У селі Велика Добронь на Ужгородщині цьогоріч традиційно теж відзначили День національної єдності угорців. О 16:32 (середньоєвропейського часу – ред.) дзвони сповістили про початок вшанування. Час не випадковий: саме в цей момент, 4 червня 1920 року, було підписано Тріанонський договір.
У 2010 році парламент Угорщини оголосив день підписання мирного договору, що завершив Першу світову війну, Днем національної єдності. Відтоді 4 червня угорці в усьому світі відзначають День національної єдності. Щороку на Закарпатті також організовуються заходи з цієї нагоди.
У середу вдень на березі струмка Гатрац біля меморіального знаку національної єдності, встановленого кілька років тому, зібралися представники Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), керівники територіальної громади та місцеві жителі. Присутніх привітала директорка Угорського дому Великої Доброні Єва Сані. Відтак прозвучала пісня „Я угорець” у виконанні хору Великодоброньської територіальної громади.
– Цей день нагадує нам, що угорська нація – це велика родина, члени якої хоча й розкидані по всьому світу, проте нерозривно пов’язані спільним корінням, мовою, культурою та історією. День національної єдності надає можливість підсилити усвідомлення того, що ми єдині, незважаючи на кордони та географічні відстані. Ця єдність — не просто відчуття, а жива, пульсуюча реальність, яка проявляється у спільних цінностях, плеканні традицій та взаємній підтримці, – зазначив педагог Шандор Варга.
За його словами, важливо, щоб у цей день ми дивилися не лише в минуле, а й у сьогодення та майбутнє.
– Нехай цей день зміцнить нашу віру в те, що разом, спільно ми здатні зберегти та передати все те, що робить нас угорцями, – зазначив він, відзначивши зразкову діяльність закарпатських угорських громад, роботу угорськомовних шкіл, а також церков та громадських організацій, бо все це доводить, що нація живе і хоче жити тут. – Нас зміцнює те, що ми не самотні. Між угорськими громадами Карпатського басейну вибудовані мости, – сказав Шандор Варга. Щодо катастрофи в Прайді, Румунія, він зазначив, що важливо допомагати один одному в повсякденному житті, і що цього разу найбільше потребують допомоги всіх угорців брати у Секейському краї Трансільванії.
Вірш Анни Форкош „Національна єдність” продекламував Андраш Гіді, учень Великодоброньського ліцею. Після цього вшанування прикрасив тематичний виступ хору.
Відтак присутні поклали вінки до меморіального знаку, створеного уродженцем села Ендре Гіді-молодшим. Він символізує угорців, розкиданих по всіх куточках світу, з яскраво-червоною гранітною кулею на вершині, що символізує єдність.
Увечері на території місцевого Угорського дому запалили „вогонь єдності”.
– Для угорців Закарпаття національна приналежність особливо важлива, оскільки ми відчуваємо її силу щодня. Завдяки єдності у Великій Доброні зокрема збудували Угорський дім, заасфальтували вулиці. Масштабна єдність проявилася, коли почалася війна і сотні біженців прибули зі сходу України. Ми забезпечували їх тут, у територіальній громаді. Весь Карпатський басейн, наші знайомі, наші міста-побратими об’єднали зусилля та надсилали гуманітарну допомогу, що дозволило нам годувати їх протягом кількох місяців. Відтоді ми незлічену кількість разів надсилали підтримку, що складалася з такої допомоги, на фронт, – повідомив наприкінці заходу Ласло Гіді, заступник голови Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, очільник місцевого осередку організації.
Закарпатські фермери готуються до збору нового урожаю. Цього разу в теплицях підходять перці та огірки. Попри шалену весну, яка відзначилася аномальними заморозками, більшість овочів вдалося врятувати. Переважно, завдяки обігріву чи вчасно проведеному утепленні ґрунту, розповідає Василь Гіді із села Велика Добронь на Ужгородщині.
21 травня заходи підпрограми «Без кордонів», мета якої надати закордонним угорським громадам можливість отримувати яскраві театральні враження, продовжились у Великій Доброні на Ужгородщині. Вистави та заняття відбувалися на трьох локаціях: у дитячому садочку, ліцеї та в стінах місцевого Угорського дому, тож були залучені представники різних поколінь. Родзинкою серед низки заходів стала музична монодрама «Моє кохання, Шарді» у виконанні актора Дьордя Держи.
