13 травня в Ужгороді відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Закарпатській області. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» за сприяння Закарпатської ОВА.
До обговорення долучилося чимало учасників, серед яких представники МОН, Закарпатської ОВА, обласної ради, проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освітою ТГ, а також керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.
Серед основних питань, розглянутих на заході, – впровадження реформи профільної середньої освіти, суть нововведень та змін, передбачених реформою. Особливу увагу присутні зосередили на плануванні мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти в Закарпатській області, а також на моделях фінансування й управління цією мережею.
Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, наголосила на важливості розуміння суті реформи:
«Головна мета реформи – забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від місця проживання. Важливо розуміти, що реформа почалася не сьогодні, а триває з 2017 року. Діти, які пішли до першого класу у 2018 році, дійдуть до 10 класу, і їхнє навчання в 10–11 (12) класах вже буде іншим. Тобто після 9 класу вони обиратимуть одну з двох траєкторій: академічний ліцей, який готуватиме до вступу до університету, або ліцей професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці. Сьогоднішній захід присвячено саме питанням розбудови мережі академічних ліцеїв: що слід враховувати, коли засновники планують кількість ліцеїв, як у подальшому ліцеї мають обирати профілі, що на це впливає, чому важлива трансформація закладів освіти та широкий діалог».
На Закарпатті вже є бачення того, якою має бути подальша мережа старшої профільної школи з урахуванням особливостей регіону: гірських громад, а також закладів, у яких здійснюється навчання мовами національних меншин. Ці особливості враховуються під час планування мережі.
Своєю чергою Мар’яна Марусинець, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА, розповіла, що після аналізу ситуації й кількості дітей у школах область напрацювала попередній план. Згідно з ним, з 1 вересня 2027 року на Закарпатті працюватимуть 107 ліцеїв, у яких учні проходитимуть профільну підготовку напередодні вступу до вищого навчального закладу.
«Закарпаття має регіональні особливості, які важливо враховувати. Зокрема те, що значна частина території – це сільська та гірська місцевість (такі заклади становлять майже 70%). Крім того, забезпечується доступ до здобуття освіти мовами національних меншин. Тому в нас є багато питань, які ми маємо обговорити на цьому заході».
Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, додала, що планування реформи та її наступних кроків, моделювання мережі академічних ліцеїв і розроблення моделей її фінансування є ключовим етапом. Це потребує розуміння необхідності змін, обговорень із органами місцевого самоврядування та узгодження з громадами.
«Ми всі розуміємо, що під час війни важко реалізовувати реформи. Тому потрібно чути місцеве самоврядування, батьків, дослухатися й до думки учнів. Головна ідея Нової української школи – дати дітям можливість обирати саме той предмет або напрям, який їм цікавий. І далі вони вже обиратимуть – або вищу освіту, або професійно-технічну».
Також Валентина Полторак зазначила, що наразі приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка сягає 70%. Більшість країн Європи мають на меті випускати понад 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
Щоб збільшити цей показник в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане ефективнішою, а профорієнтація активізується вже в 8–9 класах.
Школи будуть зацікавлені в якісній профорієнтації, оскільки не матимуть на меті зберегти якомога більше учнів у себе для навчання в 10–11 (12) класах. Це дасть змогу здійснити справжній, а не формальний вибір: між академічним ліцеєм, який готуватиме до вступу до університету, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.
Всі документи – від атестата до диплома про вищу освіту чи наукового ступеня – будуть доступні онлайн.
Уряд затвердив порядок формування та застосування е-документа про освіту. Відтепер усі документи – від атестата до диплома – будуть доступні онлайн і прирівнюватимуться до паперових. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Порядок визначає механізм формування та застосування е-документа про освіту, що підтверджує здобуття особою певного освітнього рівня та/або присудження особі певного (освітньо-професійного, освітньо-наукового/освітньо-творчого) ступеня освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня) за результатами успішного здобуття освіти на відповідному рівні.
