На покинутому радянському аеродромі на східному фланзі НАТО британські солдати навчалися використовувати спеціалізовану мережу для звʼязку з дронами, роботами та артилерією, адже сподіваються, що така технологія змінить поле бою.
Про це пише Bloomberg.
„У майбутньому солдати 11-ї бригади армії можуть використовувати цю систему для наведення на ворога. Однак під час навчань у Латвії цього місяця метою було усунення чогось більш нешкідливого: традиційних паперових карт і тривалих циклів розробки зброї. Впровадження нових підходів, таких як система управління полем бою Cobalt британського стартапу Arondite Ltd., є частиною багатомільярдної ставки міністерства оборони Великобританії та НАТО на те, що технологія може значно розширити територію, яку може контролювати піхота”, – йдеться у матеріалі.
Через напруженість у відносинах з рф технологічне завдання стає більш нагальним, враховуючи вторгнення у повітряний простір НАТО впродовж останніх тижнів, зокрема винищувачі над Естонією та дрони на території Польщі. Після цього британські літаки було розгорнуто для патрулювання повітряного простору Польщі.
„НАТО розмірковує над тим, як розподілити обмежені ресурси на величезній новій території. Одне з найважливіших завдань, яке зараз стоїть перед оборонним відомством Великої Британії, – це як зробити меншу армію більш ефективною на більшій території”, – зауважив бригадний генерал Метт Льюїс, командир 11-ї бригади, в інтерв’ю Bloomberg у командному центрі в Латвії.
Водночас для британської армії навчання „Forest Guardian”, що повʼязані з НАТО, є не лише випробуванням нових інструментів та підготовкою до наступної війни. Вони також випробовують нові способи вдосконалення технології на ходу, адже міністр оборони Великої Британії Джон Гілі пообіцяв інвестувати понад 5,3 млрд доларів в автономні системи до 2029 року та понад 1 млрд доларів у створення „цифрової мережі наведення” до 2027 року.
„Навчання бригади в Латвії, що знаходиться всього в декількох сотнях кілометрів від російського кордону, стали найбільшою присутністю британської армії в цій країні з початку 1990-х років. Двісті п’ятдесят солдатів з 3-го батальйону бригади, відомого як 3 SCOTS, проводили навчання разом з латвійськими та канадськими військами”, – підкреслили у Bloomberg.
Водночас під час навчання було виявлено низку проблем. Зокрема багато солдатів вперше проходять навчання на платформі Cobalt, а також на дистанційно керованих дронах і транспортних засобах. Також проблемою залишаються перешкоди GPS, що є поширеною тактикою на війні в Україні.
Крім того, деяке обладнання важко використовувати в густих болотах та лісах Латвії.
„Інша частина 11-ї бригади буде розгорнута у Фінляндії, яка приєдналася до НАТО в 2023 році і славиться густими лісами, болотами та озерами. Місцевість є складною для роботів, але ще більш складною для танків та інших броньованих транспортних засобів”, – додали у публікації.
Своєю чергою Метт Льюїс наголосив:
„Латвія і Фінляндія становлять географічний виклик, з яким, на мою думку, британська армія не стикалася протягом останніх 50-60 років”.
Він додав, що його бригада хоче бути „максимально легкою і маневреною, одночасно забезпечуючи наявність джерел інформації, необхідних для швидкого прийняття рішень”.
Водночас Bloomberg пише, що наступного разу Велика Британія може розгорнути війська в Україні. Зокрема Хілі наголошував, що готує пакет „значно більше” 133 млн доларів для покриття початкових витрат на розміщення військ та техніки там, якщо буде укладено мирну угоду.
У такому разі британські солдати будуть тренувати українських військових подалі від лінії фронту, а британський флот та повітряні сили допомагатимуть контролювати повітряний та морський простір.
Також співзасновник Arondite Вілл Блайт наголосив, що британська армія має докласти зусиль до адаптації, подібних до тих, що були зроблені у Латвії, враховуючи відгуки солдатів у режимі реального часу під час бойових дій та використовуючи цю інформацію для кращого оснащення військ.
„Якщо ми підійдемо до наступного конфлікту з традиційними циклами адаптації старого світу, ми програємо”, – зауважив колишній офіцер британської піхоти Блайт.
За повідомленням оперативного командування НАТО в Бельгії, в середині жовтня Організація Північноатлантичного договору проведе щорічні навчання з ядерної оборони за участю понад 70 літаків.
