Кількість мігрантів, які в’їжджають до Європейського Союзу нелегальними шляхами, скоротилася в цілому на 38% у 2024 році, досягнувши найнижчого рівня з 2021 року.
Про це повідомило у вівторок прикордонне агентство ЄС Frontex, передає „Європейська правда”.
„Нові попередні дані Frontex свідчать про значне зниження на 38% кількості нелегальних перетинів кордону з ЄС у 2024 році, досягнувши найнижчого рівня з 2021 року, коли на міграцію все ще впливала пандемія COVID”, – йдеться у повідомленні агенції.
Однак кількість людей, які перетинають кордони ЄС з Білоруссю та Росією, підскочила на 192% до 17 тисяч, повідомляє Frontex.
Значна кількість мігрантів або шукачів притулку також прибула з Сирії, Афганістану, Єгипту та африканських країн, навіть незважаючи на зміну маршрутів до ЄС.
Нелегальна міграція стала ключовим питанням європейської політики, оскільки багато ультраправих і популістських партій використовували її на нещодавніх і майбутніх виборах, в тому числі в Німеччині наступного місяця, обіцяючи посилити боротьбу з міграцією.
Frontex заявив, що зниження кількості нелегальних перетинів кордону до трохи більше ніж 239 тисяч минулого року відбулося завдяки активізації співпраці ЄС і партнерів у боротьбі з контрабандними мережами.
За даними Frontex, загальне скорочення нелегальної міграції відбулося в основному за рахунок різкого падіння на 59% кількості прибулих центрально-середземноморським маршрутом через зменшення кількості виїздів з Тунісу та Лівії, а також на 78% на західно-балканському маршруті завдяки рішучим зусиллям країн регіону, спрямованим на зупинення потоку мігрантів.
Натомість на 14% більше, до 69 400 випадків, було зафіксовано спроб нелегального перетину кордону на східному середземноморському маршруті через нові коридори зі східної Лівії, де переважають мігранти з Сирії, Афганістану та Єгипту.
Також на 18% зросла кількість мігрантів, які прямують західноафриканським маршрутом до Канарських островів: минулого року їхня кількість сягнула майже 47 тисяч, що було зумовлено виїздом з Мавританії.
„Хоча у 2024 році відбулося значне скорочення кількості нелегальних перетинів кордону, це також висвітлило нові ризики і зміну динаміки”, – сказав голова Frontex Ганс Лейтенс.
Авіакомпанія Ryanair просить владу країн Європи встановити обмеження на кількість алкогольних напоїв, придбаних в аеропортах, через інциденти із п’яними пасажирами.
Авіакомпанія закликала європейську владу додатково обмежити продаж алкоголю, щоб пасажири не випивали надмірно перед посадкою на літак.
Як зазначається, авіакомпанії мають право відмовити в посадці нетверезим людям, однак тепер Ryanair хоче зобов’язати пасажирів показувати посадкові талони, коли вони купують алкоголь в барах і пабах аеропорту, так само як і в магазинах безмитної торгівлі.
„Настав час, щоб влада ЄС вжила заходів щодо обмеження продажу алкоголю в аеропортах”, – йдеться в повідомленні компанії.
Представники Ryanair кажуть, що коли рейси затримуються, пасажири випивають надмірну кількість алкоголю. У компанії очікують, що нові правила зроблять польоти безпечнішими.
Авіаперевізник вже судиться з невідомим пасажиром на суму €15 тис., намагаючись відшкодувати витрати. У квітні 2024 року рейс з Дубліну до Лансароте перенаправили в португальське місто Порту через поведінку чоловіка, який перебрав алкоголю.
Зазвичай екіпажі мають право не подавати алкоголь, але у Ryanair стверджують, що більшою проблемою є те, що люди напиваються в самих аеропортах перед тим, як зійти на борт.
