Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), відзначений Премією «За людську гідність», прийняв нагороду та отримає її найближчим часом, – повідомив голова громадської організації «Рада людської гідності» Золтан Ломніці.
Золтан Ломніці зазначив, що Василь Брензович, якого в Україні вважають одним із ворогів країни, за останні роки багато зробив для угорців Закарпаття, до кінця відстоюючи їхні інтереси, навіть ризикуючи життям. Колишній суддя, котрий торік отримав державну нагороду Орден «За заслуги» за захист людської гідності та значну роль у забезпеченні прав закордонних угорців, наголосив: протягом останніх років він багато разів був на Закарпатті та бачив, наскільки там страждають співвітчизники і як обмежуються їхні права.
Золтан Ломніці підкреслив: саме тому в цій загостреній ситуації, через тиск на угорців Закарпаття, було вирішено підтримати Василя Брензовича, а через нього – співвітчизників, які живуть в Україні.
Лауреатами Премії «За людську гідність», заснованої ГО «Рада людської гідності», досі були зокрема Каталін Каріко, о. Імре Козма, Марі Теречек, Шандор Каняді, Анна Йокаі, а. Чаба Бейте та Константинопольський патріарх Варфоломій І.
2021-й був одним із найбільш складних політичних років як в Україні, так і на Закарпатті. У вирі подій, що відбулися, значне місце зайняли й закарпатські політики та політика.
Отож про політичні тенденції в державі та нашому краї поділився з «Карпатським об’єктивом» своїми думками відомий закарпатський політик Василь Брензович, голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ-КМКС), народний депутат України минулого скликання та депутат Закарпатської обласної ради багатьох скликань.
– Як відомо, уже третій рік тривають кримінальні провадження проти благодійних фондів та організацій, котрі ви очолюєте. Яка ситуація з цими справами нині?
– Як ви знаєте, були проведені обшуки працівниками СБУ в моєму помешканні та в офісах благодійних фондів, котрі я очолюю. Зокрема БФ імені Едмунда Еде та ін. Але слідство триває, а звинувачення досі не висунуто. Водночас є інформація, що справа й надалі відкрита. І тому моє повернення на Закарпаття досі неактуальне з різних причин.
Але, як бачимо, подібними методами влада діє й щодо інших політичних сил. Дуже цікавим є той факт, що справи проти фондів «КМКС» були відкриті за президентства Петра Порошенка. А зараз він і сам зустрівся зі схожим. Різниця тільки в тому, що проти нього вже висунуті обвинувачення та озвучено суму застави в мільярд гривень, а проти нас ще ні.
– Існує думка, що таким чином просто нейтралізують окремих політиків. Ви як вважаєте?
– Звичайно, це тиск на політичні сили… Просто видавлюють із держави або з політичного життя. Це непоодиноке явище в Україні останнім часом. Щоправда, позитивним є те, що наші фонди, проти яких відкриті кримінальні справи, і надалі діють та надають допомогу тисячам закарпатців і платять дуже серйозні податки в державний бюджет.
– Які незручності відчуваєте як політик і як людина у зв’язку із цією ситуацією?
– Ми до таких незручностей звикли останнім часом. Я є головою організації, офіс якої було спочатку спалено, а потім підірвано. Наразі ведеться слідство проти організацій, котрі я очолюю. Звичайно, це неприємно… Адже кожному хочеться жити на своїй Батьківщині, займатися нормальною роботою, працювати спокійно… Але зараз це не на часі. Однак я думаю, що і це мине. Ситуація нормалізується. Якщо глибоко проаналізувати, у цьому зацікавлені всі.
– Закінчується 2021 рік. Яким, на вашу думку, він був для України та Закарпаття?
– Звичайно, найголовнішим є питання миру й стабільності Української держави. Як бачимо, воно й цього року не просунулося вперед. На мою думку, ми маємо зрозуміти, що наразі іншого шляху, аніж виконувати Мінські домовленості, просто не існує. Адже це єдиний такий документ, де Росія зобов’язалася відновити територіальну цілісність України. Цього вимагає й міжнародна спільнота. Однак позитивних зрушень у цьому напрямі немає. Навпаки, фактично в кінці року нагнітається воєнна істерія. Міжнародна преса пише про напад Росії на Україну.
Ми з вами говоримо про такі речі, про які люди на цій території не говорили вже дуже давно. Про те, що може початися великомасштабна війна з ядерною державою. І це дуже насторожує. Думаю, керівництво нашої країни, європейська та вся міжнародна спільнота мали б докласти максимум зусиль, аби не допустити повномасштабної війни. Але щось не видно цієї роботи. Здається, це взагалі не сприймається всерйоз. З одного боку, всі кажуть про війну, там у Києві вже ділять бомбосховища, а з іншого – усі спокійно пішли відпочивати на Новий рік. Якось це все не можна скласти докупи.
