Мистецтво завжди було сполучною ланкою між внутрішнім світом людини та природою. Навесні цей зв’язок відчувається особливо гостро: відродження барв та пробудження світу не лише змінюють довкілля, а й впливають на сприйняття та мислення людини. Квіти – найхарактерніші символи весни – століттями надихають художників, адже вони водночас втілюють ідеї мінливості та відродження.
У дусі цих роздумів 25 березня в берегівській галереї Na’Conxypan відбулося відкриття Весняної виставки Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса. Експозиція пройшла в межах Днів Ракоці Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II. Це вже третя весняна виставка у новому артпросторі навчального закладу. Цього разу свої роботи представили двадцять митців.
На відкритті присутніх привітала викладачка університету, берегівська мисткиня Дьонді Ковач. Вона наголосила на важливій ролі виставки у згуртуванні громади та збереженні цінностей. Також пані Дьонді підкреслила, що галерея вже стала не просто виставковим майданчиком, а й ключовим осередком мистецького життя угорців Закарпаття.
Голова Товариства угорських митців Закарпаття Агнеш Кулін висловила радість із приводу того, що виставка «знайшла затишну оселю» в галереї Na’Conxypan. Свою промову вона розпочала з думки Фрідріха Ніцше, яка підкреслює глибокий зв’язок між природою та людською душею. Слова філософа – «квіти промовляли до нас» – стали лейтмотивом усієї експозиції.
Центральною темою виставки є квіти, проте не лише в естетичному вимірі. Відвідувачі можуть насолодитися зображеннями польових та дикорослих квітів, натюрмортами у вазах, а також полотнами, що передають красу природи як проєкцію внутрішнього світу людини. Різноманіття технік і стилів відображає багатство весни та неповторність кожного митця.
Організатори доповнили виставку інтерактивним елементом: відвідувачі можуть проголосувати за свою улюблену «квітку» – чи то рослину в горщику, сухоцвіт, зрізану живу квітку, оригамі чи навіть штучну композицію.
Після відкриття гості мали змогу оглянути експозицію та знайти роботу до душі. Організатори також заохочують відвідувачів приносити квіти з собою, щоб галерея залишалася «живим» простором, який постійно оновлюється протягом усього періоду роботи виставки.
Весняна експозиція триватиме в галереї Na’Conxypan до 29 травня.
26 березня у Берегівському ліцеї ім. Габора Бетлена відбулася традиційна церемонія посвяти – Verébavató ünnepség (дослівно — «Свято посвяти горобчиків»).
З цієї нагоди п’ятикласники отримали краватки з гербом ліцею – символ приналежності до закладу та офіційного переходу в статус повноправних ліцеїстів. Увесь день був присвячений виключно їм: їхнім першим успіхам та новим починанням. Це свято втілило в собі пошану до багаторічних традицій та віру в майбутнє.
На початку урочистостей присутніх привітала в.о. директора Еріка Павлюк.
«Це перша значуща віха для дітей у нашому закладі», – наголосила вона, згадавши витоки традиції Verébavató.
Очільниця ліцею зауважила, що попри певні зміни в структурі навчання (зокрема появу початкових класів), керівництво вирішило зберегти цю прекрасну традицію саме для п’ятикласників.
«Ми вважаємо за необхідне взяти довірених нам дітей під своє крило та якнайкраще спрямовувати їх протягом наступних років», – зазначила керівниця ліцею. Вона також додала, що за останні місяці учні 5-го класу сформувалися у справжній колектив, тож це свято стало не просто формальністю, а гідним представленням єдиної та згуртованої спільноти.
Після привітань на сцену вийшли головні герої свята – п’ятикласники. Вони підготували для батьків та рідних зворушливу й насичену програму: щирі вірші, пісні та захоплива хореографія наповнили залу радістю. Виступ вихованців викликав усмішки на обличчях усіх присутніх, ще раз підтвердивши: ці учні гідні навчатися у закладі з такою багаторічною історією.
