9 січня в селі Яноші Берегівського району відбулася фінальна конференція транскордонного культурного проєкту «Збереження спільних ремесел і традицій українсько-румунського транскордонного регіону: Закарпаття і Сату-Маре», який реалізовувався в межах програми INTERREG VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна за підтримки Європейського Союзу.
Захід став підсумком масштабної річної роботи, спрямованої на збереження та популяризацію традиційних ремесел, гастрономічної спадщини й нематеріальної культури Закарпаття та румунського повіту Сату-Маре. Проєкт реалізовувався з 15 січня 2025 року до 14 січня 2026 року і об’єднав громади обох регіонів навколо спільних культурних цінностей.
Конференцію відкрив голова Закарпатського обласного благодійного фонду «Про агрікультура Карпатіка» Василь Гіді. У своєму виступі він наголосив на важливості транскордонної співпраці для збереження культурної спадщини та підкреслив, що всі заплановані заходи були успішно реалізовані.
«Проєкт приніс значні результати не лише в професійному та практичному, а й у людському вимірі. Співпраця з румунськими партнерами суттєво зміцнилася та відкрила можливості для нових спільних ініціатив і подачі майбутніх грантових заявок», – зазначив Василь Гіді.
За його словами, у повіті Сату-Маре відбулося шість ярмарків ремесел за участі закарпатських майстрів, які гідно представили культурні та ремісничі традиції Закарпаття. Важливою складовою проєкту стали 12 гастрономічних майстер-класів, що сприяли обміну досвідом і відродженню традиційної кухні.
Окрему увагу учасники проєкту приділили програмі «Юні бджолярі», у межах якої в 15 школах Закарпаття було проведено інтерактивні заняття з бджільництва. За участі Закарпатського угорського обласного драматичного театру діти в ігровій формі знайомилися з життям бджіл та їхньою роллю в природі.
Зібрані під час гастрономічних заходів рецепти стали основою для унікального видання, кулінарної книги «Пам’ять сільської кухні», яка містить близько 300 традиційних рецептів Закарпаття та Сату-Маре. Книга вийде у світ чотирма мовами: українською, угорською, румунською та англійською. Видання стане важливим інструментом збереження кулінарної спадщини для майбутніх поколінь.
Голова Асоціації розвитку Сатмарського регіону (Румунія) Саболч Ковач висловив задоволення результатами спільної роботи та наголосив на формуванні міцних дружніх і професійних зв’язків між партнерами.
Детальний огляд реалізованих заходів представив менеджер проєкту в Закарпатській області Іштван Варга. Він зазначив, що проєкт складався з трьох ключових напрямів: транскордонної співпраці, програми «Малий бджоляр» та гастрономічних майстер-класів. Усі ці компоненти сприяли згуртуванню громад і передачі традицій.
Голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Шін підкреслив, що такі ініціативи не лише зберігають культурну спадщину, а й стимулюють розвиток місцевого туризму та міжнародної співпраці.
Під час конференції було продемонстровано промо-відео, яке стисло відобразило ключові події та досягнення проєкту. На завершення організатори висловили подяку всім партнерам, учасникам, лекторам і співробітникам, а також Програмі Interreg VI-A NEXT та Європейському Союзу за підтримку.
Проєкт відіграв важливу роль у збереженні культурної спадщини регіону, популяризації ремесел і гастрономічних традицій та зміцненні транскордонних зв’язків. У межах ініціативи до заходів було залучено понад тисячу дітей і дорослих, перетворивши їх на яскраві події для всієї родини, а фінальним результатом стала підготовка великої кулінарної книги-збірки традиційних рецептів під назвою «Пам’ять сільської кухні».
Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини продовжує підтримку дітей України. Реалізує програму Європейське об’єднання територіального співробітництва «Тиса». Цього разу в програмі бере участь молодь з Куп’янська — переважно діти, які особисто постраждали від війни. Табір, як і раніше, організували у селі Яноші на Берегівщині. Протягом тижня молодь мала можливість познайомитися з Закарпаттям та цінностями місцевої угорської громади. Від початку війни Угорщина послідовно підтримує постраждалих дітей.
