З головою Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства поговорили про роботу організації протягом минулого року. Йшлося, зокрема, про виклики, які постали перед педагогами у зв’язку з навчанням в онлайн-форматі, «боротьбу з вітряками» щодо закону про освіту. Крім того, ми дізналися, що випускники закарпатських шкіл з угорською мовою навчання мають не гірші результати випускних іспитів, ніж їхні однолітки.
– 2020 рік приніс багато викликів через пандемію, набагато важчою стала робота вчителів. Як ви оцінюєте минулий рік?
– 2020 рік справді був нелегким як для педагогів, так і для організації. На жаль, нам не вдалося зробити прорив щодо змін у Законі «Про освіту», домоглися лише внесення незначних змін. Як результат, закон набере чинності для угорських навчальних закладів у 2023 році. Ми відчуваємо, ніби Європейський Союз, світ не хочуть нас почути. В той час, як услід за набагато менш вагомими звуженнями прав в інших країнах одразу лунають гучні сигнали, щодо України з боку ЄС не чутно жодних закликів. Мушу із сумом це констатувати. До того ж, кажуть, що закарпатські угорці агресивні, а українські ЗМІ намагаються представити нас ворожими до країни з усіх боків. А ми хочемо лише користуватися своїми набутими правами та принципом, який діє на Закарпатті та в Карпатському басейні вже сто років: щоб кожен міг навчатися рідною мовою та міг обирати мову навчання, яка може бути державною чи рідною, до закінчення навчання. Саме цього нас позбавили у 2017-му. Ті, хто це забрав, зараз намагаються спроєктувати своє правопорушення на нас, хоча ми лише відстоювали свої права.
Однак ми завершили успішний рік із точки зору внутрішнього розвитку. Завдяки Угорщині та, зокрема, міністерству освіти, ми і в цьому навчальному році отримали букварі, які дуже допомогли дітям першого та другого класів. Оскільки в українській системі освіти не друкують робочих зошитів для шкіл нацменшин, тому підтримка в Угорщині також допомогла роботі вчителів та батьків.
– Протягом минулого року довелося застосовувати абсолютно нову форму навчання, що стало викликом для всіх. Як справилися з цим закарпатські освітяни?
– Справді, інша проблема, окрім політичного опору та боротьби, полягала в тому, що нас також зачепила пандемія, що призвело до закриття шкіл та змусило перейти на навчання онлайн, а це стало неабияким викликом для педагогів. Зрештою, кожному довелося опанувати новий метод.
Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство вже мало у планах провести навчання для вчителів щодо використання Інтернету на уроках, але ситуація, що склалася, змусила організувати його дещо раніше. Тож ми організували семінар, під час якого провели навчання певної кількості педагогів, котрі згодом передавали отримані знання педагогам у своїй місцевості. Цей захід мав великий успіх та користь, оскільки за ці півроку наші викладачі дізнались більше, ніж за п’ять-десять років до цього. Як результат, завдяки вчителям життя в наших школах не зупинилося. Ще одним серйозним мінусом при переході на онлайн-навчання стало те, що багато сімей не мали зовсім або не в достатній кількості необхідного технічного оснащення. Це виклик на найближчі десятиліття, хоча я була б рада, якби ми змогли заповнити цей брак у 2021 році.
– Минулого року кілька спеціальностей в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці були успішно акредитовані, проте зі спеціальністю «початкова освіта» виникли певні труднощі.
– У 2020 році ми отримали акредитацію майже всіх спеціальностей Інституту, а щодо спеціальності «початкова освіта» виявилося, що Служба безпеки України все ж втручається у професійні справи і без потреби займається справами, які не належать до її компетенції. Вони намагалися унеможливити акредитацію спеціальності. Все це не було зроблено шляхом «нашіптування на вухо» членам експертної комісії, питань, які їх турбують щодо Інституту, а Служба безпеки все це написала, тому екпертна комісія переглянула ситуацію.