Кульмінацією свята став урочистий момент посвяти. Класний керівник Адам Теметов вручив учням краватки з емблемою ліцею. Цим символічним жестом діти перетнули важливу межу: склавши спільну обітницю, вони офіційно приєдналися до великої родини старшокласників та стали повноправними членами ліцейської спільноти.
Цей день став чимось значно більшим, ніж просто святом. Він знаменував початок нової подорожі – шляху, що наповниться жагою до знань, міцною дружбою та незабутнім спільним досвідом.
26–27 березня в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці ІІ проходить Міжнародна наукова конференція Biogeosphere and Socium (BGS-2026). Захід організували кафедра біології та хімії спільно з Природничо-науковим дослідницьким центром імені Іштвана Фодора в межах традиційної серії подій «Дні Ракоці».
Урочисте відкриття конференції розпочалося з виконання гімну університету – «Молитви Ракоці».
З вітальним словом до учасників звернувся очільник інституції Степан Черничко. У своїй промові він наголосив на важливості поєднання історичної пам’яті та наукового поступу, підкресливши, що постать Ференца Ракоці ІІ є символом свободи й відповідальності. За словами ректора, саме ці цінності знаходять своє відображення і в сучасній науці, де вільне мислення нерозривно пов’язане з відповідальністю за довкілля.
До привітань долучилися також міжнародні партнери, зокрема Юрій Карпенко, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології, географії та природокористування Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Шевченка, та Галина Ткаченко, професорка, заступниця директора Інституту біології Поморського університету в Слупську. Вони побажали учасникам плідної роботи, нових ідей та успішної наукової співпраці.
Пленарна частина конференції охопила широкий спектр актуальних тем. Серед ключових доповідей – дослідження впливу змін клімату на хвойні породи дерев, аналіз взаємозв’язку між функціонуванням мозку та розвитком штучного інтелекту, роль рослинних дієт, багатих на фітохімічні сполуки, а також вивчення антимікробних властивостей лікарських рослин. Окрему увагу приділили екологічному стану водно-болотних угідь Закарпатської низовини – темі, що має важливе значення для регіону.
У другій половині дня робота продовжилася в секціях. Учасники мали змогу представити свої наукові напрацювання в семи тематичних напрямах, серед яких – біорізноманіття, екологія, агробіологія, медична біологія, екологічна хімія, освіта та соціальні науки. Конференція проходила трьома мовами – угорською, українською та англійською, що сприяло активному міжнародному діалогу. До обговорень долучилися як учасники офлайн, так і онлайн, що значно розширило географію заходу.
Другий день конференції передбачає виїзну програму до лісової школи та дослідницької бази університету в селі Велика Добронь. Там учасники візьмуть участь у практичному воркшопі під керівництвом фахівців кафедри біології та хімії, що стане гарною нагодою для поєднання теоретичних знань із практичними дослідженнями.
Конференція Biogeosphere and Socium (BGS-2026) вкотре підтвердила, що сучасна наука не має кордонів. Вона об’єднує дослідників різних країн задля спільного пошуку відповідей на глобальні виклики – від змін клімату до збереження біорізноманіття та розвитку людського потенціалу.
5 лютого Закарпаття відвідали голова Паралімпійського комітету Угорщини (ПКУ) Ласло Сабо та директорка з міжнародних зв’язків організації Аніта Дані. Мета робочого візиту – аналіз стану паралімпійського руху та оцінка перспектив партнерства, зокрема у сфері фізичної реабілітації ветеранів і розширення інклюзивних спортивних можливостей. Після Ужгорода голова ПКУ відвідав Закарпатський угорський університет ім. Ференца Ракоці ІІ, де провів переговори з президенткою вишу Ілдикою Орос, ректором Іштваном Черничком, а також заступником голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Гейзою Гулачі.
