Перед Різдвом Рафайново порадувало свою громаду спеціальною програмою. У фокусі заходу, який відбувся наприкінці Адвенту, були повага до традицій та радість спільного святкування.
Останній захід року в Будинку культури села Рафайново Косоньської громади Берегівського району проводився в затишній атмосфері різдвяних приготувань. Колективи та вихованці дитячих садків попрощалися з роком зворушливим виступом. На захід завітали представники як старшого, так і молодшого покоління, щоб разом відзначити завершення Адвенту.
Першими присутніх привітали директорка Рафайнівської гімназії Беата Молнар та керівниця місцевого Будинку культури Рената Деметер. Відповідно до традицій Адвенту, діти запалили четверту свічку на вінку, створивши душевну різдвяну атмосферу.
«Ми приділяємо значну увагу збереженню традицій. Це стосується, зокрема, і періоду Адвенту», – підкреслила Рената Деметер. Щоб гідно зустріти Різдво, під час підготовки до свята з дітьми проводили майстер-класи з рукоділля, вивчали вірші та пісні.
На присутніх чекала різноманітна програма. Члени драматичного гуртка представили різдвяну історію, яка оживила вифлеємське диво. Вихованці колективів виступили зі стилізованими та народними танцями, а дошкільнята – з веселими віршами, піснями й танцями.
Одним із найзворушливіших моментів концерту був фінал, коли всі учасники співали разом зі свічками в руках. Це створило затишну атмосферу, яка стала ідеальним завершенням заходу.
Наприкінці відбулось і вручення подарунків. За підтримки підприємства «Агро-Свобода» всі діти отримали пакунки, які їм передав великий білий ведмідь.
Спільне святкове приготування відповідно до традицій посприяло наповненню різдвяно-новорічного періоду любов’ю та радістю.
13 грудня в Горонглабській гімназії вдруге організували конкурс декламаторів віршів Каталін Вайнраух «Сонце малює без пензля». Захід, започаткований минулого року, викликав значний інтерес і цьогоріч.
«Минулого року ми вирішили влаштувати в нашій територіальній громаді такий конкурс декламаторів і зробити його традиційним. Мені дуже приємно, що нам вдалося організувати це творче змагання знову. Плануємо проводити його кожного року. Крім того, прагнемо таким чином заповнити певну прогалину, адже це перший конкурс декламаторів, у якому беруть участь учні молодших класів», – наголосила бібліотекарка гімназії Еріка Тарі.
Закарпатська дитяча письменниця Каталін Вайнраух не змогла бути присутньою на заході особисто, але в листі подякувала маленьким конкурсантам за ентузіазм. «Я знаю: ви багато в чому завдячуєте своїм батькам та вчителям, які не пошкодували часу, аби підготувати вас до цієї події. Для мене це велика честь, адже дитячих письменників багато, а обрали все ж мої вірші, і сьогодні ви будете їх декламувати», – ідеться в листі, який зачитала вчителька Єва Галас.
На початку конкурсу викладачки Батівської школи мистецтв Ангела Костю та Зіта Шпилька заспівали вірш поетеси «Святвечір», покладений на музику Йожефом Івашковичем.
До складу журі ввійшли начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Батівської територіальної громади Вікторія Шер, голова Спілки закарпатських угорських бібліотекарів Єва Варга, поетеса Аліз-Марія Леваї. Вони наголосили, що кожен конкурсант зробить присутнім подарунок своїм виступом, і подякували вчителям та батькам за підготовку дітей.
Конкурс відбувся серед учнів 1–4-х класів шкіл Батівської ОТГ. У ньому взяла участь 21 дитина. З програмою заходу присутніх ознайомили заступниця голови Горонглабського місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Ольга Унока.
За результатами конкурсу в І віковій групі перше місце посіла Анна Ешток (Батівський ліцей), друге – Фружіна Лендєл (Ботрадьська гімназія), третє – Зое Варга (Ботрадьська гімназія). Спеціальний приз отримала Фружіна Барате (Ботрадьська гімназія).