Окрім того, дуже важкий економічний стан, зростання цін на газ, на паливо… Як у давні часи, у нашу державу все приходить зненацька. Ніхто не знав навесні, що прийде осінь чи зима, що потрібне буде вугілля, що потрібен буде газ. А тут знов, раз і нема, і давайте терміново купувати щось у Америки чи в Угорщини. Тож ми бачимо, що підготовка до зими не сприймається всерйоз керівництвом держави. Великих економічних зрушень також немає. Економіка стагнує або падає.
Є певні позитивні речі, зокрема «Велике будівництво», де прокладаються і ремонтуються дороги. Але я думаю, що на перспективу цього замало.
– А як щодо відносин України та Угорщини?
– Не покращуються й українсько-угорські відносини. Зрушень великих немає. Хоча по деяких серйозних питаннях, наприклад по газу, все-таки вдалось домовитися. І тепер Угорщина поставляє Україні газ у досить великих обсягах.
Але я думаю, що процес перемовин 2022 року продовжиться або, можливо, сторони почекають до наступних виборів, які відбудуться в Угорщині у квітні.
Угорщина й надалі надає допомогу Закарпаттю. Це, зокрема, і вакцини від COVID-19 та інших хвороб тощо. Але, на жаль, важливі питання, котрі наразі є проблемними між Україною та Угорщиною, досі залишаються невирішеними.
Не змінилася і гуманітарна політика нашої держави. І тепер населення, зокрема національні спільноти, уже відчуває на собі ці речі. Плануються ще деякі кроки, які стосуються мовної політики. Адже всі згодні з тим, що люди, котрі перебувають на керівних посадах, повинні володіти державною мовою. З цим ніхто не сперечається. Але те, що зараз готують для керівників шкіл та дошкільних навчальних закладів, що вони повинні складати мовний іспит на знання української мови на рівні Ц1 (найвищий рівень), – це абсурд! Так досконало українською мовою не володіє й половина етнічних українців, не кажучи вже про представників національних меншин.
І напевно, після великої кризи або закриють очі на це, або щось придумають, аби вирішити питання. Інакше напруга тільки зростатиме. Я не розумію, навіщо це було робити. Адже якщо зараз узяти пересічного українця, котрий має середню освіту, і дати йому написати тест до рівня Ц1, то в більшості не вийде. І в цій ситуації ще роблять штучно такі проблеми!
Є певні зрушення в питанні про подвійне громадянство. Ви знаєте, що ми (КМКС) щодо цього вже років 10 говоримо: Конституція України не забороняє подвійне громадянство. Якщо кажуть про «єдине громадянство» (записане в Конституції), то це означає, що всередині держави не може бути закарпатського, харківського чи кримського громадянства, а тільки українське. Але протягом останніх 10 років керівники держави та деякі політики говорили про те, що ось, «це заборонено Конституцією…» Були списки «Миротворця», котрі виставляли на показ тих людей, які буцімто мають подвійне громадянство. А зараз президент подав законопроєкт, у якому без внесення змін до Конституції йдеться про те, що легалізується подвійне громадянство. Якщо без змін до Конституції, то це означає, що подвійне громадянство не суперечить їй. І навіщо тоді про це було говорити 10 років поспіль.
І все було би добре, але, з іншого боку, ці законопроєкти дуже серйозно обмежують права українців, котрі мають подвійне громадянство. Забирається право бути обраним, і це також абсурд. Річ у тім, що це одне із основних прав громадян, котрі гарантує Конституція України, – право обирати і бути обраним. Ці права не можна розділити на дві частини. Тим паче, якщо людина з подвійним громадянством знаходиться на території України, до неї закони нашої держави застосовуються як до громадянина України. І ніяких інших прав і обов’язків вона не може мати. Ця особа військовозобов’язана, а від неї хочуть забрати ті основоположні права.
Крім того, останнім часом навколо цього питання з’явилося багато суперечливих публікацій, дають різні коментарі керівники держави, що створило певну плутанину. Це також є дуже небезпечним для стабільності Української держави.
Ми повинні робити все для того, щоб люди залишалися жити в Україні. Ми знаємо, що за 30 останніх років кількість населення зменшилась як мінімум на 20%. Це 10 мільйонів людей. І це надзвичайно багато. А подібні кроки робляться зовсім не в тому напрямі, аби таку тенденцію стабілізувати й громадяни України могли гідно жити у власній державі. Те ж саме – крок щодо постановки на військовий облік жінок. Навіщо сіяти неспокій серед людей? Вони думають, що жінки віком до 60 років стануть військовозобов’язаними і врятують нас від ядерної війни? У наш час, коли війни – це вже висока технологія. Але це питання, хоча й неозброєним оком видно його абсурдність, усе одно тривожить людей, створює зайвий дискомфорт для наших жінок, у котрих і без того чимало клопоту.