Ласло Сабо очолює Паралімпійський комітет уже понад десять років. Під його керівництвом паралімпійський спорт в Угорщині досяг значних успіхів у своєму розвитку як у плані освіти молоді, так і професійної підтримки. Під час візиту до Берегова голова ПКУ побачив спортивні споруди університету та ознайомився з можливостями для занять спортом, які мають тут студенти з обмеженою мобільністю. Зустріч була присвячена посиленню професійної підтримки та визначенню напрямів майбутнього розвитку.
«Для нас, представників Паралімпійського комітету Угорщини, важливою є допомога молоді закордонних угорських громад, яка хоче займатися спортом, насамперед молоді з інвалідністю. Ми вже налагодили зв’язки з Трансильванією, із сербським Воєводином та словацькою Верховиною, а тепер почали встановлювати їх із Закарпаттям. Нам потрібно розвивати співпрацю, завдяки якій у нас буде змога надавати молодим людям з інвалідністю можливості займатися спортом. Очевидно, що центром для цього партнерства може бути лише Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ в Берегові – завдяки його спортивним об’єктам, а також інтелектуальному потенціалу місцевої угорської громади», – повідомив Ласло Сабо в інтерв’ю журналістам.
«Я приїхав, щоб зрозуміти, яким чином виш може стати центром спорту для людей з інвалідністю. З того, що я побачив у будівлі, її аудиторіях, у спортивних спорудах, можна сказати, що тут є всі можливості для молоді з інвалідністю», – додав він.
У свою чергу, Іштван Черничко наголосив: «Наш виш відкритий для спорту. Ми приділяємо серйозну увагу створенню можливостей для тих, хто хоче займатися спортом, і це, звичайно, стосується всіх. Зокрема вважаємо своїм обов’язком забезпечити для людей з інвалідністю умови, необхідні для здорового способу життя, незалежно від їхнього віку, статі тощо. Однак нам потрібні професійна допомога, професійне партнерство та наставництво, щоб організувати цю справу дійсно добре і професійно, підтримати людей, які мають труднощі, щоб вони могли по-справжньому насолоджуватися спортом. Тож співпраця з Паралімпійським комітетом, безумовно, принесе нам користь, допоможе бути закладом відкритим для всіх».
Ласло Сабо підкреслив, що в країні, яка страждає від війни, особливо важливо розуміти роль спорту в реінтеграції в суспільство поранених військових та цивільних. За його словами, співпраця, яка зараз триває, може створити основу для ширших угорсько-українських параспортивних відносин, що розвиватимуться в мирний період.
Програма голови ПКУ продовжилася в Івано-Франківську, де проводяться професійні консультації з керівництвом області та знайомство із закладами охорони здоров’я й реабілітації.
Новий сезон Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса відкрило 4 лютого в Бергові. У місцевій галереї Na’Conxypan було представлено роботи, створені під час Пленеру ім. Шімона Голлоші.
«Товариство угорських митців Закарпаття вже не перший десяток років регулярно влаштовує пленери. Організатори назвали ці заходи на відкритому повітрі іменем Шімона Голлоші, художника, котрий свідомо виводив учнів мюнхенської школи з міського середовища й запрошував їх творити в Карпатах, зокрема на околицях Тячева. Під час пленерів художники можуть вільно працювати, вириваючись з повсякденних рамок майстерень. Крім того, спільна робота й розмови з іншими митцями відіграють важливу роль для професійного розвитку», – розповідає художник Чаба Куташі, співробітник галереї, що й сам був учасником пленеру, який відбувся в Липовці на Хустщині.
Загалом у пленері взяли участь 12 членів Товариства угорських митців Закарпаття. Кожен мав можливість вільно обирати техніку своїх робіт: пастель, олійний живопис, валяння. Представлені на виставці твори різняться ракурсами, техніками та темами, але все ж об’єднані в єдине ціле. Митці: Еріка Калитич, Франциск Ерфан, Янош Кліса, Наталія Грабар, Тібор Віллашек, Маргіта Берец, Аттіла Коприва, Василь Сочка, Агнеш Кулін, Крістіна Кліса, Чаба Куташі, Янош Рейті, Крістіна Неґер – через свої роботи діляться особистими враженнями.
