Після однорічної перерви в Ісландії знову відновлюють китобійний промисел. Уряд дав дозволив полювати на китів до 2029 року.
Про це повідомляє RUV та BBC.
Дозвіл надали двом китобійним компаніям. Дозволена кількість виловлених тварин ґрунтується на порадах Норвезького агентства з рибальства. Так, щорічно можна буде виловити 209 фінвалів та 217 малих китів.
У 2024 році ані великих, ані малих китів не ловили. Улітку тодішня міністерка продовольства Б’яркі Олсен Гуннарсдоттір схвалила ліцензію на один рік, але це сталося вже після китобійного сезону.
У скороченому сезоні 2023 року, який тривав три тижні, спіймали 24 смугачів фінвалів. У тому ж році китобійний промисел призупиняли на два місяці після того, як урядове розслідування дійшло висновку, що використовувані методи не відповідають законам про захист тварин.
Зокрема, моніторинг урядового ветеринарного агентства показав, що гарпунні рушниці спричиняли у тварин тривалу агонію.
Новий дозвіл на п’ять років видав консервативний уряд, що йде відставку після програшу соціал-демократам на дострокових виборах 30 листопада.
Правозахисні та екологічні організації засудили цей крок. Наразі Ісландія залишається однією з трьох країн поряд з Японією та Норвегією, де все ще дозволено полювати на китів заради їхнього м’яса та жиру.
Проте полювати можна лише на смугача малого та смугача фінвала, а інші популяції китів перебувають під охороною.
Ісландія – одна з трьох країн світу, які все ще займаються китобійним промислом – хоче припинити полювання на найбільших морських ссавців із 2024 року через зниження попиту, – оголосив міністр рибного господарства Свандіс Сваварсдоттір (Svandís Svavarsdóttir).
„Якщо не буде контраргументу, немає жодних підстав дозволяти китобійний промисел із 2024 року», коли закінчаться поточні квоти”, – про це міністерка заявив в інтерв’ю, опублікованому в ісландській щоденній газеті Morgunbladid.
„Існує мало доказів того, що ця діяльність приносить будь-яку економічну вигоду”, – додала вона.
Ісландія має річні квоти на полювання фінвалів (других за довжиною після синього кита) та 217 малих китів – одного з найменших видів. Проте за останні три роки двоє основних власників ліцензій призупинили полювання на китів, а один із них назавжди пішов із ринку. У 2021 році було вбито лише одного кита.
Попит на ісландське китове м’ясо різко знизився після того, як Японія повернулася до комерційного китобійного промислу в 2019 році, після виходу з Міжнародної китобійної комісії (IWC).Полювання також стало занадто дорогим після того, як було розширено заборонену для рибальства прибережну зону, що зажадало від китобоїв піти ще далі від берега.
Крім того, останнім часом посилилися вимоги щодо безпеки для м’яса, і це ускладнило його експорт із Ісландії. А через пандемію коронавірусу та карантин ісландські заводи з переробки китового м’яса не могли працювати у звичайному режимі.
Все це створило умови, за яких китобійний промисел в Ісландії опинився у кризовому стані. І, схоже на те, що країни навіть підтримують закриття китобійного ринку.
У 2018 році, останнього літа, коли в ісландських водах ще тривав китобійний промисел, було вбито 146 фінвалів (Balaenoptera physalus) і шість представників Смугача малого (Balaenoptera acutorostrata). IWC заборонив комерційний китобійний промисел у 1986 році, але Ісландія, яка виступала проти цього рішення, відновила полювання в 2003 році. Наразі в Ісландії заборонено полювання на синіх китів.