У селі Запсонь Берегівського району відбулося відкриття меморіалу місцевим жертвам Голокосту. На плиті, увічнюючи пам’ять усіх тих, хто став жертвами жахів Голокосту, викарбувані імена 65 депортованих та знищених єврейських жителів. Меморіальний знак застерігає від трагедії минулого та посилає повідомлення майбутньому: збереження пам’ятіь та освіта – єдиний спосіб гарантувати, що подібні злочини ніколи більше не повторяться.
Урочистості розпочалися в реформатській церкві, де присутніх – місцевих, а також гостей, зокрема, з-за кордону – привітав пастор Жолт Орос. Протягом богослужіння декан Берегівського реформатського церковного округу Ласло Товт говорив про Боже милосердя та важливість людського покаяння, наголошуючи, що лише віра та справедливість можуть призвести до миру. Єпископ Шандор Зан Фабіан у своїй проповіді звернув увагу на необхідність духовного оновлення на прикладі навернення Савла в Дамаску: зміни, навіть якщо і повільні, починаються з навернення громади.
Атмосферу богослужіння підкреслив спів жіночого церковного хору, а також вірші наприкінці у виконанні місцевої молоді. Відтак присутні вийшли до парафіяльного будинку, де Жолт Орос ознайомив із історією встановлення меморіального знаку. У перші десятиліття 20-го століття кожен десятий мешканець Запсоня ідентифіковував себе євреєм. Навесні 1944 року близько сімдесяти місцевих жителів були вивезені в ґетто Берегово, а звідти – до концентраційних таборів. 65 з них так і не повернулися. Реформатська громада кілька років тому сформулювала необхідність збереження їх пам’яті, і ця ідея стала реальністю завдяки співпраці угорського уряду, громадських організацій та приватних осіб.
«Плита, на якій викарбувані імена невинних євреїв – вічне попередження про те, куди можуть призвести ненависть та відлучення. Пам’ятати – обов’язок, забути – гріх», – наголосила під час виступу присутня на події головна радниця прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі.
Її слова були пронизані прагненням миру та усвідомленням історичної відповідальності. Хто б міг подумати, що загиблих під час Другої світової війни на Закарпатті доведеться згадувати в тіні війни, зазначила радниця.
У промові переплелися трагедії минулого та сьогодення. Під час депортацій навесні 1944 року, доля закарпатського єврейства була вирішена, із Запсоня також депортували тих, хто був стигматизований виключно через своє походження. На їхньому місці залишилися тиша та порожні будинки. «Але тиша не може бути вічною», – підкреслила Каталін Сілі, додавши, що лише громада, яка знає своє минуле, може рухатися вперед. Тож меморіал у Запсоні стає символом надії, співчуття та примирення – місцем, до якого завжди можна повертатися думками, коли голос гуманізму у світі здається слабшим.
На заході виступив і Томаш Ґолдбеґер – нащадок одного з тих, хто вижив, автор книги «Жили собі берегівські євреї». Під час виступу він детально описав історію євреїв Запсоня: роки процвітання, місце розташування синагоги та цвинтаря, трагедію ґетто та депортації. Він наголосив, що Голокост почався не в таборах смерті, а з мови ненависті та поширення байдужості. Пам’ять та навчання – найважливіша зброя проти нелюдяності.
Мігай Товт, уродженець села, один з ініціаторів встановлення меморіального знаку, пригадав своїх друзів дитинства євреїв, час, проведений з ними. Він розповів, що ідея створення меморіалу виникла з усвідомлення того, що одна з найважливіших громадських будівель села – це також спадщина єврейської родини – колишній будинок родини Шпіґелів.
Насамкінець присутні поклали квіти та пам’ятні камінці до меморіального знаку, а декан Ласло Товт попросив божого благословення на мешканців та уродженців села.
«Мовчання не може бути вічним, бо той, хто пам’ятає – живе, а обов’язок того, хто живе – зберігати пам’ять».
6 вересня у селі Галабор відбулося свято народного танцю і традицій, ініційоване та організоване ГО „Карпатський дім”. До заходу традиційно долучилися танцювальні колективи Берегівщини, які представили угорську культуру району.
Захід відкрив директор громадської організації „Карпатський дім” Дєзев Товт: „Шість років тому, коли відкривали громадський центр, ми мали на меті наповнити його стіни дитячим гамором, життям. Сьогодні можемо з гордістю констатувати, що чогось досягли. До нинішнього заходу долучилося понад 250 дітей, вони – наше майбутнє, те, що тримає нас на Закарпатті”, – зазначив він. Після урочистого відкриття благословення на присутніх попросив пастор реформатської церкви Жолт Бакша.