Голова Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін у своїй промові з нагоди відкриття експозиції зазначила, що організація прагне запровадити традицію розпочинати виставковий сезон у новому році з представлення робіт, створених під час Пленеру ім. Шімона Голлоші.
Щодо різноманітності творчих підходів та ритму пленеру Агнеш Кулін зазначила: «Хтось уже зранку з усіма коробками, полотнами, перекусом вирушає на природу. Інші ж шукають затишний теплий куточок і мостять там своє «гніздечко» для творчості. Саме тому після фінішу потрібен час, щоб роботи висохли, визріли, а разом з цим досягли викінченої форми й краєвиди душі».
Прогулянка на полонину Руна, яка щоразу відкривається по-новому, – обов’язкова частина липовецьких пленерів. Цього року ми побачили сліди будівництва вітрових електростанцій, що викликало чималий резонанс, і, ймовірно, востаннє застали красу полонини в її первісному вигляді. Можливо, саме тому природа подарувала нам настільки розмаїту палітру своїх станів, наче зіграла для нас свою прощальну пісню», – додала Агнеш Кулін.
«Для мене як наймолодшого члена Товариства такі пленери надзвичайно цінні, адже я можу багато чого навчитися в старшого покоління. Я вже перейняв чимало професійних хитрощів. Досвідчені майстри охоче діляться знаннями, надихаючи мене позитивною та конструктивною критикою», – зазначає Чаба Куташі, котрий у межах творчого симпозіуму створив переважно пейзажі та фігуративні роботи.
Ті, хто стежить за роботою галереї Na’Conxypan, знають, що виставки не обмежуються лише відкриттями та закриттями. Нинішня експозиція також буде супроводжуватися заняттями з мистецької освіти для всіх охочих незалежно від віку. Вони розпочнуться з 12 лютого за попередньою реєстрацією. На учасників чекає півгодинна екскурсія виставкою та можливість долучитися до творчого майстер-класу з техніки колажу й акварелі.
Експозиція, створена за підсумками 15-го Пленеру ім. Шімона Голлоші, триватиме в галереї Na’Conxypan (м. Берегово, пл. Кошута, 2) до 19 березня.
У третю неділю Адвенту берегівчани отримали особливі духовні враження: третю свічку, що символізує радість, на міському адвентовому вінку запалили від Віфлеємського вогню миру.
У межах серії заходів програми «Спільний Адвент» історичні церкви, різні організації та установи щонеділі спільно запалюють чергову свічку на адвентовому вінку міста. Церемонію запалювання третьої свічки традиційно організовують Товариство угорської культури Закарпаття та закарпатська греко-католицька церква, до якої цього року долучилася організація Закарпатських угорських скаутів.
На початку заходу церковні хори Дийди, Великої Бийгані, Гечі та Чоми співали різдвяні пісні, закликаючи перехожих зупинитися, стишитися.
Запалювання третьої свічки адвентового вінка нагадує про наближення Різдва, народження Спасителя. Ця свічка символізує радість, на яку ми так довго чекаємо, – радість миру. Однак переживання щодо неї наразі затьмарене війною та болем розірваних сімей. Третю свічку також слід запалити, щоб мир і радість від народження Ісуса незабаром досягли сердець людей та наших родин, зазначив модератор заходу Сільвестр Ферку.
Декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко у своїй промові підкреслив, що з наближенням Різдва вінок Адвенту стає дедалі яскравішим. Під час блекауту місцеві жителі відчули, яку силу має навіть маленьке полум’я свічки в темряві, зауважив він. «Мукачівська дієцезія греко-католицької церкви проголосить наступний рік роком родини. Це буде рік родини, яка сподівається на майбутнє, в якому людина не самотня, а Бог поруч тисячі років. Нехай Господь буде з вами, з нами, з нашим народом, із закарпатцями та всіма людьми, які не втрачають надії і знають, що куди б їх не закинула доля, вони не самотні, бо з першого Різдва Бог точно з нами!» – наголосив Ференц Демко.
