1 січня 2025 року стартував міжнародний проєкт співпраці HUSKROUA Language APL «Подолання мовних бар’єрів у суспільному житті через кордони». Ініціатива, що об’єднує Угорщину, Словаччину, Україну та Румунію, має на меті сприяти збереженню та розвитку мовного розмаїття у прикордонних регіонах. В Україні партнером проєкту виступає благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут».
27 серпня в Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці II (м. Берегове) відбувся день відкритих дверей, під час якого організатори представили перші результати реалізації ініціативи.
Захід відкрила директорка фонду Тинде Товт, яка привітала присутніх, ознайомила з програмою події та представила учасників.
«Подолання мовних бар’єрів – це про надання рівних можливостей та шансів людям користуватися своїми правами. Ми сприяємо демократизації суспільства і допомагаємо Україні відповідати стандартам Європейського Союзу в частині захисту мовних та національних прав меншин», – зазначив ректор ЗУІ Степан Черничко.
Голова Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА) Оскар Шестак наголосив на важливості мовного розмаїття для соціальної згуртованості: «Цей проєкт покликаний зробити мови не бар’єром, а цінністю. Я вірю, що нацменшини зможуть реалізовувати свої права не лише на папері, а й у повсякденному житті».
Серед міжнародних доповідачів першою виступила Анетт Егрі, представниця румунського фонду Fundaţia Identitas, яка розповіла про реалізацію проєкту в Румунії.
Українську частину проєкту детально представив ректор ЗУІ С. Черничко, який презентував видання «Посібник з використання мов (Україна) ». У своїй доповіді він акцентував увагу на чинному українському законодавстві щодо мов національних меншин та умовах їх реалізації. Зокрема, у сфері місцевого самоврядування, офіційного спілкування, публічної документації та топоніміки.
Корнелія Гіреш-Ласло, керівниця Лінгвістичного науково-дослідного центру імені Антала Ходинки, розкрила економічний аспект ініціативи: як багатомовність, зокрема двомовні вивіски, позитивно впливають на імідж бізнесів та залучення клієнтів.
Директорка ЄОТС ТИСА Андрея Сабоне Цап представила досвід угорського міста Кішварда, де в межах проєкту з’явилися українські інформаційні таблички та запущено курси угорської мови для вимушених переселенців з України.
Анатолій Василечко, адвокат з Ужгорода, зосередився на важливості доступу до кваліфікованих перекладачів у кримінальних і адміністративних провадженнях.
«Цей проєкт – спроба подолати внутрішні бар’єри, переконання та опір», – відзначив консул консульства Угорщини в Берегові Дьордь Балог.
На завершення заходу президентка інституту Ільдіко Орос підкреслила важливість проєкту для міжнаціонального діалогу: «Закон надає можливості – і ми повинні ними користуватися. Цей проєкт допомагає зламати негативні тенденції, усунути мовні бар’єри й створити суспільство, де сусіди не сприймають одне одного як чужинців».
Проєкт HUSKROUA Language APL фінансується Європейським Союзом у межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027.
Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ функціонує як незалежна, офіційно зареєстрована установа з 1996 року, хоча рішення про його створення було ухвалено ще 18 жовтня 1993 року на спільному засіданні Товариства угорської культури Закарпаття та Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. Інститут від самого початку мав на меті забезпечити студентам високоякісну освіту, європейські умови та дружню атмосферу. Але на початку не було нічого — ні красивої будівлі, ні технічного обладнання, ні гуртожитку, а часом не було світла. Втім, завдяки професіоналізму викладачів, взаємній підтримці та великій самовіддачі за останні десятиліття вдалося досягти відмінних результатів.
Третього липня в місті Берегове відбулася урочиста церемонія вручення дипломів випускникам Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Традиційно захід пройшов у стінах реформатської церкви, де спільнота інституту зібралася, аби у святковій атмосфері привітати своїх випускників.
Цього року дипломи здобули 197 студентів бакалаврату та 73 – магістратури. З них 6 бакалаврів та 15 магістрів завершили навчання з відзнакою.