У ІІ віковій категорії перше місце посів Максиміліан Бараньї (Горонглабська гімназія), друге – Фанні Молнар (Сернянська гімназія), третє – Барбара Барані (Батівський ліцей). Спеціальну нагороду отримала Язмін Гаршані (Батрадьська гімназія).
Учням, які посіли перші три місця, вручили книжки та подарункові сертифікати. За підтримки ТУКЗ-КМКС володарі спеціального призу отримали сертифікати на 200 гривень, а переможці – на 1000 гривень від берегівського магазину канцелярії. Водночас усі учасники конкурсу одержали пам’ятні грамоти та подарунки.
Захід відбувся за підтримки угорського уряду, Фонду ім. Габора Бетлена, Батівської ОТГ, Товариства закарпатських угорських бібліотекарів та ТУКЗ-КМКС.
Берегівський районний осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) у другу неділю Адвенту організував пісенне прославлення на завершення богослужіння в реформатських церквах у селах Шом та Яноші. Для вірян виступив ансамбль «Боржаварі».
Виступ подружжя Ковачів зворушив усіх, адже, крім церковних пісень, вони виконали композиції на тему збереження закарпатської угорської громади, важких буднів тих, хто залишився на батьківщині, великого значення віри в Бога.
Еріка Ковач, яка зачарувала присутніх своїм голосом, вселила в серця представників церковних громад чудові та глибокі думки. «Кожен має вірити, що Господь не випадково помістив нас туди, де ми є. Ми маємо тут працювати, щоб іншим було куди повернутися додому».
Окрім пісень на адвентову тематику, можна було почути також молитви, які не лише заспокоїли та зігріли душу, але й стали гідним способом прославлення Бога.
Ініціатива Лікарської місії Служби допомоги угорської реформатської церкви стартувала на Закарпатті навесні цього року. Вона передбачає проведення профілактичних оглядів, надання спеціалізованої медичної допомоги, безкоштовне забезпечення ліками та підвищення кваліфікації медиків. Мета ініціативи – регулярна й стала підтримка та розвиток спроможності місцевої сфери охорони здоров’я, яка через війну опинилася в складній ситуації.
22 листопада в межах програми було здійснено спеціалізований медичний огляд вихованців Великодоброньського дитячого будинку милосердя «Добрий самаритянин» з можливістю здачі аналізу крові в стінах закладу.
Керівник закордонної роботи Служби допомоги угорської реформатської церкви Аґоштон Віцтор розповів: «Щоб провести дводенний профогляд, ми звернулися до дитячої лікарні «Бетешда», яка спрямувала на Закарпаття медиків, та до Християнського медичного центру Мукачева, який підтримав акцію спеціалістами й лабораторією. Це не перша ініціатива організації на міжнародному рівні. Ми намагаємося приїжджати на різні локації в області й проводити такі огляди. Крім того, привезли як гуманітарну допомогу підгузки. Така підтримка дуже потрібна, адже маленьких дітей тут значно побільшало».
Директорка дитячого будинку милосердя «Добрий самаритянин» Андрея Катко наголосила, що заклад дуже радий черговому проведенню такого масштабного медогляду, і зазначила: «Для нас важливо, щоб діти отримували все і в плані охорони здоров’я. На жаль, до того, як наші вихованці прибули сюди, вони перебували в складних життєвих обставин, були занедбані, не мають медичних довідок. Тому лікарям теж дуже важко ними займатися. Ми раді, коли є можливість проходити такі скринінги. Подібні огляди були у 2017 та 2019 роках, а потім через пандемію припинилися. Слава Богу, тепер ми знову можемо вітати в нашому закладі дитячих лікарів з Угорщини. За два дні їм доведеться оглянути багато малечі, але ми сподіваємося на позитивний результат, установлення діагнозів. Допомога дуже вчасна!».
