На базі Малогеєвецького ліцею імені Ференца Егрі, що на Ужгородщині, знову зазвучала гітара, заспівали дитячі голоси й ожило поетичне слово. Вшосте стартував унікальний табір гітари, співу та поезії – це подія, яка щороку гуртує юних митців з усього Закарпаття. Захід відбувається за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату національної політики при Канцелярії прем’єр-міністра Угорщини та фонду імені Бетлена Габора.
Це більше, ніж просто мистецький табір. Це простір, де зустрічаються талант і щирість, творчість і дружба, де музика й слово зливаються в єдиний ритм, здатний зворушити кожне серце.
Цьогоріч до Малих Геївців приїхали 34 учасники віком від 10 до 16 років із 10 населених пунктів Закарпаття, які представляють 17 навчальних закладів. Майбутні поети, музиканти, актори прийшли, щоб знайти себе, спробувати нове, доторкнутися до справжнього мистецтва.
Програма табору побудована так, щоб кожна дитина не лише здобула нові знання, а й отримала радість від процесу. Через гру, імпровізацію, майстер-класи та сценічні виступи учасники розкривають свій творчий потенціал і вчаться виражати емоції через музику та поезію. Тут формується емоційний інтелект і народжується глибока любов до культури.
Особливу атмосферу створюють люди, для яких мистецтво – не просто професія, а стиль життя. Назвемо їх.
Координаторка проєкту Елеонора Богаті, директорка ліцею ім. Ф. Егрі багато років поспіль віддано підтримує юні таланти.
Йожеф Івашкович – композитор, заслужений музикант, лауреат премії «Угорська спадщина», засновник фестивалю Credo. Його гітара звучить у таборі немов голос душі.
Маріанна Чакань Дьорке – педагог із гітари та вокалу, керівниця хорової школи Gyöngykaláris. Її ніжний, але впевнений підхід допомагає навіть найсором’язливішим дітям розкрити свій голос.
Крістіан Савла – майстер гітари, терплячий наставник і уважний слухач.
Нора Тарцї – викладачка поетичного слова та мистецтва ручної роботи, яка надихає творити не лише словами, а й руками.
Еріка Яворскі – поетична душа табору, викладачка поезії, яка вчить не просто римувати, а глибоко відчувати та переживати слово.
Каталін Вагнер – наставниця прикладного мистецтва, з якою кожен дитячий виріб стає справжньою історією.
До табору також долучилося троє студентів педагогічних вишів, які проходять тут практику, привносячи у спільноту молодіжну енергію та щире натхнення.
Традиційно зворушливою частиною програми є день вшанування пам’яті Ласла Боді «Cipő», легендарного фронтмена гурту Republic. У середу діти вирушають до Меморіального дому, щоб побачити його інструменти, дізнатися більше про життя митця та заспівати його пісні.
Це не просто екскурсія – це духовне доторкання до спадщини. Момент, коли діти усвідомлюють: музика – це не лише звук. Це пам’ять, біль, любов і живі ідеї.
Завершення табору – справжнє свято. На сцені – діти, які за шість днів пройшли шлях від сором’язливих слухачів до впевнених виконавців. У руках – гітари. В очах – блиск. У голосах – сила. У піснях і віршах – усе, що вони пережили: дружба, відкриття, хвилювання, радість. Заключний концерт – це «акорд мрій», коли серце говорить через творчість.
Табір – це місце, де народжується світло душі. Тут музику та поезію не просто вивчають – їх проживають. Тут діти вчаться чути себе, поважати інших, розуміти мову серця. Вони відкривають, що культура – жива, і починається вона з маленької, щирої ноти в душі дитини.
А головне – вони відчувають, що світ справді може стати кращим. Якщо співати. Якщо слухати. Якщо ділитися добром.
Літо 2025 року стало справжньою новою сторінкою у розвитку талантів Закарпаття, залишивши по собі теплий слід в історії культурного життя краю. З 21 до 26 липня на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II вперше відбувся класичний музичний табір ZeneVarázslat («Магія музики»). Його організував благодійний фонд «Геніус» за підтримки фонду Tempus Міністерства культури та інновацій Угорщини.