Згідно з офіційним повідомленням НАТО, у військових навчаннях «Steadfast Noon», які триватимуть два тижні з середини жовтня, візьмуть участь близько двох тисяч військовослужбовців, переважно з повітряних сил.
На основі «принципу ядерної участі» літаки європейських союзних держав, які не мають ядерної зброї, також можуть застосовувати американську ядерну зброю. Американська ядерна зброя може зберігатися в декількох місцях в Європі, зокрема в Північній Італії, Бельгії, Нідерландах і Німеччині, в районі Бюхеля.
Німеччина надає для навчань три бойові літаки Tornado і чотири Eurofighter, придатні для транспортування американських атомних бомб типу B61, розміщених в Європі.
Місцем проведення навчань будуть переважно повітряний простір Північного моря, а також військові бази в нідерландському Волкелі, бельгійському Кляйне-Брогелі, британському Лейкенхіті та датському Скридструпі.
Деталі навчань тримаються в суворій таємниці. На думку військових експертів, метою навчань буде, серед іншого, безпечне переміщення зброї зі складів до літаків, а також імітація атак.
Хоча військові навчання є «рутинними», вони також є важливим сигналом про те, що «НАТО готова захищатися за допомогою ядерної зброї, якщо це буде необхідно», – цитує Марка Рютте, генерального секретаря НАТО, німецька інформаційна агенція dpa.
П’ять країн-членів НАТО відбудують в Україні в рамках операції „Реноватор” п’ять військових реабілітаційних центрів. Зокрема, і тих, які було пошкоджено в результаті російських обстрілів.
Про це повідомляє пресслужба Альянсу.
Сьогодні, 7 жовтня, до Литви, Норвегії, Швеції та Великої Британії, які є учасниками програми, долучилася й Латвія.
Кожна з цих країн очолить відбудову одного з п’яти військових реабілітаційних центрів. Керівництво проєкту і його координація буде забезпечуватись НАТО.
Операція „Реноватор” стартувала у 2023 році і здійснюється у співпраці з Україною. Її бюджет становить 100 мільйонів євро, вона координує надання обладнання, підтримує медичну підготовку та роботи з відновлення інфраструктури.
У НАТО заявили, що проєкт сприяв проведенню рятувальних операцій, протезування та навчанню українських медичних спеціалістів, включаючи лікарів, психологів та фізіотерапевтів.
„А також проведенню будівельних робіт та надання обладнання, що покращує можливості України піклуватися про поранених військовослужбовців – як фізично, так і психологічно”, – йдеться у дописі.
Допомога здійснюється в межах програми НАТО щодо надання Україні нелетальної підтримки та допомоги в досягненні повної оперативної сумісності з Альянсом.
Навчання проходять у двох країнах регіону – Грузії та Туреччині, що, за словами грузинської сторони, сприяє зміцненню регіональної співпраці.
У Грузії розпочались багатонаціональні військові навчання Agile Spirit 2025. Церемонія відкриття відбулася в Об’єднаному навчально-оцінювальному центрі НАТО-Грузія у Крцанісі. Про це інформує Ехо Квказу у п’ятницю, 25 липня.
Навчання проходять одразу у двох країнах регіону – Грузії та Туреччині, що, за словами грузинської сторони, сприяє зміцненню регіональної співпраці.
У відкритті взяли участь представники Збройних сил Грузії, акредитовані в країні військові аташе, представники НАТО, посольства США та Місії спостерігачів ЄС. Міністр оборони Іраклій Чіковані на заході не був присутній.
Тим часом маневри почалися в Туреччині 21 липня спільною повітряно-десантною операцією США і Туреччини. У навчаннях також візьмуть участь військовослужбовці ще восьми країн.
У 2024 році навчання Agile Spirit на території Грузії не проводились.
Понад чверть українців досі не підтримують вступ України до НАТО. Також понад 20% громадян проголосували би проти вступу до Євросоюзу.
Про це свідчать дані опитування, проведеного Центром соціальних та маркетингових досліджень SOCIS.
За результатами опитування, близько 62,5%українців проголосували би за вступ до НАТО, якби найближчим часом відбувся референдум. Водночас 25,4% – чверть опитаних – виступили проти. Ще майже 3%громадян не брали б участь в референдумі.
Схожа ситуація і зі вступом до ЄС. 68,9%опитаних громадян підтримали б інтерграцію в Європейський союз, в той час як понад 20% проголосували би проти.