Все це було викладено на папері в документі, де Служба безпеки займає позицію щодо професійних питань, хоча це не її завдання. Тому я була змушена подати скаргу з цього приводу. Щоправда, спочатку заяву не хотіли приймати (ми, очевидно, живемо в країні, де права використовуються лише проти нас). Однак вважаю подання заяви кроком уперед, тому що в майбутньому, якщо ми хочемо жити в демократичній країні, ми повинні мати сміливість відстоювати свою роботу відкрито, з використанням правових засобів.
– У 2020 році в країні були створені нові адміністративні одиниці. Чи призведе це до якихось змін у роботі педагогічного Товариства?
– Цього року новим викликом стало створення нових адміністративних одиниць, ОТГ та збільшених за населенням і територіально районів. Все це передбачає проблеми наступного року, і, відповідно до цього, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, яке у 2021 році відзначатиме своє 30-річчя, також повинно переформуватися, щоб мати можливість відповідати на місцеві виклики.
– У 2020 році було проведено декілька досліджень щодо результатів ЗНО випускників. Як би ви оцінили результати?
– Відрадно, що цього року набагато більше випускників здавали ЗНО, і набагато більше осіб змогли продовжити навчання у наших вищих навчальних закладах. Нам удалося розпочати професійне навчання рідною мовою, якого дуже не вистачало протягом тридцяти років. Ми дослідили результати закарпатців із різних предметів у центральній системі, і слід зазначити, що випускники угорських шкіл не мають із жодного предмета гірших результатів, ніж випускники українських шкіл.
То вже інше питання, що рівень знань випускників українських шкіл Закарпаття доволі низький порівняно із середнім показником по країні. Хоча міністерство освіти стверджувало, що випускники шкіл з угорською мовою навчання не можуть скласти ЗНО з української мови на належному рівні, дослідження цього не підтвердило, а підтвердило лише те, що наші учні мають середні показники. Це знову засвідчує той факт, що наші вчителі мають високий результат роботи. Ми намагалися відповісти на виклики, і вважаю, що колеги зробили це успішно. Сподіваюся, що 2021 рік буде щасливішим як у політичному та економічному аспектах, так і з точки зору епідемічної ситуації, і ми зможемо повернутися до звичних занять, чого всі так чекають.
У світі працює 38 мільйонів скаутів, які допомагають дітям та молоді стати активними та рішучими дорослим. Скаутинг – найбільший дитячо-юнацький рух у світі. Скаутинг – це добровільний, релігійний, безпартійний молодіжний рух, відкритий для всіх, незалежно від походження, статі, соціального та матеріального стану чи релігійних переконань. Закарпатська угорська асоціація скаутів була офіційно зареєстрована 15 грудня 1991 року в Мукачеві. Очолив організацію Бейла Попович. Нинішній голова – Павло Попович.
Керівник Берегівського загону № 4 імені Іштвана Бендаса, створеного у 1992 році, Мігай Томинец розповів нашому виданню про минулорічну діяльність підрозділу.
«Позаду в нашої команди, як і у всього світу, дуже складний рік. Епідемічна ситуація значно ускладнила роботу організацій, оскільки обмеження унеможливили проведення різноманітних масових заходів та зборів.
Однак, із дотриманням протиепідемічних правил, нашій скаутській спільноті все ж удалося провести кілька заходів протягом минулого року. Зокрема, для більш дорослих членів загону організували наш Закарпатський зимовий табір 2020. Це стало дуже важливою подією для нашої команди, зокрема з огляду на те, що після 20-річної перерви ми змогли зустрітися та провести кілька днів із загоном скаутів з угорського міста Кечкемейт. Представники цієї команди значною мірою сприяли створенню та розвитку закарпатського угорського скаутського руху, тож між нами склалися багаторічні дружні стосунки. Табір став чудовою нагодою для ностальгії, ми згадали наші спільні заходи та зміцнили наші нинішні зв’язки.
Затим ми також організували традиційний бал фаршанг, який у 2020 році провели вже 23-й раз. Тоді про вірус ми ще навіть не чули, ми гарно провели час, оскільки темою балу був світ цирків.
Після скаутського балу з’явилися перші новини про коронавірус, тож ми перейшли на онлайн-скаутинг, відповідно до норм та обмежень, запроваджених у країні.