Церемонія розпочалася внесенням історичних прапорів Закарпаття. З вітальним словом виступив реформатський пастор берегівської громади Янош Маргітич. Він наголосив на важливості вдячності в житті кожної людини й закликав присутніх прожити цей день з вдячністю до Бога. Після його слів прозвучала національна молитва угорців та гімн інституту – молитва Ракоці.
Зі святковою промовою виступив ректор інституту Степан Черничко. Він підкреслив: попри виклики війни, інститут залишився стабільним і продовжує бути потужним освітнім, науковим і культурним осередком.
«Ми – точка опори у світі, що втрачає орієнтири», – сказав ректор, подякувавши викладачам, працівникам та партнерам вишу за їхню підтримку. Він побажав випускникам сили, витримки, успіху та миру.
Заступник міністра, державний секретар канцелярії прем’єр-міністра з парламентських і стратегічних питань Угорщини Міклош Пані зазначив, що здобуття диплому – це важлива подія у житті кожного молодого фахівця: «Це завершення одного етапу і початок нового, самостійного життя. Випускники можуть з гордістю озирнутися назад і впевнено дивитися вперед».
Заступник подякував керівництву інституту за їхню віддану працю та наголосив, що кожен випускник є надією угорської громади Закарпаття і носієм її культурної спадщини.
Гергель Палмаї, заступник державного секретаря Міністерства культури та інновацій, у своєму виступі підкреслив, що диплом – це не лише документ, а і результат наполегливої праці й важливий крок до майбутнього. Він відзначив тісну співпрацю між інститутом та угорською системою професійної освіти, яка триває з 2019 року.
«Наша мета – надати молоді конкурентоспроможні знання, які допоможуть їм реалізувати себе в сучасному світі», – зазначив він, побажавши випускникам гнучкості, рішучості та натхнення.
Від імені випускників подяку висловила Клаудія Барта, студентка спеціальності «Англійська мова та література», а текст студентської присяги зачитала Андреа Леврінц. Після цього випускники отримали дипломи з рук президентки інституту Ільдіко Орос та ректора Степана Черничка.
У завершальному слові пані Ільдіко згадала непростий шлях, який пройшли студенти, розпочавши навчання.
«Попри всі труднощі, інститут став для вас надійним притулком. Ми намагалися створити вам умови для повноцінного навчання», – додала.
Вона процитувала відомого психолога Віктора Франкла: «Остання людська свобода – це здатність вибирати своє ставлення до будь-яких обставин».
„Ми не знаємо, що буде завтра. Але знаємо, як можемо реагувати. Лише від нас залежить, чи зроблять випробування нас сильнішими чи слабшими. Бажаю, щоб будь-які труднощі зміцнювали вашу віру та робили вас кращими людьми. Нехай Божа благодать супроводжує вас на цьому шляху”, – побажала президентка ЗУІ.
На завершення представники історичних церков благословили випускників.
19 червня в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці II вдруге відбувся День профорієнтації, який включав День відкритих дверей – важливий захід, спрямований на допомогу майбутнім студентам у виборі майбутнього фаху та освітнього шляху. Це вже друга подібна ініціатива в межах цього року: перший День відкритих дверей пройшов 28 лютого і зібрав значний інтерес серед абітурієнтів та їхніх батьків.
Захід у Берегові надав можливість усім охочим не лише дізнатися про освітні програми інституту, а й відчути атмосферу студентського життя, поспілкуватися з викладачами та студентами, ознайомитися з матеріально-технічною базою закладу та відвідати інтерактивні заходи, організовані кафедрами.
Учасників зустріла президентка інституту Ільдіко Орос, яка у вітальному слові підкреслила важливість таких заходів:
«День відкритих дверей – це можливість без жодних зобов’язань зазирнути в життя інституту, познайомитися з ним, аби потім обрати навчання саме тут».
Промоційний відеоролик, показаний на початку, допоміг присутнім краще уявити місію, бачення та цінності вишу. Як зазначив проректор Юлій Фодор, сьогодні реалізовується стратегічне прагнення – створити повноцінний угорськомовний освітній простір на Закарпатті, що охоплює всі рівні навчання – від дитячого садка до вищої школи.
