздок.
Найближчим часом будуть запроваджені подальші обмеження
Оскільки система EES впроваджуватиметься поступово, Європейський Союз впевнений, що суттєвих збоїв не буде. Прикордонники можуть призупинити перевірки на короткий період на початковому періоді, якщо час обробки стане занадто тривалим.
Першим великим випробуванням стануть Великодні канікули 2026 року, а потім літо 2026 року, оскільки багато сімей подорожуватимуть вперше після запровадження EES в ці періоди.
До того ж, EES — це не кінець шляху, а попередник іншої системи. До кінця 2026 року має запрацювати Європейська система інформації та авторизації подорожей (ETIAS). Згідно з нею, громадяни країн, що не входять до Шенгенської зони, повинні будуть подати заявку на отримання авторизації ETIAS перед подорожжю, надаючи особисті дані та деталі своєї подорожі, а також сплачуючи збір у розмірі 20 євро. Авторизація буде дійсна протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта.
Серед держав Євросоюзу найдовша тривалість життя очікується в Італії та Швеції (84,1 роки), а також Іспанії (84 роки).
У країнах Євросоюзу в 2024 році середня очікувана при народженні тривалість життя склала 81,7 року, збільшившись на 0,3 року порівняно з 2023 роком. Про це повідомило статистичне управління ЄС Eurostat.
Зазначається, що показник досяг рекорду з початку проведення розрахунків у 2002 році, з того моменту він зріс на 4,1 року.
Серед держав Євросоюзу найдовша тривалість життя очікується в Італії та Швеції (84,1 роки), а також Іспанії (84 роки). Загалом у 15 країнах цей показник перевищує середній за ЄС рівень.
Найменші терміни у Болгарії (75,9 року), Румунії (76,6 року) та Латвії (76,7 року).
При цьому скорочення очікуваної тривалості життя минулого року було зафіксовано лише у Нідерландах – на 0,2 роки (до 82 років).
Голова Комісії заявила законодавцям ЄС, що вона розгляне політику Австралії, коли буде обмірковувати наступні кроки в Європі.
Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії, заявила в середу, що розглядає можливість обмеження використання соціальних мереж дітьми, які проживають в ЄС.
Фон дер Ляєн, яка виступила перед Європейським парламентом із щорічною оцінкою стану справ в Союзі, сказала, що Комісія розглядає заходи Австралії в цій сфері.
В Австралії підлітки віком до 16 років не можуть користуватися платформами соціальних мереж, такими як Snapchat, TikTok, Facebook, Instagram та X.
«Я постійно стежу за реалізацією їхньої політики, щоб побачити, які наступні кроки ми можемо зробити тут, в Європі. Я доручаю групі експертів до кінця року надати мені рекомендації щодо найкращого підходу для Європи», — сказала фон дер Ляєн.
«Ми будемо обережно підходити до цього питання і прислухатися до всіх. І в цій роботі нас буде керувати необхідність надати повноваження батькам і побудувати безпечнішу Європу для наших дітей», – додала вона.
Вступ України до ЄС підтримують 74% українців, проти – 6%, ще 18% не визначилися.
Про це свідчать результати опитування Info Sapiens.
У Києві „за” виступають 82% опитаних, на Заході – 80%, на Півночі – 78%, у Центрі – 76%. Найнижча підтримка зафіксована на Півдні (69%) та Сході (64%).
Серед головних очікувань від євроінтеграції українці називають краще майбутнє для дітей (65%), мир (60%), економічне зростання (60%), підвищення рівня життя (59%) та більше можливостей для працевлаштування (58%). Також 55% вважають, що членство допоможе подолати корупцію, 54% – що воно сприятиме верховенству права. Лише 2% опитаних не бачать жодних переваг вступу.
Серед головних побоювань – відтік молоді (48%), експлуатація ресурсів (35%), приплив мігрантів (31%) та зростання бюрократії (30%). Негативним наслідком 30% респондентів називають погіршення відносин з РФ.
42% опитаних вважають, що Україна зможе приєднатися до ЄС протягом найближчих п’яти років, 22% прогнозують 6-10 років, тоді як 12% не вірять у членство взагалі.
Закон обмежує доступ до ШІ для дітей віком до 14 років згодою батьків. Також закон вводить міжгалузеві правила у роботі ШІ.
В Італії парламент схвалив новий закон про штучний інтелект. Італія стала першою країноюЄС, яка прийняла комплексні правила регулювання ШІ, що відповідають Закону ЄС про штучний інтелект. Про це повідомляє Reuters.
Закон встановлює такі основні принципи, як орієнтованість на людину, прозорість і безпека використання штучного інтелекту, а також наголошує на важливості інновацій, кібербезпеки та захисту приватного життя.
