В Україні облаштовуватимуть систему споруд цивільного захисту відповідно до норм ЄС. Йдеться про створення так званих центрів безпеки, де буде розміщено одразу кілька екстрених служб – пожежне депо з диспетчерським пунктом, пункт базування бригади екстреної медичної допомоги, поліцейська станція. Крім цього, кожне укриття потрібно буде зареєструвати і проводити для нього технічну інвентаризацію, що допоможе знати точну кількість і стан таких споруд.
Про це розповіла голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона зазначила, що сьогодні парламент підтримав законопроєкт №11345, який передбачає всі ці заходи, а також інші важливі пункти, які удосконалять чинне систему цивільного заходу на випадки надзвичайних ситуацій – пожеж, повеней, техногенних аварії тощо.
По-перше, вводяться нові правила обліку захисних споруд. Йдеться насамперед про бомбосховища, укриття тощо. Відтепер кожне укриття має бути зареєстроване і проходити технічну інвентаризацію.
„Це допоможе знати точну кількість і стан таких споруд. Крім того, проєкт передбачає, що при новому будівництві зокрема багатоквартирних будинків потрібно буде обов’язково будувати укриття. Також передбачено створення електронного реєстру, до якого мають бути внесені пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої пожежної охорони”, – розповіла парламентарка.
По-друге, вводиться термін „центр безпеки” – спеціалізований об’єкт інфраструктури, в якому обладнуються спеціальні приміщення для декількох екстрених служб, які забезпечують безпеку життєдіяльності населення. Йдеться про пожежне депо з диспетчерським пунктом, пункт базування бригади екстреної медичної допомоги, поліцейської станції тощо.
По-третє, ОСББ зобов’яжуть обстежувати наявні приміщення підземного простору та облаштовувати там споруди цивільного захисту і утримувати їх – у випадку, якщо таке рішення ухвалять на загальних зборах. Тобто, вирішуватимуть мешканці будинку, пояснила Шуляк.
Вона також додала, що раніше кожне підприємство самостійно вирішувало, чи потрібне йому аварійно-рятувальне обслуговування. Тепер акцент робиться на конкретних об’єктах, де ризик аварій чи катастроф особливо високий.
Крім цього, зазначила нардепка, прийнятий за основу законопроєкт №11345 означає інтеграцію в механізм цивільного захисту Європейського Союзу і має на меті приведення системи цивільного захисту населення у відповідність до норм ЄС.
„У липні 2022 року парламент ухвалив законопроєкт №7398, який передбачає облаштування системи цивільного захисту. Ми адекватно оцінюємо, що за два місяці бомбосховища ми не побудуємо, але за цей час можна спроектувати будівництво нових таких укриттів, виявити споруди, які можна використовувати для укриттів і налагодити цю систему таким чином, щоб вона була дієвою. А прийнятий сьогодні законопроєкт №11345 має удосконалити законодавство, що діє у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період”, – резюмувала Олена Шуляк.
[type] => post
[excerpt] => В Україні облаштовуватимуть систему споруд цивільного захисту відповідно до норм ЄС. Йдеться про створення так званих центрів безпеки, де буде розміщено одразу кілька екстрених служб - пожежне депо з диспетчерським пунктом, пункт базування бригади...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1726652760
[modified] => 1726612961
)
[title] => В Україні проведуть інвентаризацію всіх укриттів і внесуть у спеціальний реєстр
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=214926&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 214920
[uk] => 214926
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 214921
[image] => Array
(
[id] => 214921
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak.jpg
[original_lng] => 25855
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/suljak.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2171
[_thumbnail_id] => 214921
[_edit_lock] => 1726602296:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 508473690000
[_oembed_5f9388a94d30627829c63b759e3976ee] =>
[_oembed_time_5f9388a94d30627829c63b759e3976ee] => 1755048974
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 83877
[2] => 656257
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 199610
[1] => 164799
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Інвентаризація
[1] => укриття
)
)
[1] => Array
(
[id] => 212606
[content] =>
Кабмін виділив 175,42 млн грн на капітальний ремонт і будівництво укриттів у трьох школах. Ці кошти Україна отримала від Литви через платформу UNITED24.
Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти й науки.
Відповідне рішення щодо спрямування коштів Кабмін ухвалив 27 серпня.
Так, постановою уряду виділено:
84,37 млн грн на будівництво протирадіаційного укриття Біленьківського ліцею „Лідер” (Запорізька область);
78,06 млн грн – на будівництво захисної споруди цивільного захисту в Лозівському ліцеї №12 (Харківська область);
12,98 млн грн – на капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту Пушкарівського ліцею Верхньодніпровської міської ради (Дніпропетровська область).
Довідка: United24 — це фандрайзингова платформа, глобальна ініціатива з підтримки України, запущена українською владою 5 травня 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ.
Кабінет міністрів затвердив три варіанти облаштування наземних укриттів для шкіл. І вже до кінця року планується повернути за парти 300 тисяч учнів.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаля під час засідання 13 серпня.
За словами Шмигаля, в рамках реалізації комплексної стратегії Україна планує до кінця 2024 року повернути до безпечного офлайн-навчання 300 тисяч школярів. І саме наявність укриттів є головною передумовою.
На будівництво укриттів у школах було виділено 2,5 млрд гривень. Прем’єр також наголосив на важливості надійних безпечних просторів там, де неможливо використовувати підземні укриття.
«Для цього ДСНС та МОН спільно розробили три варіанти облаштування наземних укриттів, які сьогодні затверджуємо. Громади зможуть їх реалізувати залежно від потреби та рівня загроз у населеному пункті та регіоні», – додав він.
Шмигаль додав, що близько тисячі шкіл уже протягом цього навчального року зможуть розпочати процес очного навчання.
Компанія з доставки „Нова пошта” активно шукає підрядників для швидкого виготовлення та встановлення додаткових металевих та бетонних внутрішніх укриттів у своїх відділеннях, на депо та терміналах.
Про це повідомляє прес-служба логістичного оператора.
За словами представників „Нової пошти”, мета компанії – розмістити укриття з інтервалом кожні 50 метрів, щоб співробітники могли досягти безпечного місця за лічені секунди.
Така ініціатива стала відповіддю на загрозу ракетних обстрілів з боку росії.
У компанії повідомили, що впродовж 2022-2024 років „Нова пошта” вже звела та облаштувала 580 укриттів різних типів, інвестувавши у ці проекти близько 400 мільйонів гривень.
Наступним кроком стане встановлення ще 500 металевих внутрішніх укриттів для підрозділів компанії здебільшого у східних, центральних та південних областях України протягом найближчих трьох місяців.
Ризька міська рада упорядкує підвали кількох муніципальних будівель і закликає жителів пристосувати свої підвали до вимог цивільної оборони.
За даними видання, один з підвалів, який муніципалітет планує упорядкувати 27 квітня, знаходиться в Ризькій 49-й середній школі на вулиці Криш’яня Валдемара, 65.
У спортивному комплексі школи відбудеться пресконференція, в якій візьмуть участь мер Риги Вілніс Кірсіс, віцемерка Лінда Озола, керівник департаменту цивільної оборони та оперативної інформації Гінтс Рейнсонс, керівник департаменту освіти, культури та спорту Івар Баламовскіс, керівник департаменту власності Володимир Озоліньш та директор школи Імант Медніс.
Під час пресконференції можна буде завітати до підвалу будівлі, де представники самоврядування дадуть рекомендації, як правильно пристосувати приміщення для створення укриттів.
У день толоки співробітники самоврядування також упорядкують підвал муніципальної будівлі поряд з основною школою “Рідзе” на бульварі Зігфріда Ганни Мейровиця, 1, та приміщення центру соціальної допомоги “Межціємс”, демонструючи, як можна пристосувати підвал до вимог цивільної оборони.