Подія зібрала понад 50 обдарованих дітей і десятки педагогів з різних куточків Закарпаття в єдиному пориві – творити музику, навчатися одне в одного, розвивати талант і надихатися мистецтвом.
ZeneVarázslat – це не просто музичний табір. Це рух, заснований видатною угорською піаністкою Андреєю Варнадь. З 2019 року він діє на Закарпатті, і за цей час підготував понад 80 юних піаністів та 26 викладачів. У 2025 році проєкт вийшов на новий рівень – до програми додано повноцінний літній табір, що став простором натхнення, творчості й спілкування.
Протягом тижня відбувалися щоденні індивідуальні уроки, групові заняття, майстер-класи та менторські сесії для викладачів. Особливого забарвлення програмі додали арттерапія, сценічний рух, вокальні тренінги та творчі активності.
Уроки сценічного руху проводила акторка Закарпатського угорського драматичного театру Адрієнн Чеке, арттерапію – д-р Емеке Бергауер-Олас, а художню екскурсію провела Агнеса Кулін, президентка Товариства ім. Імре Ревеса.
Табір зібрав викладачів міжнародного рівня. З перших днів учасників надихав Габор Екхардт, який провів інтерактивну лекцію та концерт. У вівторок сцену прикрасив виступ професора Чаби Кірая, у четвер – спільний концерт Андреї Варнадь та піаніста-композитора Іштвана Бенедекфі. Їхній професіоналізм та емоційна віддача стали потужним поштовхом для юних виконавців.
Особливий акцент зроблено на підтримці педагогів – менторська програма дала змогу обмінюватися методиками, обговорювати педагогічні підходи та формувати професійну спільноту, що працює з обдарованими дітьми.
Завдяки україномовній групі з перекладачами табір забезпечив повну інклюзію. Директорка фонду Наталія Вароді влучно зауважила: «Музика звучить будь-якою мовою, і ми бачили, як діти справді розуміли одне одного».
Щовечора проходили концерти – офіційні та імпровізовані. Середа була ознаменована виступом, ініційованим самими дітьми. У четвер – професійний концерт Варнадь і Бенедекфі. Кульмінацією став гала-концерт у п’ятницю, що зібрав повну залу гостей і залишив незабутні враження.
25 липня відбулося урочисте закриття. Серед почесних гостей – представники угорських дипломатичних місій, керівництво інституту та громадські діячі. Від імені головного консула Угорщини в Ужгороді Йожефа Бачкая виступив консул Іштван Дьебнар, сказавши: «Цей проєкт несе музику туди, де панує страх, який захищає дітей від того, що відбувається у світі».
Ректор інституту ЗУІ проф. д-р Степан Черничко також поділився своїми емоціями: «Це справжня магія, яка зачепила і мене».
І нарешті зворушливе завершення від самої Андреї Варнадь: «Мрія, яку я плекала, стала можливою завдяки любові, довірі й підтримці багатьох людей. Музика справді дарує радість».
Після фінального концерту на сцену вийшли головні герої – діти, юні музиканти, які протягом тижня змінювались, відкривали себе, творили. І завершенням цього чарівного тижня стала святкова церемонія з тортом – солодка крапка у великій музичній пригоді.
Перший класичний табір ZeneVarázslat довів: справжнє мистецтво – це мова єдності, сили, любові та надії. У часи, коли світ сповнений викликів, музика лишається тим світлом, яке веде вперед. І, без сумніву, ця подія стане доброю традицією в культурному житті Закарпаття.
Цього року Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей учергове організувала табір української мови для дітей шкільного віку. П’ятиденні заняття відбулися 7–11 липня на базі Будинку для паломників ім. Ференца Пастора в Берегові. Навчання, спрямоване на поглиблення знання української мови, проводилось у формі ігрових вправ.
Метою табору було не просто закріпити шкільну програму та збагатити словниковий запас дітей, а надати їм можливість застосовувати українську мову на практиці, щоб упевненіше говорити нею в повсякденному житті.
