У Німеччині водій придбав на аукціоні позашляховик Mercedes GLE і виявив, що автомобіль обладнаний звичайними дерев’яними брусками замість справжніх гальмівних колодок.
Це сталося у місті Людвігсбург, повідомило 10 листопада медіа Oddity Central. Щойно чоловік натиснув на педаль гальма, він зрозумів, що із його уживаним Mercedes GLE щось не так. Машина майже не сповільнювався, хоч як сильно він тиснув на гальма. Згодом водій викликав евакуатор і відправив машину до автосервісу на перевірку.
Після огляду автомеханіки розповіли, що замість сертифікованих колодок в авто хтось встановив дерев’яні накладки, на яких було маркером написали «Brembo». Вони майже не забезпечували гальмівної сили й уже встигли пошкодити гальмівні диски автомобіля.
«Це навіть не дилетантство, а злочинна недбалість», — цитує медіа технічного експерта із безпеки Ганс Бауер. Він додав, що дерево дуже швидко зношується при терті об металеві диски й не має жодного шансу зупинити авто.
Чому так зробив попередній власник авто наразі невідомо, проти нього німецька поліція відкрила кримінальну справу.
Кілька різдвяних ярмарків у Німеччині цього року будуть скасовані через загрозу ісламістських терористичних атак. Крім того, не проводився також осінній фестиваль, адже гарантувати безпеку учасників стає дедалі дорожче, повідомляє V4NA.
Цього року в місті Оверат у Північному Рейні-Вестфалії доведеться шукати глінтвейн, смажені ковбаски та каштани десь інде, оскільки організатори оголосили про скасування різдвяного ярмарку.
Вони визнали, що попередні терористичні атаки досягли своїх цілей, і наголосили, що не в змозі гарантувати необхідні заходи безпеки для запобігання черговим нападам, зокрема найняти додаткових охоронців та закрити ринок, щоб попередити атаки з використанням автомобілів. Хоча організатори намагалися отримати додаткове фінансування від місцевої влади, їхні зусилля не увінчалися успіхом.
Різдвяний ярмарок у Керпені також скасували.
«Нам повідомили, що треба перекрити площу Штіфтсплац з усіх боків, але ми не отримаємо жодної фінансової допомоги від міста і нам доведеться робити все самостійно», – пояснив це рішення один із організаторів Рене Гьовель.
Через загрозу скасовують не лише різдвяні ярмарки. Не проводився також осінній фестиваль Кессеніха в Бонні.
В останні роки на різдвяних ярмарках сталося кілька терористичних атак.
Перший великий напад відбувся в Берліні у 2016 році, коли тунісець Аніс Амрі, якому відмовили в наданні притулку, навмисно в’їхав вантажівкою в натовп пішоходів на ринку, вбивши 12 людей і травмувавши ще десятки.
Минулого року саудівський активіст, який отримав притулок у Німеччині, на великій швидкості в’їхав на автомобілі в учасників різдвяного ярмарку в Магдебурзі, убивши шестеро осіб та травмувавши 323. Це сталося лише через кілька місяців після того, як сирійський шукач притулку зарізав кількох людей на Фестивалі різноманітності в Золінгені.
У Франції теж запровадили суворі заходи безпеки, особливо після різдвяного ярмарку в Страсбурзі, де у 2018 році внаслідок аналогічного нападу загинуло п’ятеро людей. Жорстокі атаки на різдвяних ярмарках відбулися також у Бельгії, Австрії та Великобританії.
The city of Bethlehem is preparing for a somber Christmas this year, with celebrations scaled back due to the ongoing war on Gaza and violence in the West Bank. A Christmas tree has returned to Manger Square, adjacent to the Church of the Nativity after a two-year absence. pic.twitter.com/DEHAD8uBgF
Збройні сили Німеччини вивчають, як забезпечувати тисячу військових на день у разі масштабного конфлікту між НАТО та росією, заявив в інтерв’ю агентству Reuters начальник Генерального штабу Німеччини Ральф Гоффман. Нагадаємо: Альянс припускає, що Москва може розпочати атаку вже у 2029 році.