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), очільник Берегівського районного осередку організації Йожеф Шін у своєму виступі підкреслив: «Адвент прагне душевного спокою, закликає до самоаналізу. Почуйте голос душі та подумайте, що ви зробили добре, а що вам потрібно робити інакше в майбутньому. Багато хто запитує себе, чи можна радіти від щирого серця, адже багато сімей стали жертвами війни, багато мільйонів людей покинули свою батьківщину, зокрема й жителі Берегова. Багато хто з сумнівом чекає відповіді на питання, чи є надія, віра, радість і любов. Не забуваймо: надія – це ми самі. А Різдво, що наближається, сповіщає: Господь іде до нас, і наше завдання – створити мир, мир у нашій країні, любов між народами. Завдання людини, послання Різдва є таким: створімо дім для любові, для миру на Землі!». Йожеф Шін завершив свій виступ словами Мігая Бабича: «…мир! мир! мир! мир негайно! Нехай це скінчиться! Нехай ті, хто спить, сплять; ті, хто живе, живуть. Нехай відпочиває бідний герой, нехай бідні люди сподіваються».
Представник організації Закарпатських угорських скаутів Дьордь Барна нагадав історію Віфлеємського вогню миру, а також те, як маленький вогник за посередництва скаутів щороку подорожує з місця народження Ісуса, від вічного вогню, що горить у Печері Різдва, до Австрії – цього разу до Лінца, – звідки його несуть по всьому світу, передаючи не лише полум’я, а й послання Христової любові та миру. «Сподіваємося, що в найближчі дні ми донесемо його до багатьох місць, що ми, скаути, зможемо зробити це й цього року. Бажаю, щоб це полум’я принесло нам надію на майбутнє, бо ми знаємо, що надія в Бозі, і наша віра в Бога проведе нас через важкі випробування повсякденного життя», – додав він.
Закарпатські скаути вже 36-й раз привезли до нашого краю Віфлеємський вогонь миру. Цьогоріч доправили його з Відня до Будапешта, потім до Ніредьгази, а звідти скаути з Берегова привезли його до рідного міста.
Відтак Ференц Демко, Йожеф Шін та Дьордь Барана разом запалили третю свічку адвентового вінка від Віфлеємського вогню миру.
Після цього присутні мали можливість узяти полум’я додому, звідки його передаватимуть іншим до святого вечора.
Атмосферу заходу прикрасив спів студентів Греко-католицького коледжу ім. Ортутая, а також тематичний виступ акторів Закарпатського обласного угорського драматичного театру.
Насамкінець представники історичних церков – Ференц Демко, настоятель Берегівської римо-католицької парафії Янош Молнар та пасторка реформатської церкви Юдіта Семере – попросили Божого благословення на присутніх, на Різдвяні свята та Новий рік.
Уже 12 років поспіль Товариство багатодітних сімей Закарпаття (KMNE) організовує традиційне різдвяне свято. Цьогорічна підсумкова подія відбулася 13 грудня в актовій залі Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці II, де в атмосфері надії та очікування Адвенту зібралися члени спільноти багатодітних сімей.
У переповненому атріумі вишу панувала затишна атмосфера очікування свята: веселі розмови, зустрічі з друзями та сяючі очі дітей зробили цей день незабутнім. Захід, на який зібралося близько 700 учасників, відкрила вистава театру ляльок Palánta Bábmisszió, а потім представники історичних конфесій – Янош Молнар, Ференц Демко та Аттіла Балог – передали послання свята любові й попросили з нагоди прийдешніх Різдва та Нового року благословення для присутніх.