Зокрема самоврядування просить мешканців очищати підвали від сміття, уламків, небезпечних речовин, конструкцій та предметів з гострими краями, які можуть становити додаткову небезпеку для людей.
Прибирання підвалів має бути узгоджене з керуючими будинками, оскільки необхідно також забезпечити збирання вивезеного сміття.
У жовтні запрацював портал Залізне укриття, на якому розміщена інформація про стан всіх укриттів в Україні. Таким чином, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості забезпечує відкритість та можливість відслідковувати, які укриття вже облаштовані, в яких ще тривають ремонтні роботи, а в яких тільки плануються.
Завдяки порталу кожен може відслідковувати, як використовують кошти. Цьогоріч на впорядкування укриттів витрачено 5,2 млрд грн.
На порталі реалізують не просто розміщення укриттів на карті, а й детально розроблені маршрути до дверей.
Непридатні або зачинені укриття
У червні, після загибелі трьох людей у столиці, які не могли потрапити до зачиненого укриття, було проведено перевірку всіх укриттів в Україні. Було виявлено, що близько третина з них повністю непридатні для використання, або ще гірше — закриті, передає Слово і діло.
РНБО на спеціальному засіданні у червні доручило Кабміну та місцевій владі привести укриття в порядок та посилити відповідальність за їхнє неналежне утримання та обмеження доступу до них. Незадовільною визнали роботу з облаштування укриттів у Києві, Запоріжжі, Херсоні, Чернігові, Харкові, Миколаєві та низці інших міст, районів та областей України.
Державна служба з надзвичайних ситуацій проінспектувала близько 63 тисячі об’єктів по всій Україні.
Станом на жовтень, Кабмін відзвітував про те, що 77% сховищ готові до використання.
Більшість укриттів не можуть захистити від зброї масового ураження
За словами нардепа Григорія Мамки, близько половина укриттів в Україні вважаються технічно придатними, однак їх необхідно впорядковувати.
Ще однією проблемою є те, що більшість сховищ – це найпростіші типи укриття, цокольні або підвальні приміщення. Проте, більшість із них не мають евакуаційних виходів, доступу до систем водопостачання та водовідведення та є непридатними для зберігання продуктів харчування.
Здебільшого, такі укриття не можуть захистити населення від зброї масового ураження. Тому питання з розгортання мережі споруд цивільного захисту, які б мали підвищити рівень безпеки громадян є терміновим, передає портал Pravo.ua.
Відтепер всі новобудови матимуть укриття
Ще минулого року президент підписав закон, згідно з яким заборонено зводити будинки, в яких немає укриття та бомбосховища для цивільних.
В низці сучасних країн аналогічні закони також діють. Наприклад, у Швейцарії законодавством передбачено обов’язкове будівництво ядерних бункерів муніципалітетами та приватними забудовниками. Таким чином Швейцарія повністю забезпечила населення захисними спорудами на випадок війни чи інших надзвичайних ситуацій.
У Фінляндії повноваження щодо будівництва та утримання бомбосховищ покладено на Міністерство внутрішніх справ та на забудовників. Перевіркою займаються інспектори з пожежної безпеки, а будинки площею понад 1200 квадратів обов’язково обладнані укриттям.
В мирний час мешканці багатоквартирних будинків використовують бомбосховища для зберігання речей. За законом, після оголошення надзвичайного стану, мешканці мають 72 години для звільнення укриттів від зайвих речей і всього 2 години, щоб звільнити від речей бомбосховища.
З початку повномасштабного вторгнення РФ фонд укриттів в Україні зріс утричі, що дозволяє захистити майже половину населення.
Державна служба з надзвичайних ситуацій за дорученням уряду та РНБО створює єдину Інформаційну систему Облік і візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту. Про це на брифінгу у Military Media Center повідомив директор департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України Віктор Вітовецький.