До вітальних слів також приєдналася Петра Хіді М., голова Студентської ради інституту, яка познайомила гостей із яскравими аспектами студентського життя, показавши, що навчання в інституті – це не лише лекції, а й активна участь у громадському, культурному та науковому житті.
Кожна кафедра інституту підготувала спеціальні програми для учнів різного віку – від дошкільнят до старшокласників.
Кафедра педагогіки, психології, початкової та дошкільної освіти організувала ігри, майстер-класи, смуги перешкод і розвивальні активності для молодших учасників, залучаючи їх до навчання в ігровій формі.
Філологічна кафедра (англійська група) провела пізнавальну вікторину про англомовні країни, яка зацікавила учнів середніх та старших класів.
Філологічна кафедра (угорська група) створила атмосферу казки для молодших учнів та запропонувала старшокласникам літературний конкурс, що стимулював творче мислення.
Філологічна кафедра (українська група) запросила школярів зануритися в мовні ігри, відтворюючи типове студентське заняття – цікаво та доступно.
Кафедра історії та суспільствознавства організувала онлайн-вікторину з використанням мобільних телефонів. Найактивніші учасники отримали приємні призи.
Кафедра географії та туризму влаштувала країнознавчу вікторину, екскурсію територією інституту та навчання з навігації за мапою наосліп.
Кафедра біології та хімії захопила юних науковців видовищними експериментами, знайомством із зоологічними й ботанічними зразками та демонстрацією лабораторій.
Кафедра математики та інформатики представила світ штучного інтелекту, провела інтерактивні лекції та ігри, що допомагали учасникам розвивати логіку та аналітичне мислення.
Кафедра обліку та аудиту зосередилася на темі фінансової грамотності, пропонуючи інтерактивні завдання та креативні вправи під гаслом «Багатій розумно!»
Завдяки широкому спектру програм, практичному підходу та відкритій атмосфері День відкритих дверей у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці II став справжнім святом знань і відкриттів. Він дав змогу абітурієнтам сформувати чітке уявлення про освітню пропозицію інституту, оцінити сучасну інфраструктуру й побачити себе частиною академічної спільноти.
Подібні заходи не лише сприяють правильному вибору професії, а й допомагають молоді усвідомлено й з ентузіазмом підійти до одного з найважливіших рішень у житті – вибору свого майбутнього.
15 травня в центральній читальній залі бібліотеки імені Апацая Чере Яноша Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ відбулася вже традиційна наукова подія – VIII Наукова дискусія, організована інститутом Ракоці та благодійним фондом «Геніус» за підтримки Міністерства культури та інновацій Угорщини та Національної програми талантів. Цей захід став офіційним відкриттям ХІХ Міжнародної конференції з української науки, яка проводиться щороку з нагоди Дня української науки, та передує Закарпатській науковій студентській конференції.
Головна мета наукової дискусії – залучення студентів закарпатських вищих навчальних закладів до наукового мислення, діалогу й пізнання сучасних викликів. Вона покликана виховувати інтелектуалів, які представлятимуть майбутнє закарпатської угорської громади. У фокусі події – розуміння глобальних процесів, сучасних проблем, можливостей розвитку науки та значення спадщини національних діячів.
Щороку тематика дискусії адаптується до значущих ювілейних дат. 2025 рік багатий на події, які формували наукову та культурну спадщину Угорщини: 200 років з дня заснування Угорської академії наук, 200 років від дня народження Мора Йокая, 80 років із часу завершення Другої світової війни, 70 років Національній науковій студентській конференції.
Серед почесних гостей заходу були: Іштван Дьєбнар, виконавчий консул консульства Угорщини в Берегові; Бенце Гомбор, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді; проф. д-р Іштван Черничко, ректор ЗУІ; д-р Івана Чижмара, проректор з економіки та освіти ЗУІ; проф. д-р Томаш Вайсбург, президент Національної ради студентів наукових досліджень.
У своєму вітальному слові ректор Черничко наголосив на важливості спільного мислення, передачі національних цінностей та відкритого обміну знаннями як фундаменту для сталого розвитку наукової спільноти.