Європейський Союз інвестує 10,6 млрд євро у створення власного угруповання супутників для забезпечення зашифрованого глобального інтернет-з’єднання. Проект IRIS2 стане європейською альтернативою Starlink від Ілона Маска.
IRIS2 – багатоорбітальна мережа з 290 супутників, яку планують запустити до 2030 року. Вона обслуговуватиме уряди ЄС, військових і приватних клієнтів. Супутники забезпечать суверенітет Європи у сфері зв’язку, що стало актуальним на тлі зростання популярності Starlink у військових операціях.
Фінансування проекту розподілено так: 6 млрд євро виділить ЄС, 4,1 млрд – приватні компанії, ще 550 млн надасть Європейське космічне агентство. Контракт розрахований на 12 років, і частина коштів залежатиме від схвалення держав-членів.
Комісар ЄС з оборони і космосу Андрюс Кубілюс назвав IRIS2 „важливим кроком для безпеки блоку”, зазначивши, що Європа постає перед загрозами, як-от глушіння сигналів Росією.
„Під час війни ми не можемо дозволити собі втратити зв’язок”, – пояснив Кубілюс.
Генеральний директор SES Адель Аль-Салех, чия компанія працює над супутниками для IRIS2, зазначив, що проект дозволить забезпечити Європу незалежним доступом до космічних технологій. Частина потужностей IRIS2 буде доступна для комерційного використання, але близько половини зарезервують для урядових потреб.
Після повалення режиму президента Башара Асада низка європейських країн, зокрема Велика Британія, Німеччина, Франція та Австрія, призупинили розгляд заяв від сирійців про надання притулку. Це рішення викликало невизначеність серед сирійської діаспори. Водночас деякі держави вже розглядають можливість виселення громадян Сирії, інформує BBC.
За даними ООН, з 2011 року понад 14 мільйонів сирійців були змушені покинути свої домівки в пошуках безпеки. Тепер, коли після 50 років правління Башара Асада було скинуто, європейські країни почали переглядати свою політику щодо сирійських біженців.
Особливо рішучих кроків було вжито в Австрії, де проживає близько 95 тисяч сирійців. Канцлер країни Карл Негаммер заявив, що уряд «підтримає всіх громадян Сирії, які знайшли притулок в Австрії, але тепер хочуть повернутися до своєї країни». За даними австрійського міністерства внутрішніх справ, «протягом останніх днів політична ситуація в Сирії швидко й кардинально змінилася».
У Німеччині, де проживає найбільша в Європі сирійська діаспора, яка нараховує близько мільйона осіб, Федеральне відомство з питань міграції та притулку призупинило обробку всіх заяв від сирійців про надання притулку.
На сьогодні в Німеччині 47 270 громадян Сирії очікують відповідей на свої заяви про надання притулку.
У Великій Британії міністерка внутрішніх справ Іветт Купер підтвердила, що поки міністерство внутрішніх справ вивчає та відстежує поточну ситуацію, країна призупиняє рішення про надання притулку сирійським біженцям. Урядовиця додала, що дехто з них уже повертається на батьківщину.
Франція також працює над подібною політикою, схвалення відповідного рішення очікується найближчими днями.
Станом на 31 жовтня 2024 року майже 4,2 мільйона негромадян ЄС, які втекли з України внаслідок російської агресії проти України, мали статус тимчасового захисту в ЄС, повідомляє Eurostat.
За даними статвідомства Євросоюзу, країни ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, – Німеччина (1 140 705 осіб; 27,2% від загальної кількості в ЄС), Польща (983 880; 23,4%) та Чехія (379 370; 9,0%).
У порівнянні з кінцем вересня 2024 року, загальна кількість осіб під тимчасовим захистом в ЄС на кінець жовтня залишилася стабільною.
Найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (11 370; +1,0%), Польщі (+4 045; +0,4%) та Іспанії (+3 600; +1,6%). Помітне падіння кількості бенефіціарів спостерігалося в Литві (-33 455; -41,3%), що пов’язано з масовим зняттям з обліку осіб з неактивним статусом. В інших країнах кількість осіб під тимчасовим захистом зменшилася лише в Італії (-1 105; -0,7%) та Франції (-280; -0,5%).
У порівнянні з населенням кожної країни ЄС, найвищий показник кількості бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець жовтня 2024 року спостерігався в Чехії (34,8), Польщі (26,9) та Естонії (25,3), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,3 на тисячу осіб.
Станом на 31 жовтня 2024 року громадяни України становили понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС. Діти становили майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менше чверті (23,0%) від загальної кількості.
25 червня 2024 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для українських біженців з 4 березня 2025 року до 4 березня 2026 року.
Згідно зі звітом Євростату, на кінець жовтня порівняно з попередніми місяцями кількість українських біженців, які мали статус тимчасового захисту в одній з держав Європейського Союзу, дещо зросла і становить близько 4,2 мільйона.
Згідно з повідомленням, на кінець жовтня в державах – членах Європейського Союзу проживало 4 189 480 громадян України, які отримали статус тимчасового захисту, що на 1 115 більше, ніж в кінці вересня.
За даними, отриманими від держав-членів, наразі найбільше статусів тимчасового захисту українським біженцям надали Німеччина (1 140 705), Польща (983 880) та Чехія (379 370).
Порівняно з даними на кінець вересня, кількість біженців у жовтні найбільше зросла в Німеччині (на 11 370, або на 1 відсоток), Польщі (4045; 0,4 відсотка) та Іспанії (3600; 1,6 відсотка).
Зниження зафіксовано в Литві (33 455; 41,3 відсотка) через видалення з реєстру неактивних статусів. Окрім Литви, серед країн ЄС кількість українців зменшилася лише в Італії (1105; 0,7 відсотка) та Франції (280; 0,5 відсотка).
Найбільше співвідношення числа біженців на 1000 жителів наприкінці жовтня була найвища у Чехії (34,8), Польщі (26,9) та Естонії (25,3), тоді як на рівні ЄС цей показник становить у середньому 9,3. 45 відсотків біженців становили жінки, 32 відсотки – неповнолітні віком до 18 років, 23 відсотки – дорослі чоловіки.
Згідно зі звітом Євростату, з моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала українським біженцям 38 480 таких правових статусів, а за жовтень 495.
MTI
[type] => post
[excerpt] => Згідно зі звітом Євростату, на кінець жовтня порівняно з попередніми місяцями кількість українських біженців, які мали статус тимчасового захисту в одній з держав Європейського Союзу, дещо зросла і становить близько 4,2 мільйона.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1733582820
[modified] => 1733576833
)
[title] => Кількість українських біженців в ЄС знову зросла
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=225124&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 225084
[uk] => 225124
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 189258
[image] => Array
(
[id] => 189258
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374.jpg
[original_lng] => 46803
[original_w] => 700
[original_h] => 467
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/46-main-v1715670374.jpg
[width] => 700
[height] => 467
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1135
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 189258
[_edit_lock] => 1733569805:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_a34c0d815217f061b8cb0c9839003641] =>
[_oembed_time_a34c0d815217f061b8cb0c9839003641] => 1742061170
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 16667
[1] => 294
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => ЄС
)
)
[6] => Array
(
[id] => 224696
[content] =>
Під час засідання Міжвідомчого комітету високого рівня Європейських Сил Жандармерії (EUROGENDFOR) Україна офіційно набула статусу „Спостерігача”.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на МВС України.
Повідомляється, що відповідну декларацію про це рішення підписала делегація Національної гвардії на чолі з командувачем Олександром Півненком.
„Національна гвардія України інтегрувалася до європейської спільноти правоохоронних формувань з військовим статусом з метою реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО”, – розповіли в МВС України.
Що таке статус „спостерігача”?