Під час розмови ми дізналися, що за минулий період заклад прийняв 38 нових вихованців. Є декілька причин цього. Зокрема раптово закрився державний інтернат, тому довелося прийняти і хлопців. Водночас влаштування дітей стикається з серйозними перешкодами на системному рівні, тож на заклад покладаються всі опікунські служби Закарпаття.
«На жаль, наші можливості з розміщення фактично вичерпані. На сьогодні в закладі перебуває 130 дітей. Улітку був проведений медичний огляд тих, хто прибув раніше. Наразі є 38 вихованців, які в минулому або зовсім не зверталися до лікарів, або дуже рідко, тож не можуть сказати, чи були в них якісь проблеми. Без бекґраунду, без батьків ми не знаємо, за яких обставин народилися ці діти. Багато хвороб можна було б відстежити, якби про це було відомо. Але можна почати із загального аналізу крові. Одночасна соціалізація такої кількості нових дітей є викликом навіть для нас. Покладаємося на Всевишнього», – наголосила директорка, подякувавши лікарям за приїзд.
Через велику кількість вихованців у закладі важко проводити регулярні медичні огляди. Часто не відомо, чи мають діти рекомендовані профілактичні щеплення. Водночас завдяки Лікарській місії Служби допомоги угорської реформатської церкви з’явилася можливість виявити ймовірні проблеми зі здоров’ям та надати вихованцям закладу відповідну допомогу.
Окрім проведення загальних лабораторних досліджень та ультразвукової діагностики, малечу оглянули різні спеціалісти, зокрема неврологи, педіатри та нефрологи. Це дуже важливо, адже вони дали рекомендації та направлення для подальшого стаціонарного лікування дітям з проблемами здоров’я.
«Крім обстеження, ми проводимо лабораторні та ультразвукові дослідження. Отримавши їхні результати, намагаємося допомогти, дати поради. Маємо тут і дієтолога, який допомагає дітям та вихователям з питаннями правильного харчування. У багатьох вихованців ми виявили психіатричні захворювання. Наш дитячий психіатр оглядає дітей і в разі необхідності призначає чи коригує медикаментозне лікування. Невропатолог також виявив кількох дітей, які потребують медичного втручання, у низки вихованців було встановлено захворювання щитовидної залози. У тих, хто вже розпочав її лікування, ми перевіряємо, чи підходить препарат, чи потрібно відкоригувати дозування. Після аналізів крові та огляду змінимо або призначимо лікування відповідно до результатів», – повідомила лікарка Зіта Коллак. За її словами, на Закарпатті вона вперше, але дуже рада допомогти. Крім того, за необхідності дітей готові прийняти на лікування в Будапешті.
Першого дня на профогляд прибули і троє підопічних благодійного фонду «Шамуел».
«Це значна допомога для нас. Ми вдячні, що Угорщина вчергове приходить нам на допомогу в складній ситуації, коли іноді все здається безнадійним. Водночас для нас дуже важливо мати можливість забезпечити здорове майбутнє наших дітей та молоді. Добре, що є куди і до кого звернутися. Сподіваємося, батьки отримають відповідь на питання, які їх турбують», – зазначив голова благодійного фонду Ґейза Шіпош.
У третю неділю листопада на Берегівщині в селі Бадалово традиційно вшанували пам’ять місцевих жителів, котрі стали жертвами сталінського терору 1944 року. Меморіальний захід організував місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Під час богослужіння в реформатській церкві пастор Жолт Шапі проповідував Слово Боже на основі біблійної історії життя Саула і Давида з Першої Книги Самуїла. Священник намагався донести до присутніх думку, що навіть у нинішні важкі часи ми повинні прагнути, щоб Господь залишався нашою твердинею, бо тільки Він може захистити нас від усіх небезпек.