Програма заходу включала п’ять високопрофесійних доповідей, які охопили широкий спектр наукових, культурних та історичних тем:
д-р Барбара Банк (Католицький університет ім. Пазмань Петер, Угорщина): «Вчені в умовах диктатури»;
д-р Огуз Клемен (Сегедський університет, Угорщина): «Від тіні Деблінга до реформації душі: Сечені та проблеми психічного здоров’я через 200 років»;
проф. д-р Кароль Кочиш (Угорська академія наук): «200 років Угорській академії наук»;
проф. д-р Міхаль Шайбелі (Сегедський університет): «Масова культура та/або елітарна література: де вона стоїть на культурній карті доби Йокаї?»;
проф. д-р Томаш Вайсбург (Університет Етвеша Лоранда): «70 років науковому студентському руху в Угорщині».
Цей день став не лише майданчиком для обміну знаннями, але й платформою для натхнення молодого покоління дослідників. Погляд у минуле – через аналіз історичних подій та постатей – дозволив краще зрозуміти виклики сьогодення та перспективи наукового розвитку в майбутньому.
VIII Наукова дискусія підтвердила свою назву – «Цінність минулого – запорука майбутнього». Вона ще раз підкреслила, що збереження і переосмислення інтелектуальної спадщини є ключем до формування нової генерації науковців, готових відповідати на виклики часу з гідністю, глибоким розумінням і повагою до минулого.
«Лише ті, хто бачив, з чого ми почали, знають, як далеко ми зайшли» – Йокаї Мор.
9 квітня стіни Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ наповнилися особливою атмосферою. Тут відбувся День кар’єри та виставка продукції випускників – масштабна подія, що поєднала покоління, вшанувала минуле й надихнула на майбутнє.
Цей захід умісті Берегове став живою платформою для зустрічі досвіду й надій, можливістю для нинішніх студентів побачити реальні приклади професійної реалізації, а також продемонструвати, що знання, здобуті в стінах інституту, можуть стати трампліном до успішної кар’єри, власної справи або наукового шляху.
Консул Угорщини в м. Берегове Гергей Трієб у своїй промові згадав історичний контекст Закарпаття: «Упродовж історії Закарпаття завжди було чиєюсь периферією, що, незважаючи на негаразди, зміцнювало прив’язаність до батьківщини, вірність громаді, що тут живе, культуру та віру у виживання».
Президентка ЗУІ Ільдіко Орос емоційно поділилася своїми думками про значення події: «Для мене вони все ті ж 17-річні студенти, які приїхали сюди тоді – вони назавжди залишаться частиною родини інституту. Сьогодні – день, коли ті, хто вже обрав професію, зустрічаються з тими, на кого цей вибір ще тільки чекає».
Після церемонії відкриття виступили експерти та випускники: Крістіан Абрані – «Ключ до успішного майбутнього: планування кар’єри у 21 столітті», Молнар Д. Ержебет – «Наукова кар’єра», Камілла Дебрецені (випускниця 2016 року) – особиста кар’єрна історія, Дьєрдьі Оніско-Санто – «Зовнішній вигляд в Інтернеті: що ваш профіль у соцмережах говорить про вас?». Їх виступи стали справжнім джерелом натхнення для студентів, які лише формують власну професійну траєкторію.
Особливою гордістю заходу стала виставка продукції та послуг випускників, де свої роботи представили 16 експонентів. Відвідувачі могли не лише ознайомитися з творчістю, а й придбати вироби, підтримавши молодих підприємців.
Серед представлених категорій: десерти – Ванесса Керек Балог, Ілдіко Пушкаш, Ванесса Томчик; сувеніри та подарунки – Андреа Туроці, Шімон Летті; рукоділля та декор – Андреа Молнар Чатлош, Ілдіко Кноблок, Тімея Пилип; прикраси – Генрієтта Молнар, Діана Біро, Іріна Дерцені-Леваї; мінеральні браслети – Еріка Катона (Сіладі); аксесуари – Ілона Кедьобец-Гержені; свічки ручної роботи та прикраси з перлами – Габріелла Росоха-Варга; копченості – Андреа Козак; вина – Іштван Варга; картини – Адетта Усти.
