У 2025 році курс «Підприємництво і фінансова грамотність» стане обов’язковою навчальною дисципліною для учнів 8-9 класів у закладах загальної середньої освіти.
Про це повідомляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Зазначається, що введення навчальної дисципліни «Підприємництво і фінансова грамотність» це важливий крок для формування фінансово грамотного суспільства в Україні, оскільки під час вивчення цього предмету школярі вчитимуться усвідомлено ставитись до фінансових ресурсів.
«Створення якісних освітніх матеріалів курсу – надзвичайно великий поступ у підвищенні рівня фінансової грамотності населення України. Актуальність цього курсу зумовлена потребою в якісних знаннях для учнів, які допоможуть їм орієнтуватися у сучасному фінансовому світі та ухвалювати обґрунтовані рішення», – йдеться у повідомленні.
Повідомляється, що у 2024 році на основі затвердженої раніше Модельної навчальної програми розпочалося пілотне викладання цього курсу для восьмикласників. Для цього розроблено пілотні навчальні матеріали з курсу «Підприємництво і фінансова грамотність» для учнів 8 класів, які наразі доповнюються й адаптуються в рамках підготовки повного навчально-методичного комплекту.
До нього увійдуть: підручник, робочий зошит, посібник для вчителів, електронні додатки та презентації до уроків.
Також відомо, що розробка курсу розпочалася у 2021 році, коли Міністерство освіти затвердило Модельну навчальну програму для 8-9 класів. Проєкт отримав назву «Для освітян – від освітян», у його розробці взяли участь 16 науковців і вчителів із 5 регіонів України.
Протягом останніх років в Україні суттєво зменшилась кількість шкіл. Зокрема, за останні 4 роки наша країна втратила п’яту частину сільських шкіл.
Освітній портал Education.ua проаналізував дані Інституту освітньої аналітики і навів такі цифри. У містах ситуація теж тривожна: кількість шкіл зменшилася на 5%.
Загальна кількість шкіл різних форм власності – державних, комунальних і приватних – в Україні постійно зменшується.
У 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, а до 2023 / 2024 року їх залишилося лише 12 701. За 4 роки шкіл стало менше на 14%.
Найбільше скорочення – серед сільських шкіл. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році в селах було 9 293 заклади, то у 2023 / 2024 їх залишилося лише 7 439. Це скорочення на майже 2 000 закладів. За 4 роки кількість сільських шкіл скоротилася на 20 %.
У містах ця тенденція не така інтенсивна: скорочення відбулося на 260 шкіл (5 %).
Чому школи „зникають”
Попри значні втрати шкільної матеріально-технічної бази, основна причина закриття шкіл – це зменшення кількості учнів. У 2024 році до шкіл пішло на 14 % першокласників менше, ніж торік. На це впливають демографічні проблеми, вимушена міграція через війну тощо.
Малокомплектні школи громадам утримувати стає фінансово важко.
[type] => post [excerpt] => Протягом останніх років в Україні суттєво зменшилась кількість шкіл. Зокрема, за останні 4 роки наша країна втратила п'яту частину сільських шкіл. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1730040360 [modified] => 1730034450 ) [title] => В Україні за останні роки закрили понад 2 тисячі шкіл [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=220060&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 220125 [uk] => 220060 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 220061 [image] => Array ( [id] => 220061 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8.webp [original_lng] => 21988 [original_w] => 768 [original_h] => 432 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/image-8.webp [width] => 768 [height] => 432 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1730027250:2 [_thumbnail_id] => 220061 [_edit_last] => 2 [views_count] => 2788 [_oembed_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] => [_oembed_time_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] => 1730027252 [_algolia_sync] => 508487425000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 570 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Освіта [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 155102 [1] => 1326 ) [tags_name] => Array ( [0] => скорочення [1] => школи ) ) [2] => Array ( [id] => 220029 [content] =>
У п’ятницю, 25 жовтня, український уряд ухвалив нові заходи для розвитку системи освіти. Серед них – заходи, які направлені на посилення безпеки у навчальних закладах.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Відтак, кожна школа матиме електронні паспорти безпеки. Кожен навчальний заклад отримає такий документ, який відтепер буде доступний для поліцейських та співробітників ДСНС.
Зазначається, що це сприятиме більш безпечному середовищу в навчальних закладах, забезпечуючи оперативне реагування на можливі ризики.
Окрім цього, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цьогоріч планується повне оновлення 100 навчально-практичних центрів у закладах професійної освіти. За його словами, ці модернізації створять для школярів нові можливості для якісного навчання.
Потрібно зазначити, що уряд прийняв рішення стосовно оновлення порядку надання державних субвенцій, зокрема в частині співфінансування, що допоможе прискорити реалізацію запланованих проєктів та підвищити якість виконуваних робіт.