Захід розпочався спільним танцем на подвір’ї місцевого громадського центру, до якого долучилося близько 250 вихованців 23 танцювальних колективів із 10 населених пунктів. Затим відбулися окремі виступи від наймолодших до старших із Бодалова, Галабора, Мочоли, Попова, Кідьоша, Четфолво, Боржави.
Паралельно проводилися також майстер-класи з рукоділля, до яких мали можливість долучитися і діти, і дорослі.
Наприкінці заходу Дєзев Товт вручив пам’ятні грамоти викладачам танцювальних колективів та керівникам Будинків культури.
Свято народного танцю вже стає гарною традицією в Галаборі. Організатори планують його провести і наступного року, адже це можливість не тільки представитися колективам, а ще й забезпечити гарне дозвілля усій громаді.
Захід відбувся за підтримки уряду Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена.
Минулих вихідних на Берегівщині вшанували пам’ять короля святого Іштвана – засновника Угорської держави, який прийняв християнство.
У селі Гут святковий захід відбувся в місцевому парку, де знаходиться пам’ятник святому Іштвану. Після вітального слова директорки місцевої гімназії Ангели Товт з тематичною програмою, віршами та піснями перед присутніми виступили школярі.
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін у своїй вітальній промові наголосив: «Збереження традицій пов’язує нас з минулим, але вказує на майбутнє. І хоча наше життя сповнене багатьох випробувань, для кожного з нас одне певне: Угорщина всебічно допомагає та підтримує закарпатських угорців. Наш народ – а отже, й угорці Закарпаття – завжди мав достатньо віри, витримки й волі, щоб мужньо відстоювати свою свободу та національну ідентичність».
Відтак присутні поклали вінки до пам’ятника святому Іштвану.
Захід продовжився турніром з мініфутболу, який проводився на майданчику зі штучним покриттям, за участю чотирьох колективів.
Перемогла команда «Берегово/Яноші», друге місце посіли гості з Дерцена, третє – місцеві дорослі, які взяли виграли в місцевої молодіжної команди. Найкращим гравцем визнали Крістофера Матюша, найбільш обдарованим – Арона Дерцені з Кідьоша. Кожна команда отримала в подарунок кавун.
Програма заходу завершилася показом угорської кінострічки 2024 року Hogyan tudnék élni nélküled.
20 серпня у с. Чома на Берегівщині у Центрі відвідувачів та кінному центрі імені Вождя Арпада тривали заходи за програмою з краєзнавства з назвою «Слідами наших предків». Метою цього цілоденного заходу було ознайомлення учасників – як дітей, так і дорослих – з угорськими народними ремеслами та традиціями. На програму завітали не тільки місцеві жителі, а й сім’ї з околиць та великі родини, тож святкова подія перетворилася на справжнє спільне свято.
Подія розпочалася вранці, коли наймолодші могли випробувати свою вправність і креативність під час проведення різних народних ігор. Традиційні ігри не тільки розважали, але й давали дітям можливість у формі імпровізації познайомитися з повсякденним життям предків, а також відчути силу співпраці та спільноти.
В рамках програми зацікавлені могли також відвідати історичну лекцію. Фольклористка Маргіт Кейс, викладачка кафедри угорської мови Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, прочитала лекцію про історичні аспекти угорської культури в нашому регіоні, а також розповіла про результати фольклорних досліджень у нашій місцевості.
Крім того, день урізноманітнили заняття з рукоділля, верхова їзда та катання на конях, традиційні покази та інтерактивні ігри, тож і малеча, і дорослі знайшли для себе цікаве заняття.