Першим перед присутніми виступив керівник програми «Дейріне» – актор Марк Домонкош. Він пригадав часи заснування угорського театру в Берегові, а також подякував Аттілі Віднянському, ідейному натхненнику програми. «Мета «Дейріне» – підтримувати громади та їхнє збереження завдяки культурі. Великі справи народжуються тоді, коли ті, хто наважився, сміливі. Ваші дії та єдність задля збереження є взірцевими. Бажаю вам сил та витримки», – сказав актор, звертаючись до присутніх.
У свою чергу, консул Угорщини в Ужгороді Ференц Пап під час виступу наголосив, що традиції й рідна мова підтримують національну ідентичність. За словами дипломата, плекання угорської мови та культури є не лише цінністю, але й запорукою її збереження. А театральні вистави допомагають ще більше посилювати відчуття належності до національної спільноти, додав консул.
Відтак на заході показали відеозвернення генерального директора Національного театру Угорщини, головного режисера берегівського угорського театру Аттіли Віднянського, який назвав запуск підпрограми «Без кордонів» історичною віхою. «З самого початку метою програми «Дейріне» було залучення закордонних угорців. Ця ініціатива заповнила прогалину, оскільки протягом тривалого часу значна частина населення країни не мала доступу до високої культури. Тепер, коли програма перетнула кордони, здається, що давня мрія здійснилася», – зазначив Аттіла Віднянський.
Директорка Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін наголосила, що підпрограма «Без кордонів» – величезна можливість для Закарпаття. За її словами, в область прийдуть постановки та семінари, яких раніше тут не було, а в нинішній воєнній ситуації ці зустрічі особливо важливі, адже зміцнюють не лише професійно, але й духовно. Директорка берегівського театру нагадала, що до війни заклад мав мету духовно об’єднати закарпатських угорців. Під час презентації підпрограми «Без кордонів» у Берегові та Великій Доброні відбулося 26 заходів для різних поколінь, повідомила Едіна Шін.
Голова Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Лівія Балог зауважила, що привезти театральні поставновки в межах програми «Дейріне» на Ужгородщину було особливо важливим завданням. «Ми – ті, хто вірить у єдність нації, – знаємо, скільки роботи нам ще належить виконати», – наголосила вона, подякувавши організаторам. Лівія Балог також підкреслила, що особливо важливо доносити культурні цінності до дітей. За її словами, програма, яка протягом останніх п’яти років поширилася навіть на найменші населені пункти Угорщини, цього року вперше перетнула кордон.
День завершився музичною монодрамою у виконанні актора Дьордя Держи. Вистава під назвою «Моє кохання, Шарді» розповідає історію прихованого кохання в контексті особистого щоденника. Постановка дає можливість зазирнути в романтичний світ минулих епох, зокрема, завдяки найвідомішим пісням Яноша Шарді.
Актор та композитор зі Словаччини Дьордь Держи поділився враженнями від свого першого візиту на Закарпаття. За словами виконавця, краєвиди й люди зустріли його з такою теплотою, що він почувався майже як удома. Актор зазначив, що присвятив частину своєї дисертації мистецтву Яноша Шарді й це зміцнило його зв’язок зі спадщиною легендарного співака. Дьордь Держи також розповів про меседж вечора, наголосивши, як важливо час від часу зупиняти метушню буденного життя і звертати увагу на представників старших поколінь, зокрема бабусь та дідусів. Адже саме вони зберігають сімейні історії, минулі події й життєві уроки, завдяки яким можна вчитися. Однак ми часто не помічаємо цього, бо повсякденні завдання забирають усі наші час та увагу. Історія живе саме в людях похилого віку, але часто їх нікому вислухати, зазначив Дьордь Держи. На завершення гість висловив щиру вдячність за любов глядачів і додав: «Ці зустрічі знову і знову відновлюють віру в силу людських стосунків».
