Польський парламент остаточно визначив правила перебування українських громадян у країні. І ці правила сподобаються не всім.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію RMF24.
У п’ятницю, 7 листопада, польський Сейм не підтримав альтернативного законопроєкту президента Кароля Навроцького, що стосується допомоги українським біженцям.
Повідомляється, що 244 депутати проголосували за відхилення ініціативи, вважаючи документ дублюванням уже ухваленого закону.Play Video
Раніше Навроцький наклав вето на урядовий варіант і запропонував свій проєкт, але парламент залишив чинними попередні рішення.
Чинний закон, ухвалений ще у вересні 2025 року, продовжує легальний статус перебування українських громадян у Польщі до 4 березня 2026 року. Однак документ запроваджує суворіші критерії отримання фінансової підтримки.
Тепер допомогу зможуть отримувати тільки ті українці, які офіційно працюють у Польщі, а їхні діти навчаються в місцевих школах.
Виняток передбачено лише для сімей, де виховуються діти з інвалідністю.
Згідно з новими нормами, українці без офіційного працевлаштування втратять доступ до низки пільг. Зокрема, йдеться про безоплатну медичну реабілітацію, лікування від залежностей, участь у державних програмах охорони здоров’я та частину стоматологічних послуг.
У Польщі наприкінці листопада 2025 року стартує пілотна програма оборонних навчань для цивільних. Під час неї кожен повнолітній громадянин зможе пройти одноденні курси.
Про це оголосив польський міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш, передає RMF24.
Так, програма універсальної оборонної підготовки wReady розпочнеться 22 листопада і триватиме до 14 грудня.
Участь у ній можуть взяти повнолітні громадяни Польщі, а загальний ліміт пілотного етапу становить 25 тисяч людей. Навчання проходитимуть у вихідні дні, триватимуть один день та охоплять кілька напрямів: курс безпеки та виживання, медичний курс і курс кібергігієни.
У майбутньому участь у програмі зможуть брати діти, учні, працівники, компанії та літні люди — як індивідуально, так і групами.
Програму реалізовуватимуть через 132 підрозділи, переважно сил територіальної оборони, за участю оперативного командування Збройних сил Польщі.
За словами Косиняка-Камиша, повна готовність програми очікується на початку 2026 року.
Заступник міністра оборони Цезарій Томчик зазначив, що у 2026 році планується підготувати близько 400 тисяч людей у межах програм „Освіта з армією”, тренувань резерву та добровільної військової служби.
У Міноборони зазначили, що участь у тренуваннях не є військовою службою та не передбачає складання присяги чи зарахування до списків резервістів.
У черзі на перетин білоруського-польського кордону на одному з КПП чекають близько 3 тисяч фур, а час очікування може сягати чотирьох днів.
Про це повідомляє rmf24.pl пише „Європейська правда”.
У черзі на в’їзд до Польщі на пункті пропуску „Тересполь-Брест” з білоруського боку чекають близько 3 тисяч вантажівок, при тому, що за день він пропускає в середньому 650 транспортних засобів.
Час очікування для водіїв може сягати чотирьох днів.
Черги на відкритих КПП з Польщею на білоруському кордоні особливо зросли після рішення Литви на місяць закрити кордон з Білоруссю через гібридні інциденти з метеокулями, що зривають роботу аеропорту Вільнюса.
У середині жовтня черга зазвичай сягала більше 100 транспортних засобів, а з 1 листопада почала перевищувати тисячу, після чого транспорту у черзі ставало все більше й більше.
Тим часом на закритому білорусько-литовському кордоні скупчилися близько 5 тисяч вантажівок, у Вільнюсі шукають способи, як допомогти їм повернутись.
Прикордонна служба Польщі заявила, що інформація про нібито 100 тисяч українців віком від 18 до 22 років, які залишили країну, є неточною.
Про це повідомляє BBC із посиланням на польських прикордонників у вівторок, 4 листопада.
Як уточнили у відомстві, наведені цифри стосуються лише кількості перетинів кордону, а не унікальних осіб. Тобто один і той самий чоловік міг перетнути кордон кілька разів.
«Дані, оприлюднені The Telegraph, відображають лише кількість перевірок громадян України чоловічої статі віком 18−22 років, які в’їжджали до Польщі у вересні та жовтні. Вони не враховують виїздів з Польщі, а також стосуються всього зовнішнього кордону — з Україною, Білоруссю, Росією, а також повітряних і морських пунктів пропуску», — зазначили у польській прикордонній службі.