Особливою окрасою стала демонстрація дизайнерського одягу від Центру професійно-технічної освіти ім. Егана Еде (с. Пийтерфолво).
Також були представлені Центр професійної підготовки ім. Егана Еде та Центр Тісапейтерфолво Угорського ліцею Закарпаття.
Подію організували: відділ сприяння та моніторингу працевлаштування випускників ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ, Асоціація випускників, Культурний центр імені Фодо Шандора.
Захід реалізовано за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату з питань національної політики Офісу прем’єр-міністра у співпраці із ЗАТ «Фонд імені Габора Бетлена».
Цей день став доказом того, що інститут – це не лише місце для навчання, а спільнота, що формує долі.
Він залишив по собі не лише яскраві враження, а й глибоку впевненість у тому, що знання та підтримка — це сила, яка залишається з випускниками назавжди.
Благодійний фонд «Геніус», Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ та кафедра хімії, біології, географії та туризму під керівництвом д-ра Ержебет Когут вже дев’ятий рік поспіль організовують резиденційні вихідні для талановитої молоді. Ця ініціатива спрямована на підтримку та розвиток обдарованих учнів, які демонструють особливий інтерес до природничих наук.
Програма резидентних вихідних охоплює різноманітні галузі природознавства та наукової підготовки до олімпіад, а її патронами стали відомі угорські вчені: Дьордь Гевеші (хімія), Отто Герман (біологія) та Пал Телекі (географія та геологія). Захід орієнтований на тих учнів, які раніше показали високі результати в предметних олімпіадах та виявили глибоку зацікавленість у вивченні хімії, біології та географії.
4 квітня в селі Велика Добронь Ужгородського району відбулася четверта за рахунком природознавча експедиція під назвою «Kockás Kotuliliom Tura», яка є невід’ємною частиною програми розвитку талантів. Назва туру походить від назви рідкісної рослини – рябчика шахового (Fritillaria meleagris), який є під охороною та росте в дикій природі цієї місцевості.
Учасники – учні природничого профілю з різних навчальних закладів – разом із викладачами та кураторами взяли участь у цій унікальній події. Під професійним керівництвом д-ра Ержебет Когут учасники вирушили централізовано організованим транспортом до лісничої школи та науково-дослідної бази інституту, а звідти – до каналу Сернье. Перетнувши канал на каное, вони дісталися галявини Масонка, де мали можливість спостерігати за квітучими рябчиками шаховими у природному середовищі. Польові спостереження не обмежувалися лише оглядом рослин – під час екскурсії проводилися обліки рідкісних видів, фотографування та документування спостережень. Далі на учасників чекала серія інтерактивних завдань, що поєднувала у собі елементи гри, наукового мислення та командної роботи.
«Види 2025 року» – учні у командах шукали картки з QR-кодами в лісі. Скануючи коди, вони отримували завдання-загадки про різні види рослин та тварин. Інформацію з карток заносили до таблиць, аналізували зібрані дані та працювали над ідентифікацією видів.
«Розшифровка» – хіміко-математичне завдання, де учасникам необхідно було розв’язати головоломку, щоб отримати тризначний код для відкриття замка. Це привело їх до наступної станції з новим завданням. Також учасники розгадували кросворди та шукали наукову інформацію для виконання завдань.
Участь у турі стала для учнів не лише захопливою пригодою, але й важливим кроком у їхньому інтелектуальному розвитку. Молодь отримала цінні знання, новий досвід роботи в польових умовах, а також навички командної взаємодії та дослідницької діяльності.
Цей захід вкотре продемонстрував ефективність міждисциплінарного підходу до навчання, де знання з хімії, біології та географії переплітаються з практикою, даючи змогу учням глибше зрозуміти навколишній світ.
Тур був реалізований за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату національної політики Офісу прем’єр-міністра, а також фонду Gábor Bethlen Alapkezelő Zrt.
«Kockás Kotuliliom Tour» — це не просто екскурсія, а надихаючий приклад того, як природа і наука можуть об’єднати молодь, стимулювати їхній інтерес до пізнання світу та формувати нове покоління дослідників і науковців.