Андраш Мештер, секретар з економічних та муніципальних питань Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС, в інтерв’ю нашому тижневику розповів: «Цей захід є, перш за все, традиційним. Окрім вшанування пам’яті 20 серпня, вже третій рік поспіль ми організовуємо захід із назвою «Слідами наших предків». Наша мета – надати відвідувачам можливість на власні очі побачити, яким було життя наших предків. Протягом дня можна покататися на кареті, верхи на коні, постріляти з лука, а також спробувати різні народні ігри. Все це не тільки розважає, але й дарує справжнє відчуття спільноти, що, особливо для дітей, залишається незабутнім спогадом. Захід складався з двох частин. У першій половині дня ми приймали учасників першого кінного денного табору Центру відвідувачівв с. Чома. Для них це був своєрідний момент винагороди. У другій частині програми, після урочистостей із вшанування пам’яті, приїхали сім’ї з навколишніх населених пунктів, а також гості з більш віддалених місць: були діти, які завітали до нас з Мукачева та Ужгорода». Решко-Папп Анжела, керівник Будинку культури в селі Чома, керівник курсу народних ремесел у туристичному центрі, розповіла про різноманітну програму для дітей: «Сьогодні ми підготували для дітей шість видів занять з народних ремесел. Ми демонструємо чотири народні ремесла: виготовлення та прикрашання медових пряників, нанизування намистин, де діти можуть створити браслети, а також працювати з омелою або познайомитися з мистецтвом різьблення по дереву. Ми вважаємо важливим, щоб вони використовували традиційні матеріали і дійсно відчули, як колись працювали наші предки. Діти можуть виготовляти квіти та різні предмети побуту із соломи, а також спробувати свої сили на ткацькому верстаті. Це чудова нагода для них ближче познайомитися з цими ремеслами. Відповідно до духу заходу ми намагалися представити такі стародавні ремесла, з якими діти рідко можуть зустрітися в інших місцях. Звичайно, їм подобаються і сучасні вироби з блискітками, але сьогодні акцент робиться на традиційних заняттях. Ми вважаємо, що для дітей це справді особливий досвід — спробувати себе в цих ремеслах».
Організатори підкреслили: захід є не лише спогадом про минуле, а й посланням для сьогодення та майбутнього – він нагадує, що пізнання та плекання наших коренів зміцнює нашу національну ідентичність та спільну приналежність до спільноти.
28 червня Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей організувала для своїх членів екскурсію на лавандове поле поблизу міста Берегова. Приводом для заходу стало цвітіння духмяної рослини.
Групу з понад 60 осіб зустрів Гергей Гапчук, ідейний натхненник та співвласник лавандового поля. Він розповів, що кожного року поле, де під час цвітіння проводяться дні відкритих дверей, відвідує дедалі більше людей. За його словами, частими гостями локації є не лише сім’ї, а й шкільні та церковні групи.
– Сьогодні очікуються дві великі групи, загалом майже 200 осіб. Ми намагалися підготуватись так, аби все було гарно та охайно. На жаль, травневі заморозки пошкодили лаванду, тому цвітіння почалося пізніше, але воно триватиме щонайменше ще три тижні. Тепер відвідувачі приїжджають переважно для фотографування та відпочинку, збір урожаю відбудеться приблизно через пів місяця, – повідомив Гергей Гапчук.
У межах візиту діти та батьки мали можливість зайнятися рукоділлям. Майстриня Вероніка Марко залучила охочих до виготовлення різноманітних ароматних виробів. Майстер-клас проводився у творчому павільйоні з використанням свіжої та сушеної лаванди.
– Ми застосовуємо техніку плетіння для створення освіжувачів повітря зі свіжої лаванди, додаємо також торішні сухоцвіти. Дедалі більше сімей садять лаванду вдома, і завдяки цим ідеям квіти не просто збиратимуть пил у кутку, а стануть справжньою прикрасою та джерелом аромату для дому, – каже майстриня.
В іншому павільйоні дітей ознайомлювала з технікою валяння Єва Гогола. Учасники заняття виготовляли ляльок з вовни та лаванди.
– Сьогодні у фокусі лавандові ляльки, які ми робимо з вовни в техніці сухого валяння. Це не лише ремесло, а й традиція, – каже майстриня. – Завдяки валянню ми можемо відтворити старі часи, коли наші бабусі гралися з подібними ляльками. Цей процес цікавий як дітям, так і дорослим.
Серед родин, які брали участь в екскурсії, були й такі, хто вперше потрапив на це лавандове поле, хоча Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей організовує візити на цю локацію щороку.
– Тут добре, лаванда заспокоює, колір рослини теж гарний, ми на свіжому повітрі, знайомимося з новими сім’ями. Ми тут уперше й дуже раді цій можливості. Можна займатися рукоділлям, фотографуватися, – поділилася враженнями Ізабелла Пінте.