Після богослужіння учасники заходу перейшли в розташований поруч меморіальний парк. Там біля пам’ятного знака першим до присутніх звернувся голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Людвіг Якоб. Він нагадав, що 80 років тому півтори сотні мешканців Бадалова потрапили до різних таборів, 88 з них так і не повернулися додому, до свого рідного села. Ці люди стали жертвами виключно через свою угорську національність, через свою віру.
80 років – це чимало, відтоді виросли три покоління, але історія десь усе ж повторюється, зазначив Людвіг Якоб. «Зараз листопад 2024-го. Через тисячу днів після початку жорстокої війни тисячі закарпатських чоловіків розлучені зі своїми близькими, з громадами. […] Усі війни в історії закінчувалися миром. Зміни у великій політиці дають надію на повернення життя в нормальне русло, на мир. А до того часу молімося за це», – наголосив він.
«Період між 1944 і 1953 роками минув у дусі сталінського терору. У той час понад 150 людей з Бадалова було депортовано до різних радянських концтаборів»,– наголосила, у свою чергу, консулка Угорщини в Берегові Андрея Фюлеп, пригадавши жахливі події 80-річної давнини. На завершення виступу вона процитувала слова Домонкоша Кошарі: «Нація не може ображатися на світову історію». Водночас її обов’язок – пам’ятати, бо до цього зобов’язує не лише минуле, а й сьогодення та майбутнє.
Відтак учні Бадалівської гімназії Жофія Папаї та Олівер Ботош продекламували тематичні вірші.
Звернувся до присутніх і староста села Імре Салаї. За його словами, ушановувати пам’ять мучеників – наш святий обов’язок, і ми маємо зробити все можливе, щоб жахіття 80-річної давнини ніколи не повторилися.
Пастор Жолт Шапі прочитав коротку молитву в пам’ять про жертв та помолився за збереження нації.
На завершення меморіального заходу присутні виконали національну молитву угорців та пісню «Созат» і поклали вінки до пам’ятного знака.
Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день людей похилого віку в 1991 році, який з тих пір став днем поваги та вдячності людям похилого віку в усьому світі. З цієї нагоди місцева адміністрація села Попово 12 жовтня організувала спеціальний захід, у рамках якого привітали старших членів місцевої громади. Дійство пройшло у дусі любові та турботи про літніх людей і було спрямоване на зміцнення зв’язку між поколіннями.
«Життєвий досвід, мудрість і терпіння людей похилого віку є безцінними для громади, – наголосила методистка відділу освіти, культури та спорту Косоньської територіальної громади. – День людей похилого віку акцентує увагу на повазі та любові до людей похилого віку. Нам дуже потрібні їхній життєвий досвід, мудрість, терпіння та прийняття, якими вони володіють».
Староста села Попово Йосип Надь під час виступу наголосив, що заходом мали на меті звернути увагу на людей похилого віку. За його словами, представники молодшого покоління серед жителів громади через нинішню ситуацію були змушені залишити вдома самих старших членів родини. Тому й вирішили витягнути жителів похилого віку з дому, щоби вони побули серед людей, а не залишалася наодинці із собою вдома. «Ми зобов’язані піклуватися про людей похилого віку», – підкреслив староста, додавши, що мета заходу – зробити життя літніх людей яскравішим.
Пастор реформатської церкви Петро Сегляник попросив Божого благословення на присутніх, пригадавши всіх тих, хто відіграє важливу роль у повсякденному житті людей похилого віку.
В рамках заходу провели кілька програм, які сприяли зміцненню зв’язку зі старшим поколінням та родинних зв’язків.
Зокрема відбувся фотоконкурс «За це я люблю своїх бабусю та дідуся», на який учасники надсилали фотографії та розповіді про своїх бабусь і дідусів. Метою конкурсу було показати, скільки гарного досвіду можна отримати від дідусів та бабусь, які десятиліттями несуть у собі родинну пам’ять і мудрість. Надійшло тридцять заявок, усі учасники конкурсу отримали подарунки.
Далі виступили учні Попівської гімназії та молодші школярі сусіднього села Гетен. Діти представили вірші, сценки, пісні і танці. Вони також організували осінню виставку.