За їхніми даними, з 26 серпня по 26 жовтня 2025 року прикордонники здійснили понад 98,5 тисячі перевірок українських чоловіків віком від 18 до 22 років, які в’їжджали до Польщі. У цей самий період 45,3 тисячі чоловіків цієї ж вікової групи виїхали з Польщі через зовнішній кордон.
Раніше видання The Telegraph повідомило, що з України виїхали близько 100 тисяч чоловіків призовного віку, що викликало широкий резонанс у ЗМІ. Польська прикордонна служба наголосила, що ці дані були інтерпретовані без урахування контексту.н
З 3 листопада 2025 року на польсько-українському кордоні офіційно почала діяти цифрова Система в’їзду/виїзду до Шенгенської зони (Entry/Exit System, EES).
Через її впровадження можливе сповільнення пропуску громадян у пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Устилуг – Зосин».
Відтепер усі подорожні, які перетинають кордон через ці пункти, повинні пройти первинну реєстрацію — на терміналі самообслуговування або у працівника польської прикордонної варти.
Процедура включає:
сканування паспорта;
збір біометричних даних — фотографування та зняття відбитків пальців (крім дітей до 12 років).
Під час наступних поїздок дані автоматично звірятимуться з цифровою базою Шенгену.
У Держмитслужбі України зазначають, що на початковому етапі впровадження системи можливе збільшення часу очікування, тому громадян просять планувати поїздки з урахуванням можливих затримок або обирати альтернативні пункти пропуску.
Ситуацію на кордоні можна відстежувати в режимі реального часу за допомогою інтерактивної карти від Держмитслужби: Стан черг на пунктах пропуску.
Польська поліція зафіксувала значне зростання злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Про це повідомляє TVP World.
За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті, що на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року, коли було зареєстровано 384 такі інциденти.
Найпоширенішим правопорушенням залишаються загрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022 році. Лише за перші вісім місяців 2025 року зафіксовано 322 інциденти, що свідчить про можливість встановлення рекорду.
Інші види злочинів також демонструють значне зростання. Кількість випадків фізичного чи психологічного насильства за два роки зросла майже на 73%, з 160 у 2022 році до 278 у 2024 році. Фізичні напади із заподіянням шкоди здоров’ю збільшилися більш ніж на 43%, а ксенофобські, расистські або релігійно нетерпимі напади майже подвоїлися – із 113 у 2022 році до 188 у 2024 році.
Пограбування з участю українських жертв зросли на 57%, а також збільшилася кількість випадків переслідування, викрадення особистих даних, примусу та шантажу.
«Злочини на ґрунті ненависті є формою дискримінації та порушенням основних прав людини», – заявила речниця поліції Віолетта Шубська. Вона підкреслила важливість документування під час розслідувань того, чи виражав злочинець негативне ставлення до певної групи, до якої належить або здається, що належить потерпілий.
Попри те, що польське законодавство формально не визначає поняття «злочин на ґрунті ненависті», правоохоронці користуються визначенням, наданим Офісом демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (ODIHR).
Професор Варшавського університету Пржемислав Садура пов’язує зростання антикризової настроєності проти українців із поєднанням економічної невпевненості, дезінформації та політичної експлуатації. Він зазначив, що початкова хвиля солідарності після вторгнення Росії у 2022 році зійшла нанівець, поступившись місцем зростаючій неприязні.
«Люди бояться, що українці займають їх місце у черзі – у лікаря, у дитячих садках або на ринку праці», – сказав Садура польському виданню Onet. За його словами, ці страхи пов’язані з крихкістю соціальної безпеки в Польщі та сприйняттям, що українські працівники знижують заробітні плати.
Соціолог також звернув увагу на роль соціальних мереж у поширенні фейкових історій, часто підживлюваних російською дезінформацією.
«Ми живемо у часи, коли платформи функціонують як цифрові плітки», – зазначив він, маючи на увазі широко розповсюджені – та сфабриковані – історії про «претензійних» українців, які відмовляються оплачувати послуги.