«Протягом навчального року ми вивчали різні теми: про дім, приготування їжі, одяг, покупки. А в таборі впорядковуємо ці знання та закріплюємо на практиці», – зазначила Юлія Мозор, викладачка табору, вчителька української мови Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена.
14 учасників – учні 2–6-х класів – щодня працювали над різними темами, практикували читання, письмо, поповнювали свій словниковий запас за допомогою інтерактивних завдань. Зокрема розглянули такі теми, як тваринний світ, хобі, закарпатські казки, туризм, краєзнавство.
«На завершення ми пройшли віртуальну екскурсію, поговорили про домашніх та екзотичних тварин, яких можна побачити в зоопарку. Були цікаві ігрові завдання, щоб діти не лише навчалися, а й розважалися», – додала вчителька.
Заняття починалися о 10-й ранку і тривали три години. Уроки проводилися не за традиційною шкільною структурою: організатори свідомо прагнули, щоб під час літніх канікул учасники табору вивчали мову не звично, а в новій формі, у приємній, веселій атмосфері.
«Найважливіше, щоб діти не почувалися зобов’язаними, а брали участь у заняттях з радістю. Щоб не відчували, що навчаються, але все одно навчалися – у цьому суть табору», – наголосила Юлія Мазор.
Директорка Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей Ніколетта Півнєва в коментарі нашому виданню зазначила: «Наша громадська організація вважає важливим, щоб діти вивчали державну мову, зокрема в ігровій формі, тому кожного тижня ми проводимо додаткові заняття, а влітку організовуємо табір української мови. Тут з дітьми працює вчителька української мови Юлія Мазор, долучаються також інші педагоги. […] Особливість табору в тому, що в нас зовсім інша атмосфера, ніж у школі. Діти навчаються вільно, у формі гри, часто навіть не усвідомлюючи, що вивчають мову. Вони з інтересом беруть участь у завданнях, спілкуються, творять. Така атмосфера дозволяє зробити навчання джерелом радості, а не тягарем, закласти основу для мовного розвитку в довгостроковій перспективі».
Табір з вивчення української мови, організований Спілкою закарпатських угорських багатодітних сімей, забезпечує не лише збагачення мовних навичок, але й отримання спільних вражень, що сприяє природному сприйняттю багатомовності. Організатори сподіваються, що захід відбудеться й наступного року і до ініціативи долучиться ще більше дітей.
Державних установ «Табір для утримання військовополонених» на території України вже п’ять, перший відкрився у 2022 році у Західній Україні.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
«У Женевській конвенції, якої дотримується наша країна, прописані норми утримання військовополонених: це комфортні умови, що передбачають медичний догляд, харчування, отримання посилок, листів, час для відпочинку. Також надається можливість працювати, для офіцерів – тільки за їхньої згоди», – сказали у штабі.
Тут додали, що у рф таких спеціалізованих таборів немає, українських військовополонених утримують у в’язницях, де є окремі блоки.
У 2022 році саме Україні вдалося запустити процес обміну військовополоненими: раніше під час бойових дій обміни ніколи не відбувалися, тільки після їх завершення. Роботу, спрямовану на це, веде Україна на постійній основі. Навіть при тому, що Росія в будь-який момент може скасувати обмін і робила так уже не раз.
«За даними Міністерства юстиції України, на утримання одного російського військовополоненого йде 10 тис. грн на місяць. Ті з них, хто працює, мають змогу витратити зароблене: на території табору є магазин, й коли полонений хоче щось купити, необхідну суму списують із його рахунку, а натомість видають продукти», – повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
За їхніми словами, раз на місяць штаб організовує приїзд до табору представників ЗМІ з різних країн: від них міжнародне співтовариство може дізнатися в яких умовах утримують російських військових. Всіх журналістів попереджують, що спілкуватися, фотографувати і записувати на відео можна тільки тих військовополонених, які дали на це свою згоду.
