В Україні протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання.
Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
За її словами, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них:
2,2 мільйони навчаються очно;
759,1 тисяч – на змішаній формі,
391,3 тисячі – дистанційно;
363,9 тисячі – перебувають за кордоном та дистанційно навчаються в українських школах;
42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях та продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
При цьому протягом 2024-2025 навчального року кількість дітей, які навчаються дистанційно та перебувають на підконтрольній Україні території, скоротилася на 100-150 тисяч.
За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації у кожному конкретному регіоні.
Заступниця міністра освіти додала, що цього вдалося досягти завдяки будівництву підземних навчальних закладів.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий зазначив, що виїзд учнів після 11-го класу за кордон спостерігається, але не є масовим. Про це пише Інтерфакс-Україна.
«Я не сказав би, що це масово, але тенденція така є. Безумовно, у нас є ряд задумок, як помʼякшити таку негативну тенденцію, не довівши її до рівня загрози”, – сказав Лісовий журналістам у вівторок в Києві, відповідаючи на питання про виїзд дітей з України після 11-го класу», – сказав він журналістам у Києві 27 травня.
Лісовий наголосив, що ключовим фактором міграції старшокласників є питання безпеки.
На запитання щодо заяви віцепрем’єра Олексія Чернишова про гарантоване місце в українських школах для дітей, які повертаються з-за кордону, міністр підтвердив, що місця для таких дітей є.
За його словами, багато шкіл недоукомплектовані, і вони з радістю приймають учнів.
«Тут взагалі немає проблеми, це абсолютно правильна політика», – додав міністр.
[type] => post [excerpt] => Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий зазначив, що виїзд учнів після 11-го класу за кордон спостерігається, але не є масовим. Про це пише Інтерфакс-Україна. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1748374140 [modified] => 1748372909 ) [title] => У МОН підтвердили, що тенденція виїзду учнів після 11-го класу за кордон є [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=243322&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 243354 [uk] => 243322 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 243323 [image] => Array ( [id] => 243323 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5.jpg [original_lng] => 48402 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/58be1f282138bd28db588123a6650ae09d4b22d5.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1748362110:2 [_thumbnail_id] => 243323 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1971 [_oembed_7b5d0d79c2d5d6d4a22c494295954dc5] => [_oembed_time_7b5d0d79c2d5d6d4a22c494295954dc5] => 1748362111 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 17465035001 [_oembed_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] => [_oembed_time_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] => 1754585308 [_oembed_7ee80ae6807055b1c1317f499ed7b8f2] => [_oembed_time_7ee80ae6807055b1c1317f499ed7b8f2] => 1757657762 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 570 [4] => 43 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Освіта [4] => Статті [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 234433 [1] => 1930 ) [tags_name] => Array ( [0] => виїзд за кордон [1] => МОН ) ) [2] => Array ( [id] => 239894 [content] =>
Міністерство освіти і науки ініціює розширення права на відстрочку від призову під час мобілізації для викладачів гуртків позашкільної освіти, які працюють з дітьми за пріоритетними напрямами.
Про це у соцмережі фейсбук повідомив очільник МОН Оксен Лісовий.
„Пропозиція стосується не всіх, а лише тих викладачів гуртків, які працюють із дітьми за пріоритетними напрямами: науково-технічним, дослідницько-експериментальним, військово-патріотичним, еколого-натуралістичним”, – уточнив Лісовий.
Міністр також додав, що йдеться лише про тих педагогів, які працюють за основним місцем роботи станом на 1 січня 2025 року і продовжують обіймати цю посаду.
Уряд не ухвалював рішень про скорочення канікул, адже це питання вирішує кожна школа окремо. Навчальний рік може тривати до 30 червня, але це не обов’язково передбачає уроки за партами.
Про це повідомила пресслужба МОН 17 квітня.
У МОН зазначили, що останнім часом соціальні мережі та медіа поширювали неправдиву інформацію про нібито обов’язкове продовження навчального року до кінця червня та скорочення літніх канікул.
Насправді:
Навчальний рік може тривати до 30 червня 2025 року, але ця дата – гранична, а не обов’язкова для закінчення занять у всіх школах.
МОН не зобовʼязує проводити навчання до 30 червня – школи самі визначають дати завершення освітнього процесу.
Рішення ухвалює педагогічна рада закладу освіти з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів/учениць і навчального навантаження.
Як зазначили у МОН, у червні школи можуть організовувати консультації, табори, екскурсії, але це не обов’язково навчання.
