У великодньому зверненні президент України Володимир Зеленський нагадав, як війна випробовує віру українців та пообіцяв відновити знищені ворогом храми.
Про це повідомив уTelegram-каналі глава держави.
Президент зазначив, що через війну багато українців підуть „до зруйнованих чи пошкоджених церков”.
Він також назвав російську армію однією з найбільших сьогоднішніх загроз християнським церквам та вірянам. Глава держави повідомив, що за роки повномасштабної війни, російські удари знищили або пошкодили понад 600 церков, молитовних будинків та місць поклоніння.
„Шістдесят сім українських священників, пасторів та монахів були вбиті або закатовані російськими окупантами. І це не просто „супутні втрати”. Ракета вдарила у вівтар православного собору в Одесі. Артилерія залишає розбитими храми. Молитовні будинки палають від ударів російських бомб. Шістсот сорок релігійних об’єктів було знищено, більшість із них християнські. Але ми відбудуємо їх усі”, – сказав Зеленський.
Глава держави додав, що „в деокупованих регіонах уже відновлено десятки сакральних споруд”.
„Так само, як ми звільняємо з російського полону священників і пасторів, так само, як ми робимо все, щоб захистити українські міста і села й життя людей у них, ми повертаємо можливість вірити – вірити, що зло та руїни не переможуть. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім у світі, хто не залишає людей на поталу злу. І те, що робить людей людьми, те, що зберігає їхній звʼязок із Богом, має перемогти!”, – додав Зеленський.
Багато років поспіль Закарпатська реформатська церква новий рік розпочинає тижнем молитов.
У перший тиждень січня збираються вечорами для спільної молитви. Мета полягає в тому, щоб віряни разом молилися, підтримати, зміцнити один одного у вірі та попросити божу благодать і миру для всіх людей.
До тижня молитов молитовник підготувала Реформатська молодіжна організація (KRISZ), який містить 7 набожеств на 7 днів із заданою молитвою та молитовною тематикою. Спираючись на рекомендації молитовника, спільно моляться, між іншим, за мир, за виживання, за відродження, за зростання у вірі, за діяльність місійних організацій, сімей, сиріт, вдів, хворих.
Та насамперед моляться за наших лідерів, щоб Бог дав їм нове серце і мудрість, щоб нарешті був мир і сім’ї знову могли бути разом.
У Косоньській реформатській громаді, що на Берегівщині, і в цьому році теж організували тиждень молитов, який розпочався 6 січня. Щовечора приходили 25-30 людей, які разом співали, читали молитву з молитовника, а потім разом молилися на призначені теми. На завершення спільного молитовного тижня до них завітав реформатський єпископ з Угорщини Золтан Балог. У своїй промові наголосив, що дуже радий бачити такі спільноти, які завжди готові служити Богу та допомагати ближньому. Особливо це важливо у такі важкі часи як зараз. А на кінець додав: «Дякую вам, що залишаєтесь вірними Богу, нашій вірі. Нехай Господь благословить вас і вашу діяльність». Душпастир косоньської громади Ференц Радванські пояснив, чому важливі такі заходи: «Молитва має силу. Сила молитви — це просто сила Бога, який чує молитву і відповідає на неї. У теперішній воєнній ситуації, коли наші серця сповнені страху, ми потребуємо цього ще більше. Спільнота так зміцнюється завдяки тому, що будуються на вірі одне одного».
Берегівський районний осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) у другу неділю Адвенту організував пісенне прославлення на завершення богослужіння в реформатських церквах у селах Шом та Яноші. Для вірян виступив ансамбль «Боржаварі».
Виступ подружжя Ковачів зворушив усіх, адже, крім церковних пісень, вони виконали композиції на тему збереження закарпатської угорської громади, важких буднів тих, хто залишився на батьківщині, великого значення віри в Бога.
Еріка Ковач, яка зачарувала присутніх своїм голосом, вселила в серця представників церковних громад чудові та глибокі думки. «Кожен має вірити, що Господь не випадково помістив нас туди, де ми є. Ми маємо тут працювати, щоб іншим було куди повернутися додому».
Окрім пісень на адвентову тематику, можна було почути також молитви, які не лише заспокоїли та зігріли душу, але й стали гідним способом прославлення Бога.
Церква в Україні найближчим часом буде позбавлена московського впливу. росія сьогодні є країною, яка руйнує храми в Україні, для них не існує віри.
Про це повідомляє у Telegram Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
„Ще з радянських часів церква у росії і для росії – це територія та вуха їх спецслужб. росія сьогодні є країною, яка руйнує храми в Україні. Для них не існує Бога, не існує віри. Це ширма для вбивств і насильства”, – заявив Єрмак.
Він також додав, що в Україні сьогодні знаходяться ті, які готові захищати вплив московської церкви, погрожувати їм в соцмережах тощо.
„Це не є нормально. І це не про свободу, а про дещо інше. Не варто такого робити – наше суспільство пройшло вже всі тести на єдність. Церковного розколу тут не буде. І погроз також”, – додав Єрмак.