Перш за все, рішення про надання Україні цього статусу в Європейських Силах Жандармерії є важливим кроком у євроінтеграційному курсі України, що спрямований на досягнення повноправного членства в ЄС і НАТО.
Статус „Спостерігача” відкриває нові перспективи для Нацгвардії, зокрема:
участь у місіях і навчаннях EUROGENDFOR,
обмін досвідом,
вивчення та впровадження європейських стандартів у сферах забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю та тероризмом.
Це дозволить Україні не лише посилити свій потенціал у сфері громадської безпеки, а й розширити участь у міжнародних заходах і реалізовувати спільні проєкти технічної допомоги.
Європейські Сили Жандармерії (EUROGENDFOR)
Це міжнародне правоохоронне формування з військовим статусом, створене для швидкого реагування на кризові ситуації.
Головна мета полягає у забезпеченні громадської безпеки, правопорядку та стабільності в регіонах, де не діють звичайні цивільні правоохоронні органи.
EUROGENDFOR була створена у 2006 році за ініціативою Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів і Португалії. Її статус закріплено у Велсенському договорі від 18 жовтня 2007 року.
До її складу входять країни, які мають власні національні жандармерії або подібні формування, що поєднують поліцейські та військові функції.
Основні завдання EUROGENDFOR:
Забезпечення правопорядку в кризових регіонах, де відсутні місцеві органи влади.
Допомога міжнародним місіям ООН, ЄС чи НАТО у підтримці громадської безпеки.
Тренування і підготовка місцевих правоохоронних структур у країнах, що відновлюються після конфліктів.
Особливістю цих сил є їхній гнучкий статус. Вони можуть діяти як цивільна поліція, але водночас мають військові можливості, що дозволяє їм ефективно працювати у зонах конфлікту або під час надзвичайних ситуацій.
Кількість дітей, які народилися в Європейському Союзі минулого року, сягнула рекордно низького рівня. У 27 країнах народилося 3,7 млн дітей, що є найнижчим показником з моменту першого збору даних у 1961 році.
Про це пише Financial Times, проаналізувавши дані Євростату.
Це також зниження на 5,5% порівняно із загальним числом народжень у 2022 році – найбільше річне зниження за всю історію спостережень.
Видання зазначає, що пік народжень у ЄС – 7 млн дітей – було досягнуто у 1960-х роках. Потім народжуваність у країнах блоку різко знизилася.
Оскільки люди відкладають народження дітей, жінки в Євросоюзі народжують у старшому віці.
Середній вік жінок при народженні першої дитини зростає і у 2022 році становив майже 30 років порівняно з 28,8 роками у 2013 році.
Частка народжень серед матерів у віці 40 років і старше за останнє десятиліття зросла більш ніж удвічі, збільшившись із 2,5% до 6%.
Тенденція до скорочення кількості дітей найбільш яскраво простежується в Італії, Іспанії, Греції, Польщі, Фінляндії та країнах Балтії, де народжуваність знизилася щонайменше на чверть за останнє десятиліття.
Очікується, що це чинитиме тиск на державні фінанси, оскільки чисельність працездатного населення скорочується, а витрати на охорону здоров’я та пенсії зростають.
Експерти з демографії вважають, що тенденція зниження народжуваності в Європі могла посилитися через побоювання щодо зміни клімату, пандемію та найсильніший сплеск інфляції за останнє покоління.
«Можливо, що невизначеність, така як … невпевненість у завтрашньому дні, зростання вартості життя та цін на житло, а також численні світові кризи, включаючи пандемію COVID-19, геополітичну напруженість та зміну клімату, може негативно вплинути на індивідуальні репродуктивні рішення», – вважає співробітник з питань народонаселення ООН Гуан’юй Чжан.
Марія Ріта Теста, професорка демографії в Університеті Луїса в Римі, заявила, що хоча на рішення мати дітей впливає безліч факторів, з’явилися нові причини, пов’язані з політичною та економічною напруженістю на міжнародному рівні, а також побоюваннями щодо зміни клімату.