Е-документ – це електронне відображення диплому, атестата чи іншого освітнього документа, яке створюється на основі записів у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО);містить унікальний код (QR-код, штрих-код або цифровий ідентифікатор); доступне через застосунок і портал Дія.
Таким чином усі документи – від атестата до диплома про вищу освіту чи наукового ступеня – будуть доступні онлайн.
Міністерство освіти і науки України розпочало оновлення Державного стандарту початкової освіти. Протягом лютого-березня 2025 року робоча група проаналізує досвід семирічного впровадження стандарту та запропонує необхідні зміни для підвищення ефективності навчання в початкових класах.
Про це інформує пресслужба Міносвіти у п’ятницю, 14 лютого.
МОН розпочало процес оновлення Держстандарту початкової освіти, метою якого є адаптація системи навчання до нових реалій та викликів, зокрема в умовах війни та дистанційного навчання.
Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, зазначила, що досвід упровадження чинного стандарту вже показав його сильні та слабкі сторони. Це дозволить уточнити мету і цінності початкової освіти, а також адаптувати їх до сучасних вимог та викликів. Одним із важливих аспектів є врахування досвіду організації навчання в умовах війни, а також впровадження дистанційної освіти.
До роботи в робочій групі залучені не лише фахівці та експерти галузі, а й практикуючі вчителі. Однією з важливих фігур є Леся Павлюк, вчителька початкових класів з Івано-Франківська, яка увійшла до списку 50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2025.
Основні напрямки роботи робочої групи включають оновлення мети та цінностей початкової освіти, впорядкування вимог до результатів навчання за всіма освітніми галузями, а також розвиток компетентнісного підходу. Крім того, планується розробка нової редакції навчального плану, яка враховуватиме сучасні освітні потреби та дозволить забезпечити якісне викладання предметів у початкових класах.
Процес оновлення стандарту передбачає кілька етапів. Першим етапом є подання пропозицій щодо змін до МОН, після чого буде розроблено проект змін, який пройде громадське обговорення. Наступний етап включає розробку Типової освітньої програми та модельних навчальних програм. Завершальним етапом стане навчання педагогів, яке забезпечить методичну підтримку для роботи за новими стандартами.
Оновлений Держстандарт стане основою для розробки нових освітніх програм та інклюзивних підручників для початкових класів.
Професійна освіта насправді має чимало переваг. Зокрема, дає змогу швидше опанувати прибутковий фах та вийти на ринок праці.
Про це пише 24 Канал.
Тож поки однолітки навчатимуться у старших класах, студент коледжу цю програму засвоюватимете паралельно зі здобуттям професії. При цьому не готуватиметься до складання НМТ та ще й зекономить батьківські гроші на репетиторів.
Головне на цьому етапі – обрати коледж, який має справді якісну програму навчання. Де ж знайти такий заклад та опанувати перспективну професію після 9 класу, розповідаємо у матеріалі.
Чому професійна освіта набуває популярності
Статистика свідчить, що професійна освіта в Україні стає дедалі популярнішою. У 2024 році понад 175 тисяч осіб стали студентами коледжів. Більш як 164 тисячі заяв подали випускники 9 класів. Найпопулярнішими спеціальностями за кількістю поданих заяв серед вступників до коледжів були „Медсестринство”, „Підприємництво та торгівля” і „Право”.
На сьогодні також зростає попит на робітничі професії. Тож МОН протягом останнього часу намагається трансформувати професійну освіту задля зміцнення економіки та відбудови країни. Усе, аби випускники могли одразу розпочати кар’єру, заснувати власний бізнес чи долучитися до відновлення країни.
Цікаво! 85% вакансій на Work.uа припадає на фахівців, яких готують профтехи. Серед них, зокрема, – електрики, будівельники, механіки. Загалом до 400 різних професій, що відкривають можливості для швидкого працевлаштування та інтеграції в сучасний ринок праці.