За словами Ральфа Гоффмана, європейські військові, зокрема медичні служби, посилили підготовку до можливого конфлікту з Москвою, який може стати найбільшою війною в Європі з часів Другої світової війни.
Німеччина адаптує також медичну підготовку, враховуючи уроки війни в Україні. «Стиль ведення бойових дій в Україні змінився», – сказав Гоффман, маючи на увазі перехід від вогнепальних поранень до вибухових травм та опіків від безпілотників.
Українські військові називають 10-кілометрову смугу по обидва боки лінії фронту зоною смерті, оскільки дистанційно керовані безпілотні літальні апарати (БпЛА), розгорнуті обома сторонами, швидко виявляють та знищують цілі.
«Українці часто не можуть евакуювати своїх поранених достатньо швидко, бо над головою гудуть дрони», – сказав Гоффман, наголосивши на необхідності тривалої стабілізації стану поранених солдатів на передовій.
За його словами, для поранених потрібні гнучкі варіанти транспортування, Україна задіяла для цього, зокрема, санітарні поїзди. Тому німецька армія вивчає практику використання санітарних поїздів та автобусів, а також розширює можливості медичної евакуації повітрям, додав Гоффман.
Крім того, він зазначив, що поранені отримуватимуть першу допомогу на передовій, перш ніж їх транспортують до Німеччини, де догляд продовжиться переважно в цивільних лікарнях.
За оцінками начальника Генштабу Німеччини, із загальної місткості німецьких лікарень, що налічує близько 440 тисяч ліжок, буде потрібно близько 15 тисяч. Медичну службу німецької армії, до якої входить близько 15 тисяч осіб, розширять для задоволення майбутніх потреб, повідомив він.
Очільник асоціації резервістів Патрік Зенсбург, який вважає, що в разі можливої війни щодня буде гинути або отримувати поранення тисяча солдатів, наголосив: «Військовий обов’язок має бути відновлений, інакше Німеччина не зможе захистити себе».
На думку Зенсбурга, у разі війни повинна бути можливість замінити загиблих та поранених солдатів резервістами, повідомляє Die Welt.
Німеччина вирішила закрити найбільший центр для біженців – українців вже активно з нього виселяють. Він розташований у Берліні, на території колишнього аеропорту „Тегель”.
Про це повідомляє Deutsche Welle.
Це місце стало тимчасовим домом для тисяч українських біженців, проте влада планує перетворити його на новий міський район. Вона повідомила, що кількість новоприбулих українців зменшилася, і для них створюватимуть менші, децентралізовані місця проживання.
В останні тижні літа українців почали активно переселяти в інші притулки Берліна, щоби до кінця цього року повністю звільнити центр.
Раніше у „Тегелі” проживало понад п’ять тисяч біженців, проте зараз їхня кількість скоротилася до близько півтори тисячі осіб. В подальшому їх переселять до інших притулків, зокрема у приміщенні аеропорту „Темпельгоф” та гуртожитки в різних районах міста.
„Тегель” багато критикували через перенаселення та складні умови проживання для біженців. Люди проживали у тимчасових приміщеннях та наметах, деякі з них роками.
„Децентралізоване розміщення означає розподіл навантаження між районами та створення гарних сусідських відносин”, – заявила сенаторка з питань праці та інтеграції Канзель Кіцільтепе.
Підготовчі роботи з перетворення аеропорту „Тегель” на новий житловий район вже почалися. Старт активного будівництва запланований на 2026 рік.
У Польщі та Німеччині зростає напруга через різке збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають після не послаблення правил виїзду з країни. Політики у двох державах уже заговорили про можливе обмеження їхньої присутності.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Представники консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца заявили, що громадська підтримка України може зменшитися, якщо в країні зростатиме кількість чоловіків, які уникають військової служби.
„Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну”, – сказав у коментарі Politico депутат Юрген Хардт.
Він наголосив, що Берлін продовжить підтримувати Україну, але еміграційні тенденції слід контролювати.
У Польщі з критикою виступила ультраправа партія „Конфедерація”, заявивши, що держава не може „бути притулком для чоловіків, які мають боронити Україну”.
Політики наголосили, що присутність таких біженців є фінансовим тягарем для польських платників податків.