Садура попереджає, що Польща може наближатися до небезпечної точки: «Ми вже спостерігаємо перехід від поодиноких проявів агресії до організованої ворожості. Так починаються погроми – із заміщенням ролей жертви та злочинця та дегуманізацією цільової групи».
Він закликав до негайних заходів проти ксенофобії та захисту демократичних цінностей: «Держава повинна припинити поступатися екстремістським групам і взяти на себе відповідальність за безпеку публічного дискурсу».
Польща може відмовитися від поновлення роботи двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, що анонсував кілька днів тому глава уряду Дональд Туск, з огляду на солідарність з Литвою.
Про це в ефірі радіо RMF24 заявив заступник глави МВС Польщі Чеслав Мрочек, передає Укрінформ.
Як зазначив заступник міністра, Варшава бере до уваги дії Вільнюса і «діятиме у погодженні і солідарно» з Литвою.
«Ми були готовими до відкриття двох пунктів пропуску минулого тижня, але з огляду на те, що сталося в Литві, і з огляду на литовську заяву (про закриття кордону з Білоруссю – ред.) ми без спеціальних консультацій вирішили, що в цій справі діятимемо спільно…», – зазначив Мрочек.
Прем’єр Польщі Дональд Туск нещодавно заявив, що уряд Польщі планує в листопаді відновити роботу двох автомобільних пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю – «Бобровники» і «Кузниця Білостоцька» Підляського воєводства на північному сході Польщі. При цьому він застеріг, що у разі погіршення безпекової ситуації на кордоні уряд РП без вагань закриє кордон.
[type] => post [excerpt] => Польща може відмовитися від поновлення роботи двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, що анонсував кілька днів тому глава уряду Дональд Туск, з огляду на солідарність з Литвою. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1761833280 [modified] => 1761826811 ) [title] => Польща може не відновити роботу двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю через солідарність з Литвою [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259931&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 260012 [uk] => 259931 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 259932 [image] => Array ( [id] => 259932 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [original_lng] => 126146 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1761819650:3 [_thumbnail_id] => 259932 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 837 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 478278540001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 2137 [1] => 63 [2] => 7087 [3] => 281 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Кордон [2] => Литва [3] => Польща ) ) [7] => Array ( [id] => 259816 [content] =>
У Польщі та Німеччині зростає напруга через різке збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають після не послаблення правил виїзду з країни. Політики у двох державах уже заговорили про можливе обмеження їхньої присутності.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Представники консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца заявили, що громадська підтримка України може зменшитися, якщо в країні зростатиме кількість чоловіків, які уникають військової служби.
„Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну”, – сказав у коментарі Politico депутат Юрген Хардт.
Він наголосив, що Берлін продовжить підтримувати Україну, але еміграційні тенденції слід контролювати.
У Польщі з критикою виступила ультраправа партія „Конфедерація”, заявивши, що держава не може „бути притулком для чоловіків, які мають боронити Україну”.
Політики наголосили, що присутність таких біженців є фінансовим тягарем для польських платників податків.
Після послаблення правил виїзду з України кількість чоловіків, які виїжджають до сусідніх країн, різко зросла. За даними польської прикордонної служби, лише за два місяці після зміни законодавства кордон з Польщею перетнули 98,5 тисячі українців віком 18-22 роки – майже удвічі більше, ніж раніше.
У Німеччині ситуація схожа: кількість молодих чоловіків, які прибули до країни, зросла з 19 на тиждень у серпні до понад 1,5 тисячі на тиждень у жовтні.
Як пише видання, аналітики очікують, що з наближенням зими та можливими енергетичними проблемами в Україні дискусії в ЄС лише загострюватимуться. На цьому тлі ультраправі сили в обох країнах намагаються використати тему українських біженців для посилення свого впливу.
Німеччина та Польща приймають найбільше українських біженців у Європейському Союзі. Близько 1,2 мільйона людей, які втекли з України після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, проживають у Німеччині. А майже мільйон – у Польщі.
Попри те, що українці становлять понад 6 відсотків польської робочої сили та роблять значний внесок в економічне зростання, ультраправі політики стверджують, що вони отримують забагато соціальних виплат. Президент Польщі Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про допомогу українцям, заявивши, що виплати повинні отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки в Польщі.
Подібні вимоги неодноразово висувала ультраправа партія „Альтернатива для Німеччини”, яка зараз лідирує в опитуваннях. Окрім вимоги припинити виплату соціальної допомоги українцям, партія відома своїм скептицизмом щодо військової допомоги Україні.