У 2025 році, аби стати студентом коледжу після 9 класу, треба пройти творчий конкурс або індивідуальну співбесіду та подати мотиваційний лист. Замість проходження індивідуальної усної співбесіди вступник може також подати результати НМТ за 2022 – 2025 роки.
Однак, поки окремі коледжі в Україні лише проходять трансформацію, майбутні студенти прагнуть навчатися у найсприятливіших умовах та у найкращих закладах освіти.
Який формат навчання обрати
На сьогодні головним мірилом вибору коледжу є не лише якість освіти та навчальних програм, а й безпека під час лекцій. Зважаючи на те, що підземні коледжі в Україні лише починають будувати, а ті, що працюють, часто не мають укриттів, краще віддати перевагу дистанційному формату здобуття знань.
Дистанційна освіта дає можливість навчатися із будь-якої точки світу та робити це у зручний для себе час. Якщо ж у студента виникають питання, він може завжди звернутися за роз’ясненням до викладачів.
Міністерство освіти і науки України запустило платформу для пошуку освітніх можливостей для ветеранів.
Про це у Facebook повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Платформа, створена за підтримки програми Skills4Recovery, що реалізується GIZ та SFPL, доступна за адресою osvitaveteraniv.gov.ua.
„Презентували один з інструментів, що дасть змогу нашим захисникам і захисницям, які повертаються до цивільного життя, знайти доступні можливості для оновлення знань у тих сферах, які їм були цікавими до служби, або набути нових – через перекваліфікацію”, – пише міністр.
Як зазначається, нова платформа пропонує понад 1,2 тис. освітніх можливостей, включаючи короткострокові курси, програми перекваліфікації та повноцінні навчальні програми у закладах професійної, передвищої та вищої освіти. Вона також містить каталог програм формального й неформального навчання із детальною інформацією про доступність закладів, умови вступу, форми навчання та фінансування програм.
„Переконаний, що ветеранська політика у сфері освіти не обмежується пільгами й бюджетними місцями, вона насамперед про нові можливості, які ми можемо запропонувати нашим ветеранам і ветеранкам відповідно до їхніх освітніх інтересів і потреб,” – підсумував Лісовий.
У п’ятницю, 1 листопада, Кабінет Міністрів України призначив новим освітнім омбудсменом Надію Лещик.
Про це у Telegram повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.
„Кабінетом Міністрів України призначено Лещик Надію Всеволодівну освітнім омбудсменом”, – йдеться у повідомленні.
Раніше посаду освітнього омбудсмена займав Сергій Горбачов. 15 серпня, уряд на позачерговому засіданні звільнив Горбачова з посади освітнього омбудсмена.
Відомо, що з 2019 року нова освітня омбудсменка Надія Лещик очолювала відділ медіа та аналітики в Службі освітнього омбудсмена.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
В Україні розпочали масштабне опитування про реальний стан освіти, яке триватиме 10 днів.
Про це на щорічній конференції освітян оголосив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
Зазначається, що опитування допоможе отримати від викладачів, батьків та дітей інформацію про реальний стан освіти.
„Основа ефективних управлінських рішень – це якісні дані. Важливо, щоб уряд й освітяни були в одній системі координат. Саме тому запускаємо національне опитування для батьків, дітей і вчителів, щоб дізнатися фідбек про систему освіти. Опитування допоможе отримати якісну інформацію про те, що відбувається у сфері освіти, пріоритезувати наші дії та спланувати наступний рік роботи”, – заявив Федоров.
Для кожного українця опитування – це можливість поділитися власною думкою про проблеми в системі освіти, які потребують першочергового розв’язання. А також оцінити, наскільки ви задоволені якістю навчання.
Хто може взяти участь в опитуванні
Участь в опитуванні можуть взяти:
батьки дітей дошкільного віку;
школярі та їхні батьки;
студенти профтехів і їхні батьки;
студенти закладів вищої освіти та їхні батьки;
усі інші дорослі українці.