Стосовно Закарпаття, то бачимо, що політичне життя останнім часом було нестабільним. Виникали конфлікти в керівництві області й між депутатами облради. А це призвело до повної зміни влади. Як ви знаєте, однією з причин конфлікту стало те, що наша фракція була проти того, аби Закарпатську обласну раду очолював політик, який не є уродженцем нашого краю. Це взагалі вперше в історії таке трапилося. Ніколи такого не було, щоб головою обласної ради став не місцевий, котрий не розуміє ситуацію в нашому краї.
Але минув рік, і ви бачите, що ситуація змінилася. Думаю, цей процес, хоча й нелегкий, але правильний. Голова обласної ради Володимир Чубірко є досвідченою людиною. Він уже був свого часу головою Закарпатської облради. Непогано себе на цій посаді показав. Ми дійсно тоді співпрацювали і мали хороший результат. Тепер бачимо, що прийняття бюджету, прийняття рішень також більш-менш на останній сесії пройшло вдало. А це означає, що більшість депутатів шукають якийсь консенсус.
Відбулися зміни й щодо керівництва обласної державної адміністрації. Знову ж таки очолює її молода людина, котра родом і працювала на Закарпатті. І має певний досвід, хоча не в цій роботі, але в юридичному напрямі.
Сподіваюся, що наступного року політичні сили шукатимуть компроміс і працюватимуть на благо нашого краю. Адже проблеми нікуди не зникли, їх треба вирішувати.
Щодо нашої організації, то вона цьогоріч робила свою справу… Досить вдало, незважаючи на те, що на нас здійснюється тиск. Усі програми, які ми запланували цього року, виконані. Ми зараз не є в коаліції в Закарпатській обласній раді, хоча коаліція формально й не була створена. Але ми готові із цими політичними силами працювати в інтересах нашого краю.
– Які плани на майбутнє?
– Ми і 2022-го хочемо працювати в інтересах і на благо угорців Закарпаття та всіх інших мешканців нашого краю, продовжити ті програми, якими займалися цього року. Конструктивно працювати в органах місцевого самоврядування і докласти максимум зусиль для розвитку Закарпаття, покращення відносин між Угорщиною та Україною. Ми, звичайно, бачимо, що це буде нелегко. Але і раніше не було легко. Проте я думаю, що треба сподіватися й працювати. І хочу з цими позитивними думками привітати всіх закарпатців з Новим роком та Різдвом Христовим, побажати щастя і здоров’я, миру і процвітання всім мешканцям нашого краю.
Після року перерви депутат Європарламенту закарпатського походження від партії «Фідес» Андрея Бочкор знову організувала День Закарпаття в Брюсселі, який уже можна назвати традиційним. Він відбувся 13 жовтня в Культурному центрі ім. Ліста. Головна тема цьогорічного, уже шостого заходу – позбавлення прав закарпатських угорців у світлі прагнення України інтегруватися до Європейського Союзу.
Участь у панельній дискусії взяли євродепутат Андрея Бочкор, єврокомісар з питань розширення і сусідства ЄС Олівер Варгеї, голова Товариства угорської культури Закарпаття, депутат Закарпатської обласної ради Василь Брензович.
Андрея Бочкор, зокрема, підкреслила: «Угорці Закарпаття в останні роки опинилися в дуже складній ситуації, тому важливо використовувати всі міжнародні форуми, аби наголосити, що вони відстоюють свої права на мову та освіту, водночас підтримуючи шлях України до європейської інтеграції й прагнучи, щоб країна стала справді демократичною і в ній дотримувалося верховенство права».
За словами голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича, якщо Україна дійсно хоче наблизитися до Європи, у першу чергу їй потрібен економічний та інфраструктурний розвиток, чого досі не вдалося досягти, оскільки не побудовано нових пунктів пропуску, автомагістралей і залізничних мереж. Як наголосив політик, Київ, замість того, щоб приділяти увагу розвитку, займається обмеженням використання мов нацменшин. «Європа також зацікавлена в тому, щоб її найбільший сусід – Україна – був стабільною державою, де поважають права людини. Адже європейські лідери часто говорять, що Європейський Союз – це спільнота цінностей, а не лише економічний союз». За словами політика, питання прав закарпатських угорців слід розглядати не через російсько-український конфлікт, як це часто робить Київ, бачачи ворога там, де його немає. На думку Василя Брензовича, європейська інтеграція не обійдеться без лояльності до прав нацменшин.
Після панельної дискусії учасники заходу подивилися виступ берегівського фольк-гурту «Шодро» за участю акторки Закарпатського обласного угорського драматичного театру Мелінди Орос. Краяни обіграли тему страждань угорського селянського світу, що живе в меншості, за допомогою музичних, танцювальних та прозових номерів. Після культурної програми присутні скуштували одну зі страв закарпатської кухні – їх пригостили супом з квасолею та капустою. VI День Закарпаття в Брюсселі мав великий успіх, адже, незважаючи на карантинні обмеження, подію відвідала чимала аудиторія.