«Моє серце сповнене вдячності й радості, адже ми, багатодітні родини, можемо бути тут, дякувати Богу, разом, в одній спільноті», – розпочав свою вітальну промову голова KMNE Йожеф Торпої, який розповів, що цього року організація провела рекордну кількість заходів, і висловив радість з приводу того, що дедалі більше людей долучаються до громадських програм. Потім подякував усім, хто сприяє тому, щоб подарунки, які тут вручаються, з року в рік надходили до своїх адресатів. «Щиро дякую всім, хто був з нами цього року. Благословенного Адвенту! Бажаю всім здоров’я та щасливих свят у колі родини!» – звернувся до присутніх Йожеф Торпої, висловлюючи надію на мирний новий рік.
«Завжди приємно приїжджати на Закарпаття з Угорщини. Дуже зворушливо бачити, що тут є багатодітні родини, є угорська громада, яка живе», – підкреслив у своїй вітальній промові голова Асоціації Ракоці (Rákóczi Szövetség) Чонгор Чакі. Він розповів, що їхня присутність в області можлива завдяки багатьом доброзичливим угорським та словацьким спонсорам, для яких важливо, щоб мешканці Закарпаття відчували, що вони не покинуті, що про них пам’ятають. З цією метою Чонгор Чакі запросив багатодітні сім’ї до табору Ракоці в угорському місті Шаторольяуйгей (Sátoraljaújhely), щоб на вихідних на початку 2026 року вони відчули силу спільноти та зарядилися енергією. Відтак подякував батькам за те, що цього року знову довірилися Асоціації Ракоці й діти змогли взяти участь у численних літніх таборах та інших програмах організації. Чонгор Чакі оголосив, що завдяки підтримці спонсорів узимку в Шаторольяуйгеї відбудеться сім таборів, тож близько 800 угорських та українських дітей з Карпатського регіону отримають можливість відчути дух спільноти. «Я прибув сюди з цим запрошенням і хочу побажати, щоб напередодні Різдва маленький Ісусик приніс мир у ваші родини та в усю Україну!» – додав він.
«Для мене велика радість, що сьогодні ми можемо бути разом і бачити, наскільки сильною та згуртованою є спільнота багатодітних сімей угорців Закарпаття. […] Важливо, що навіть у ці складні часи ми відчуваємо її силу й підтримку. Одним із завдань Асоціації є навчання та ознайомлення молодого покоління з історичним минулим Закарпаття. Таким чином ми допомагаємо нашим дітям стати дорослими, які мають міцне коріння, пишаються своєю угорською ідентичністю і в майбутньому бачать своє життя тут, – зазначив перший заступник консула Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар і підкреслив: – Одночасно з пом’якшенням наслідків війни ми робимо все можливе для реалізації національно-політичних цілей, щоб забезпечити збереження угорської громади на Закарпатті, щоб права угорців краю на освіту рідною мовою та використання мови були реалізовані в якомога ширшому колі, щоб вони могли підтримувати тісні зв’язки зі своєю історичною батьківщиною». KMNE є найбільш динамічною та перспективною громадською організацією в регіоні, зазначив дипломат, а відтак побажав усім родинам сили, здоров’я та витривалості. «Бажаю, щоб якнайшвидше настав мир у світі, спокій у сім’ях, у душах і щоб на Різдво ми відчули присутність Бога у своїх серцях. Коли ми бачимо цю залу, повну дітей і батьків, наша віра однозначно зміцнюється, надія стає впевненою, а любов – відчутною», – додав він.
KMNE щороку радує дітей різдвяними подарунками. Пакунки зібрав і вручив Католицький Карітас. Послання благодійної організації з нагоди свята висловив директор Карітасу святого Мартина в Мукачеві Ференц Фегир: «До Асоціації багатодітних сімей Угорщини на Закарпатті надійшло майже 500 подарункових пакунків, які зібрали 16 єпархіальних центрів Католицького Карітасу. Програма «Відкрийте свої серця!» має на меті надати підтримку та принести святкову радість угорським сім’ям за кордонами Угорщини, особливо дітям, які цього потребують».
