Мета Закарпатської угорської туристичної ради залишається незмінною: об’єднання закарпатських підприємців та приватних осіб угорської національності, які займаються туризмом, професійна підготовка, а також допомога для якомога успішнішої роботи. Проте минулий період настільки негативно позначився на туристичній сфері Закарпаття – настільки, що вона практично зупинилася. З очільником Закарпатської угорської туристичної ради, секретарем з питань місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС, старостою села Геча Андрашем Мештером ми поговорили про складну ситуацію, яка склалася, роботу організації протягом минулого року, суспільну роботу та плани на майбутнє.
– Як оцінюєте роботу Закарпатської угорської туристичної ради у світлі подій минулого року?
– З туристичної точки зору минулий рік був надзвичайно складним. Через війну сфера туризму майже припинила функціонувати. Окрім кількох закладів громадського харчування, ресторанів, закрилися майже всі туристичні об’єкти. Ті, котрі не закрилися, працюють збитково. Водночас Закарпатська угорська туристична рада продовжує працювати, офіс підтримує постійний зв’язок із членами організації.
– Які галузі внутрішнього туризму змінилися найбільше через ситуацію, що склалася?
– Війна, якщо можна так сказати, найбільше вплинула на туристичну сферу. При цьому найбільше страждають суб’єкти закарпатського туризму, адже тут люди орієнтовані на прийом іноземних гостей, які минулого року взагалі не відвідували наш край.
– Як намагалися вирішити проблему?
– До завершення війни не бачу жодних шансів для відновлення туризму.
– Наразі які основні стратегічні аспекти розвитку угорського туризму на Закарпатті?
– Стратегічні цілі залишаються незмінні – це створення нових атракцій.
– Чи з’являлися нові видання?
– Ми видали українську версію путівника «Закарпаття очима угорців», яку нещодавно презентували в Угорському домі ім. Мігая Мункачі в Мукачеві.
– Які плани в Закарпатської угорської туристичної ради на майбутнє?
– Організація бере участь у двох проєктах Європейського Союзу. Один з них – це проєкт «Живий будинок-музей», в рамках якого буде створено чотири будинки-музеї в селах Чома, Мужієво, Шаланки та селищі Вишково. В рамках другого проєкту в 2023 році плануємо організувати онлайн- навчання з туризму. У 2022 році тривала підготовка до реалізації проєктів, зокрема, розпочався ремонт будинків-музеїв.
– Як оцінюєте минулий період як староста села?
– Як староста, теж можу сказати лише, що ситуація дуже погана, треба працювати для збереження громади. Сподіваємося, що після війни ситуація стабілізується та нормалізується, родини, які були змушені виїхати за кордон, повернуться додому, й угорські села на Закарпатті знову наповняться життям.
– Чого очікувати в цій сфері? Чи маєте конкретну стратегію?
– Наше завдання – зберегти громаду, підтримувати і зміцнювати надію в громаді, зміцнювати в кожному відчуття, що ми кожного чекаємо вдома і кожен потрібен. Сподіваємося, що якнайшвидше настане мир і закарпатська угорська громада збережеться на своїй батьківщині.
15 тис. грн. зібрала від продажу туристичного путівника «Закарпаття очима угорців» Закарпатська угорська туристична рада. Організація додала також від себе 10 тис. грн. і передає всю суму (25 тис. грн.) на підтримку 68-го окремого батальйону територіальної оборони, в якому служить депутат Закарпатської обласної ради, відомий туризмознавець, професор Федір Шандор.
Путівник презентували минулого тижня у Мукачеві, під час якої видавці оголосили про благодійну акцію: всі кошти від реалізації книжки передадуть військовим. Путівник став результатом тривалої 5-річної праці фахівців Закарпаття і Угорщини, викладачів Закарпатського угорського інституту, екскурсоводів, повідомляє Ужгородський прес-клуб.
«Українською мовою путівник був перекладений ще до війни. Так само завершили роботу і коректори. Але війна відклала плани з презентацією, – каже Йосип Торпої, редактор путівника. – Потім до Туристичної ради звернувся Федір Шандор, чи не могли б допомогти 68-му батальйону фінансово. У нас виникла ідея зробити презентацію, а всі гроші з реалізації перерахувати на підтримку військових». За словами Йосипа Торпої, для українського читача додали більше пояснень щодо історичних постатей, які більше відомі угорському туристу. Наприклад, про Ракоці, Ілону Зріні тощо. До укладання путівника долучився Шандор Ковач, екскурсовод із Закарпаття, який вже тривалий час живе в Угорщині. У путівнику описано основні маршрути по Закарпаттю, розподілених по окремих районах. А також розміщено понад 100 фотографій, окремим блакитним кольором виділено пішохідні маршрути.