У Будапешті в понеділок представили довідник «Закарпаття угорськими очима» (Kárpátalja magyar szemmel), інформує MTI.
«Такого вичерпного та професійного путівника про Закарпаття досі не було», – наголосив під час презентації уповноважений міністра, відповідальний за розвиток співпраці області Саболч-Сатмар-Берег та Закарпаття, а також координацію Програми розвитку дошкільних навчальних закладів Карпатського басейну Іштван Грежа. За його словами, книжка ознайомлює читача з історією та географією області, надає інформацію про різні райони, соціальну складову.
Іштван Грежа зазначив, що, як і раніше опублікований «Гастрономічний путівник Закарпаттям», це видання також з’явиться українською мовою восени.
«Завдання полягає не лише в тому, щоб Закарпаття відвідувало якомога більше туристів з Угорщини, але й щоб якомога більше українських відвідувачів ознайомилися з його унікальними цінностями та красою», – наголосив він.
Крім того, Іштван Грежа зазначив, що в останні роки чимало українських туристів відкрили для себе Закарпаття, а Угорщина докладає багато зусиль, аби зробити регіон привабливим.
«Закарпаття – безпечна область, її мешканці, як угорці, так і представники інших національностей, раді вітати гостей із Угорщини», – додав він.
Як зазначив голова Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович, путівник заповнить певну прогалину. Очільник ТУКЗ-КМКС пишається тим, що в книжці представлено низку пам’ятників, до виготовлення яких долучилося Товариство, зокрема статую Ракоці в Берегові, котра зображена на обкладинці видання, та пам’ятний знак на Верецькому перевалі.
За словами Василя Брензовича, на Закарпатті значно розвинулися угорські туристичні підприємства, чому посприяли професійні тренінги, програми та гранти.
«Сподіваємося, ситуація в Україні покращиться, перетин кордонів стане легшим, і туристична галузь у краї знову процвітатиме», – зазначив очільник ТУКЗ-КМКС.
Голова Закарпатської угорської туристичної ради Аншраш Мештер повідомив, що організація була створена у 2014 році, аби об’єднати тих, хто опікується угорським туризмом в області.
«Путівник на 450 сторінок – якісне видання, яке охоплює увагою все Закарпаття», – зазначив він, додавши, що наразі вивчається питання про публікацію окремих томів, у яких будуть детально представлені окремі райони області.
Вихід у світ довідника «Закарпаття угорськими очима» фінансувала міністерська комісія, яку очолює Іштван Грежа. Книжка також доступна в електронному вигляді у форматі PDF. Редактором путівника, опублікованого у видавництві Shark Kft., виступив заступник голови Закарпатської угорської туристичної ради Йосип Торпої.
16 червня відбулася масштабна міжнародна онлайн-конференція під назвою «Транскордонне співробітництво за чисту Тису», яку організувала депутат Європарламенту Андрея Бочкор з метою підвищення обізнаності про величезну проблему забруднення цієї річки на міжнародному рівні та спільного пошуку ефективних рішень.
Захід відкрила Андрея Бочкор. Вона наголосила, що Тиса пролягає через п’ять країн, тому для усунення її забруднення необхідні транскордонне міжнародне співробітництво та підтримка Європейського Союзу. «Чиста Тиса й чисте Закарпаття можуть стати таким ресурсом для Європейського Союзу, України та цілого регіону, на який варто не лише звернути увагу, але й здійснити кроки для цього», – заявила євродепутат закарпатського походження.
Після перегляду фільму телеканалу TV21 Ungvár «Чиста вода» (Tisz (t) a Víz), який чітко ілюструє проблему, під час першої панельної дискусії увагу зосередили на екологічній політиці Європейського Союзу та презентації інструментів і програм ЄС щодо боротьби із транскордонним забрудненням води та захисту екосистем відповідних річок.
Беттіна Дозер, керівник управління з питань якості води департаменту з питань навколишнього середовища Європейської комісії, зокрема, розповіла про дорожню карту заходів «Європейський зелений курс» та торкнулася питання водної політики. За її словами, у рамках програми «Східне партнерство» ЄС надає пріоритет підтримці України у вирішенні екологічних проблем, але ще багато завдань потрібно виконати на місцевому, регіональному та урядовому рівнях, а також щодо вдосконалення механізму реалізації. Важливі зауваження вніс і Маркку Маркула, голова Гельсінського регіону та міської ради Еспоо, член Європейської ради регіонів. Він зазначив, що стосовно Закарпаття необхідне багатогранне рішення, адже за прикладом Гельсінського регіону наш край може стати зразковим в Україні та Центральній Європі.