Наприкінці дня місцеві жителі зібралися на спільний обід, а відтак почалися танці. Спільне проведення часу дало можливість для спілкування.
День людей похилого віку – це свято, яке сприяє не лише повазі до людей похилого віку, а й зміцненню зв’язку між поколіннями. Ніколи не забуваймо про те, як важливо приділяти увагу та піклуватися про людей похилого віку! Адже люди похилого віку – це не лише свідки минулого, а важливі учасники сьогодення, чия мудрість і життєвий досвід безцінні для нас. Бережімо і любімо їх, щоби вони довго були з нами!
D. A./Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день людей похилого віку в 1991 році, який з тих пір став днем поваги та вдячності людям похилого віку в усьому світі. З цієї нагоди місцева адміністрація села Попово організувала спеціальний захід...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1729002300
[modified] => 1728998922
)
[title] => У селі Попово на Берегівщині відзначили Міжнародний день людей похилого віку
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=218581&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 218388
[uk] => 218581
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 218403
[image] => Array
(
[id] => 218403
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n.jpg
[original_lng] => 360702
[original_w] => 2048
[original_h] => 1536
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n-768x576.jpg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n-1024x768.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n-1536x1152.jpg
[width] => 1536
[height] => 1152
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1536
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/462543274-533801656018211-2816815855963910612-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1536
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1695
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 218403
[_edit_lock] => 1728995525:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] =>
[_oembed_time_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] => 1728991508
[_oembed_98085a50ee1d93e0df4414604086b79c] =>
[_oembed_time_98085a50ee1d93e0df4414604086b79c] => 1728991508
[_algolia_sync] => 1203086328001
[_oembed_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] =>
[_oembed_time_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] => 1746621913
[_oembed_faf922c305ac4a90dcd9f8f261c6163d] =>
[_oembed_time_faf922c305ac4a90dcd9f8f261c6163d] => 1748286277
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1150
[1] => 1375427
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегівщина
[1] => У селі Попово на Берегівщині відзначили Міжнародний день людей похилого віку
)
)
[6] => Array
(
[id] => 218570
[content] =>
Громадська організація «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» протягом 11-13 жовтня у селищі Пийтерфолво втретє організувала курси з пошиття традиційного народного вбрання. Учасниці цього разу займалися суто чоловічим одягом, зокрема, виготовленням завужених штанів. Мета курсу – навчити техніці виготовлення традиційного чоловічого народного одягу та зберегти майстерність.
Під час триденного інтенсивного тренінгу учасниці вивчали особливості виготовлення типових чоловічих брюк для чобіт. Інструктори детально продемонстрували, як правильно кроїти та шити цей особливий предмет одягу, який займає чільне місце в традиційному угорському чоловічому одязі. Велику увагу також приділили використанню автентичних матеріалів та декору, щоб кінцевий результат максимально відображав характерні риси оригінальних костюмів.
«Дослідивши потреби, ми вирішили, що цього разу займатимемося пошиттям чоловічого одягу, адже вишукано та красиво оформити можна і чоловічий наряд. Під час навчання теоретичну та практичну частину ми побудували навколо виготовлення штанів. Учасниці також привезли частини народного вбрання, знайдені на Закарпатті, а ще й старі фотографії, що також було цікаво і для нас. Ми прагнемо навчити людей виготовленню чоловічих штанів для чобіт, що є непростим завданням. Це вимагає доволі великої майстерності, адже викрійка та пошиття – також технічно непрості речі», – каже Єлизавета Тайті, викладачка курсів.
Курс, що проводився втретє, викликав неабиякий інтерес, адже учасниці отримали не лише практичні знання, а й глибше познайомилися з історичним та культурним значенням традиційного чоловічого одягу.
«Під час курсу майстрині виготовляли чоловічі штани, але під час теоретичних занять вивчали й інші елементи чоловічого костюма. Учасниці прибули з різних куточків Закарпаття на триденний тренінг», – повідомила представниця закарпатської філії Мережі будинків народних традицій.