Також закон вводить міжгалузеві правила, що охоплюють охорону здоров’я, працю, державне управління, правосуддя, освіту та спорт, вимагаючи простежуваності та людського контролю за рішеннями ШІ.
Крім того, він обмежує доступ до ШІ для дітей віком до 14 років згодою батьків.
„Цей (закон) повертає інновації в сферу суспільних інтересів, спрямовуючи ШІ на зростання, права та повний захист громадян”, – заявив заступник міністра з питань цифрової трансформації Алессіо Бутті.
Уряд призначив Агентство цифрової Італії та Національне агентство з кібербезпеки національними органами з питань розвитку ШІ, тоді як наглядові органи, включно із банком Італії та регулятором ринку Consob, зберігають свої повноваження.
Нові кримінальні положення спрямовані на незаконне поширення контенту, створеного за допомогою ШІ, такого як діпфейки, що карається позбавленням волі на строк від одного до п’яти років, якщо це завдає шкоди.
Незаконне використання ШІ також призведе до більш суворих покарань за такі злочини, як крадіжка особистих даних та шахрайство.
Закон дозволяє виділити до 1 млрд євро з державного венчурного фонду для інвестицій у акціонерний капітал малих і середніх підприємств та великих компаній, що працюють у сферах ШІ, кібербезпеки, квантових технологій та телекомунікацій.
Швеція та Фінляндія, найбільші лісові держави Європейського Союзу, звернулися до Європейської комісії із закликом переглянути кліматичну політику блоку. Лідери країн Північної Європи висловлюють занепокоєння, що чинні правила, які обмежують вирубку лісів, можуть завдати серйозної шкоди їхній економіці.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо надіслали спільний лист до очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Вони наголосили, що скорочення вирубки лісів може стати на заваді розвитку ключових галузей, які залежать від деревини – зокрема, виробництва целюлози, паперу та біоенергії.
«Значне скорочення вирубки матиме жахливі наслідки для наших економік, а також для ринків праці, і це серйозно вплине на постачання деревини та лісової біомаси в усьому ЄС», – написали Крістерссон та Орпо у листі.
Цей заклик став частиною тривалого конфлікту. Хоча лісове господарство є ключовим елементом у кліматичних зусиллях ЄС, Стокгольм і Гельсінкі неодноразово заявляли, що загальноєвропейські правила надто сильно впливають на їхні національні інтереси. Лідери країн закликали Єврокомісію переоцінити роль лісового сектора у досягненні кліматичних цілей ЄС.
Європейський суд у Люксембурзі постановив скасувати санкції проти російського мільярдера, колишнього співвласника групи „Сінара” та „Трубної металургійної компанії” (ТМК) Дмітрія Пумпянського.
Згідно з рішенням суду, анулюванню підлягає продовження обмежувальних заходів, які діють до 15 вересня 2025 року.
Окрім того, Раду Європейського Союзу зобов’язали сплатити витрати, які бізнесмен зазнав під час розгляду.
Пумпянський, чиї статки Forbes оцінює в $2,9 млрд, потрапив під санкції ЄС майже відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну – у березні 2022 року.
На той момент він контролював 90% ТМК, був членом її ради директорів, а також бенефіціаром та президентом „Сінари”.
Через потрапляння до „чорного списку” Євросоюзу Пумпянському довелося залишити всі посади в обох компаніях. Після цього він вирішив оскаржити санкції.
У вересні 2023 року суд ЄС відмовився зняти з нього обмеження.
У рішенні говорилося, що хоча бізнесмен і „не грав прямої ролі у воєнному наступі в Україні, він бере участь у секторах економіки, які є істотним джерелом доходу для уряду Російської Федерації”.
Пумпянський оскаржив це рішення і через рік виграв суд, ставши першим російським мільярдером, якому це вдалося.
Однак у березні Рада ЄС вкотре продовжила обмежувальні заходи щодо нього на пів року. Оскільки цей акт не заперечував бізнесмен, він залишився в списку санкцій ЄС.
У квітні цього року Пумпянський знову виграв суд про відміну санкцій проти нього, його дружини Галини та сина Олександра. Але йшлося про анулювання продовження заходів у період із березня 2024 до вересня 2024 року.
Таким чином, обмеження щодо бізнесмена, які продовжуються ЄС кожні пів року, продовжили діяти.
Україна спільно з Угорщиною, Румунією та Словаччиною розпочинають нову партнерську програму під назвою Протект. Країни-учасниці спільно відпрацьовують алгоритм реагування на пандемії, поширення небезпечних вірусів та бактеріальних інфекцій у межах прикордоння. Програма реалізовується у межах проєкту «Interreg Next» за фінансування Європейського Союзу. Загальний кошторис – понад 1 млн 150 тис євро.