Під час другої панельної дискусії йшлося про небезпеку й наслідки забруднення Тиси, транскордонну проблему і рішення про захист водних ресурсів та управління відходами. Іштван Коложварі, директор Науково-дослідного центру ім. Іштвана Фодора Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, виступив зі стислою презентацією «Можливі наслідки, що загрожують цінному різноманіттю природного середовища верхньої частини Тиси та можливості його збереження». Він звернув увагу, що забруднення річки досягло таких масштабів не сьогодні, ця проблема існувала роками, тож має вплив і на дику природу Тиси.
Начальник управління єврорегіональної співпраці Закарпатської ОДА Олександр Білак представив регіональну стратегію моніторингу навколишнього середовища та поводження з відходами, яка реалізовується в нашій області. Він зазначив, що перед органами місцевого самоврядування територіальних громад постало важливе завдання з вирішення питання поводження з відходами й запобігання потраплянню сміття в природне середовище, зокрема Тису.
Про збір та утилізацію комунальних відходів, які приносять річки Тиса й Самош, розповів Йожеф Вереш, начальник басейнового управління та збереження водних ресурсів Верхньо-Тисянського департаменту водного господарства Угорщини (м. Ніредьгаза). Він, зокрема, акцентував увагу на зусиллях, докладених відомством задля зменшення шкідливого впливу відходів з річок. Йожеф Вереш повідомив, що у 2019 році виникла можливість реалізувати проєкт з утилізації відходів на суму 1,3 млрд форинтів із державних джерел. Його суть полягає в тому, що для боротьби зі шкідливим впливом відходів застосовують два елементи: по-перше, камери, які виявляють відходи, які надходять, по-друге, технічні засоби та бетонні поверхні, де сміття можна збирати, сортувати та вивозити.
Європейське об’єднання територіального співробітництва «Тиса» (ЄОТС «Тиса») – це перша європейська територіальна асоціація, що об’єднала одну з областей на території ЄС (область Саболч-Сатмар-Берег, Угорщини) та регіон, який не входить до Євросоюзу (Закарпаття). За допомогою ЄОТС є можливість подавати заявки на отримання грантів ЄС, що сприяють спільному вирішенню транскордонних проблем. Керівник об’єднання, голова загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег Оскар Шестак виступив з презентацією на тему «Вивчення ситуації на Солотвинському солеруднику в рамках проєкту Revital». Він підкреслив, що проєкт Revital I спрямований на зменшення забруднення сіллю та збереження природних ресурсів Тиси шляхом відродження територій навколо Солотвинського солерудника й посилення сталого використання та охорони навколишнього середовища в прикордонній зоні. Адже найбільшим джерелом забруднення цієї території є сіль, що розчиняється у воді й відноситься річкою до всіх країн, територією яких протікає. Оскар Шестак також повідомив, що 17 червня 2021 року в рамках проєкту UNEXMIN буде використано спеціального робота, розробленого міжнародними дослідниками. Його спустять у гірничі коридори шахти, і він збиратиме та оцінюватиме інформацію про небезпечні геологічні процеси на глибині, яка до цього часу була недоступна спеціалістам.
Керівник Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Михайло Данканич представив проєкт «Низький рівень пластику від джерела до моря: комплексний план дій щодо ліквідації забруднення пластиком річок Тиса та Дунай» Tid (y) Up з точки зору Закарпаття.
Під час третьої панельної дискусії на тему «Роль екологічної обізнаності, громадських організацій та активістів у охороні навколишнього середовища» першим виступив Гергей Ганко, керівник проєкту екоакції PET Kupa, який розповів про збір відходів з річки Тиса, результати екологічної ініціативи та отриманий на сьогодні досвід. За його словами, за останні 9 років завдяки праці сотень волонтерів екоакції PET Kupa було зібрано 171 тонну сміття на річці, очищено 282 ділянки, створено три водні причали та річкову байдарку з перероблених відходів. Це лише частина роботи, якою вони займаються й сьогодні.
Дмитро Ляшук, автор документального фільму «В ім’я Тиси», прем’єра якого відбулася нещодавно, розповів про свою стрічку. За його словами, сучасні люди відсторонилися від природи, тому він за допомогою документального кіно має на меті знову об’єднати їх. Каже, що зняв фільм насамперед для того, аби показати, що мешканці роблять з річкою, пробудити громадськість і тих, хто приймає рішення, вказати на проблему та шукати шляхи її вирішення, тим самим сприяючи змінам. На сьогодні стрічка набрала понад мільйон переглядів.
До програми «Чисте Закарпаття» долучилася й Молодіжна організація ТУКЗ-КМКС, голова якої Іштван Добша повідомив про результати роботи та плани на майбутнє. Екорух було започатковано навесні 2017 року, щоб наголосити на важливості екологічної свідомості та волонтерської діяльності. За словами Іштвана Добші, на сьогодні активісти зібрали близько 5,3 тонни сміття. Їхня наступна акція відбудеться 24–26 червня вздовж Тиси.