9 травня в селі Велика Добронь, на базі Закарпатського угорського ліцею, відбувся третій кулінарний майстер-клас у рамках міжнародного проєкту «Збереження спільних ремесел і традицій українсько-румунського транскордонного регіону: Закарпаття і Сату-Маре». Цей захід став черговим кроком у реалізації ініціативи «Смаки і традиції – Закарпатська гастрономічна майстерня», що має на меті не лише збереження кулінарної спадщини, а й популяризацію родинних традицій регіону.
Темою третього майстер-класу стала атмосфера традиційного недільного обіду – сімейної події, що об’єднує покоління та зберігає пам’ять про кулінарні традиції предків. Учасники разом готували страви, які є яскравими зразками закарпатської автентики:
бульйон з домашніми макаронами у формі равликів (Csigatészta) – страва, що асоціюється з домашнім затишком і спогадами дитинства;
фаршировану курку та курячий паприкаш – класика закарпатської угорської кухні;
пиріг tönkrement – десерт з цікавою назвою, який вразив усіх своїм смаком і став улюбленцем події.
Майстер-клас перетворився на справжню гастрономічну подорож у минуле, де приготування їжі – це не лише побут, а і культурна дія, сповнена любові та спільності.
Поки дорослі готували, для дітей було організовано низку творчих занять: вони висаджували квіти до Дня матері, плели вінки до Трійці, створювали прикраси для дверей. Такі активності сприяють передачі ремісничих традицій молодшому поколінню та пробуджують інтерес до культурної спадщини.
Особливого колориту події надали гості з Румунії – представники Асоціації сільського розвитку регіону Сату-Маре. Вони не лише спостерігали, а й активно долучилися до процесу приготування, обмінюючись досвідом і кулінарними історіями. Завершився день спільним обідом – символом єдності, співпраці й відкритості до діалогу між культурами.
Міжнародний проєкт стартував 15 січня 2025 року і триватиме 12 місяців. Його мета – збереження й відтворення спільної культурної спадщини українсько-румунського прикордонного регіону, а також зміцнення партнерських зв’язків між громадами.
Головний партнер: Асоціація сільського розвитку регіону Сату-Маре (Румунія) ;
Український партнер: Закарпатський обласний благодійний фонд «Про Агрікультура Карпатика».
Захід проходив за підтримки Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, що традиційно сприяє ініціативам із збереження культурної спадщини краю.
У рамках проєкту планується ще дев’ять кулінарних заходів, які охоплять сезонні страви, рецепти з етнічним колоритом та нові формати міжкультурного обміну. Загалом до ініціативи буде залучено 360 учасників з України та Румунії.
Проєкт реалізується в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на фінансовий період ЄС 2021–2027 років. Ця програма сприяє розвитку транскордонного співробітництва в галузях культури, туризму, сталого розвитку та громадянського суспільства.
Завдяки європейському фінансуванню та місцевій ініціативі кожен кулінарний захід перетворюється на свято культурної спадщини, що надихає на збереження традицій.
Зрештою, збереження традицій – це не повернення в минуле, а крок у майбутнє, де культура служить джерелом єдності, натхнення і сили. Третій майстер-клас переконливо довів: коли ми готуємо разом, ми творимо не лише страви – ми творимо спільну історію.
Триває збір речей для вихованців дитячого будинку у Великій Доброні – приносити одяг, книжки, іграшки й усе, що може бути корисним для діток, можна в п’ятницю о 14:00 у Центр гунгарології.
У селі Велика Добронь відбулася презентація програми Європейського Союзу із захисту від стихійних лих PRE_SAFE, що співфінансується програмою Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027.
Мета проєкту PRE_SAFE – створення співпраці між добровільними пожежними бригадами, підвищення їхнього потенціалу та розробка спільної готовності та ефективного втручання на наслідки зміни клімату та техногенних катастроф у прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України.
Програма об’єднує Національний інститут стратегічних досліджень Угорщини, Пожежну службу області Сабольч-Сатмар-Берег, Asociatia Multisarva, БО «Добровільні пожежники церкви Дерцена», ГО «За розвиток Великодоброньської громади» та громадою Чиєрна-над-Тісоу Словаччини.