Понад 40 тис. дітей вчаться в українських школах онлайн, перебуваючи в окупації. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова в інтерв’ю «РБК-Україна».
«Це понад 40 тисяч дітей. Відмінність від тимчасової окупації 2014 року в тому, що наші так звані «давно окуповані» території не мають цих інституційних закладів освіти, і відстежити тих дітей зараз в нашій системі освіти вкрай важко. А на територіях, окупованих після 2022 року є заклади освіти, які переїхали фізично, але юридично числяться, де й були», – розповіла посадовиця.
Як пояснила Кузьмичова, наприклад, школа з Енергодару працює віртуально в Києві, заняття ведуть дистанційно, частина дітей зі школи розкидана по Україні, частина за кордоном, і ті, хто перебуває в окупованому Енергодарі.
За словами заступниці міністра, для цих дітей внесено зміни у положення про індивідуальну форму освіти, зокрема в частині педагогічного патронажу. І для дитини за цією формою вчитель будує індивідуальний графік навчання, що дозволяє підлаштовувати його під потреби дитини, наголосила Кузьмичова.
Раніше Надія Кузьмичова повідомила, що рівень знань українських підлітків відстає на два роки, що загрожує економічному та соціальному розвитку України.
«Наслідки освітніх втрат, які вже бачимо сьогодні, надзвичайно серйозні. За даними PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від потрібного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини – вони в перспективі можуть стримувати економічний та соціальний прогрес цілої країни», – сказала заступниця міністра.
До слова, з 2027 року старша школа в Україні докорінно зміниться. Учні зможуть самостійно обирати предмети та профілі навчання залежно від інтересів.
Крім того, з 2027 року старшокласники в Україні будуть навчатися на рік довше. Як пояснило Міносвіти, це потрібно для того, аби школярі приходили до університету більш підготовленими.
МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до розв’язання проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.
Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації.
Нижче МОН відповідає на найпоширеніші питання щодо нової опції:
Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані.
Натискайте кнопку „Продовжити” та підтверджуйте заяву.
Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
Чи можна залити анонімну скаргу?
Якщо заяву створює дитина, то вона матиме дві опції:
не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною;
зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розвʼязати конкретну ситуацію.
Якщо заяву створюють батьки чи інші законні представники, то створити анонімну заяву неможливо.
Чи потрібно зазначати особисту інформацію?
Анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи, але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з вами та допомогти ефективно розвʼязати ситуацію.
Чи потрібно надавати додаткові докази або свідчення, коли повідомляю про булінг?
В анонімній заяві достатньо лише у тексті описати випадки булінгу, які відбулися. Якщо ж заяву буде спрямовано в поліцію, то можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу. Це не обов’язково, але значно полегшить процес розслідування.
Що відбувається після того, як я надіслав/-ла заяву?
Надіслану заяву отримує директор/-ка школи і протягом доби має відреагувати на звернення: скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу у класі, де стався такий випадок.
Якщо потрібно, можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розвʼязати ситуацію згідно зі встановленим порядком та законом України.
Чи можуть однокласники дізнатися, що хтось повідомив про булінг?
Ні, заяву можуть бачити лише директор/-ка школи та представники поліції. Працівники школи та поліції будуть діяти лише в інтересах дитини, тому без нагальної потреби ім’я чи будь-яку іншу особисту інформацію ніхто не повідомлятиме іншим.
Що робити, якщо я помітив/-ла булінг, але не є його жертвою?
У такому разі можна самостійно повідомити про те, що хтось зазнає булінгу в школі, та ознайомитися з матеріалами щодо реагування на булінг. Зробити це можна так само анонімно або зазначити своє ім’я.
Що робити, якщо є страх повідомляти про булінг через можливу помсту з боку однокласників?
Подати заяву можна повністю анонімно, але якщо ви все ще сумніваєтеся, то скористайтеся чат-ботом. У ньому можна знайти інформацію щодо того, як реагувати на булінг, підтримати себе та інших тощо.
Реформи шкільного харчування передбачає забезпечення дітей якісною та корисною їжею в школах області, формування культури здорового харчування, підвищення кваліфікації кухарів, модернізацію їдалень тощо.
Про це повідомляє Закарпатська ОВА.
Приклади успішно втілених кейсів та напрямки подальшої роботи під час регіональної студії «Реалізація реформи шкільного харчування у закладах освіти Закарпатської області» обговорили представники обласної влади, депутати, керівники відділів освіти РВА, місцевих органів управління освітою, профтехів, шкіл та інші.
Як відзначила директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОВА Мар’яна Марусинець, на Закарпатті діє Регіональна програма реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року, яка включає створення безпечного освітнього середовища, підвищення рівня організації харчування, збільшення кількості учнів, охоплених гарячим харчуванням, створення модернізованих харчоблоків із сучасним обладнанням та інше.