Міністерство освіти і науки України розпочало оновлення Державного стандарту початкової освіти. Протягом лютого-березня 2025 року робоча група проаналізує досвід семирічного впровадження стандарту та запропонує необхідні зміни для підвищення ефективності навчання в початкових класах.
Про це інформує пресслужба Міносвіти у п’ятницю, 14 лютого.
МОН розпочало процес оновлення Держстандарту початкової освіти, метою якого є адаптація системи навчання до нових реалій та викликів, зокрема в умовах війни та дистанційного навчання.
Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, зазначила, що досвід упровадження чинного стандарту вже показав його сильні та слабкі сторони. Це дозволить уточнити мету і цінності початкової освіти, а також адаптувати їх до сучасних вимог та викликів. Одним із важливих аспектів є врахування досвіду організації навчання в умовах війни, а також впровадження дистанційної освіти.
До роботи в робочій групі залучені не лише фахівці та експерти галузі, а й практикуючі вчителі. Однією з важливих фігур є Леся Павлюк, вчителька початкових класів з Івано-Франківська, яка увійшла до списку 50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2025.
Основні напрямки роботи робочої групи включають оновлення мети та цінностей початкової освіти, впорядкування вимог до результатів навчання за всіма освітніми галузями, а також розвиток компетентнісного підходу. Крім того, планується розробка нової редакції навчального плану, яка враховуватиме сучасні освітні потреби та дозволить забезпечити якісне викладання предметів у початкових класах.
Процес оновлення стандарту передбачає кілька етапів. Першим етапом є подання пропозицій щодо змін до МОН, після чого буде розроблено проект змін, який пройде громадське обговорення. Наступний етап включає розробку Типової освітньої програми та модельних навчальних програм. Завершальним етапом стане навчання педагогів, яке забезпечить методичну підтримку для роботи за новими стандартами.
Оновлений Держстандарт стане основою для розробки нових освітніх програм та інклюзивних підручників для початкових класів.
Міністерство освіти і науки зараз не має планів щодо змін у мережі закладів медичної освіти.
Про це написав заступник міністра Михайло Винницький.
Він пояснив, що заголовки про нібито зменшення кількості медичних вишів вирвані із контексту.
«Дійсно, в Європі, переважно, медична освіта здобувається в класичних (багатогалузевих) університетах. Спеціалізовані заклади вищої медичної освіти там є рідкістю. В Україні інша система, яка вкоренилася вже багато десятиліть. Під час вебінару я пояснив переваги європейської моделі і занепокоєння щодо конкурентоспроможності наших медичних ЗВО у майбутньому. Але я також наголосив, що жодних планів щодо раптових змін в існуючій мережі закладів медичної освіти зараз немає ні в МОН, ні в МОЗ (наскільки мені відомо)», – написав Винницький.
Міністерство освіти і науки України запустило платформу для пошуку освітніх можливостей для ветеранів.
Про це у Facebook повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Платформа, створена за підтримки програми Skills4Recovery, що реалізується GIZ та SFPL, доступна за адресою osvitaveteraniv.gov.ua.
„Презентували один з інструментів, що дасть змогу нашим захисникам і захисницям, які повертаються до цивільного життя, знайти доступні можливості для оновлення знань у тих сферах, які їм були цікавими до служби, або набути нових – через перекваліфікацію”, – пише міністр.
Як зазначається, нова платформа пропонує понад 1,2 тис. освітніх можливостей, включаючи короткострокові курси, програми перекваліфікації та повноцінні навчальні програми у закладах професійної, передвищої та вищої освіти. Вона також містить каталог програм формального й неформального навчання із детальною інформацією про доступність закладів, умови вступу, форми навчання та фінансування програм.
„Переконаний, що ветеранська політика у сфері освіти не обмежується пільгами й бюджетними місцями, вона насамперед про нові можливості, які ми можемо запропонувати нашим ветеранам і ветеранкам відповідно до їхніх освітніх інтересів і потреб,” – підсумував Лісовий.
У період із квітня по серпень 2024 року із закладів вищої освіти України відрахували 23 448 чоловіків віком від 30 років.
Такими даними поділився заступник міністра освіти Михайло Винницький у Facebook.
Він зазначив, що за результатами перевірок Держслужби якості освіти було відраховано 5805 студентів, решта – за результатами роботи внутрішніх систем забезпечення якості освіти самих університетів.
«Очевидно, що відраховані ті «студенти», які насправді не планували бути студентами, а хотіли використати цей статус для уникнення інших обов’язків. Те, що їх вже немає в системі вищої освіти – ознака того, що система самоочищується», – стверджує Винницький.