На презентації присутніх першою привітала директорка Угорського дому Великої Доброні, у стінах якого відбувся захід. Відтак виступив голова Великодобронської ОТГ, очільник ГО «За розвиток Великодоброньської громади» Ференц Надь. Він висловив сподівання, що програма допоможе усунути небезпечні фактори, «успадковані від минулої системи», і належним чином підготуватися до ліквідації наслідків стихійних лих, зокрема укріпити дамби, відремонтувати занедбані частини каналізаційних систем та ліквідувати незаконні сміттєзвалища у заплавах річки Латориці. Ференц Надь наголосив, що завдяки програмі вдасться отримати засоби для очищення русел річки та приток. Він також висловив вдячність за можливість бути частиною цього масштабного проєкту.
Єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан висловив вдячність зокрема і від імені очільника Дерценської добролвільної пожежної команди пастора Міклоша Жуковського, котрий був відсутній через хворобу. За його словами, Закарпаття безсумнівно славиться своїми краєвидами, але, крім краси ландшафту, гірські річки становлять певну небезпеку через рельєф місцевості. Він звернув увагу і на те, що місцеві жителі завжди повинні отримувати своєчасну інформацію та роз’яснення щодо поточної ситуації, щоби належним чином реагувати. Єпископ також нагадав про обставини заснування добровільної церковної пожежної команди та висловив сподівання, що мешканці Дерцена зможуть доповнити обладнання і техніку в рамках проєкту задля кращого реагування на надзвичайні ситуації.
Голова Національного інституту стратегічних досліджень Угорщини Єне Сас, у свою чергу, наголосив: проєкт PRE_SAFE стане цінним у довгостроковій перспективі. Сфера ліквідації наслідків стихійних лих – особливо важлива, а ефективна співпраця – часто життєво важлива в надзвичайних ситуаціях, зазначив він. «Пожежам потрібно запобігати, а коли катастрофа вже сталася – її потрібно ліквідувати, – зазначив Єне Сас. – Для цього необхідні як кваліфіковані фахівці, так і волонтери, відповідне обладнання та співпраця». Національний інститут стратегічних досліджень Угорщини спільно з Пожежною службою Угорщини заснував мережу добровільних пожежників Закарпаття десять років тому саме з метою сприяння скоординованого захисту від стихійних лих у чотирьох прикордонних регіонах, а проєкт PRE_SAFE, що зараз реалізується, – черговий етап цього процесу.
Заступник голови Національного інституту стратегічних досліджень Угорщини Мартон Петі наголосив, що проєкт зміцнює також угорські громади в чотирьох країнах-учасниках, адже транскордонне співробітництво має вирішальне значення для збереження природних ресурсів, а також для запобігання стихійним лихам. Як свідчить досвід, волонтерські організації – незамінні у реагуванні на надзвичайні ситуації, але їхні можливості й засоби різняться в чотирьох прикордонних регіонах. Головна мета програми PRE_SAFE – зміцнення співпраці між добровільними організаціями з ліквідації наслідків стихійних лих, що сприятиме захисту населення, інфраструктури, природи.
Керівник проєкту на Закарпатті Михайло Томинець окреслив основні види діяльності, які мають першочергове значення в нашому краї для ефективного запобігання стихійним лихам та захисту від них. Це не тільки нове обладнання, а й дослідницькі проєкти для скоординованого реагування на спільні проблеми, які впливають на чотири прикордонні регіони.
Грантова програма на суму понад 765 тисяч євро стартувала 1 січня 2025 року і триватиме до 31 грудня 2026 року.
Закарпатський обласний благодійний фонд «Про Агрікультура Карпатіка» започаткував серію програм, що презентують традиційні закарпатські страви та ремесла. У рамках транскордонної програми «Смаки та традиції», що реалізується за підтримки Європейського Союзу, учасники програми приготували великодні страви. У селі Велика Добронь на навчальній кухні Закарпатського угорського ліцею приготували все, що на Закарпатті традиційно вкладається до великоднього кошика.
11 квітня 2025 року в селі Велика Добронь відбулася чергова зупинка гастрономічної серії «Смаки і Традиції – Закарпатська Гастрономічна Майстерня». Цього разу місцем зустрічі стала кухня Закарпатського Угорського ліцею – справжня творча лабораторія, де оживають смаки дитинства, родинні спогади і кулінарні традиції краю.