Заняття проводили майстрині Єлизавета Тайті, Валерія Борбаш та Тюнде Донко. Під час триденного інтенсиву, окрім практичних занять, швачки прослухали кілька лекцій на різні теми, пов’язані з чоловічим одягом.
Громадська організація «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» віддана справі збереження місцевих традицій і планує проводити подібні курси і в майбутньому, щоби якомога більше людей долучилося до навчання пошиттю народного вбрання, до пошуку оригінальних закарпатських костюмів та виготовлення нових.
У селі Геча на Берегівщині за підтримки європейських джерел фінансування збудували новий центр культури. За допомогою уряду Угорщини у приміщенні також облаштували спортивний зал. Урочисте відкриття об’єкту відбулося 28 вересня.
Присутніх на заході першим привітав староста села Геча Андраш Мештер. Він зокрема відзначив, що грантовий проект, поданий в рамках українсько-румунського партнерства спільно з населеним пунктом-побратимом Еґрі вдало реалізувався, в обох населених пунктах збудували центри культури. «Це багатофункціональні об’єкти – громадський простір, де можна проводити театральні виступи, концерти народних колективів для збереження традицій, майстер-класи, або ж спортивні заняття, адже за підтримки Фонду Габора Бетлена ми облаштували спортивний зал з двома столами для тенісу, а також певними тренажерами», – заначив Андраш Мештер. він також висловив вдячність місцевим мешканцям, котрі долучилися своєю роботою до облаштування центру.
«Сьогодні ми, незважаючи на всі перешкоди, виклики та випробування, можемо разом святкувати та радіти вражаючим результатам, досягнутим місцевим населенням. […] На додаток до будівництва культурного простору, реалізованого в результаті успішного грантового проекту, ви також збудували об’єднуючі духовні мости», – наголосив під час виступу Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї. «Посред сигналів повітряної тривоги, відключення електроенергії та в умовах постійної небезпеки ви обрали розвиток рідного краю, угорської культури. Ви залишилися в рідному селі, працюєте, творите, навчаєте, дієте, мрієте, будуєте, зберігаєте рідну мову, угорські традиції, творите майбутнє, – сказав дипломат, звертаючись до місцевих селян. – Ви не покинуті на самоті, бо всі угорці доброї волі можуть розраховувати на Угорщину! […] Ми в Угорщині щодня думаємо про вас і разом з вами сподіваємося, що день, коли ваша доля і наш спільний світ стануть кращими, вже близько, що настане нарешті справедливий мир».
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін під час виступу відзначив успішну реалізацію проекту та звернув увагу присутніх на те, що нещодавно громадська організація відкрила у Берегові центр з підтримки розвитку бізнесу, першочергова мета якого – залучення європейських грантів підприємцями краю. «Сьогоднішня подія підтверджує і те, що є культурне життя, народні традиції, які зберігаються гечанами на належному рівні», – зазначив Йожеф Шін. Він також наголосив на тому, що всі установи, які сприяють розвитку та зміцненню громад, мають дуже велике значення для закарпатських угорців.
«Ми теж маємо покладатись на гасло, яке зазначалося на прапорі Ференца Ракоці ІІ: «Iustam causam Deus non derelinquet», тобто, «Бог ніколи не полишає праведної справи, – наголосила під час виступу депутат обласної ради, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдико Орос. – Цей день – яскравий доказ цього. В умовах війни, коли частина країни руйнується, ми дякуємо Богу, що можемо розвиватися в цьому більш спокійному регіоні. Звісно, для цього потрібні сміливі, ініціативні люди, які хочуть жити», – додала вона, побажавши, аби простір завжди був заповнений дитячим галасом і радісними людьми.