Після послаблення правил виїзду з України кількість чоловіків, які виїжджають до сусідніх країн, різко зросла. За даними польської прикордонної служби, лише за два місяці після зміни законодавства кордон з Польщею перетнули 98,5 тисячі українців віком 18-22 роки – майже удвічі більше, ніж раніше.
У Німеччині ситуація схожа: кількість молодих чоловіків, які прибули до країни, зросла з 19 на тиждень у серпні до понад 1,5 тисячі на тиждень у жовтні.
Як пише видання, аналітики очікують, що з наближенням зими та можливими енергетичними проблемами в Україні дискусії в ЄС лише загострюватимуться. На цьому тлі ультраправі сили в обох країнах намагаються використати тему українських біженців для посилення свого впливу.
Німеччина та Польща приймають найбільше українських біженців у Європейському Союзі. Близько 1,2 мільйона людей, які втекли з України після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, проживають у Німеччині. А майже мільйон – у Польщі.
Попри те, що українці становлять понад 6 відсотків польської робочої сили та роблять значний внесок в економічне зростання, ультраправі політики стверджують, що вони отримують забагато соціальних виплат. Президент Польщі Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про допомогу українцям, заявивши, що виплати повинні отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки в Польщі.
Подібні вимоги неодноразово висувала ультраправа партія „Альтернатива для Німеччини”, яка зараз лідирує в опитуваннях. Окрім вимоги припинити виплату соціальної допомоги українцям, партія відома своїм скептицизмом щодо військової допомоги Україні.
Згідно з даними агентства зайнятості країни, близько 490 000 громадян України працездатного віку отримують допомогу по довгостроковому безробіттю в Німеччині.
Коаліція Мерца, яка перебуває під зростаючим бюджетним тиском і загалом хоче скоротити витрати на соціальне забезпечення, працює над законопроектом, який позбавлятиме права на такі виплати.
„Багато людей мають неоднозначні почуття щодо того, як нам слід поводитися з молодими українськими чоловіками призовного віку, які втекли до нас і, можливо, отримують соціальні виплати. Це зрозуміло”, – сказав Politico депутат від Соціал-демократичної партії Себастьян Фідлер.
Він додав, що його фракція не бачить потреби діяти негайно, на відміну від консерваторів Мерца.
„Парламентська група СДПН у Бундестазі, як і раніше, віддана підтримці України в міру наших можливостей. Частина наших відносин з Україною також означає, що ми не диктуємо їй, коли її власні громадяни можуть в’їжджати та виїжджати з країни. Принципово не є роботою Німеччини вирішувати, яких молодих людей Україна відправляє на війну, а яких ні”, – сказав він.
[type] => post
[excerpt] => У Польщі та Німеччині зростає напруга через різке збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають після не послаблення правил виїзду з країни. Політики у двох державах уже заговорили про можливе обмеження їхньої присутності.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1761752400
[modified] => 1761747391
)
[title] => У Польщі та Німеччині зростає невдоволення через наплив біженців з України
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259816&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 259813
[uk] => 259816
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 253127
[image] => Array
(
[id] => 253127
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek.jpg
[original_lng] => 309000
[original_w] => 2560
[original_h] => 1438
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-768x431.jpg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-1024x575.jpg
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-2048x1150.jpg
[width] => 2048
[height] => 1150
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek.jpg
[width] => 2560
[height] => 1438
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 880
[_thumbnail_id] => 253127
[_edit_lock] => 1761742123:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 525200159000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83879
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Гуманітарна допомога біженцям
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 141
[1] => 281
[2] => 95556
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Німеччина
[1] => Польща
[2] => притулок
)
)
[5] => Array
(
[id] => 259535
[content] =>
У Баварії підірвали 160-метрові охолоджувальні вежі атомної електростанції в Гундремінгені, від них залишилися лише купи уламків.
Більш ніж 30 тисяч людей спостерігали за вибухом, підготовка до якого тривала понад рік. Місцеві жителі по-різному сприйняли цю подію: одні святкували кінець ери атомної енергетики, інші оплакували втрату символу міста. Гундремінген залишається енергетичним центром з новим акумуляторним складом, запланованою газовою електростанцією та сонячними електростанціями. Матеріали веж будуть перероблені, а на території електростанції до 2046 року буде знаходитися тимчасове сховище ядерних відходів.