За оперативною інформацією від громад, цього року харчування забезпечили для понад 51 тисячі школярів, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з особливими освітніми потребами та дітей із малозабезпечених родин. Також у 101 закладі освіти за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН гарячі обіди продовжують отримувати учні початкових класів.
У регіоні триває й модернізація шкільних харчоблоків. За кошти місцевих бюджетів та партнерських організацій протягом цього періоду реформи в понад 60 школах області відремонтували їдальні. Ще для більш ніж 100 закладів придбали кухонне оснащення. Цьогоріч субвенції від держави на закупівлю обладнання, створення та модернізацію харчоблоків отримали 2 школи.
Під час основної сесії студії учасники також обговорили досвід інших регіонів і громад у реалізації реформи, а також окреслили ключові напрямки подальшої роботи – підвищення кваліфікації, перепідготовки кухарів, модернізація харчоблоків, промоція здорового харчування.
У межах практичної частини заходу у виробничій лабораторії Берегівського професійного ліцею сфери послуг для них провели майстер-класи з приготування страв з оновленого відповідно до передових європейських практик шкільного меню.
Школи Берегівського району отримали 110 нових сучасних комп’ютерів завдяки підтримці партнерів з Угорщини. До Закарпаття техніку доставила Угорська екуменічна служба допомоги в місті Берегово. Закупівлю комп’ютерів здійснено спільно зі Спілкою міст обласного значення.
В Україні створюють програму гарантованого безкоштовного харчування для дітей у початковій школі – з 1-го до 4-го класу.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський у відеозверненні 2 вересня.
«Також створюємо програму гарантованого безкоштовного харчування для дітей у початковій школі – з 1-го до 4-го класу», – сказав він.
Крім того, за словами Зеленського, МВС, Міносвіти, обласні адміністрації, Мінцифра, громади мають забезпечити повне виконання програми «Безпечна школа» – це створення реально надійного безпекового простору для всіх учнів та учениць, для кожної школи.
Зеленський зазначив, що цього року і в Запоріжжі, і в багатьох інших містах та громадах школи відкрилися для навчання офлайн.
«Понад два мільйони дітей зможуть навчатися у базовому шкільному форматі. Ще близько мільйона дітей – у змішаному форматі: і офлайн, і онлайн. Все це залежить від факторів безпеки. Від наявності укриттів у наших школах та спільних наших можливостей захищати життя», – додав президент.
Сьогодні попри війну та найскладніші для нашого народу часи, спричинені збройною агресією росії, в закладах освіти Закарпаття для 169 тисяч дітей пролунав дзвоник. Для 13 тисяч школярів він продзвенів уперше.
Завдяки героїзму наших захисників, які боронять незалежність та суверенітет країни, всі освітні заклади краю навчатимуть дітей в офлайн-форматі.
Разом із громадами провели колосальну підготовчу роботу, щоб відвідування навчальних осередків було безпечним та доступним для кожного.
Знаково, що сьогодні 4 500 дітей, які через бойові дії вимушено покинули домівки, здобуватимуть знання в школах Закарпаття.
Щиро дякую головам громад, освітянам та батькам за позицію щодо навчання офлайн. Ніщо ніколи не замінить учителя, викладача чи вихователя, який допоможе найменшим опанувати вміння писати, читати й рахувати. Ніщо не замінить живого спілкування з однокласниками, одногрупниками та колективом гуртків.
Ми живемо у складні часи, спричинені війною, однак нашим спільним завданням є збереження й примноження потенціалу дітей, які формують майбутнє країни та нації.
З Днем знань, краяни!
Дякуємо Силам безпеки й оборони за можливість жити та розвиватися в незалежній Україні!
Разом переможемо!
Слава Україні!
Героям слава!
Про це повідомляє Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.
У 200 французьких школах діти до 15 років не зможуть користуватися смартфонами упродовж всього дня. Гаджети доведеться здати на вході до закладу.
Як пише The Guardian, експеримент уряду викликаний оприлюдненим цьогоріч звітом спеціальної комісії, яка досліджувала наслідки надмірного використання дітьми екранів.
Виявилося, що зловживання гаджетами „не просто є поганим для дітей, які втрачають сон, набирають вагу та мають проблеми і зором, але й становить загрозу для суспільства та цивілізації в цілому”.
Комісія вважає правильним обмеження користування телефонами у кілька етапів: жодного екранного часу до 11 років, гаджети без доступу в інтернет у віці 11-13 років та заборона на соцмережі до 15-річчя дитини.
Якщо експеримент з нульовою толерантністю до гаджетів у школах виявиться вдалим, у французькому міністерстві освіти готові поширити заборону на усі навчальні заклади країни вже із січня.