Роботу конференції підсумував голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутат обласної ради Василь Брензович. Він підкреслив, що чимало громадян звертають увагу людей на проблему, водночас багато хто діями показав можливі рішення. У своїх презентаціях учасники підкреслили найбільш гостру проблему – неправильне поводження з твердими побутовими відходами на Закарпатті. Надзвичайно важливо також інформувати людей, які повинні змінити своє ставлення до цього питання. Голова ТУКЗ-КМКС запевнив учасників конференції, що ініціюватиме розробку обласної програми поводження з твердими побутовими відходами, продовжуватиме спонукати до співпраці. Крім того, Товариство буде підтримувати ініціативи зі створення майданчиків з переробки відходів у населених пунктах.
Наприкінці конференції учасники прийняли заключну заяву.
Захід порушив справді гострі проблеми, привернув увагу до питання масштабного забруднення Тиси. У пошуках рішення експерти доповіли про плани та проєкти, які можуть бути ефективно реалізовані лише в співпраці.
Щиро вітаю всіх із Різдвом Христовим! Хай свято народження Спасителя завітає в домівку кожного, подарує відчуття щастя і надії, а Вифлиємська зірка вкаже правильний шлях.
Адже добро неодмінно переможе зло, світло – темряву, надія – смуток. Миру і щастя всім нам! Гідності у відстоюванні правди!
Пам’ять жертв «маленьких робіт» вшанували 19 листопада біля меморіалу на площі Сена в місті Берегово. Учасники заходу поклали вінки до пам’ятного знаку на честь тих, кого забрали 76 років тому на «триденні роботи» і хто так і не повернувся додому.
З огляду на карантинні обмеження цього року традиційний захід, організований громадською організацією «Про Культура Субкарпатіка», провели у вузькому колі.
«У цей день традиційно вже десять років поспіль в одній із церков міста проводиться екуменічна служба, під час якої зачитують імена трьохсот чоловіків, депортованих берегівчан-угорців. Лише цього року через епідемситуацію богослужіння провели в онлайн-форматі за участі місцевих священників. Крім того, створена можливість запалити віртуальну свічку в пам’ять закатованих до першого грудня”, – розповіла нашому виданню Президент Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Ільдико Орос.
Пам’ятний захід у цей день відбувся і в Свалявському меморіальному парку.
Як зазначив Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), меморіальні заходи на честь жертв сталінських репресій на Закарпатті відбуваються з кінця 1980-х років.
Ільдико Орос наголосила, тисячі угорських душ, які померли безглуздою смертю, все ще залишаються помітною втратою для всіх угорців, оскільки це були молоді чоловіки, які вже ніколи не могли одружитися, створити сім’ю чи які більше не могли радіти своїм онукам.
Це великий біль із відстані п’яти, десяти, чи навіть ста років. Ось чому ми не повинні забувати про них та щороку схиляти голови перед їхньою пам’яттю.
21 жовтня за сприяння ТУКЗ-КМКС між БФ «За Закарпатський угорський інститут» та сільською радою Неветленфолу було підписано контракт, відповідно до якого будівля Будинку культури в с. Ботар на Берегівщині буде повністю оновлена в рамках програми Міністерства закордонних справ Угорщини „Східне партнерство”.
На урочистому заході перший заступник консула в м. Берегові Беке Мігай Андраш зазначив: «За останні кілька тижнів я мав змогу бути присутнім на різних урочистих заходах, щоразу передаючи оновлену будівлю чи презентуючи проект, що є знаком доброї волі та бажанням допомоги з боку угорського уряду. Наше гасло «кожен угорець відповідальний за кожного угорця», і уряд Угорщини серйозно ставиться до своїх конституційних зобов’язань, тож піклується про угорців, які проживають за межами Угорщини. А Товариство угорської культури Закарпаття «ТУКЗ-КМКС» в свою чергу, є надійним місцевим партнером угорського уряду». За словами консула, саме культура залучає громади в національний кровообіг, і завдяки чому всі угорці можуть стати єдиною нацією. «Той факт, що цей візуальний дизайн майбутньої реконструкції був представлений є приводом для радощів, оскільки даний план вказує на те, що ця громада також має майбутнє. Задля майбутнього кожен з нас повинен докласти свою частку зусиль і діяти, а якщо не в змозі, то хоча б піти й проголосувати», – зазначив Беке Мігай Андраш.