21 березня в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ пройшла конференція для угорських вихователів дитячих садків Закарпаття. Захід організувала Асоціація угорських вчителів Закарпаття (KMPSZ), а головною темою стала серія лекцій «Слідами Терезії Брунсвік».
У конференції взяли участь 52 вихователі з різних куточків нашого краю. Основною темою обговорень була дошкільна освіта та її розвиток. Присутніх привітала завідувачка секції педагогіки дитячих садків KMPSZ Єва Габовда, яка зазначила, що щорічна конференція присвячується певній темі. Цьогоріч вона була присвячена Терезії Брунсвік з нагоди 250-річчя від дня її народження.
Брунсвік заснувала перші дитячі садки в Угорщині, започаткувавши таким чином традицію угорської педагогіки дошкільної освіти.
Після вітальних слів директор Берегівської філії Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Бейла Габовда прочитав вступну лекцію «Життя і творчість Терезії Брунсвік».
Далі доцентка кафедри філології Інституту Ракоці Адель Гал обговорила важливість ролі традицій в інституційній освіті. Єва Габовда виступила з доповіддю про значення мануальних вправ у розвитку пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку.
У другій половині дня голова профільного комітету з дошкільної освіти ЗУІ Ілона Гаврилюк висвітлила проблеми впровадження нових методик у дошкільній освіті. Завершальну доповідь виголосила президентка ЗУІ та KMPSZ Ільдіко Орос, яка розповіла про стан дитячих садків Закарпаття в контексті чинного законодавства про народну освіту.
На завершення учасники заходу підсумували обговорені питання та наголосили на важливості подібних заходів. Окрім освітнього аспекту, конференція стала платформою для обміну думками, досвідом і взаємної підтримки між педагогами. Учасники зазначили, що особливо в нинішні складні часи такі зустрічі є необхідними для згуртованості та підтримки освітянської спільноти.
Конференція закарпатських угорських вихователів дитячих садків була реалізована за підтримки уряду Угорщини.
У часи війни ментальне здоров’я стає критично важливим аспектом загального добробуту людини. Постійний стрес, невизначеність, втрати, розлука з близькими та страх за майбутнє можуть призводити до виснаження, депресії, тривожних розладів і навіть посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У цей складний період особливо важливо приділяти увагу психологічному добробуту, адже стабільний емоційний стан допомагає краще адаптуватися до змін та ефективно діяти в критичних ситуаціях.
14 березня в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ (м.Берегово) відбулося засідання круглого стілу, присвячене питанням психічного здоров’я у регіоні внаслідок війни. Захід організувала депутатка Європарламенту Вікторія Ференц, яка відзначила важливість психічного здоров’я не лише на індивідуальному, а й на суспільному рівні.
«Війна – це не лише фізичні руйнування та економічні втрати, а й величезний тягар для психіки людини. Стрес, невизначеність, страх за близьких, втрати – все це може мати серйозні наслідки для ментального здоров’я. Саме тому в умовах воєнного часу питання психологічної підтримки та турботи про психічний стан населення є надзвичайно важливими. Ментальне здоров’я є важливою складовою загального благополуччя людини. Його підтримка та розвиток повинні стати пріоритетом», – сказала депутатка.
У своїй вступній промові ректор ЗУІ Степан Черничко підкреслив, що здоровий дух є невід’ємною частиною здорового тіла, а війна залишила значний відбиток на психічному стані закарпатців.
Виконуючий обов’язки консула Консульства Угорщини у Берегові Іштван Дєбнар зазначив, що Угорщина проводить найбільшу гуманітарну операцію у своїй історії, щоб підтримати постраждалих від війни.
На засіданні виступили представники духовенства, благодійних організацій та медицини. Зокрема Марта Поповіч Палойтай (Мукачівська римо-католицька єпархія), Ференц Фегер (Закарпатський благодійний фонд святого Мартина), єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан, а також священнослужителі різних конфесій обговорили, як війна вплинула на їхні громади. Вони наголосили, що війна спричиняє високий рівень стресу, тривожності та депресії не тільки у військових та ветеранів. Особливо вразливими є діти, які можуть переживати травматичні події та мати труднощі з адаптацією до нових умов. Переселенці, що змушені залишити свої домівки, також стикаються з серйозними психологічними проблемами.