Згідно з даними агентства зайнятості країни, близько 490 000 громадян України працездатного віку отримують допомогу по довгостроковому безробіттю в Німеччині.
Коаліція Мерца, яка перебуває під зростаючим бюджетним тиском і загалом хоче скоротити витрати на соціальне забезпечення, працює над законопроектом, який позбавлятиме права на такі виплати.
„Багато людей мають неоднозначні почуття щодо того, як нам слід поводитися з молодими українськими чоловіками призовного віку, які втекли до нас і, можливо, отримують соціальні виплати. Це зрозуміло”, – сказав Politico депутат від Соціал-демократичної партії Себастьян Фідлер.
Він додав, що його фракція не бачить потреби діяти негайно, на відміну від консерваторів Мерца.
„Парламентська група СДПН у Бундестазі, як і раніше, віддана підтримці України в міру наших можливостей. Частина наших відносин з Україною також означає, що ми не диктуємо їй, коли її власні громадяни можуть в’їжджати та виїжджати з країни. Принципово не є роботою Німеччини вирішувати, яких молодих людей Україна відправляє на війну, а яких ні”, – сказав він.
[type] => post [excerpt] => У Польщі та Німеччині зростає напруга через різке збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають після не послаблення правил виїзду з країни. Політики у двох державах уже заговорили про можливе обмеження їхньої присутності. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1761752400 [modified] => 1761747391 ) [title] => У Польщі та Німеччині зростає невдоволення через наплив біженців з України [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259816&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 259813 [uk] => 259816 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 253127 [image] => Array ( [id] => 253127 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek.jpg [original_lng] => 309000 [original_w] => 2560 [original_h] => 1438 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-768x431.jpg [width] => 768 [height] => 431 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-1024x575.jpg [width] => 1024 [height] => 575 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-1536x863.jpg [width] => 1536 [height] => 863 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-2048x1150.jpg [width] => 2048 [height] => 1150 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek.jpg [width] => 2560 [height] => 1438 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 859 [_thumbnail_id] => 253127 [_edit_lock] => 1761742123:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 525200159000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83879 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 141 [1] => 281 [2] => 95556 ) [tags_name] => Array ( [0] => Німеччина [1] => Польща [2] => притулок ) ) [8] => Array ( [id] => 258619 [content] =>
У Польщі дедалі більше цивільних беруть участь у курсах виживання, відвідують стрілецькі полігони та проходять військові навчання, готуючись до можливого нападу рф.
Польща вважається однією з країн НАТО, яка потенційно може опинитися на передовій у разі збройної агресії з боку рф.
На тлі цих ризиків польський уряд заявив про намір розширити базову військову підготовку для дорослих чоловіків. Уже цього року країна планує виділити на оборону близько 4,5% свого ВВП — один із найвищих показників у Європі.
Як зазначає The Telegraph, все більше поляків звертаються до громадських і приватних організацій, які проводять військові тренування. Йдеться про Польську мережу виживальників, стрілецькі клуби, військові училища та волонтерські формування, де навчають навичок виживання, поводження зі зброєю та тактики.
Інструктори зі стрільби підтверджують, що попит на такі курси різко зріс після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За їхніми словами, додатковим поштовхом стали нещодавні інциденти з безпілотниками, які перетинали польський кордон.
Крім того, частина організацій проводить спеціальні програми для молоді — курси самооборони та надання першої допомоги.
Минулого року у Польщі зареєстрували 5359 шлюбів за участю громадян України. З них 2556 – між українками та поляками.
Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на дані Головного управління статистики країни.
Повідомляється, що у 2024 році між українками та поляками було укладено 2213 шлюбів, а, наприклад, у 2015 році – лише 715. За даними Держстату Польщі, найчастіше шлюби укладають поляки з українками, і лише чверть шлюбів припадають на польок та українців.
Як відомо, у вересні цього року Сейм Польщі схвалив нове законодавство, спрямоване на регулювання допомоги українським біженцям, які залишили Україну через російську агресію. Закон визначає порядок виплат та уточнює умови легального перебування у Польщі, зокрема продовжує його до 4 березня 2026 року, відповідно до дії відповідного рішення Ради ЄС.