Голова ТУКЗ-КМКС та очільник БФ «За Закарпатський угорський інститут» Василь Брензович, вітаючи присутніх зазначив: «Останні десять років ми безперервно співпрацюємо з селом Неветленфолу та Йосипом Оросі. Підписавши даний контракт ми погодились, що незабаром розпочнемо ремонт Будинку культури в с. Ботар. Якщо районна рада також підпише контракт, ми розпочнемо і ремонт школи в Неветленфолу, а також планується ремонт дитячого садочку в селі Оклі», – зазначив Василь Брензович. Голова ТУКЗ заявив, що такої кількості ремонтних робіт та реконструкцій не віддувалося за останні сто років. «Ставка на недільних виборах надзвичайно висока, особливо тут, у Неветленфолу. Йосип Оросі – чудовий керівник», – наголосив Ласло Брензович, одночасно пояснивши події останніх тижнів: «Сільський голова сусіднього села (негативно – ред.) висвітлив діяльність КМКС в статті, після того, як ми оновили там дитячий садок, побудували професійну середню школу та відремонтували будинок культури. Я не хочу критикувати опубліковану статтю, але кожен судить сам по собі. Ми всі добре знаємо, що фінансування проектів суворо контролюються урядом Угорщини, і кожен, хто звинувачує нас таким наклепом, той наговорює і на уряд Угорщини. Я прошу всіх скористатися своїми виборчими правами та підтримати кандидатів ТУКЗ-КМКС, щоб ми могли впровадити подальший розвиток у цьому мікрорегіоні», – зазначив очільник КМКС.
Сільський голова Неветленфолу та Ботара Йосип Оросі подякував КМКС за всю підтримку, отриману до сьогоднішнього дня. Він пояснив, що було докладено багато зусиль для відновлення ботарського Будинку культури, і подякував колегії, яка зараз подає у відставку, за те, що вона допомогла створити даний проект. «Завдяки ТУКЗ-КМКС та угорському уряду громада Ботара може нарешті збагатитися новим, красивим будинком культури в майбутньому. Важливо, щоб, бачачи всі ці факти, ми не були байдужими і в неділю прийняли правильне рішення».
Урочистий захід закінчився піснями у виконанні Ловдар Томаша.
Завершився конкурс, оголошений Закарпатською угорською туристичною радою, під час якого обирали найгарніше обійстя та найкращий город. Підсумки змагання підбили 21 жовтня. Призи переможцям вручили в селі Косонь на Берегівщині.
Участь у конкурсі взяли сертифіковані угорські гостьові будинки Закарпаття. Метою заходу було спонукати їхніх власників створити на своїх обійстях гарне середовище, яке залишить у відвідувачів приємне враження. Учасники змагалися у двох категоріях: «Найгарніше обійстя» та «Найкращий город».
Присутніх на урочистій церемонії привітав голова громадської спілки «Закарпатська угорська туристична рада» Андраш Мештер. Він розповів, що ідея конкурсу виникла через ситуацію, спричинену епідемією коронавірусу, а прикладом слугував подібний захід, який проводять у сусідній Угорщині. Заявки на участь подало чимало гостьових будинків, а голосування відбулося онлайн.
«Цей конкурс організовано задля сприяння тому, щоб на туристів чекали якомога красивіші двори та обійстя. Сподіваюся, що захід стане традиційним і до нього долучатиметься дедалі більше учасників», – зазначив пан Мештер.
«Туристична сфера зазвичай є провідною галуззю економіки в більшості країн. На жаль, у 2020 році вона зазнала збитків через спалах епідемії COVID-19. Угорщина в цьому плані теж не стала винятком», – зазначила консул Генерального консульства Угорщини в м. Берегові Олександра Чізмадіа. За її словами, водночас під час епідемії виявилася цікава тенденція: тоді як туризм у Будапешті впав на 90%, сільський почав процвітати. Однак невід’ємною частиною цього процесу є надання якісних послуг. «Згідно з опитуванням Угорського агентства з туризму, мешканці міст віддають перевагу відпочинку в сільській місцевості, тому, на мою думку, сільський туризм і тут, в Україні, зможе відновитися швидше. Тож бажаю переможцям успіхів», – зазначила дипломат.
«На жаль, цей рік не був сприятливим для представників туристичного бізнесу, але ми маємо йти наміченим шляхом. Адже можемо запропонувати гостям смачну кухню, проживання та нашу гостинність», – наголосила депутат обласної ради Ілдика Орос. За її словами, поки в Україні глибока економічна криза, не варто очікувати на великі інвестиції. Керівництво Закарпаття теж розуміє, що туризм є однією з провідних сфер області, тому його внесли до концепції розвитку облради. «Ми також поставили цю мету в концепції розвитку Закарпатського угорського інституту, тому відкрили центр професійної підготовки, де можна отримати відповідну освіту, щоб мати професіоналів у цій справі, які грамотно виконують завдання. Але для цього потрібно пережити цей важкий період», – наголосила Ілдика Орос.
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович у своїй промові підкреслив: «Вітаю цю цікаву ініціативу. Адже для закарпатських угорців є точкою прориву розвиток туризму, особливо сільського. З цією метою було проведено кілька тренінгів. У рамках програми економічного розвитку Закарпаття «Егана Еде» можна виграти грант для розвитку бізнесу в цій сфері. Хоча пандемія підкосила економіку, в ці важкі часи важливо знайти можливості для підтримки бізнесу. Культура також внесена до пропозицій нашого місцевого туризму, оскільки таким чином ми можемо знайомити гостей з угорською культурою. Для всіх це особлива естетична насолода, якщо населений пункт має гарні туристичні обійстя», – сказав Василь Брензович.
