В Україні є можливість виявляти громадян, які підлягають мобілізації, навіть якщо вони не оновлювали свої дані у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) та не вказані в електронному реєстрі військовозобов’язаних.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на заступницю міністра оборони України Наталю Калмикову в ефірі телемарафону.
Відповідаючи на запитання ведучої про роль Реєстру військовозобов’язаних для зменшення кількості тих, хто намагається уникнути мобілізації, чиновниця зазначила, що держава все одно „тоді зможе бачити” таких громадян.
„Навіть якщо людини не буде в Реєстрі військовозобов’язаних – є інші реєстри, за якими ми у будь-якому разі (виявимо, – Ред.)”, – сказала представниця Міноборони.
У цьому контексті вона вказала на „цифровий слід” людей у сучасному світі.
Також заступниця голови МОУ наголосила, що Україну „доведеться захищати кожному з нас”.
„Тому краще прийти самому і знайти той підрозділ, в якому хочеш служити та мобілізуватися”, – порадила чиновниця.
Міністерство охорони здоров’я створило „гарячу лінію” для українських військових. Там будуть надавати інформацію щодо реабілітації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство охорони здоров’я.
Як розповіли у МОЗ, на гарячу лінію можна буде звертатись з питань реабілітації, протезування/ортезування та забезпечення іншими допоміжними засобами реабілітації військовослужбовців, які отримали поранення.
Для цього необхідно зателефонувати за номером 1545 та в голосовому меню натиснути на цифру „4.
„Гаряча лінія” працює на базі Урядового контакт-центру, щодня з 08:00 до 20:00.
Дзвінки з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому та мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл безкоштовні.
„Нагадаємо, що питаннями протезування/ортезування та забезпечення іншими допоміжними засобами реабілітації наразі опікується Міністерство соціальної політики України. Тому „1545” – це ефективний спосіб отримати зворотний зв’язок з зазначених питань”, – сказано у повідомленні.
Під час повномасштабного вторгнення рф закарпатські музеї продовжують працювати, надаючи послуги туристам та підтримуючи економіку країни. Разом з цим ці заклади стають місцем для емоційного відновлення військовослужбовців, які проходять реабілітацію чи ротацію на Закарпатті.
Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА інформує про перелік музеїв області, відвідування яких для військовослужбовців ЗСУ є безоплатним.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького – Ужгородський замок
Зібрання музею нараховують близько 110 тисяч експонатів, які знайомлять з багатовіковою історією та культурою Закарпаття.
Безкоштовно відвідувати музей можуть:
військовослужбовці ЗСУ
працівники ДПСУ (прикордонники)
працівники Національної поліції
працівники Нацгвардії
працівники СБУ
працівники ДСНС
учасники бойових дій
особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни
учасники війни
члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни
члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Мукачівський історичний музей – замок Паланок
Паланок є цінною пам’яткою історії та військової архітектури ХIV-ХVII ст. Історію замку й Закарпаття в деталях відтворюють експозиції історії етнографії, природи та старожитностей. Право безкоштовного обслуговування (за наявності відповідних посвідчень) мають: військовослужбовці ЗСУ, ветерани ВВВ; інваліди війни та діти війни; учасники бойових дій та учасники АТО/ООС.
Закарпатський музей народної архітектури та побуту – Ужгородський Скансен
Ужгородський Скансен складається з архітектурних перлин старовинного закарпатського села і зразків найдавніших та найпоширеніших видів народного ужиткового мистецтва, один із перших в Україні музеїв просто неба. Вхід для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний (за наявності відповідних посвідчень).
Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая (Ужгород)
Колекція музею нараховує понад 5 тисяч експонатів і складається з двох розділів: вітчизняне мистецтво ХVІ – ХХІ століття та зарубіжне мистецтво ХVІ – ХХ століття.
Вхід для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний (за наявності відповідних посвідчень).
Хата-музей «Лемківська садиба»
Музейний комплекс у с.Зарічево, Ужгородського району, відображає життя і побут лемків – однієї з етнографічних груп українського населення.
Вхід для захисників України та їх сімей є безоплатним за попереднім записом телефоном 050 70 77 863.
Кузня-музей «Гамора»
Діюча кузня у селі Лисичево, Хустського району, побудована на початку ХIХ століття, є унікальним пам’ятником ковальського ремесла. Вхід у музей для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний.
Музей «Старе село»
На території музею у Колочаві, Хустського району, відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів, які знайомлять зі 300-річною історією побуту місцевих жителів. Вхід у музей для військовослужбовців ЗСУ – безкоштовний.
Музей гуцульської бриндзі
Єдиний в Україні музей гуцульської бриндзі знаходиться у Рахові. І знайомить з багатою історією і традиціями карпатського сироваріння. Вхід у музей для захисників України є безоплатним.
Аудіогід «Замками Закарпаття».
Нагадаємо, за підтримки управління туризму та курортів облдержадміністрації створено аудіогід «Замками Закарпаття». Маршрут включає 12 локацій, що дозволить влаштувати мандрівку в давнину, побачити древні будівлі та руїни старовинних фортець.
Як зазначається, соціальний проєкт „Родинам захисників” покликаний розʼяснити, як запобігти стресовим ситуаціям у родинах захисників і захисниць та поінформувати членів сімей військових про канали комунікації із ЗСУ.
Проєкт презентували громадськості заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр, представник Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Ярослав Калініченко, директорка ГО „Громадський рух „Жіноча сила України” Наталія Умеренкова на базі Military Media Center. У розробці „Родинам захисників” також взяли участь Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців та Світовий Конгрес Українців.
„Ідея виникнення з’явилася під час нашого активного спілкування з родинами військовослужбовців, які наразі перебувають у зоні активних бойових дій. Найчастіше у сімей мобілізованих виникають питання, наприклад, через відсутність звʼязку із захисником протягом кількох днів, брак комунікації з командуванням частини, недостатність поінформованості про те, куди звертатися за підтримкою. Тому ми обʼєднали зусилля Міноборони, Генштабу, інститутів громадянського суспільства та розробили прості рекомендації з відповідями на найчастіші запитання”, – розповіла Маляр.
Як зазначається, Міноборони розробило інформативний буклет і зняло три відеоролики соціальної реклами, які покликані допомогти сімʼям військових.
„Ми сподіваємося, що в такий спосіб покращимо й спростимо, зробимо комфортнішим і спокійнішим очікування на близьких та рідних вдома”, – наголосила Маляр.
Також у Збройних Силах України ведеться активна робота з сім’ями військовослужбовців з метою підготовки до відряджень захисників і захисниць, моральне супроводження воїнів під час участі у бойових діях та процесу повернення додому. Враховується досвід і практика у цій площині держав-членів НАТО.
Інтерв’ю з Іваном Мигальком, який добровільно пішов захищати кордони України. У чому головна наша перевага в цій війні, як війна «змусила» писати вірші, як вірші можуть стати способом волонтерства, як Іван ставиться до «життя на повну» у тилу, чому і з ким мріє про поїздку в «Діснейленд». Дивіться в нашому інтерв’ю.