Також повідомляється, що опитування триватиме 10 днів.
Опитування проводить Міносвіти спільно з Мінцифрою за підтримки проєкту EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом і впроваджується Міжнародним та іберо-американським фондом адміністративної і державної політики (FIIAPP).
Міносвіти впроваджує комплексну політику „Школа офлайн” для надання доступу до безпечної очної освіти, а також для підвищення якості дистанційного навчання.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.
„Школа офлайн” — комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти”, – ідеться в повідомленні Міносвіти.
„Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки… Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику „Школа офлайн”, ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти”, — зазначає Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.
„Сьогодні маємо різні категорії учнів із різними потребами, як-от: діти на ТОТ чи діти за кордоном. Наше завдання: запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини”, — наголосив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Як зазначається, сьогодні майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном.
„Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів — безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог”, – наголосили в міністерстві.
Політика „Школи офлайн” містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
Автобуси. Там, де неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання.
Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання.
2. НАВЧАННЯ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ ДИТИНИ
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
3. ПЕРЕГЛЯД МЕРЕЖІ ДИСТАНЦІЙНИХ ШКІЛ
Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
4. НАВЧАННЯ ДІТЕЙ НА ТОТ
Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу.
5. ДІТИ ЗА КОРДОНОМ
Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
Уряд затвердив новий Державний стандарт профільної середньої освіти, який дозволить учням 10-12 класів мати більше можливостей для вибору навчальних предметів та курсів, що відповідають їхнім інтересам та майбутнім професійним планам.
З 1 вересня 2027 року учні академічних ліцеїв, професійно-технічних закладів, фахових передвищих і спеціалізованих закладів освіти будуть навчатися за новим стандартом. Вони зможуть обирати, за яким напрямком навчатися: академічним чи професійним. Це означає, що кожен учень зможе сформувати свою індивідуальну освітню траєкторію та обрати предмети, які цікавлять найбільше.
У МОН пояснили, як працюватиме новий стандарт: наприклад, учень академічного ліцею Ілля вирішив обрати мовно-літературний профіль, але йому також цікаві математика і природничі науки. З новим стандартом він зможе обрати додаткові курси з цих предметів і вивчати їх поглиблено. Таким чином кожен семестр Ілля зможе поєднувати вивчення основних предметів свого профілю з тими, що цікавлять його поза профілем.
За новим стандартом, учні зможуть обирати профіль навчання, як-от математичний, STEM, IT, мовно-літературний тощо.
Кількість годин для вивчення предметів та курсів за вибором зростатиме з кожним роком навчання:
за обраним профілем: 10 клас — 280 годин, 11 клас — 315 годин, 12 клас — 420 годин.
поза обраним профілем: 10 клас — 140 годин, 11 клас — 315 годин, 12 клас — 420 годин.
обов’язкові для всіх: 10 клас — 840 годин, 11 клас — 630 годин, 12 клас — 420 годин.
Кількість годин на обов’язкові навчальні предмети та інтегровані курси найбільша в 10 класі. Цей рік є адаптаційним і допомагає учням визначитися з обраним профілем. Якщо після 10 класу учень вирішить змінити профіль, він зможе зробити це без втрат у навчанні, адже відмінність між профілями в цей рік буде мінімальною.
Щоб реформа пройшла успішно, вже з 2025 року розпочнеться пілотування нового стандарту. Це означає, що деякі школи та ліцеї почнуть впроваджувати нові програми і перевіряти, як вони працюють на практиці. Крім того, будуть затверджені нові освітні програми і створені додаткові ліцеї.
Як залишатися максимально корисними у волонтерстві, бізнесі та освіті? Про тил під час війни говорили на дискусії в Ужгороді. Це – продовження традиційного офлайн-формату таких публічних обговорень у місті.