Всього за 15 секунд в суботу опівдні обвалилися 160-метрові градирні атомної електростанції в Гундремінгені, Баварія. Вежі були знесені внаслідок заздалегідь запланованого підриву, і від двох бетонних колосів вагою 56 000 тонн кожен залишилася лише величезна купа уламків, – повідомив австрійський портал BR24
Вибуху сприяла дощова погода, яка зменшила кількість пилу, що піднімався в повітря.
Роботи готували більше року, в 1800 просвердлених отворах розмістили близько 600 кг вибухівки. Щоб побачити це видовище, зібралося більш ніж 30 000 людей, проте порушень порядку не було. Деякі прихильники атомної енергетики протестували на краю закритої зони.
Місцеві жителі неоднозначно сприйняли вибух: багато хто висловив радість із приводу завершення ери атомної енергетики, але багато хто сумує, оскільки градирні були визначною пам’яткою та символом міста. Однак мер вважає, що Гундремінген і надалі залишатиметься енергетичним центром, оскільки в селищі будується одне з найбільших в Німеччині сховищ акумуляторів, планується будівництво газової електростанції та розширення систем сонячної енергетики.
Залишки веж будуть перероблені, наприклад, на матеріали для будівництва доріг. Однак на території атомної електростанції радіоактивні паливні елементи будуть зберігатися в тимчасовому сховищі, яке дозволено використовувати до 2046 року — критики побоюються, що строки можуть сягнути навіть до наступного століття.
Електростанція в Гундремінгені була запущена в 1966 році і остаточно зупинена в кінці 2021 року. Повний демонтаж триватиме ще кілька років, але підрив став символічним завершенням епохи атомної енергетики в Німеччині.
Після того як Київ наприкінці серпня скасував заборону на виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років, Німеччина зіткнулася з різким зростанням заявок на отримання захисту – з приблизно 100 до тисячі на тиждень.
Така динаміка викликала стурбованість регіональної влади, особливо в Баварії, де посилюються заклики до посилення міграційної політики.Play Video
За даними місцевих ЗМІ, влада регіону вважає, що нинішня ситуація вимагає негайного втручання Берліна та Євросоюзу, щоб Україна змінила правила виїзду для чоловіків призовного віку.
В іншому разі, стверджують в уряді Баварії, посилюється ризик, що працездатні громадяни залишатимуть країну замість того, щоб брати участь у її захисті.
Баварська влада закликає посилити контроль за приїздом молодих українців і скоротити обсяг соціальної допомоги, що надається громадянам призовного віку.
На думку представників регіону, Німеччина повинна одночасно зберігати підтримку України зброєю і гуманітарною допомогою, але очікувати, що чоловіки також захищатимуть свою країну.
Крім того, пропонується збільшити кількість відмов за заявками на захист і створити спеціальні центри для депортації.
Такі пропозиції стають частиною ширшої дискусії всередині країни про перерозподіл навантаження на соціальну систему.
З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії до Німеччини прибули понад 1,2 мільйона українців. З них близько половини вважаються працездатними, але роботу знайшли лише деякі.
При цьому українські біженці одразу отримують цивільну допомогу, тоді як інші мігранти – лише після розгляду заявки на притулок.
У коаліційній угоді уряду ФРН передбачено зміну цієї системи: нові українці, які прибули, мають отримувати тільки базову допомогу з надання притулку – 441 євро замість 563.
Однак реалізація цього рішення заморожена через розбіжності між відомствами, насамперед у Міністерстві внутрішніх справ.
Поки на рівні Берліна тривають суперечки, представники ХДС і ХСС вимагають скасувати чинні преференції для українців.
Політики з Баварії, зокрема, наполягають на перегляді європейських директив, які дозволяють українським громадянам безперешкодно залишатися в ЄС.
Кількість українців, що прибувають до Німеччини в пошуках захисту, значно зросла після послаблення правил виїзду для чоловіків віком від 18 до 22 років наприкінці серпня. Потік заявників саме з цієї вікової групи зріс приблизно зі 100 до 1000 людей на тиждень.