Чиновник додав, що у Національній поліції відкрили вісім кримінальних проваджень стосовно посадових осіб закладів вищої освіти. При цьому загальна кількість таких справ ще більша.
Крім того, Міносвіти позбавило ліцензій цілу низку закладів вищої освіти.
«Географія випадків дуже широка: від Запоріжжя до Ужгорода, від Миколаєва до Львова. Ми продовжуємо боротьбу із недоброчесними ділками, які дискредитують вищу освіту своїми фейковими «закладами», які в 2023-2024 масово зараховували чоловіків призовного віку (особливо віком 30+ і часто в порушення ліцензійних обсягів), абсолютно публічно заявляючи про свої розцінки за такі дії» – заявив чиновник, додавши, що МОН таке терпіти не буде.
[type] => post [excerpt] => У період із квітня по серпень 2024 року із закладів вищої освіти України відрахували 23 448 чоловіків віком від 30 років. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1732653300 [modified] => 1732652130 ) [title] => За п'ять місяців з вишів відрахували понад 23 тисячі чоловіків мобілізаційного віку – МОН [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=223797&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 223819 [uk] => 223797 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 223798 [image] => Array ( [id] => 223798 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222.png [original_lng] => 433758 [original_w] => 800 [original_h] => 494 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222-300x185.png [width] => 300 [height] => 185 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222-768x474.png [width] => 768 [height] => 474 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222.png [width] => 800 [height] => 494 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222.png [width] => 800 [height] => 494 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222.png [width] => 800 [height] => 494 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-222.png [width] => 800 [height] => 494 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1732644930:8 [_thumbnail_id] => 223798 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2582 [translation_required_done] => 1 [_oembed_f31e9e43901b65ebf2f8e4bf5faf286c] => [_oembed_time_f31e9e43901b65ebf2f8e4bf5faf286c] => 1732696234 [_algolia_sync] => 508518309000 [_oembed_effaca367031ea68e3fad36cae7ea66a] =>
За тисячу днів повномасштабної війни з рф загинуло 89 педагогів та викладачів, а кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500.
Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий у Facebook.
За його словами, з початку вторгнення росія забрала життя 89 педагогів та викладачів, а кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали будинок, 16 університетів залишили рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншій стороні лінії фронту.
«Незважаючи на втрати, незважаючи на руйнування, незважаючи на небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, дає надію та впевненість у майбутньому», – написав Лісовий.
Міністр зазначив, що на сьогодні діти поступово повертаються до шкіл, а самі школи відновлюються, наповнюються підручниками та обладнанням.
Понад 40 тис. дітей вчаться в українських школах онлайн, перебуваючи в окупації. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова в інтерв’ю «РБК-Україна».
«Це понад 40 тисяч дітей. Відмінність від тимчасової окупації 2014 року в тому, що наші так звані «давно окуповані» території не мають цих інституційних закладів освіти, і відстежити тих дітей зараз в нашій системі освіти вкрай важко. А на територіях, окупованих після 2022 року є заклади освіти, які переїхали фізично, але юридично числяться, де й були», – розповіла посадовиця.
Як пояснила Кузьмичова, наприклад, школа з Енергодару працює віртуально в Києві, заняття ведуть дистанційно, частина дітей зі школи розкидана по Україні, частина за кордоном, і ті, хто перебуває в окупованому Енергодарі.
За словами заступниці міністра, для цих дітей внесено зміни у положення про індивідуальну форму освіти, зокрема в частині педагогічного патронажу. І для дитини за цією формою вчитель будує індивідуальний графік навчання, що дозволяє підлаштовувати його під потреби дитини, наголосила Кузьмичова.
Раніше Надія Кузьмичова повідомила, що рівень знань українських підлітків відстає на два роки, що загрожує економічному та соціальному розвитку України.
«Наслідки освітніх втрат, які вже бачимо сьогодні, надзвичайно серйозні. За даними PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від потрібного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини – вони в перспективі можуть стримувати економічний та соціальний прогрес цілої країни», – сказала заступниця міністра.
До слова, з 2027 року старша школа в Україні докорінно зміниться. Учні зможуть самостійно обирати предмети та профілі навчання залежно від інтересів.
Крім того, з 2027 року старшокласники в Україні будуть навчатися на рік довше. Як пояснило Міносвіти, це потрібно для того, аби школярі приходили до університету більш підготовленими.