Організатори заходу висловлюють щиру подяку Закарпатському угорському інституту ім. Ференца Ракоці ІІ за можливість безкоштовного користування навчальною кухнею ліцею. Саме в цьому просторі народжується натхнення і бажання зберігати гастрономічну спадщину Закарпаття, ділитися нею з іншими та передавати з покоління в покоління.
Цього разу майстерня була присвячена великоднім традиціям – тим, що збирають за одним столом родини, об’єднують покоління і нагадують про цінності єдності, щедрості та вдячності. Великодні страви – з душевним теплом і точністю поколінь.
Учасники заходу разом готували традиційні великодні страви. Під уважним керівництвом майстринь і господарок з досвідом охочі вивчали приготування: пасхального сиру (sárga túró) – м’якого, злегка солодкуватого сиру, що символізує чистоту і оновлення; домашньої паски – ароматної, пухкої, з родзинками або без, прикрашеної цукровою глазур’ю; вареної домашної шинки – неодмінного елементу святкового столу; хрону з оцтом – пікантної приправи, що підкреслює смак м’ясних страв; великоднього баранчика з масла – кулінарного символу жертви і воскресіння, який виготовляли власноруч із неймовірною ретельністю.
Доповненням до великодніх смаків стали: салат із редиски зі сметаною – легкий, свіжий, весняний; щавлевий суп на відварі з шинки – страва, яку традиційно готують після свят, використовуючи залишки святкового столу з користю та смаком.
Особливу увагу приділили розпису писанок. Хоч заняття спершу планували для дітей, та в результаті воно об’єднало всі покоління. Дорослі з не меншим захопленням долучалися до творчого процесу, вкладаючи в кожну писанку свій настрій, тепло і фантазію. Багато учасників понесли додому не лише кулінарні витвори, а й справжні великодні мініатюри-обереги, зроблені власноруч.
Родзинкою заходу стала участь румунської команди з партнерського об’єднання – Асоціації за розвиток сільських місцевості Сату-Маре. Гості не просто спостерігали, а й активно долучилися до процесу: терли хрін, готували салат, ліпили масляного баранчика – і з кожним кроком ставали частиною закарпатської кулінарної родини. Це була справжня міжнародна командна робота, де мова кулінарії і доброзичливості не потребує перекладу.
Кожен, хто взяв участь, зробив свій внесок у збереження кулінарної спадщини Закарпаття, у розвиток міжкультурного діалогу та формування добросусідства.
«Смаки і традиції – Закарпатська гастрономічна майстерня» продовжує свою подорож краєм. Попереду ще багато смачних історій, старовинних рецептів і нових знайомств. Бо саме в таких подіях живе справжня культура – тепла, відкрита, смачна та жива. Захід став чудовою нагодою для професійного обміну та зміцнення спільних цілей.
Загалом проєкт спрямований на залучення 360 учасників з України та Румунії, які отримають практичні навички приготування традиційних карпатських страв.
Проєкт виконується в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна, яка підтримує розвиток прикордонних регіонів Угорщини, Словаччини, Румунії та України і сприяє їхній інтеграції. Програма реалізується в рамках фінансового періоду Європейського Союзу 2021-2027 років і регулюється політикою згуртованості ЄС. Територія програми охоплює області Саболч-Сатмар-Берег і Боршод-Абауй-Земплен (Угорщина), Кошицький і Прешовський краї (Словаччина), повіти Марамуреш, Сату Маре і Сучава (Румунія), а також Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області (Україна). За фінансової підтримки ЄС програма сприяє фінансуванню транскордонних ініціатив для вирішення спільних проблем прикордонних регіонів, що забезпечують сталий розвиток регіону, адаптацію до змін клімату, покращення доступу до медичних послуг, збереження біорізноманіття, розвиток культури і туризму, а також активну співпрацю громадянського суспільства та інституцій.
28 березня в актовій залі Великодоброньського ліцею відбувся фінал обласного етапу Конкурсу угорського красномовства ім. Казінці. Учні змагалися у двох вікових категоріях. На конкурсі треба було красиво й виразно прочитати обов’язковий текст, а також твір на вибір. Крім того, учні старших класів мали виконати письмове завдання. Організатором події виступило Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство.