Програма екскурсії була різноманітною: діти творили, дорослі спілкувалися, відпочивали або теж долучалися до майстер-класів. Кілька годин, проведених на лавандовому полі, стали справжнім релаксом для учасників. Окрім краси та аромату цього місця, незабутності заходу, організованого Спілкою закарпатських угорських багатодітних сімей, додала сімейна атмосфера.
Гутівські Дні святої Трійці на Берегівщині 8 червня цього року відбулися вже двадцять п’ятий раз поспіль. Захід, що має кількадесятирічну традицію, є живим символом віри, культури та єдності місцевої громади, особливо зараз, коли воєнні часи накладають відбиток як на повсякденне життя, так і на духовну витримку.
Ювілейна подія розпочалася зі святкового Богослужіння і продовжилася у другій половині дня на подвір’ї місцевої гімназії. На церемонії відкриття Сільвестр Ферку та Оршоля Деяк продекламували тематичний твір Балінта Балаші, після чого присутніх привітала директорка гімназії Анджела Товт: „Сьогодні ми зібралися на Гутівські Дні святої Трійці вже 25-й раз. Це свідчить про те, що в нашому селі, попри численні труднощі, ми зберігаємо наші традиції». Вона наголосила, що тема заходу глибоко вкорінена в суть християнського свята: зіслання Святого Духа. Крім того, в програмі святкування переплетені єдність громади та відродження традицій.
Звступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), очільник Берегівського районного осередку організації Йожеф Шін, у свою чергу, наголосив: „Місце, де ми знаходимося, колись було островом. Сьогодні ж ми прийшли сюди не ховатися від ворога, а щоб відсвяткувати свято зіслання Святого Духа. Наш маленький острів тепер є островом Миру”.
Голова Велокобийганьської територіальної громади Анна Надь, вітаючи присутніх, відзначила, що спільне святкування об’єднує громаду. „Важливо, щоб у ці складні часи у нас були такі свята, щоб ми могли побути разом”. Вона також пригадала, що долучається до заходу із самого початку його заснування. „Я досі пам’ятаю перші святкування”, – зазначила очільниця громади. Анна Надь також подякувала організаторам та побажала присутнім гарного дозвілля.
Керівник консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар у своєму виступі зосередився на посланні Дня святої Трійці – відродженні та оновленні. Він відзначив, наскільки важливе це послання у сучасному світі, оскільки „ми пережили важкі часи, і хто знає, скільки негараздів чекає на нас попереду”. Дипломат наголосив, що угорці Закарпаття продовжують бути активною та згуртованою громадою, і що потрібно вірити – багато хто повернеться на батьківщину, щойно труднощі минуть. Він запевнив присутніх, що угорський уряд продовжуватиме підтримувати збереження та існування закарпатської угорської громади.
Програма святкування протягом дня передбачала змістовне дозвілля для всіх вікових груп. Запрошені фольклорні колективи відродили традиції відзначення Дня святої Трійці. Цього року виконавці приїхали з кількох населених пунктів, зокрема, з Чоми, Галабора, Малої Бийгані. Зі своєю програмою виступили і місцеві ансамблі.
У стінах місцевого садочку розгорнули виставку картин образотворчого мистецтва та фотографій. Однією з родзинок експозиції стали роботи угорського фотографа Андраша Береца під назвою „Серцебиття у висоті”, яка знайомить відвідувачів із багатошаровою історією угорського народу через дзвони Карпатського басейну. Звуки цих дзвонів – радість чи горе, мир чи лихо – завжди резонують із серцями нації, незважаючи на кордони.
Для найменших з інтерактивною виставою виступили актори Закарпатського обласного угорського драматичного театру. Тим часом старше покоління мало можливість долучитися до турніру з мініфутболу, а також до різноманітних народних змагань, як перетягування канату, кидання каменю та поліна.
Господар святкування, Йожеф Шін, у коментарі ЗМІ зазначив, що “цей захід – не лише свято, а й символ збереження, передачі традицій”. За його словами, організатори щороку приділяють значну увагу представленню народних традицій святкування Дня святої Трійці та залученню молодого покоління до цих вражень. Складаючи програму, прагнули, щоб усі вікові групи знайшли собі заняття до душі. Насамкінець Йожеф Шін висловив сподівання, що після війни відбудеться багато таких радісних спільних святкувань.
23 травня в селі Яноші на Берегівщині відбулися річні загальні збори Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття».