Дослідження охопило 2000 респондентів з усіх регіонів, крiм тимчасово окупованих територій (Луганська область та АР Крим) та регіонів, де тривають активні бойові діїт (значна частина Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей).
Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю. Похибка не перевищує 2,1%.
Країни східного флангу НАТО побоюються можливої війни з росією. Вони вже почали готувати лікарні до такого сценарію.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Зокрема, за даними видання, у Вільнюській університетській лікарні Santaros Clinics, розташованій лише за 50 км від зовнішнього кордону ЄС із Білоруссю, працюють над створенням підземної інфраструктури, сховищ, вертолітних майданчиків та автономних систем, які дадуть змогу установі продовжувати роботу навіть у випадках вимкнення електроенергії чи водопостачання.
Також у цій же лікарні проводяться навчальні заходи з евакуації та готовності прийняти велику кількість постраждалих – спільно зі Збройними силами Литви та Спілкою стрільців.
У цей же час в Естонії, крім бронежилетів для бригад швидкої допомоги, також видаватимуть супутникові телефони – на випадок відмови традиційних каналів зв’язку. Розглядається навіть створення автономної інтернет-мережі.
Також у всіх лікарнях встановлюють генератори. Це відбувається з урахуванням досвіду України, чию енергосистему регулярно атакує росія.
Низці лікарень у Східній Європі загрожує особлива вразливість. Наразі опрацьовуються варіанти переобладнання підвальних приміщень в операційні на випадок крайнього характеру подій.
Як зазначив заступник гендиректора департаменту здоров’я Естонії Рагнар Вайкнеметс, питання полягає не в тому, чи нападе росія, а в тому, коли це станеться.
Також країни Балтії створюють резерви лікарських препаратів, витратних матеріалів та обладнання. Естонія виділила 25 мільйонів євро на постачання такого обладнання, зокрема ортопедичних конструкцій, турнікетів і наборів для травматології. Вайкнеметс додав, що ці резерви допоможуть забезпечити роботу лікарень до надходження підтримки з боку інших країн НАТО. Він також підкреслив провідну роль Альянсу в організації каналів постачання.
Основною проблемою в країнах Балтії, як і раніше, залишається дефіцит персоналу – особливо середньої ланки. Під час соціального опитування в Литві з’ясувалося, що в період війни на своїй посаді залишиться менше 40% лікарів.
Vladimir Putin's secret daughter, Elizaveta Krivonogikh, is reportedly living under a pseudonym in the West during the ongoing conflict in Ukraine. Known as Luiza Rozova, she has largely disappeared from public view since the war began. #newspic.twitter.com/XM20jefk0D
— PEER COMMUNITY HUB, Our Empowerment Zone! 🇨🇦✌️ (@p_communityhub) November 28, 2024
Фінляндія вперше приймає у себе тристоронні навчання НАТО Atlantic Trident 25 (Атлантичний тризуб-25), які розпочинаються за участю військово-повітряних сил США, Великої Британії та Франції.
„Атлантичний тризуб-25 – спільні тристоронні навчання ВПС, які зазвичай проводяться раз на два роки. Це перший випадок, коли навчання проводитимуться за межами цих трьох країн”, – йдеться в повідомленні.
Навчання відбудуться з 16 по 27 червня. У них візьмуть участь понад 40 літаків і близько 1000 осіб особового складу.
Крім фінських винищувачів F/A-18 Hornet, винищувачів США F-35A Lightning II, F-15E Strike Eagle і літаків-заправників KC-135 Stratotanker, у навчаннях візьмуть участь винищувачі Typhoon із Великої Британії, винищувачі Rafale, літак-розвідник E-3F AWACS і транспортний літак A400M із Франції. Будуть задіяні також армійські вертольоти NH90 і підрозділи протиповітряної оборони.
Українські винищувачі F-16 та Mirage спільно з літаками НАТО будуть координуватися в єдиній цифровій системі.
Про це повідомила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.
Україна уклала ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення НАТО — Системного інтерфейсу Центру управління й оповіщення (CSI).
Як пояснила Черногоренко, програмне забезпечення є елементом системи бойового управління з використанням протоколу передачі даних Link-16 — «військового Wi-Fi» НАТО.
Він забезпечує управління літаками та засобами протиповітряної оборони, які Україні надали партнери в межах військової допомоги. Йдеться про винищувачі F-16 і Mirage 2000 та систему ППО Patriot.
«CSI використовує більшість країн НАТО, тому її впровадження забезпечить повну взаємосумісність із партнерами», — додала заступниця міністра.