Коронавірус перевернув наше життя з ніг на голову, і хоча ми потроху вже звикаємо до цього, вірю, що кожен хоче, аби така ситуація закінчилась якомога швидше, адже пандемія негативно впливає на все. Але найбільше, мабуть, обмеження позначилися на сфері туризму. Підсумки минулого року підбиває голова Громадської спілки «Закарпатська угорська туристична рада» Андраш Мештер.
– Думаю, Спілка розраховувала не на такий рік.
– На початку 2020-го ще нічого не віщувало біди: як і щороку, ми розпочали організацію фестивалів, семінарів та інших заходів. XVI Міжнародний фестиваль різників у с. Геча, Берегівський винний фестиваль та Тиждень угорської кухні, котрий проводився увосьме, відбулися без проблем та обмежень. Затим раптом усе змінилося, і нам також довелося пристосовуватися до нової ситуації, тож ми змінили звичний ритм. Чимало заходів без проблем провели в онлайн-форматі, але, на жаль, відбулися не всі заплановані на 2020 рік події.
– На початку березня вдалося видати гастрономічний путівник Закарпаттям українською мовою.
– Після публікації угорською ми зробили все можливе, щоб закарпатський гастрономічний путівник вийшов українською. Це була масштабна робота – зібрати та відібрати всі ресторани, презентація яких у кінцевому підсумку ввійде до двомовного путівника. Цього року ми також працюємо над новим збірником, який, сподіваємося, побачить світ найближчим часом.
– Навесні провели конкурс найкращого обійстя та найгарнішого городу області.
– Так, але найголовніше – ми його знайшли. Спочатку оголосили конкурс найбільш квітчастого гостьового будинку та найгарнішого городу серед гостьових будинків Закарпаття. Участь у конкурсі могли брати лише ті господарі гостьових будинків, котрі отримали сертифікацію. Серед 30 конкурсантів титул «Найбільш квітчасте обійстя» отримав ресторан «Кулач» у с. Косонь. Друге місце посів гостьовий будинок «Ковач» у селі Шом, третє – гостьовий будинок Розалії Сабо в селищі Вишково. На конкурс «Найгарніший город» заявки подали 17 учасників. Перше місце присудили мотелю «Лончак» у с. Вари, друге – гостьовому двору «Сільвіка» в с. Дідово, третє місце посів гостьовий будинок «Олександра» в с. Великі Береги. Спеціальну нагороду здобув гостьовий будинок «Телетал» у с. Бене. Переможці отримали цінні призи.
– Які провели семінари?
– Навчання для власників гостьових будинків ми організували вже в онлайн-форматі. Хоча відбулося й кілька практичних занять, де змогли зустрітися близько сотні учасників. Тренінг в онлайн-форматі влаштували і для молодих підприємців та початківців туристичної сфери, а також тих, хто лише міркує над тим, щоб займатися чимось подібним та дотичним. Цей курс під назвою StartUp мав на меті професійно підготувати підприємців-початківців сфери туризму та надати учасникам рекомендації з таких ключових тем і питань, як маркетинг, старт бізнесу, написання грантових заявок, податкові та юридичні питання. Улітку ми організували тури для вже практикуючих екскурсоводів для обміну досвідом. Цей захід дав можливість ближче познайомитися із сучасними туристичними об’єктами за допомогою компетентних фахівців. Крім того, провели два семінари «Належна практика в сільському туризмі» для власників сільських садиб, чиї бізнес-плани успішно пройшли конкурс Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» в категорії «Туризм».
– Чи зменшилася кількість членів Спілки у 2020-му?
– Наша організація підтримувала зв’язок зі своїми членами протягом року, а завдяки проведенню навчань їхня кількість навіть збільшилася. Відбулись і якісні зміни. Через епідемічну ситуацію на Закарпаття приїжджало мало туристів, тож власники сільських садиб та гостьових дворів змогли зробити суттєві ремонти на об’єктах. Ці важливі речі досить важко здійснити в сезон, коли туристичні групи їдуть одна за одною.
– Чого очікуєте від майбутнього?
– Позитиву. Ми дуже сподіваємося, що закінчиться епідемія та гнітючі обмеження і ми якнайшвидше зможемо розпочати організацію різноманітних заходів та фестивалів. Намагаємося спланувати свою роботу таким чином, щоб одразу бути готовими, як тільки з’явиться можливість, колоти свиней чи варити леквар. А також професійно представляти Закарпаття, демонструвати чудові туристичні цінності нашого краю на різноманітних виставках та фестивалях і в майбутньому. Будемо сподіватися, що незабаром усе знову повернеться до звичного перебігу подій.