Подарункові пакунки від Асоціації Ракоці зібрали угорці з регіону Іпой, а до Берегова їх доправило Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді.
Команда туристичного агентства «Зоряна стежка» (Csillagösvény) також прибула на захід з цінними конвертами. «Хочу сказати кілька слів від імені близько 200 угорських спонсорів. Коли ми оголошуємо про благодійну акцію, я завжди бачу, що нас підтримує дуже багато людей. Сьогодні ми привезли конверти, у яких міститься любов: учні з міста Секешфегирвар з великою радістю створювали малюнки, знаючи, куди вони потраплять. Місто Секешфегирвар також зібрало різні подарунки, а спонсори надали фінансову допомогу, яка приблизно втричі перевищує нашу й також знаходиться в конвертах. Усе це можна вважати символічною допомогою, адже найважливішим є те, що угорці виявляють солідарність, співчувають вам. Ми раді, що маємо кого підтримувати і що фактично можемо повернутися додому, до гостинного народу Закарпаття. Це чудове відчуття», – сказав виконавчий директор агентства Даніель Пош.
Після виступів програма співочого клубу Товариства багатодітних сімей наповнила простір затишком Різдва, а потім співробітники та волонтери KMNE роздали дітям подарункові пакунки від спонсорів. Наприкінці урочистостей учасників запросили на гарячий обід у Будинок спільноти та паломників ім. Ференца Пастора, який був організований берегівською благодійною організацією «Свята Анна».
Велика кількість присутніх на заході свідчить про те, що, незважаючи на нинішні труднощі, є люди, які залишилися на батьківщині й не планують покидати Закарпаття.
The city of Bethlehem is preparing for a somber Christmas this year, with celebrations scaled back due to the ongoing war on Gaza and violence in the West Bank. A Christmas tree has returned to Manger Square, adjacent to the Church of the Nativity after a two-year absence. pic.twitter.com/DEHAD8uBgF
Берегівська філія начального центру Mathias Corvinus Collegium (МСС) 6 грудня вже увосьме провела на головній площі міста традиційний ярмарок пряників. Атмосферний адвентовий захід з роками став не лише популярною передсвятковою програмою, а й значною благодійною акцією, що має важливу суспільну мету. MCC приділяє особливу увагу тим установам та громадам, які щодня долають труднощі, саме тому реалізовує в краї численні благодійні ініціативи.
Цього року навчальний центр обрав метою благодійного ярмарку підтримку оновлення дитячого майданчика «Оазис». Заплановані на весну розширення та модернізація дозволять осучаснити громадський простір, розташований у серці міста.
«У 2025 році студенти також з великим ентузіазмом узяли на себе роль торговців ярмарку, намагалися продати якомога більше пряників та тістечок, спечених удома з батьками. Увесь процес супроводжували аромат ласощів і радість спільної роботи. Молодь прибула на центральну площу з різноманітним та з любов’ю приготовленим асортиментом. Ярмарок працював за системою «скриньки довіри»: кожен покупець сам вирішував, якою сумою долучитися до благородної справи», – розповіла директорка Берегівської філії МСС Беата Добша.
У підсумку вдалося зібрати близько 41 тисячі гривень, що демонструє силу співпраці громади. Активна участь батьків і дітей слугує прикладом для молодого покоління, оскільки спільна благодійна робота навчає, що турбота й об’єднання зусиль здатні давати реальні результати.
Підготовка до свята любові стає справді прекрасною, коли ми завдяки благодійності можемо принести світло в серця інших людей.
6 грудня у Культурному центрі імені Перені відбулося особливе інтерактивне заняття “Csillagrege” (дослівно – розповідь зірки, мається на увазі різдвяна зірка), яке провела заступниця державного секретаря з громадської освіти Міністерства внутрішніх справ Угорщини Каталін Балатоні. Подія перетворилася на теплу передріздвяну зустріч, що подарувала дітям і дорослим справжнє відчуття Адвенту та чарівність угорських народних традицій.