Також у штабі показали набір, який отримує кожен військовополонений, прибулий у табір: три пари взуття – черевики, туфлі та шльопанці; кілька пар шкарпеток; штани, куртку, білизну, шапку, кепку, а також мило, зубну пасту й щітку, рушник, туалетний папір, бритву.
У таборі обов’язково є медичний корпус з кабінетами, які оснащені сучасною медтехнікою: є рентген-кабінет, УЗД, стоматологічний тощо. Тут працюють лікарі вузьких спеціальностей, серед яких рентгенолог, хірург, терапевт, невропатолог, стоматолог, психіатр. Військовополоненим роблять кардіограми, лікують зуби і регулярно зважують.
За словами медпрацівників табору, майже у всіх військовополонених фіксують щомісячне збільшення ваги.
Меню в їдальні у таборах щодня змінюється, і у військовополонених немає нарікань на харчування: вага усіх продуктів (м’яса, каші, хліба) – згідно з нормами ЗСУ.
Після обіду багато військовополонених ідуть працювати. Згідно із Женевською конвенцією, робота в них має бути такою, що не принижувала б людську гідність.
На території такого табору є спортивний майданчик для занять фізкультурою.
Переможці конкурсу-вікторини «Без кордонів» та їхні вчителі перебувають на відпочинку в літньому таборі, який проводиться 27–31 серпня в селі Носвай, область Гевеш, Угорщина.
Вікторина «Без кордонів» щороку організовується Державним секретаріатом з питань національної політики Угорщини серед школярів Карпатського басейну. У рамках однойменної програми завдяки державній підтримці діти з Угорщини мають змогу здійснювати подорожі та знайомитися із закордонними угорськими громадами. На сьогодні такою можливістю скористалися вже 530 тисяч осіб.
Цьогоріч у вікторині «Без кордонів» узяли участь 160 учнів середніх шкіл з Угорщини та закордонних угорських громад. У рамках конкурсу діти порівняли свої знання з історії, географії, етнографії. Перше місце здобули школярі з Будапешта, друге – з міста Бейкешчаба, третє – з Есека. Переможці вікторини отримали грошовий приз у розмірі одного мільйона форинтів, а ті, хто посів друге та третє місця, – по 300 тисяч форинтів.
У таборі ж беруть участь школярі з Трансильванії, Закарпаття, словацької Верховини, сербського Воєводина, Хорватії та Угорщини, які за підсумками кількох турів цьогорічної вікторини досягли найкращих результатів.
На дітей та вчителів чекає цікаве і змістовне дозвілля. Родзинкою цьогорічного табору стане те, що школярі зможуть «потрапити в космос» за підтримки Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини та компанії BGA Zrt. За допомогою симулятора діти зможуть відчути, як це, покинути Землю.
У селі Малі Геєвці Ужгородського району на базі місцевого ліцею ім. Ференца Еґреші триває традиційний табір гітарної музики, співу та віршів. Змістовне дозвілля для дітей вже вп’яте організував Благодійний фонд «Ґеніус».
– Цьогорічний табір розпочався 29 липня і триватиме до 3 серпня. Він проводиться за підтримки угорського уряду, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена. Уже традиційно ми обробляємо пісні відомого виконавця, уродженця села Ласла Боді. Цього року теж обрали дві його композиції. Діти з відділення віршів оброблять та представлять на сцені поезії Яноша Араня. Ми обрали твори, які будуть цікавими як для старших людей, так і молодих. Наші вихованці представлять глядачам вірші закарпатських поетів Андора Тарці та Магди Фюзеші, покладені на музику, – повідомила Елеонора Богаті, керівниця табору, директорка Малогеєвецького ліцею ім. Ференца Еґреші.
Серед запрошених викладачів: Йожеф Івашкович, учитель музики, композитор, хормейстер; Маріанна Дьоркене Чакань, керівниця хору «Намисто»; Крістіан Савла, викладач гри на гітарі. Декламувати вірші дітей навчатимуть педагогині Нора Тарці та Еріка Яворська, а майстер-класи з рукоділля проведе Катерина Вагнер, організаторка місцевої школи.