На жаль, обмеження не дозволили нам провести найважливіший захід року – літній табір, але безумовним позитивом стало те, що нам удалося організувати так зване «Фермерське господарство» для дітей, які стали членами нашої команди у вересні 2019 року (2-3-денний літній табір для дітей віком 8-12 років). Захід став успішним, понад сорок дітей склали скаутську обітницю і стали членами організації, що дає нашій команді надію на майбутнє.
Після табору за участі найменших ми провели велосипедний заїзд спільно зі скаутами с. Бене, який об’єднали зі спостереженням за зорями. Захід відбувся наприкінці серпня у с. Квасово. Під час велозаїзду ми відвідали ряд сіл Берегівщини (Бене, Боржаву, Вари, Галабор, Бадалово, Чома, Геча, Велика Бакта, Мужієво, Великі Береги, Квасово) та провели спостереження вночі за зорями, під час якого скаути знайомилися із сузір’ями.
Ми розпочали вересень, як і школи, з відкриття навчального року. Зазвичай ми проводимо цей захід у рамках спеціальної програми, тож цього року ми вирушили в будинок поблизу гори Кукля, що належить Берегівській реформатській парафії, де ми успішно провели відкриття навчального року.
Щороку 1 листопада ми віддаємо шану жертвам так званих «маленьких робіт» і цей рік також не став винятком. За день до проведення меморіального заходу ми впорядкували територію навколо пам’ятника в Берегові, а також могилу священника Іштвана Бендаса, ім’я якого носить наша команда, на міському кладовищі. Під час меморіального заходу кожен учасник протягом однієї хвилини дзвонив у дзвін, потім ми заспівали скаутський гімн біля меморіальної дошки Іштвана Бендаса, відтак, на кладовищі спільно помолились біля його могили.
На жаль, минулого року не вдалося провести довгоочікуваного спортивного заходу «2020 хвилин», а також традиційного майстер-класу з рукоділля, який ми щороку організовуємо в період Адвенту.
Користуючись нагодою, хочемо подякувати за довіру та підтримку. Зокрема, Фонду ім. Габора Бетлена за підтримку для реалізації наших програм та заходів.
Наша команда бажає всім міцного здоров’я та витримки у наступному році».
2019-й для українців був роком здивувань, нових політиків, продовження розпочатих реформ та намагання завершити війну на Сході держави. «Карпатський об’єктив» підготував, на нашу думку, найбільш цікаві та знакові події 2019-го. Пропонуємо їх до вашої уваги.
Вибори
Цьогорічні вибори керманича держави здивували всіх новим підходом до ведення передвиборчої кампанії, війною компроматів та влучними гаслами, небаченою активністю в соцмережах, першими в Україні дебатами політичних опонентів та, звісно ж, введенням несистемних людей до політичної верхівки.
Усе розпочалося 1 січня 2019-го із заяви Володимира Зеленського, артиста і художнього керівника «Студії Квартал 95» про його участь у наступних виборах президента України. Це рішення українці сприйняли досить неоднозначно – дехто асоціював його політичну силу «Слуга народу» з однойменним серіалом, де він як головний герой, ставши президентом, бореться з корупцією та олігархією. Інші ж, переважно прихильники діючого на той момент президента Петра Порошенка, відкрито називали Зеленського клоуном та гумористом, нездатним керувати державою. Дехто ж підтримував Зеленського через сподівання на припинення військових дій на території нашої держави та бажання замінити старі обличчя у владній верхівці.
Які б цілі не переслідували мільйони наших співвітчизників, однак 23 квітня, через два дні після проведення другого туру президентських виборів, Центральна виборча комісія підрахувала 100% голосів. Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів, а Петро Порошенко – 24,45%. Відрив між кандидатами сягав майже 49%.
Явка в другому турі президентських виборів становила близько 18,5 мільйона виборців (61,37%). За Зеленського свій голос віддали 13,5 мільйона українців – результат вражаючий. Колишній шоумен переміг у всіх областях, окрім Львівської. Там його обігнав чинний президент, якого підтримали 62,82% виборців.
Інавгурацію новообраного президента провели 20 травня, де він заявив про намір розпустити парламент. Уже наступного дня Володимир Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання. 24 травня до Конституційного Суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів ВР щодо визнання цього указу неконституційним. Проте 19 червня суд підтвердив чинність указу про розпуск парламенту.