Програма Csillagrege стала втіленням багаторічної мрії та дослідницької праці Каталін Балатоні. Вона виникла з бажання зберегти й оживити рідкісні та цінні традиції Карпатського регіону, пов’язані з Адвентом – періодом, який авторка називає «найвеличнішим і найзворушливішим святом родин та спільнот».
У центрі заняття – пісні, примовки, віншування, ігри та легенди, зібрані в різних куточках Карпатського басейну. Завдяки супровідній книзі та аудіоматеріалам вони оживають у простих, але глибоких моментах, зокрема у візиті святого Миколая та спільних іграх, у традиціях Дня Люції та обрядових діях для захисту від нечистої сили, у випіканні різдвяних смаколиків, у колисаннях маленького Ісуса, у мандрівці разом із пастухами, у святкуванні Святвечора та зустрічі Нового року.
Програма покликана повернути сім’ям відчуття дива та спільності, створити емоційно насичений простір, у якому традиції передаються природно – через спів, рух і гру. Саме тому заняття відкриті для всіх поколінь: дітей, батьків, педагогів і творчих спільнот.
На початку заходу учасників привітала директорка Дитячої школи мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода» Анджеліка Кепич. Вона наголосила, що їхній колектив давно чекав можливості долучитися до заняття “Csillagrege”, яке вже зарекомендувало себе як унікальна педагогічна та культурна програма.
Каталін Балатоні приїхала у справжньому різдвяному настрої й відразу захопила увагу дітей. Вона розповіла про витоки своєї праці: «Кілька років тому я побачила, що у дитячих садках, яслах, школах, і навіть у сім’ях ми дедалі менше можемо пригадати зі спадщини угорської культури, зокрема з традицій Різдва та Адвенту. Тому я вирішила змінити це й створила книгу “Адвент у Карпатському басейні”. Завдяки пісням, примовкам і віншуванням вона допомагає повернути дітям це прекрасне диво».
Для закарпатських дітей вона привезла добірку народних ігор із цієї книги – яскравих, живих, сповнених руху та сенсу.
Анджеліка Кепіч підкреслила значення заняття для педагогів «Туліпан Танода»: «Ми завжди чекаємо нових примовок і матеріалів, адже вони допомагають розвиватися нашим викладачам і дітям. Сьогодні тут діти з гуртка, що працює на базі гімназії ім. П. Франгепан Каталіни, а також учні-хореографи Берегівської мистецької школи, які вивчають народні танці та народні ігри».
Вона також додала, що народні пісні та матеріали, зібрані по всьому Карпатському басейну, стануть цінним ресурсом для подальшої роботи школи.
Csillagrege – це не просто серія ігор чи музичних вправ. Це справжній міст між минулим і сучасністю, який дозволяє дітям природно долучатися до духовної та культурної спадщини свого народу.
Програма створює простір, у якому традиції не лише вивчають, а ними живуть, їх відчувають, вони наповнюють серця теплом і спільною радістю. Саме тому заняття залишило в учасників щирі емоції та бажання продовжувати знайомство з багатою культурою Карпатського регіону
The city of Bethlehem is preparing for a somber Christmas this year, with celebrations scaled back due to the ongoing war on Gaza and violence in the West Bank. A Christmas tree has returned to Manger Square, adjacent to the Church of the Nativity after a two-year absence. pic.twitter.com/DEHAD8uBgF
Вісімдесят один рік тому, у період радянських депортацій після Другої світової війни, багато угорців та німців відправляли на примусові роботи до таборів ГУЛАГ, звідки більшість не повернулася. У листопаді в багатьох населених пунктах Закарпаття проводять пам’ятні заходи, згадуючи жахи минулого. У Берегові, в Європейсько-угорському будинку, відбувся міжнародний форум дослідників ГУЛАГ-ГУПВІ, де історики та науковці разом відтворювали події тих часів.