У Фінляндії під час спільних військових навчань НАТО польські та фінські війська відпрацювали методи захоплення ворожого аеродрому і методи протидії такому захопленню на прикладі битви за Гостомель у лютому-березні 2022 року.
Про це у суботу, 31 травня, повідомляє Business Insider.
Як пояснює видання, Фінляндія не має власних повітряно-десантних підрозділів, тому залучення до цих навчань десантників зі складу польської армії стало «корисним досвідом до армії-новачка у складі НАТО».
Business Insider додало, що НАТО відкрито визнають, що ці навчання частково проводяться через те, що на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну рф спробувала здійснити саме таку операцію.
«Російські війська намагалися захопити аеропорт Гостомель на околиці Києва під час початкового наступу на українську столицю. Це дало б Москві вирішальну перевагу, оскільки Кремль міг би перекинути більше військ, артилерії та бойової техніки для удару по Києву з мінімальної відстані», — додає Business Insider.
Журналісти додали, що для росіян ця операція завершилась невдачею. Водночас країни НАТО, особливо ті, що межують із росією, «уважно спостерігають за подіями в Україні та використовують отриманий досвід для власної оборонної підготовки» у випадку загрози рф.
[type] => post [excerpt] => У Фінляндії під час спільних військових навчань НАТО польські та фінські війська відпрацювали методи захоплення ворожого аеродрому і методи протидії такому захопленню на прикладі битви за Гостомель у лютому-березні 2022 року. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1748767800 [modified] => 1748724403 ) [title] => Війська НАТО під час навчань у Фінляндії відпрацювали битву за Гостомель — Business Insider [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=243817&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 243817 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 243818 [image] => Array ( [id] => 243818 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42.webp [original_lng] => 85892 [original_w] => 900 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42-768x384.webp [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/bfefb4ce5784628122da920497db0b42.webp [width] => 900 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1748713628:2 [_thumbnail_id] => 243818 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 1577 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 81883266000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 20209 [1] => 2215 [2] => 1833 ) [tags_name] => Array ( [0] => військові навчання [1] => НАТО [2] => Фінляндія ) ) [9] => Array ( [id] => 243811 [content] =>
Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович в інтерв’ю одному з українських видань повідомив, що українці готові пожертвувати брендом НАТО, але не вступом до Євросоюзу.
В інтерв’ю «РБК-Україна» Антипович зазначив, що наразі відносно невелика частина українського суспільства – близько 10% – підтримує продовження війни до звільнення всіх окупованих росією територій. Натомість майже дві третини суспільства – 60% – вважають, що так чи інакше з рф має бути досягнуто компромісу. «Зрештою, мир важливіший за війну до кінця. Суспільство схиляється в цьому напрямку. Це можна трактувати як втому», – сказав він.
На запитання, як змінилося для українців поняття перемоги, Антипович відповів: «Це незручне питання навіть для соціолога, щоб поставити його середньостатистичному респонденту в Україні. Бо всі ми розуміємо, що таке перемога. Повернення всіх територій і розвал росії, щоб це більше не повторювалося. Покарання, репарації. Воювати, розвалити росію і спалити Кремль».
За його словами, те, як люди відповідають на питання про перемогу, залежить від того, як його поставити: «Ми розуміємо, чим готовий українець пожертвувати. Напевно, брендом НАТО. Бо допомогу нам надавали окремі країни, а не НАТО в цілому. Нам допомагали якісь політики, але не НАТО загалом».
«Тому брендом НАТО українці швидше готові пожертвувати. А от європейським майбутнім, тобто вступом до Євросоюзу, ми не готові пожертвувати», – каже Антипович.
У другій частині інтерв’ю соціолога запитали, якими можуть бути ймовірні вибори в Україні. За його словами, оборонна стратегія та «бачення нашого шляху до Європи», безумовно, будуть важливими питаннями, як і антикорупційна діяльність.
«Перша проблема, про яку говоритиме українець, – це припинення крадіжок. На жаль, тут нічого не змінилося», – додав він.
«Крім того, держава збідніла, люди збідніли. Щоб повертати біженців і щоб українець бачив майбутнє своїх дітей у власній державі, потрібно розуміти, що ця держава буде як мінімум не бідною. Як мінімум. Мені хотілося б сказати багатою. Коли запитуєш, якою ти хочеш бачити майбутню Україну, то в першу чергу українець каже незалежною, а в другу – багатою, – зауважив соціолог.