Майже дев’ять з десяти європейців (87%) погоджуються із наданням гуманітарної допомоги українцям на тлі російського вторгнення.
Більшість громадян країн ЄС висловлюють довіру до євроінституцій і підтримують надання Україні гуманітарної, економічної та військової допомоги. Також 87% європейців схвалюють гуманітарну допомогу, 71% – санкції проти Росії, а 68% – фінансову допомогу Україні. Про це свідчать результати дослідження європейського агентства Eurobarometer.
Так, майже дев’ять з десяти європейців (87%) погоджуються із наданням гуманітарної допомоги українцям на тлі російського вторгнення. Тоді як 71% громадян ЄС стійко підтримують санкції проти російської влади, компаній та осіб, і ще 68% погоджуються із наданням фінансової допомоги для України. Також шість з десяти європейців підтримують надання Україні статусу країни-кандидата, 58% погоджуються із фінансуванням ЄС на закупівлю та постачання в Україну військового обладнання.
Наголошується, що російська війна проти України сприймається значною кількістю європейців (31%) як найбільша проблема на рівні ЄС серед 15 пунктів переліку занепокоєнь, випереджаючи найближчі наступні пункти, такі як проблеми міграції (28%) та міжнародної ситуації (22%).
Щобільше, 76% європейських респондентів погоджуються, що російське вторгнення в Україну є прямою загрозою для безпеки ЄС.
Разом з тим, 44% європейських громадян вважають, що забезпечення миру й стабільності матиме найвищий позитивний ефект для їхнього життя вже у найближчій перспективі.
Окрім того, результати опитування засвідчили найвищий рівень довіри європейців до Європейського Союзу з 2007 року (51%). Серед котрих найбільше молоді у віці 15-24 років (59%). Ще 51% респондентів висловили довіру до Європейської комісії.
Майже половина європейців (49%) переконані, що економічна ситуація в Європі залишатиметься стабільною протягом наступних 12 місяців.
Також опитування зареєструвало найвищий за всю історію рівень підтримки єдиної європейської валюти – євро.
Опитування соціологічної групи „Рейтинг” показало зниження підтримки українцями вступу в ЄС і НАТО з лютого 2023 року.
Як повідомляє „Європейська правда”, відповідні результати опублікували за підсумками останнього опитування.
Респондентів запитували, який міжнародний економічний союз мала б обирати для себе Україна, якщо потрібно вибрати лише один.
Станом на вересень 2024 року 75% відповіли, що це має бути ЄС, 2% висловилися за співпрацю з Митним союзом РФ, Білорусі і Казахстану, а решта понад 20% вказали „інше”.
У регіональному розрізі відповідей на користь ЄС найбільше на заході України і менше – на півдні та сході.
Порівняння результатів з попередніми опитуваннями показує, що з лютого 2023 року частка відповідей на користь ЄС знизилася на 10 відсоткових пунктів – з 85%, коли вона була на максимумі. При цьому відповіді на користь Митного союзу залишилися незмінними, але зросла частка відповідей „інше”.
Схожа тенденція – у відповіді на запитанні, як би респонденти голосували на потенційному референдумі за вступ України у НАТО. Якби референдум проходив у день опитування, у вересні 2024 року „за” проголосували би 75%, проти – 7%. 16% вказали, що не голосували би, або не стали відповідати.
У лютому 2023 року, коли показник був на максимумі, за вступ у НАТО проголосували би 82%.
Втім, це суттєво вищий показник, аніж у квітні 2022 року, коли „за” голосували би 59%. Зараз така частка позитивних відповідей лише на сході України, а на заході підтримка вступу України у НАТО сягає 83%.
Також опитування показало переконання більшості українців, що Україні для вступу до ЄС знадобиться до п’яти років.