Згідно законопроекту №8371, Російська православна церква в Україні буде заборонена негайно. Водночас, українські релігійні організації, які підозрюють у співпраці з РПЦ, матимуть 9 місяців, щоб розірвати зв’язки з Москвою.
Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ефір телемарафону.
„Російська церква в Україні буде заборонена. Це чітке положення, яке передбачається в третій статті цього закону”, – сказав Стефанчук.
Він додав, що ті релігійні організації, які існують в Україні і якщо до них є підозра про якісь афіліацію чи співпрацю з РПЦ, то буде проводитися експертиза.
„Саме експерти, які займаються цими питаннями, скажуть, чи є ознака афіліації”, – наголосив голова Верховної Ради.
Якщо ці ознаки є, в такому випадку буде подано рішення про припинення діяльності таких організацій. Проте воно може бути оскаржене в судовому порядку.
За словами Стефанчука, всі кроки та нюанси прописані, для того щоб:
забезпечити конституційний лад в державі з точки зору релігійних відносин;
унеможливити несправедливе переслідування тих чи інших речей та дати можливість тим церквам, які хочуть відскоблитися від Москви, зробити це відповідно до канонічного права.
Як зазначив голова Верховної Ради, у релігійних організацій буде певний період, за який вони зможуть зробити низку дій, які будуть свідчити про те, що вони вже не мають афіліації чи зв’язку з РПЦ. Тоді вже буде вирішуватися питання про припинення чи не припинення їх діяльності.
„Ми порахували таким чином, що десь місяць на вступ закону в силу, 3 місяці, щоб Кабмін напрацював нормативну базу, після цього цілий ряд імплементацій. Тобто через 9 місяців організації, на які буде поширюватися закон, можуть бути визнані в суді такими, що припинили свою діяльність”, – резюмував Стефанчук.
Угорський підрозділ Ордену Йоганнітів з нагоди свого сторіччя ініціював масштабну благодійну акцію. У її рамках збирається допомога на підтримку сотні закарпатських церков, адже через затяжну російсько-українську війну місцевим громадам дедалі важче забезпечувати храми електроенергією та опаленням, ідеться в заяві організаторів заходу.
Мета акції «Нехай сто дзвонів звучать за мир!» (Szóljon 100 harang a békéért!) – надати допомогу церквам для оплати комунальних послуг, щоб дзвони не замовкали.
«Тривала російсько-українська війна докорінно змінила повсякденне життя закарпатських сіл і міст: у населених пунктах майже не залишилося чоловіків, багато сімей виїхали в Угорщину чи Західної Європи, удома залишилися здебільшого пенсіонери, люди похилого віку. Усе це впливає на життя закарпатських громад. З радянських часів утримання церков забезпечувалося за рахунок пожертвувань прихожан. Оскільки частина вірян була змушена покинути свої домівки через війну, забезпечувати церкви опаленням та електроенергією стає дуже важко. Є побоювання, що найближчим часом дзвони почнуть замовкати в дедалі більшій кількості населених пунктів», – наголошує Іштван Томчані, керівник Угорського підрозділу Ордену Йоганнітів.
На Закарпатті дзвони є в 101 реформатській церкві, приблизно в такій же кількості римо-католицьких храмів та 37 греко-католицьких, де служба проводиться угорською мовою, зазначається в повідомленні.
На сайті budapest-johannita.hu/adomany перераховано сто закарпатських населених пунктів, для церковних громад яких збирається цільова допомога. Серед них, зокрема, Чорний Потік, Велика Добронь, а також міста Хуст, Ужгород і Берегово.
На сайті є можливість зробити пожертву з банківської картки. Кошти можна також внести на рахунок Угорського підрозділу Ордену Йоганнітів, зазначивши конкретне цільове призначення платежу.
«Якщо пожертва буде без зазначення конкретного місця, ми передамо її церковній громаді, яка перебуває в найбільшій скруті», – зазначив Іштван Томчані.
2 червня реформатська громада села Яноші, що на Берегівщині, зібралася у місцевій церкві, збудованій у 1321 році, на подячне богослужіння. До них долучилися очільники та пастори Закарпатської реформатської церкви, а також запрошені гості.
На початку заходу присутніх привітав декан Берегівського округу реформатської церкви Ласло Товт.
З проповіддю виступив єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан. «Сталося диво. Якщо подивитися на життя закарпатської реформатської громади, на період після початку війни, то можу сказати, що ми живемо серед див. Ми відчуваємо силу, велич Бога. Ця церква, як вона оновилася, змінилася – також є дивом, сподіваюся, що громада теж сприймає ці події як диво, і не тільки нинішній день, але і шлях, який до нього привів. […] Шановні брати і сестри, бувають епохи, коли ми повинні вірно і сумлінно стояти на своїй батьківщині, у своїй церкві, на своїй позиції, посаді. Бувають періоди, коли ми не посміхаємося, але наші серця сповнені довіри до Бога, який може змінити ситуацію навіть сьогодні, і ми знаємо, що він це зробить. Він прийняв нас як своїх дітей, як свій народ, і підготовив місце у своєму царстві. Нехай ця оновлена церква завжди буде тим місцем для реформатської громади Яноші, яке вказує на небесний дім. Всевишній чекає на нас тут так само, як і там», – зазначив єпископ.