За даними МВС Німеччини, після того, як Україна наприкінці серпня послабила правила виїзду для чоловіків віком 18-22 років, кількість шукачів прихистку з цієї групи зросла вдесятеро — з близько 100 до 1000 осіб на тиждень. У відомстві наголосили, що наразі неможливо оцінити, чи є ця тенденція тимчасовою.
Також зазначається, що загальна кількість українців, які прибувають до Німеччини, зростала впродовж літа. У вересні через систему реєстрації розподілили 18 755 людей, тоді як у серпні цей показник становив 11 277, а в травні — 7 961 людину.
Згідно з офіційними даними, станом на 4 жовтня 2025 року в Німеччині зареєстровали 1 293 672 людини, які прибули з України з початку повномасштабного вторгнення. Водночас у відомстві повідомили, що на кінець вересня близько 450 000 українців „більше не були зареєстровані як резиденти” в країні, однак точна кількість тих, хто виїхав, невідома.
На відміну від біженців з інших країн, українці отримують у Німеччині дозвіл на проживання за §24 Закону про проживання, що надає їм негайний доступ до ринку праці та соціальних виплат.
[type] => post
[excerpt] => Кількість українців, що прибувають до Німеччини в пошуках захисту, значно зросла після послаблення правил виїзду для чоловіків віком від 18 до 22 років наприкінці серпня. Потік заявників саме з цієї вікової групи зріс приблизно зі 100 до 1000 люде...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1761315861
[modified] => 1761315874
)
[title] => У Німеччині вдесятеро зросла кількість українців, які шукають прихистку
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259184&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 258999
[uk] => 259184
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 259000
[image] => Array
(
[id] => 259000
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[original_lng] => 48447
[original_w] => 578
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1363
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 259000
[_edit_lock] => 1761305307:3
[_algolia_sync] => 515161772000
[_edit_last] => 3
[_oembed_d8c1a331d9ad523c3f76b0b406ed47d1] =>
[_oembed_time_d8c1a331d9ad523c3f76b0b406ed47d1] => 1765036070
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 9
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Спецтема
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 16667
[1] => 141
[2] => 419697
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => Німеччина
[2] => прихисток
)
)
[8] => Array
(
[id] => 258419
[content] =>
Більшість німців виступають проти грошових виплат українським біженцям, і водночас – за повернення чоловіків призовного віку до України.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Інститутом дослідження громадської думки INSA на замовлення Bild, пише DW, передає „Європейська правда”.
На питання, чи повинні всі українські біженці в Німеччині отримувати громадянську допомогу, лише 17% респондентів відповіли „так” або „скоріше так”.
Ще 66% респондентів виступають проти цього, вони відповіли однозначне „ні”. Ще 7% опитаних сказали, що їм все одно, а 10% не змогли відповісти.
На питання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які живуть у Німеччині, повернутися в Україну, 62% німців відповіли ствердно.
Проти виступили тільки 18%. Ще 8% сказали, що їх не хвилює це питання, а 12% не дали відповіді.
Опитування проводилося 16 і 17 жовтня, в ньому взяли участь 1003 респонденти.
Як зазначається, за даними німецького Федерального агентства з праці, до березня 2025 року правом на отримання громадянської допомоги, яку виплачують шукачам роботи та малозабезпеченим, володіли 701 тисяча українців.
З них 502 тисячі – працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. У порівнянні з минулим роком їхня кількість скоротилася приблизно на 4300 осіб.
У межах проєкту буде створена мережа супутників з інфрачервоними камерами для виявлення пусків ворожих балістичних ракет.
Німеччина і Франція підписали угоду про створення супутникової системи раннього попередження під назвою Око Одіна (Odin’s Eye), котра має суттєво посилити здатність Європи виявляти запуски ракет. Про це повідомляє Reuters у середу, 15 жовтня.
„Для нашої спільної оборони критично важливо якомога швидше виявляти й відбивати загрози”, – заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час церемонії підписання угоди з новою очільницею Міноборони Франції Катрін Вотрен.
За його словами, завдання системи – виявляти ворожі ракети в момент їхнього запуску.
Розробку архітектури системи координує німецька аерокосмічна компанія OHB.