Модератором заходу виступив голова організації, очільник Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк. У зустрічі взяли участь представники органів місцевого самоврядування населених пунктів області, де переважає угорське населення, щоб підбити підсумки минулого періоду, обговорити найактуальніші проблеми та спільно визначити завдання на наступний період. На заході були присутні також керівники кількох угорських громадських організацій краю.
Після виконання державного та національного гімнів присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв російсько-української війни.
Відтак відбулися представлення й ухвалення питань порядку денного та обрання секретаря загальних зборів. Затим голова Асоціації Золтан Бабяк відзвітував про роботу за минулий рік. Він зазначив, що мета заходу – надати можливість керівникам органів місцевого самоврядування Закарпаття особисто зустрітися, обмінятися ідеями та обговорити найактуальніші проблеми.
Золтан Бабяк також окреслив ситуацію в місцевих органах влади в краї. Він наголосив, що останні кілька років минули в надзвичайно складних обставинах. Спочатку епідемія коронавірусу, а потім повномаштабна війна, яка розпочалась у 2022-му, поставили перед місцевою владою нові складні виклики. «Ніколи ще не було так важко очолювати громаду. Сьогодні ми виконуємо не лише суспільні завдання, але й маємо брати на себе відповідальність за процвітання батьківщини», – наголосив Золтан Бабяк. Він також повідомив, що воєнна ситуація серйозно вплинула на функціонування населених пунктів: державна підтримка зменшилася, щоденні витрати на утримання зросли, а правове середовище стало більш непередбачуваним.
Серед завдань на майбутнє Золтан Бабяк виділив збереження автономії місцевого самоврядування, зміцнення угорсько-українських урядових відносин, розробку програм, спрямованих на заохочення молоді залишатися в країні, підтримку інфраструктурних, освітніх та культурних проєктів.
Відтак виступив директор Асоціації Йосип Резеш. За його словами, найбільшим досягненням останніх років стало те, що члени організації працювали, як команда. «Ви, голови, змогли утримати громади під контролем та подолати виклики. Разом ми як Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття зуміли досягти бажаних результатів», – наголосив він. «Нам вдалося доправити велику кількість гуманітарної допомоги на Закарпаття, в інші регіони країни, а також Збройним силам», – зазначив Йосип Резеш. Підтримка контактів з міжнародними партнерами та представництво інтересів залишаються важливим пріоритетом роботи Асоціації, додав він. А відтак висловив сподівання, що недавно прийнятий план дій стосовно мов нацменшин принесе конкретні результати й завдяки цьому збережеться, зокрема, можливість для угорців Закарпаття використовувати рідну мову в місцевих органах влади.
Одним із ключових питань порядку денного загальних зборів було внесення змін до статуту. Учасники зустрічі доповнили документ кількома новими пунктами, які сприятимуть підвищенню ефективності співпраці.
Відтак виступили кілька присутніх на заході. Консул Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар висловив вдячність за самовіддану працю угорських органів місцевого самоврядування Закарпаття, яку вони виконують для збереження громад навіть у складних воєнних умовах. Він наголосив, що Угорщина та її дипломатичні представництва й надалі готові надавати допомогу. «Можете звертатися до нас будь-коли та з будь-якими питаннями», – сказав дипломат і додав, що позиція угорського уряду залишається незмінною – досягнення миру.
Голова Берегівської районної ради Карло Резеш під час свого виступу наголосив, що райрада постійно стежить за ситуацією в територіальних громадах. На думку її представників, наразі особливо важливо користуватися можливістю грантів ЄС. Зокрема запорукою майбутнього розвитку є тендерні закупівлі та зміцнення побратимських зв’язків. Карло Резеш закликав усіх бути оптимістами, наголосивши, що прогресу можна досягти лише завдяки активній позиції.
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Гейза Гулачі звернув увагу на те, що органи місцевого самоврядування вже п’ять років поспіль працюють за надзвичайних обставин, що унеможливлює довгострокове планування. Постійна невизначеність негативно впливає на розвиток громади. За його словами, мир не стане автоматичним вирішенням усіх проблем, для повернення людей та початку відбудови необхідні серйозні зміни. Пан Гулачі відзначив внесок тих, хто несе тягар громадської роботи в ці важкі часи, і закликав присутніх до спільних дій та надії на краще.