Керівник Берегівського центру культури та дозвілля Міклош Павлюк під час виступу зазначив, що подія – не лише про відкриття будівлі, а радше про створення громадського простору для плекання культури та народних традицій. «Це місце де можна зібратися, де громада разом зможе насолоджуватися театральними постановками. Ця будівля нагадує всім нам, що культура і мистецтво – не лише розважає, а й об’єднує та зміцнює», – сказав він і побажав, щоби об’єкт гарно служив громаді для збереження місцевої культури та традицій.
Після виступів пастор реформатської церкви Арпад Давід та священник греко-католицької церкви Ласло Петраш попросили божого благословення на відкритий центр та заходи, які проводитимуться у ньому. Відтак на сцені з народними танцями виступили вихованці місцевого фольклорного гуртка, а також дошкільнята та учні Гечанської гімназії.
На завершення організатори пригостили усіх присутніх смачним бограч-гуляшем.
25 вересня знову відкрив свої двері для шкільних занять етнографічний музей у селі Великі Береги, що на Берегівщині. Організатори ознайомили дітей із народними традиціями свята завершення збору врожаю винограду. Заняття зі школярами – майстер-класи та ознайомлення з народними традиціями – триватимуть протягом усього навчального року, відповідно до тематики свят різних пір року.
Будинок-музей села Великі Береги, який належить Закарпатському угорському інституту ім.Ференца Ракоці ІІ, відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини. В закладі регулярно проводяться презентації угорських народних традицій, організовані громадськую організацією «Про Культура Субкарпатіка».
Програма розпочалася з виконання народного танцю у виконанні молодих танцюристів «Tulipán Tanoda».
Координаторка будинку-музею Адель Гал розповіла: «І цього року ми відкриваємо сезон традиційно святом збору врожаю винограду. Програму заходу складаємо, орієнтуючись на вік школярів, які навідалися в гості. Наш етнографічний музей дуже популярний серед учнів. Діти з різних навчальних закладів час від часу приїжджають до нас. Цього разу ми привітали учнів Ужгородського ліцею імені Габора Дайки. Сьогоднішнє відкриття сезону було збагачене виставкою національних костюмів народів нашого краю. Серед іншого бажаючі можуть побачити народні вбрання долинян, бойків, лемаків та гуцулів».
Консул консульства Угорщини у Берегові Андреа Фюлеп привітала присутніх від імені Угорського консульства та додала: «Уряд Угорщини вважає пріоритетною метою сприяння зміцненню угорської національної ідентичності, збереженню культурних та мовних цінностей угорців, щоб угорська громада і надалі залишалася на Закарпатті. Дякуємо батькам та вчителям за турботу про розвиток та навчання дітей рідної мови та традицій».
«З 2011 року ми працюємо над тим, щоб наблизити нашу культуру та традиції до людей, які тут проживають. Чудовим прикладом цього є цей будинок, який функціонує як живий музей. Сьогоднішній день також є підтвердженням тому, адже тут можна подивитися, доторкнутися до всього, що здається цікавим. Відвідувачі можуть відчути наше багате минуле та спадщину в своєрідному середовищі», – підкреслила координаторка громадської організації «Про Культура Субкарпатіка» Крістіна Молнар.
Після відкриття діти могли розвивати свої танцювальні навички разом з учнями «Tulipán Tanoda», спробувати лущення кукурудзи, топтання винограду та пограти в старовинні народні ігри.
Хлопці та дівчата взяли участь у різних майстер-класах народного мистецтва. Присутні змогли скуштували вичавлений сік винограду, тобто смачне сусло, а також поласувати домашньою випічкою, яку традиційно готує в печі кухарка музею Пірошка Олас.
День був сповнений незабутніх вражень, відпочинком для майже двох сотень учасників, які прибули з села Великі Береги та Ужгорода.
Школи Берегівського району отримали 110 нових сучасних комп’ютерів завдяки підтримці партнерів з Угорщини. До Закарпаття техніку доставила Угорська екуменічна служба допомоги в місті Берегово. Закупівлю комп’ютерів здійснено спільно зі Спілкою міст обласного значення.