Конституцією України передбачено, що вибори в парламент можуть відбутися достроково протягом 60 днів з моменту підписання указу про припинення повноважень Ради. Так, позачергові парламентські вибори провели 21 липня 2019 року. У загальномандатному виборчому окрузі в Раду балотувалися 22 політичні партії (у списках зареєстрували 2728 кандидатів). У мажоритарних округах ЦВК допустила до парламентських виборів 3085 кандидатів, з них 1405 – представляли партії, 1680 осіб – самовисуванці.
Згідно з їхніми результатами, 5-відсотковий виборчий бар’єр подолали п’ять партій. «Слуга народу» набрала 43,16% голосів, тобто 254 мандати, що є безпрецедентною монобільшістю. «Опозиційна платформа – За життя» виборола 13,05% голосів українців, «Батьківщина» – 8,18%, «Європейська солідарність» – 8,10%, «Голос» – 5,82%.
Масштаби оновлення парламенту вражають. 75% народних обранців – новачки. Більшість фракцій минулого скликання покинули парламент. До ради не змогли пройти партії, до яких входило багато чинних міністрів та депутатів. Майже в шість разів скоротилося представництво провладної партії «Блок Петра Порошенка», перейменованої на «Європейську солідарність».
Мовний закон
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» став одним із останніх, підписаних президентом Петром Порошенком – він схвалив його 15 травня, за чотири дні до завершення своїх повноважень. Уже тоді стало зрозуміло: документ викличе протиріччя та може погіршити стосунки не тільки з країнами-сусідами, а й з Європою загалом.
Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.
Законом також визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Зокрема за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п’ять років і місцева преса повинні мати українську версію. При цьому закон дозволяє випускати версії й іншими мовами.
Разом з тим 21 червня до Конституційного Суду звернувся 51 народний депутат із вимогою визнати мовний закон неконституційним. На думку підписантів, документ порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття в багатонаціональній Україні.
Європейський Союз одразу зреагував та наголосив на тому, що українська влада має надіслати закон про мову на розгляд Венеціанської комісії ще перед тим, як він набере сили. Закон набув чинності 16 липня.
Венеціанська комісія все-таки склала рекомендації для внесення змін в український закон про мову. Вона дійшла висновку, що прийнятий закон не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.
Так, на думку Венеціанської комісії, окремі положення закону про мову суперечать міжнародним зобов’язанням України. Експерти вважають, що Україна повинна втілити рекомендації та внести зміни до закону, «щоб уникнути міжетнічної напруженості через мовне питання».
Відкладення штрафів «євробляхерів»
Протягом 2019 року власники авто на іноземній реєстрації декілька разів збиралися на мітинги під стінами Верховної Ради, вимагаючи врегулювання правил розмитнення авто та зниження митної ставки на розмитнення вживаних автомобілів. У вересні народні депутати відтермінували введення штрафів для водіїв авто на єврономерах до кінця цього року. Але це не вирішує самої проблеми.
Здавалося б, ухвалення в листопаді 2018 року законопроєктів № 8487 і № 8488 про розмитнення автомобілів в Україні, мало б закрити це питання на тривалий час. Але наданого терміну, за який власники авто на єврономерах повинні перереєструвати свої транспортні засоби, виявилося недостатньо. Ложку дьогтю додали й штрафи, які мали набути чинності з травня 2019 року.
За даними ДФС, 25 листопада 2018 року в Україні перебувало близько 640 тис. авто, які потребували розмитнення. Так, з 25 листопада 2018 року до 22 лютого 2019 року, коли водіям надавалася 50-відсоткова знижка на акциз, митниці оформили понад 218 тис. транспортних засобів. Результат – 13,6 млрд грн сплачених податків. З 23 лютого, коли закінчився пільговий період із застосування пониженої ставки акцизного податку, по 18 серпня було оформлено ще 107,6 тис. авто. Від другої хвилі розмитнень бюджет отримав майже 7,7 млрд грн.