Після виступу вихованців школи богослів’я, присутніх привітав пастор місцевої реформатської громади Антал Балаж. Відтак доглядач Іштван Гаднадь коротко розповів про історію 703-річної церкви та повідомив про роботи, проведені під час реставрації. Церкву, збудовану у 1321 році, розгромили татари у 1566 році. З 1595 року вона стала реформатською. Церковні книги з 1593 року позначають Яношівську, як окрему повноцінну громаду, до якої входять і віряни села Балажер. Незважаючи на неодноразові перебудови, храм досі зберіг свій первісний стиль. Ці крайні реставраційні роботи розпочали восени 2022 року. Повністю перештукатурили зовнішній фасад, а також пофарбували вежу. Поклали нову жерсть, встановили нові різьблені вхідні двері. Також замінили підлогу в церкві, оновили штукатурку всередині. Нові лавки, меблі та різьблені декоративні елементи – робота майстра-столяра Еріка Буди. Повністю оновили і 130-річну парафіяльну будівлю, хоча в ній вже давно не живе ніхто з пасторів місцевої церковної громади, яка нині налічує 382 члени. Будинок отримав новий дах, нову штукатурку всередині та ззовні, нову електропроводку, вікна, водовідвід, свердловину, підлогу, меблі. Цей будинок має важливе значення для громади, адже тут проводять заняття з дітьми, зустрічі та інші заходи. Оновлення церкви на 160 посадочних місць та парафіяльної будівлі, здійснили за підтримки уряду Угорщини, Фонду ім. Габора Бетлена, благодійної організації Gustav Adolf Werk (GAW). Крім того, Іштван Гаднадь висловив вдячність керівництву Закарпатської реформатської церкви та реформатській громаді Кунгедєша. «Яношівська реформатська громада живе і хоче жити за заповідями Бога і надалі тут, на Закарпатті. Ми чекаємо всіх додому, в оновленій церкві, щоб разом прославляти Всевишнього!», – звернувся він до односельчан, які були змушені покинути рідний край.
Вірян привітали також зокрема консул Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, староста села Яноші Єлизавета Бакош, священник греко-католицької парафії Яноші Міклош Егреші.
Крім того, з вітанням виступив пастор Вінце Почаї, котрий служив у Яноші протягом понад 30 років.
Подячне богослужіння завершили спільним виконанням національної молитви угорців та 421-м хвалебним співом.
Влада Естонії відмовилася продовжувати посвідку на проживання предстоятелю Естонської православної церкви Московського патріархату митрополиту Євгенію (Валерію Решетнікову). Він має залишити країну після 6 лютого, повідомила прикордонна служба Естонії (PPA).
За висновком відомства, митрополит є загрозою для країни.
«Держава ухвалила рішення відмовити в продовженні йому посвідки на проживання, оскільки Решетніков у своїй публічній діяльності, у тому числі в публічних виступах, підтримує дії агресора і не змінив свою лінію поведінки, незважаючи на попередження, що робилися йому раніше», – заявив керівник бюро прикордонної охорони Пих’яської префектури Індрек Ару.
Пресслужба Естонської православної церкви (МП) заявила, що наразі не коментує ситуацію, але просить про «молитви як про нашого голову владику Євгенія, так і про нашу церкву».
Як і коли саме Решетніков виправдовував і підтримував російську агресію, влада Естонії не уточнює. Раніше митрополит, на вимогу влади, публічно засудив війну в Україні. Він також приєднався до заяви Ради церков Естонії із засудженням війни та закликав припинити бойові дії.
Повідомляється, що митрополит прожив у Естонії чотири роки. Він двічі отримував посвідку на проживання на два роки. Востаннє він продовжив дозвіл на проживання незадовго до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
1 вересня 2023 року Мукачівська греко-католицька єпархія вже на практиці реалізувала історичне рішення – перейшла на григоріанський календар. Каталізатором, як і у всій Україні, стала повномасштабна збройна агресія росії. Спроба такого календарного оновлення була свого часу теж у період війни – до прикладу, у 1916 році. Дослідниця Марія Майороші проаналізувала архівні справи, як за тих часів відбувалася реформа. І мета переходу на григоріанський календар нині й трохи більше ніж 100 років тому – однакова.
Список відправлених на фронт молитовників та релігійної літератури, офіційні накази, листування та інші документи, які свідчать про те, як церква допомагала в часи Першої світової війни, показує дослідниця Марія Майороші. У нинішній повномасштабній війні в Україні поміч церков – теж чимала. Це й спонукало пані Марію шукати точки дотику такої допомоги в сьогоденні та в історії.