На початку заходу своїми думками про минуле традиційного конкурсу поділилася голова Товариства опікунів рідної мови Едіта Санто: «Конкурс має близько півстолітню історію, і вже 22 роки його приймає Великодоброньський ліцей». Щодо ролі мови в нашому житті вона зазначила: «Мова – це не лише минуле і сьогодення, але й майбутнє – джерело цінностей та радості. Мова єднає нас. Ми є її носіями та однією з найважливіших об’єднувальних сил національної громади. Саме тому повинні прагнути до вишуканого мовлення, до збереження національної культури, патріотизму. Конкурси з рідної мови також слугують цій меті, як, наприклад, змагання з орфографії імені Ласла Караді або з використання мови імені Гізелли Драваї. А зараз ми всі разом шануємо гарну угорську мову тут, у Великій Доброні».
Відтак учні Великодоброньського ліцею представили невеличкий тематичний виступ про любов до рідного краю, прагнення миру, об’єднувальну силу мови. Після цього розпочався конкурс. Оцінювало виступи професійне журі, до складу якого ввійшли викладачка-пенсіонерка Магдолна Дьорке, мовознавиця Едіта Санто, методистка Єва Браун та журналістка Єлизавета Ковач-Мартон.
У двох турах фіналу учасники змагались у двох вікових категоріях: учні 7‒9-х та 10‒11-х класів. Спочатку треба було представити твір на власний вибір – есе угорського автора XX–XXI століття, написане розмовною мовою. Виступи тривали по три хвилини. Затим учасники зачитували обов’язковий твір, наданий організаторами. Відповідно до правил конкурсу, журі оцінювало не акторські здібності, а чіткість вимови, логічність наголосів та інтонацію. Учні 10‒11-х класів виконали також письмове завдання.
Педагог-організатор, учителька угорської мови та літератури Великодоброньського ліцею Валерія Ускаї в коментарі журналістам наголосила на необхідності плекання рідної мови: «Конкурс угорського красномовства дуже важливий. Адже, будучи представниками нацменшини, ми маємо завдання плекати, зберігати та передавати рідну мову, а також виховувати учнів, які представлятимуть наш край на конкурсах в Угорщині. Ми повинні донести до дітей думку про те, наскільки важливою є рідна мова, її об’єднувальна сила».
Торкаючись питання організації конкурсу, вона повідомила, що вчителі допомагають дітям з підготовкою довільного тексту, дають настанови, як правильно, гарно й виразно читати його. Тут важлива не акторська гра, а правильне складання слів, красива угорська мова. «Крім того, ми традиційно готуємо і невеличкий виступ, щоб додати конкурсу відповідної атмосфери», – зауважила Валерія Ускаї.
Голова журі Маріанна Дьорке наголосила на великому значенні заходу: «Конкурс угорського красномовства ім. Казінці важливий для закарпатської угорської громади: дітей, учителів, усіх. Великодоброньський ліцей роками організовує його, як районний, так і обласний етапи. Кожного разу діти мають дедалі кращу підготовку. На початку навіть вибір тексту був проблемою, адже учасники повинні обрати гарний розмовний прозовий уривок. Важливо, щоб вони не вивчали текст напам’ять, бо це фактично має бути аналітичний та інтерпретаційний виклад. Це не конкурс декламаторів, треба уявити, що ми ніби слухаємо диктора радіо. Старші переможці візьмуть участь у національному фіналі в угорському місті Дьор. Бажаю їм успіху».
Конкурс слугує не лише підтримці гарного угорського мовлення, але й об’єднує дітей та їхніх учителів заради спільної мети. Сподіваємося, що багато талановитих дітей братимуть участь у конкурсі й надалі, опановуючи та передаючи цінності рідної мови.
Закарпатський обласний благодійний фонд «Про агрікультура Карпатіка», який об’єднує угорських фермерів, започаткував серію 12 заходів, присвячених традиційним закарпатським стравам. Програма «Смаки та традиції» реалізується за підтримки Європейського Союзу. У перший день заходу господині приготували різні види вареників та смажену квасолю так, як це робили ще наші бабусі.