Керівник ГО «Карпатський дім» наголосив, що співпраця та роль громадських організацій особливо важливі для допомоги громадам, які потребують підтримки. А відтак зазначив, що кожен повинен підбити підсумки своєї роботи та з оптимізмом і відданістю готуватися до майбутнього.
Після виступів відбулося переобрання керівництва Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття». Присутні знову висловили довіру голові Золтану Бабяку та директору Йосипу Резешу. Крім того, обрали і членів правління. Ними стали голови Пийтерфолвівської, Великодоброньської та Вишківської громад.
Переобраний директор подякував присутнім за довіру та звернув увагу на практичні питання. Нагадав Йосип Резеш і про необхідність підготовки до наступних загальних зборів, на яких може бути прийнято рішення про приєднання нових громад.
Після офіційної частини учасники зборів обговорили інші проблемні питання.
У коментарі журналістам Гейзо Гулачі відзначив роботу керівників органів місцевої влади, які виконують свої обов’язки у воєнних умовах. Він назвав Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття важливою організацією, оскільки співпраця та обмін досвідом допомагають функціонуванню територіальних громад, і нагадав, що одним з ініціаторів заснування Асоціації було ТУКЗ-КМКС.
Золтан Бабяк, у свою чергу, зазначив, що на засіданні вдалося окреслити найактуальніші проблеми. Він назвав розширення Асоціації та зміцнення її керівництва важливими кроками. На його думку, в умовах війни єдність, спільне прийняття рішень і здатність голів підтримувати комфорт та життєздатність своїх громад є ще важливішими, ніж зазвичай.
Збори показали, що хоча обставини залишаються складними, відданість справі та готовність членів організації до співпраці вселяє надію. Мета Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» є незмінною – разом, зважаючи одне на одного, представляти та підтримувати прикордонні громади.
21 травня на Берегівщині відзначили одну з ключових подій в історії угорського народу – річницю початку національно-визвольної війни 1703-1711 років під проводом князя Ференца Ракоці ІІ. Попри складні реалії сьогодення – війну та пов’язані з нею безпекові обмеження – мешканці краю та представники угорської громади гідно вшанували пам’ять героїв минулого.
Навесні 1703 року в північно-східній частині Угорського королівства, зокрема в Тісахаті та селах Угочанського й Березького комітатів, спалахнуло повстання куруців – народне збройне протистояння проти габсбурзького панування. Одним із перших його провідників став Томаш Еше – простий селянин із Березького комітату, який підняв повстанський прапор у Варі, Тарпі та Берегові.
Цей прапор – родинний стяг Ракоці з гаслом «Cum Deo pro Patria et Libertate» («З Богом за Вітчизну і волю») – став символом боротьби за свободу, гідність і національну самобутність.
Щороку річницю повстання відзначає громадська організація Pro Cultura Subcarpathica, яка займається збереженням угорської історико-культурної спадщини на Закарпатті. Цьогоріч урочистості, як і минулого року, пройшли у скромному форматі – без масових заходів, проте з глибокою повагою до історії.
У селі Вари відбулася традиційна церемонія розгортання історичних прапорів. Відтак учасники поклали вінки до меморіальної дошки на стіні місцевої реформатської церкви.
Особливої уваги заслуговує той факт, що повстання куруців не було суто етнічно угорським рухом. Серед найвідданіших союзників Ракоці були русини – мешканці нинішнього Закарпаття.
На цьому наголосив консул Угорщини в Берегові Іштван Дьєбнар, виступаючи під час меморіального заходу. Він зазначив, що спадщина Ракоці – це не лише минуле, а й моральна опора в нашому непростому сьогоденні. Віце-президент Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шін підкреслив, що ідеали Ракоці – свобода, гідність, мир – і сьогодні надихають закарпатських угорців.
У Берегові учасники урочистостей вшанували пам’ять біля бюста Томаша Есе. Тут звучали куруцькі мелодії у виконанні Імре Холожая на тараґоту, а студентський хор інституту Ракоці виконав куруцьку пісню. Куруцькі традиціоналісти в автентичному вбранні виголосили Брезанський маніфест, а потім присутні поклали вінки – символ незламної пам’яті.
Річниця національно-визвольної боротьби під проводом Ракоці – це не лише сторінка минулого. Це живий приклад боротьби за свободу, що надихає сучасні покоління. Це спільна історія, яка об’єднує угорців, русинів, українців та представників інших народів, що разом борються за мир, волю та гідне життя.