– Я радий, що проводиться цей табір, адже співати вірші – це дуже рідкісна можливість. Старші діти, котрі приїжджають сюди вже не вперше, хочуть вивчити пісні. Ми обираємо композиції, які вони зможуть представити і вдома, передати їх далі, популяризувати цю справу. Наші викладачі займаються нею з великою любов’ю, і діти це відчувають. Нам не все одно, що вони співають. Для нас величезна радість долучатися до цієї роботи, – зазначив Йожеф Івашкович.
Урочисте відкриття табору відбулося 29 липня в актовій залі ліцею. Присутніх привітала, зокрема, директорка БФ «Ґеніус» Наталія Вараді.
– Ми проводимо табір уже п’ятий рік поспіль. Діти вивчають тут не тільки гру на гітарі, але й вірші, покладені на музику, поезію. Для наших вихованців це ще й об’єднуюча сила. Тут ідеться про розвиток талантів, це не масовий табір, а своєрідне наставництво. Мистецтво – це те, що допомагає людям у найбільших бідах. А творчі, мистецькі табори, організовані нашим благодійним фондом, завжди сприяють тому, щоб дитина відчувала, що вона талановита, належить до певної спільноти, що вона важлива і чимось вирізняється. Велике значення має й те, що діти збираються разом, радіють, тож літні канікули минають змістовно, – наголосила Наталія Вараді. Вона побажала учасникам на час перебування в таборі забути про воєнні обставини, усі біди та проблеми. Окрім навчання, зав’язувати дружбу, багато грати, знайомитися, щоб зарядитися на наступний навчальний рік.
Відтак директорка БФ «Ґеніус» подякувала за роботу колегам, які щороку долучаються до цієї благородної справи, виховуючи молоде покоління.
Заявки на участь у таборі приймалися з 3 травня до 3 червня від дітей віком 10–16 років, які цікавляться віршами, покладеними на музику, люблять співати, грати на гітарі. Зрештою до табору долучився 21 учасник з 12 навчальних закладів 10 населених пунктів краю. Це Берегово, Ратівці, Галоч, Велика Добронь, Паладь-Комарівці, Сюрте, Тейглаш, Тисаагтелек, Ужгород, Малі та Великі Геєвці. Багато хто приїхав уже не вперше, але є й новачки. Зокрема двоє учасників – вимушені переселенці. Це дівчата з Берегова, котрі ледь говорять угорською, але, за словами батьків, хочуть ближче ознайомитися з угорською музикою.
Вероніка та Надія переїхали з батьками до Берегова після початку війни з Київщини, з населеного пункту, який піддався бомбардуванню в лютому 2022 року. Їхній тато наразі займається небезпечною роботою неподалік лінії фронту – бере участь у розмінуванні територій. Діти розуміють угорську дедалі краще, але тепер ще українською розповіли, що подали заявки в табір за рекомендацією берегівського знайомого. Вони зацікавилися можливістю гри на гітарі. Обидві відвідують музичну школу, вивчають гру на фортепіано.
– Наразі я не уявляю, як мене навчать грати на гітарі, бо пам’ятаю, як важко було опанувати гру на піаніно. Зараз я закінчую музичну школу по класу фортепіано. Ще одне моє хобі – укорінення й подальше вирощування авокадо, – розповіла Вероніка.
– Я маю дуже хороший слух, тому мене часто хвалять. Думаю, що й тут я швидко вивчу пісню, – додає її молодша сестра Надія.
Емеше Бейреш приїхала з села Великі Геєвці.
– Протягом навчального року я співаю в хорі, вчуся грати на гітарі та фортепіано. Мені завжди дуже подобався цей табір, тут я вивчаю нові пісні, і ці знання стають мені в нагоді. Рекомендую й іншим, бо тут можна знайти багато нових друзів і багато чого навчитися, – зазначила дівчинка.
7-річний Матей Дьорке каже, що в таборі вже втретє. Наразі ще не грає на гітарі, лише на барабанах та бубні. Зізнається, що йому тут дуже подобається, особливо ігри та майстер-класи з рукоділля, але цікавиться також піснями й віршами.