Нагадаємо, що за порушення умов розмитнення автомобілів в Україні передбачені такі штрафні санкції:
– у разі перевищення строку доставки транспортних засобів до кордону від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. грн;
– якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, то розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або призведе до конфіскації таких авто.
Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення.
Крім цього, передбачено відповідальність за передачу «євробляхи» у володіння або розпорядження іншій особі, а також її використання в комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. грн.
Монетизація пільг
Починаючи з листопада 2019 року, українці отримують квитанції за комунальні послуги з повним розміром платежу – без урахування пільг та субсидій. Це пов’язано із новим механізмом нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг, який набув чинності з 1 жовтня 2019 року. При цьому порядок призначення виплат залишився майже незмінним.
Нагадаємо, 2018-го набув чинності закон про житлово-комунальні послуги, згідно з яким у 2019 році Україна має перейти до надання пільг та субсидій у грошовій формі безпосередньо громадянам.
Суму пільги розраховуватимуть, виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом. Також на неї впливатимуть ціни й тарифи на житлово-комунальні послуги та державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування.
Новий механізм виплати пільг передбачає, що гроші передаватимуться людям, а не підприємствам – надавачам послуг, і включатиме два варіанти одержання допомоги:
– безготівкова монетизація – коли АТ «Ощадбанк» автоматично створює обліковий запис одержувача пільг, на який нараховуються кошти, а зекономлені гроші можна зняти за підсумками опалювального періоду раз на рік. У цьому випадку пільговик не докладає жодних зусиль, за нього все роблять органи соцзахисту;
– готівкова монетизація – коли одержувач пільги може відкрити рахунок в одному із 38 уповноважених банків (або через виплатні об’єкти Укрпошти) і кожного місяця отримувати «живі» гроші. Важливо, що заяву на відповідну послугу потрібно було подати до 15 жовтня! Якщо ви цього не зробили, то доведеться чекати аж до 15 квітня 2020 року – починаючи із цієї дати впродовж місяця матимете можливість подати в управління соцзахисту документи на подальше отримання пільги в готівці.
Монетизація пільг не вплине на розмір передбачених законом соціальних гарантій і дозволить заощаджувати кошти завдяки економному споживанню житлово-комунальних послуг і використовувати їх на власні потреби. Тобто, якщо домогосподарство спожило менше ресурсів, ніж передбачено в нормативі, то заощаджені гроші може залишити собі.
У разі отримання готівки пільговик має сплатити за спожиті послуги повністю. Інші пільговики сплачують, як і раніше, частину платежу, а суму пільги за них перерахує надавачу послуг АТ «Ощадбанк». За наявності даних про номер мобільного телефону пільговик отримає інформаційне повідомлення від банку про проведені платежі.
Скандал довкола Євробачення
Звісно, ми живемо не тільки політикою, однак вона закрадається практично у всі сфери життя нації. Не став винятком й пісенний конкурс «Євробачення», на якому Україна цьогоріч представлена не була. Одразу троє фіналістів із шести стали учасниками скандалів, пов’язаних із невизнанням російської агресії чи концертами в Росії.
Нагадаємо, що Україна бере участь у пісенному конкурсі вже 15 років поспіль і двічі перемагала. 2004-го перемогу нашій державі принесла співачка Руслана, а 2016-го – Джамала.
Для того щоб представляти Україну на пісенному конкурсі «Євробачення», переможець Національного відбору мав підписати контракт з НСТУ. Переможниця відбору MaruV одразу заявила, що готова відмовитися від запланованих гастролей у Росії, щоб поїхати на Євробачення-2019, проте наступного дня відмовилася від участі в конкурсі, пославшись на жорсткість контракту, запропонованого національним мовником. Зокрема контракт прописував повне узгодження з НСТУ виступу та спілкування з пресою під час конкурсу, а також штраф у розмірі 2 мільйонів гривень за порушення будь-якого пункту угоди.
Після цього UA:Суспільне мовлення звернулося до гуртів «Freedom Jazz» та «KAZKA», які посіли друге і третє місця відповідно, але вони відхилили їхні пропозиції. Згодом стало відомо, що UA:Суспільне мовлення ухвалило рішення взагалі відмовитися від участі в конкурсі цього року.