Після вітальних промов оголосили переможців. У номінації «Краще обійстя» серед 30 учасників конкурсу обрали трьох найкращих: 1-ше місце посів ресторан «Кулач» (Kulacs Étterem) с. Косонь, 2-ге – гостьовий будинок Ковача (Kovács-vendégház) у с. Шом, а 3-тє – гостьовий будинок Розалії Сабо в смт Вишково.
У категорії «Кращий город» було 17 учасників. Переможцями стали: 1-ше місце – готель «Лончак» (Loncsák-szálló) с. Вари, 2-ге – гостьовий будинок Сільвіки (Szilvike-vendégház) у с. Дийда, 3-тє – гостьовий будинок «Олександра» (Alexandra-vendégház) у с. Великі Береги.
А гостьовий будинок «Телетал» (Teletál Vendégház) із с. Бене отримав спеціальну нагороду.
У рамках реалізації програми угорського уряду «Оновлення опорних шкіл з угорською мовою навчання на Закарпатті» та в співпраці з Благодійним фондом «За Закарпатський угорський інститут» в області модернізували ще один навчальний заклад – середню школу села Великі Береги – на загальну суму 49 507 311 гривень.
Участь в урочистій передачі школи взяли консул Генерального консульства Угорщини в м. Берегові Томаш Гайгато, голова ТУКЗ-КМКС та БФ «За Закарпатський угорський інститут» Василь Брензович, депутат обласної ради від КМКС Пийтер Чаба, великоберезький сільський голова Аттіла Пюшпокі, голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС с. Великі Береги Берталан Ваш, директор Великоберезької ЗОШ І–ІІІ ст. Тихомир Гейці, представники батьківського комітету, педагоги.
Томаш Гайгато під час свого виступу підкреслив, що дуже важливо зберегти угорське слово на Закарпатті, а для цього потрібно, аби заклади освіти були в належному стані. «Бажаю учням та вчителям насолоджуватися покращеними умовами в школі», – додав дипломат.
На урочистій церемонії школярі виступили з віршами, народними танцями та піснями.
«Середня школа у Великих Берегах – один із найважливіших угорських навчальних закладів на Закарпатті. Колектив ЗОШ наполегливо працював над збереженням будівлі навчального закладу, однак останнім часом виникли проблеми, для вирішення яких ресурсів місцевої громади було б недостатньо, – розповів Василь Брензович. – У рамках програми з оновлення опорних шкіл на Закарпатті заклад став одним із перших в області, який повністю відремонтували. Усе завдяки уряду Угорщини, який надав для цього відповідні ресурси, Благодійному фонду «За Закарпатський угорський інститут» та його директору Ілоні Ваш, котра відіграла важливу роль у реалізації програми».
«Знаю, що попереду в нас ще багато роботи, але ми будемо й далі наполегливо працювати», – додав Василь Брензович.
Тихомир Гейці привітав присутніх і повідомив, що завершився другий етап оновлення навчального закладу. А відтак детально розповів про виконані ремонтні роботи й подякував угорському уряду та Василю Брензовичу за сприяння. Тихомир Гейці також закликав присутніх 25 жовтня підтримати представників «КМКС» Партії угорців України на виборах для продовження реалізації розпочатих програм розвитку на Закарпатті.
Відтак Томаш Гайгато, Василь Брензович, Берталан Ваш та Тихомир Гейці перерізали символічну стрічку, а представники церков попросили Божого благословення закладу.
Голова ТУКЗ-КМКС в інтерв’ю журналістам наголосив: «У рамках реалізації освітньої реформи в Україні визначено перелік опорних шкіл, які повинні відповідати певним вимогам. Як зазвичай, вимоги визначили, але грошей на їхнє виконання не дали. Тому ми звернулися до угорського уряду за допомогою для модернізації опорних шкіл. Угорщина підтримує цей проєкт, і в найближчі роки всі угорськомовні опорні школи будуть оновлені», – повідомив Василь Брензович.
Пийтер Чаба підкреслив, що протягом останніх 45 днів кандидати від «КМКС» Партії угорців України представили результати втілення в життя проєктів розвитку, досягнуті за останні п’ять років. «Звичайно, життя закарпатських угорців не закінчиться 25 жовтня, ми будемо рухатися далі. Однак нам не байдуже, чи матиме угорська меншина відповідне політичне представництво в обласній, районних та радах ОТГ, за нашої участі чи без буде вирішуватися її подальша доля на Закарпатті. Саме тому ми повинні об’єднатися. Сподіваюся, що всі голосуватимуть відповідально, завдяки чому протягом наступних п’яти років ми зможемо завершити намічені плани розвитку в області», – зазначив кандидат у депутати обласної ради від «КМКС» Партії угорців України.