Верніка Варга приїхала з Паладь-Комарівців, долучається до табору вже вдруге, бо минулого року дуже сподобався.
– Я тоді не вміла грати на гітарі, але навчилася. Восени батьки подарували мені інструмент, і я продовжила вдосконалювати свої навички. Рекомендую й іншим цей табір, бо це дуже цікаве дозвілля, повертаєшся додому сповнений чудових вражень.
З учасниками табору працюють шість професійних викладачів, яким допомагають у роботі три вихователі. У завершальний день діти представлять вивчене в рамках концерту.
Навчання у таборі відбувається у рамках федерального проекту „Обличчя дружби”. Крім іншого, для дітей заплановано неформальні зустрічі з учасниками війни проти України.
Групу школярів із тимчасово окупованого Біловодська Луганської області відвезли до військового табору в Новосибірській області РФ – там бойові офіцери навчають їх військової справи. Про це повідомила пресслужба Луганської обласної державної адміністрації.
Як повідомив голова Луганської ОВА Артем Лисогор, йдеться про наметовий військово-патріотичний табір „юних армійців”, розташований неподалік полігону.
„Відправку дітей віком від 11 до 17 років до цього табору, де бойові офіцери навчають їх тактичній, вогневій, стройовій підготовці, у РФ називають шефською допомогою так званій „ЛНР”. А ще усім дітям необхідно здати норми „ГПО” – те, про що не знають навіть їхні батьки”, – йдеться в повідомленні.
Навчання у таборі відбувається у рамках федерального проекту „Обличчя дружби”. Крім іншого, для дітей заплановано неформальні зустрічі з учасниками війни проти України.
29 липня в Берегові розпочалася перша зміна 14-го Творчого табору ім. Марії Янкович. На базі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ його організовує Благодійний фонд «Ґеніус» за підтримки Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини, Фонду ім. Габора Бетлена й Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса.
Творчий табір здобув велику популярність серед молодих закарпатців віком 10–16 років, які цікавляться мистецтвом, тому вже традиційно він проводиться у дві зміни. Під час першої до навчання та відпочинку долучиться 60 дітей. Друга зміна відбудеться 5–10 серпня в селі Пийтерфолво. Табір названий на честь уродженки Ужгорода Марії Янкович, відомої закарпатської художниці.
Учасників табору насамперед привітала директорка БФ «Ґеніус» Наталія Вараді. Під час виступу вона зазначила, що мистецтво дає людині можливість виражати свої почуття, думки та переживання, а також приносить естетичне задоволення, яке збагачує її життя. «Роботи, котрі будуть створені протягом тижня, – це диво, магія, саме мистецтво», – наголосила директорка благодійного фонду.
Професійна керівниця табору – голова Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін. До роботи табору долучилися також інші закарпатські митці: викладачка обласного центру дитячої та юнацької творчості «Падіюн», художниця, керамістка Крістіна Негер, художниця Ноемі Русин, лаборант відділу мистецтва Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, художник, графік Чаба Куташі, берегівська художниця, викладачка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Дьонді Ковач.
Після відкриття табору в інтерв’ю ЗМІ Наталія Вараді підкреслила, що для Благодійного фонду «Ґеніус» особливо важливо приділяти увагу не лише обдарованій молоді, а розвивати здібності всіх дітей: «Завдяки нашим учителям ми прагнемо допомогти кожній дитині розкрити свій талант».
Агнеш Кулін, у свою чергу, повідомила: «Цього року ми відзначаємо низку ювілеїв, які внесли до програми табору. Наша мета – не тільки викладання нових технік, але й ознайомлення дітей з основами історії мистецтва, а також надання молоді можливості активно спілкуватися під час факультативних заходів. У рамках тематичних занять у відповідних вікових групах викладачі розкажуть учасникам табору про реалізм, імпресіонізм, авангард, сюрреалістичне художнє мислення. Я, зокрема, ознайомлю дітей з діяльністю угорського фотографа Анре Кертеса. Підсумкову роботу плануємо побудувати на основі графічного твору Марії Янкович «Маленький митець». Частину хочемо створити з пап’є-маше та зберегти на майбутнє. Це стане своєрідним капелюхом, на якому кожен щороку зможе залишати свій меседж. Роботи, створені протягом тижня, виставимо в галереї Na’Conxypan Закарпатського угорського інституту. Сподіваємося, це буде дуже яскрава та захоплива експозиція».