Учасники круглого столу підкреслили важливість психологічної підтримки для розбитих сімей та необхідність створення груп підтримки для людей у скорботі.
Головний лікар Закарпатської обласної дитячої лікарні, депутат обласної ради, заслужений лікар України Єлизавета Біров звернула увагу на необхідність створення психіатричних відділень у лікарнях, хоча головною проблемою залишається нестача спеціалістів. Представники благодійних організацій, зокрема Янош Геревич (Угорська екуменічна служба допомоги в Україні) та Янош Макук (Мальтійська благодійна служба Берегова), поділилися досвідом надання допомоги населенню.
Викладачка інституту Ракоці та керівниця психологічної служби закладу Емеке Бергауер-Олас підкреслила, що масштаби проблеми виходять за межі психічної гігієни, і фахівці стикаються з ситуаціями, які вимагають глибокої професійної підготовки. У відповідь на цю кризу з вересня 2025 року в ЗУІ розпочнеться реалізація програми з підготовки психологів.
Вікторія Ференц подякувала учасникам за їхні внески в обговорення та наголосила, що висвітлення проблеми на європейському рівні є ключовим для пошуку рішень.
Президентка ЗУІ Ільдіко Орос закликала до подальших дискусій і дій, підкресливши, що підтримка ментального здоров’я залишається актуальною не лише для учасників бойових дій, а й для всього населення Закарпаття.
Цей круглий стіл став важливим кроком у приверненні уваги до психічного здоров’я в умовах війни та пошуку конкретних рішень для підтримки постраждалих громад. Підтримка ментального здоров’я під час війни є критично важливою для збереження загального добробуту суспільства. Важливо не ігнорувати власні емоції, звертатися по допомогу і допомагати іншим. Лише спільними зусиллями можна створити умови для психологічного відновлення та подолання наслідків війни.
27 лютого студентське самоврядування Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ організувало традиційне свято прощання з зимою та урочистої зустрічі весни – фаршанґ. Захід мав насичену культурну програму.
На початку святкової події присутніх привітав ректор вишу Іштван Черничко. «Фаршанґ, період фаршанґу – це про те, щоб побути разом, спільна зустріч весни. Віримо, що після довгої зими прийде весна. Бажаю гарно провести час, розважитися, відволіктися від суворих буднів», – наголосив він.
Очільниця студентського самоврядування Петра Гіді, звертаючись до присутніх, підкреслила: «На осінньому заході – святі завершення збору врожаю винограду, сюреті-балі, – я говорила про те, що традиції пов’язують минуле з сьогоденням, будуючи наше майбутнє. Такі події важливі, бо зміцнюють громаду, показують, що ми тут не лише вчимося, а й разом проводимо наші студентські роки. Для студентського руху розбудова громади та урізноманітнення життя молоді завжди були в пріоритеті, і я обіцяю, що так залишиться й надалі. Ми працюємо над тим, щоб студентське життя було не просто словосполученням, а безліччю вражень на довгі роки».
Після цього присутні побачили виступ Закарпатського обласного угорського драматичного театру. У постановці Магдолни Ваш, яку підготували спеціально для цього заходу, ішлося про традиції фаршанґу, зокрема й фанки (пончики).
Відтак відбувся розіграш лотереї. Її цікавинкою було те, що протягом тижня студенти купували лотерейні квитки разом із фанками в їдальні інституту.
Після розіграшу цінних призів відбулося нагородження власників найкреативніших масок. У тих, які привернули найбільшу увагу, були Жолт Дем’єн та Анастасія Зейкан, вони й отримали за це нагороду.
Решта вечора пройшла за винною дегустацією. Були представлені сім видів вин від виноробні Sass із Кідьоша.
Студенти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ вчергове показали, що, крім навчання, важливу роль у їхньому житті відіграють плекання традицій і розбудова громади. Весела атмосфера вечора та спільні враження ще раз довели, що такі заходи слугують збереженню цінностей минулого, зміцнюють спільноту й урізноманітнюють студентське життя.