Повідомляється, що систему планується інтегрувати в мобільний застосунок Дія.
„Це перспектива ну декількох, можливо, днів чи тижнів, і ми зможемо побачити цей ресурс”, – запевнив Вітовецький.
Представник ДСНС зазначив, що офіційна державна база укриттів відрізнятиметься від аналогічних баз даних, які нині є в інформаційному просторі, оскільки її наповнення і верифікація, а також вимоги до адміністрування будуть чітко регламентовані.
Вітовецький повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення РФ фонд укриттів в Україні зріс утричі, що дозволяє захистити майже половину населення.
„Якщо ми перед початком війни мали на обліку приблизно 20 тисяч захисних споруд, то станом на зараз їх вже понад 60 тисяч. З них понад 50 тисяч є придатними до укриття, тобто там населення може перебувати в нормальних умовах”, – сказав він.
Пресслужба ДСНС повідомляє, що загальний фонд захисних споруд в країні складає понад 60560 укриттів: з них більш ніж 5200 сховищ, 14 тис. протирадіаційних укриттів, а також більше ніж 41 тис. найпростіших укриттів і споруд подвійного призначення.
Румунія почала будувати укриття для громадян, які мешкають поблизу українського кордону після того, як минулого тижня там були знайдені фрагменти збитих дронів.
„Приблизно 50 румунських військових почали будівництво двох укриттів у вівторок”, – йдеться у заяві міністерства оборони.
У Румунії в районі Плауру, що знаходиться навпроти кордону з Україною, в суботу виявили фрагменти безпілотника, „подібного до тих, які використовує російська армія”.
Бухарест вже посилив заходи моніторингу та безпеки повітряного простору після неодноразових атак військ рф поблизу кордону.
Бетонні укриття, призначені для захисту мешканців Плауру, будуть передані місцевій владі після завершення будівництва.
Освітні заклади у західних регіонах найбільше оснащені укриттями, а найменше укриттів у регіонах, де відбуваються активні бойові дії.
Про це міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив у коментарі Суспільному.
„Західні регіони найбільше оснащені укриттями, вони дуже багато зробили. Сьогодні будуються укриття по всій Україні. Найменше оснащені регіони в яких відбуваються активні бойові дії, Луганська, Донецька область, Запоріжжя. Там, де частина територій окуповано, там безумовно укриттів немає”, – сказав він.
За словами міністра, 1,5 млрд грн, виділені на облаштування укриттів у школах, розподілені між регіонами за відповідним коефіцієнтом в залежності від рівня ризиків і небезпек. Станом на сьогодні 67% закладів освіти забезпечені укриттями, 75% з них – це саме школи.
Відповідаючи на питання про ситуацію з очним навчанням на Харківщині, Лісовий зазначив, що у деяких громадах буде прийняте таке рішення, в деяких ні.
„В самому Харкові швидше за все таке рішення прийнято не буде. Там є експеримент з навчанням в метро, це є достатньо неповноцінним навчанням, хоча ми розуміємо, що громади шукають різні виходи з цієї ситуації”, – сказав він.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що 68% освітніх закладів України мають укриття різного типу. Що дає змогу розмістити там 4,7 млн учнів і вчителів. Але цього недостатньо.
Він заначив, що до початку навчального року залишилося менш як місяць й місцева влада повинна діяти активніше.
Ще у квітні уряд виділив на облаштування укриттів 1,5 млрд грн.
У 2023 році заплановано облаштувати майже 1,5 тис. укриттів, загалом їх треба збудувати 5,4 тис.
– Всі вони мають відповідати критеріям надійності, безбар’єрності та енергоефективності. З боку ОВА має бути регулярний моніторинг безпекової ситуації в громадах. Там, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, офлайн, тобто очного, навчання не буде. Місцева влада найкраще розуміє ситуацію у себе в громадах, а тому остаточні рішення про формат навчання будуть ухвалювати саме на місцях, – зазначив Шмигаль.