Благодійний фонд «ҐЕНІУС» організовує табір народної музики і танцю на Берегівщині вже вчотирнадцяте. Він триватиме на базі Фахового коледжу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ протягом 24-29 червня.
БФ «ҐЕНІУС» із 2011 року регулярно організовує творчі табори для дітей на Закарпатті. Цього літа заплановані дев’ять таких таборів, які триватимуть у різних куточках краю – у Берегові, а також у Малих Геєвцях, Великій Доброні, селищі Пийтерфолво і які проводитимуться за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини, Фонду ім. Габора Бетлена.
Як повідомила директорка фонду Наталія Вараді, заявки на участь у них почали приймати ще в лютому. Загалом від дітей надійшло 515 заявок, а 427 із них отримали можливість долучитися до роботи таборів. Інтерес до таборів значний, але рамки обмежені, тому кожна дитина може взяти участь тільки в одному таборі.
Протягом років сформувалася команда професіоналів, які працюють над тим, аби табори проходили на високому рівні та забезпечували якомога більш змістовне дозвілля для дітей. Згідно зі статистикою, цього року в таборах БФ «ҐЕНІУС» візьмуть участь діти із 63 навчальних закладів 66 населених пунктів області.
Перший у переліку – табір народної музики і танцю – розпочав роботу 24 червня. На урочистому відкритті присутніх привітала директор БФ «ҐЕНІУС» Наталія Вараді: «Для нас дуже важливо, щоб змалку знайомити дітей із дивовижним світом народної музики і народного танцю, аби, полюбивши та відчувши ці культурні традиції, вони передавали ті скарби, яким тут навчилися». Вона висловила переконання, що народна музика має об’єднуючу силу, це – духовне живлення, коріння, яке нас тримає.
Учасників табору привітала і заступниця директора Фахового коледжу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Катерина Кірай, побажавши гарного відпочинку, змістовного дозвілля.
Професійний керівник табору, викладачка гри на акордеоні Ніколетта Шипош ознайомила із розкладом занять. Так, протягом тижня діти займатимуться на уроках музики, вивчатимуть народні танці, ігри, долучатимуться до майстер-класів із рукоділля. Крім того, на них чекають кінопокази, заняття спортом.
З дітьми займатимуться десятеро професійних викладачів. Зокрема члени ансамблю «Чіпкейш» – Іштван Молнар (скрипка), Ференц Бернат (віолончель), Йожеф Югас (контрабас), а також Ніколетта Шипош та Берталон Галас (акордеон), Імре Голожаї (кларнет, тарагот), Вів’єн Кітті Копас (народний танець, Моніка Ковач (народні ігри), Єлизавета Онисько (народний спів), Андрея Мештер (рукоділля). Викладачам допомагатимуть восьмеро помічників – студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, які проходитимуть практику.
Табір народної музики і танцю завершить свою роботу в п’ятницю підсумковим концертом.
В Україні відкрили третій табір для утримання російських військовополонених «Центр-3». Туди вже відправили перших росіян.
Водночас росія продовжує блокувати обміни військовополоненими, повідомили в пресслужбі державного проєкту «Хочу жити».
Новий табір також відкрили через велику кількість росіян, які здалися у полон, зазначили там.
У «Центрі-3» особовий склад ворожої армії зможе працювати, займатися спортом та планувати дозвілля, у закладі обладнано спеціальні місця для приготування їжі, відпочинку та спілкування із психологами. На території табору є церква, її можуть відвідувати полонені.
«Ймовірно, це не останній такий табір для військовополонених росіян, який цього року розпочав роботу”, — прогнозують у проєкті «Хочу жити».
