«Велику торбу обіймів» подарують глядачам солісти Закарпатської філармонії – заслужений артист України Олександр Садварій та Галина Гаврилко. 7 грудня вони готують святковий концерт за участі юних вокалістів.
З 2 грудня на українсько-румунському кордоні продовжують діяти тимчасові обмеження руху через пункт пропуску «Солотвино – Сігету-Мармацієй».
Про це повідомили у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби.
У будні дні — з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00 — оформлення транспортних засобів призупинятиметься. Пішохідний перехід працює у звичному режимі.
Обмеження пов’язані з реконструкцією мосту через річку Тиса і, за попередньою інформацією, триватимуть близько 22 діб.
Прикордонники закликають подорожувальників враховувати ці зміни під час планування поїздок та, за можливості, обирати альтернативні пункти пропуску.
1 жовтня 2025 року Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II офіційно отримав статус університету. Ця подія стала історичною не лише для колективу та студентства закладу, але й для всієї угорської громади Закарпаття. А вже 28 листопада університет урочисто відкрив нові тримовні вивіски, які символічно засвідчили початок нового етапу його розвитку.
Святкування розпочалося з виконання гімну університету куруцької пісні доби Ракоці «Сумна пісня Ференца Ракоці». Після цього присутнім урочисто оголосили постанову про надання закладу університетського статусу – подію, на яку чекали десятиліттями.
У привітальному виступі ректор університету Степан Черничко підкреслив шлях, пройдений закладом від 1996 року, коли він розпочав діяльність лише з 4 спеціальностями та 74 студентами.
Сьогодні університет пропонує 34 освітні програми, здійснює підготовку за 7 галузями та 11 спеціалізаціями, а кількість вступників на перший курс бакалаврату зросла з 151 у 2015 році до 520 у 2025 році. Загальна чисельність студентів за цей час майже потроїлася — з 549 до 1582 осіб.
Від першої церемонії вручення дипломів у 2001 році заклад підготував 2832 випускників, яким видано 4376 дипломів про вищу освіту.
«Усе це ми змогли досягти лише разом. У цих результатах присутні всі: викладачі, адміністративні та технічні працівники і, безперечно, студенти», — зазначив ректор. Він наголосив, що університетський статус — це не лише визнання успіхів, а й велика відповідальність, адже тепер заклад має відповідати університетському рівню в усьому.
Міністр культури та інновацій Угорщини Балаж Ганко у своєму виступі зазначив, що Університет Ракоці відіграє ключову роль у житті угорської громади Закарпаття.
«Громада — це сила, що зберігає. І тут угорська громада має таких керівників як пані Ільдіко Орос та пана Степана Черничка, які щодня працюють заради угорців і разом з ними», — сказав він, підкресливши важливість закладу саме в рік його 30-річчя та 350-річчя від дня народження Ференца Ракоці II.
Мер Берегова Золтан Баб’як додав, що університетський статус закладу підніс значення всього міста: «Те, що інститут став університетом, зробило кожного в цьому місті більш цінним і сильним. Я дуже пишаюся тим, що моя каденція хоча б трохи причетна до того, що Берегове стало університетським містом».
Він урочисто вручив пам’ятний лист президенту університету Ільдіко Орос та ректору Степану Черничку від імені Берегівської міської ради.
Навчальний заклад також отримав вітальні листи від високопосадовців.
Кульмінацією свята стало урочисте відкриття нових вивісок університету. Відкривали їх: президентка Ільдіко Орос, міністр Балаж Ганко, ректор Степан Черничко та державна секретарка з питань вищої та професійної освіти дорослих і молоді в Угорщині Вероніка Варга-Баюс.
Захід завершився спільною молитвою, а представники історичних церков попросили Божого благословення для університетської спільноти та всіх присутніх.
Університет імені Ференца Ракоці II вже майже 30 років залишається провідним інтелектуальним центром Берегова. Це не просто навчальна установа — це спільнота, яка формує покоління, зберігає цінності та творить майбутнє.
Отримання статусу університету підтвердило професіоналізм, наполегливість і відданість усіх, хто впродовж десятиліть розбудовував угорську вищу освіту на Закарпатті.
Цей день став спільним святом для всієї громади, святом зростання, єдності та нових можливостей.
26 листопада до Паладь-Комарівців, села на Ужгородщині, надійшла допомога, зібрана в угорському місті Обароці. Вона призначалася місцевій греко-католицькій церкві, яка була пошкоджена цього року. Допомогу особисто передала делегація зповіту Феєр та Обарока на чолі з депутатом угорського парламенту Золтаном Тешшеєм.
Зустріч розпочалася спільною молитвою за мир у церкві, де парох Петер Скорпадський привітав гостей з Угорщини. Серед них були депутат Золтан Тешшей, віцепрезидент Феєрського повіту Тібор Сабо, мер Картал Мейсарош, заступник мера Аттіла Мойор, музикант Міклош Вестергам та консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Бенце Гомбор. Місцевих жителів представляли голова Ужгородського осередку «ТУКЗ-КМКС» Лівія Балог, голова фракції «ТУКЗ-КМКС» Сюртівської ОТГ Роберт Дьорке, Марія Рояк та інші члени «ТУКЗ-КМКС».
– Для нас дуже важливо, що ми не самотні в цій складній ситуації, – підкреслив отець Петер Скорпадський і разом з присутніми провів коротку церемонію, звертаючись до всемогутнього Бога, молячись за мир, народ, громаду, полонених та їхнє звільнення.
Зокрема священник наголосив, що діалог з Господом є джерелом і основою миру.
– Миру немає там, де припиняється діалог, де підриваються мости, закриваються кордони. Я бажаю, щоб цей візит відчинив нові двері, щоб ми зміцнили ці мости, бо кожен із них є прикладом для інших, адже показує, що відновлення миру можливе. Бог може обдарувати суспільство миром, якщо люди, зокрема політики, будують мости, відчиняють двері. У нашій церкві віряни, які розмовляють різними мовами, разом славлять Бога. Можливо, тому злим силам не сподобалося, що тут є дуже міцний міст між народами, – зазначив священник і подякував гостям з Угорщини за допомогу.
Відтак Міклош Вестергам виконав пісню «Блаженна Матір Божа».
Наразі в церкві виготовляються два вітражі за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді та за пожертвування художниці-вітражистки Іветти Боц.
– Коли влітку церква була пошкоджена, це був напад на всіх нас. Проте образа – погане почуття, і воно тривало недовго. Майже відразу, як ми, угорці Закарпаття, звикли, мер міста Обарока зателефонував і повідомив, що вони розпочинають збір коштів спільно з державним секретарем з питань національної політики Угорщини Начею Леврінцем та депутатом парламенту Золтаном Тешшеї. Існує давня дружня співпраця між містами-побратимами, яку ми почали відновлювати в останні роки, – сказала Лівія Балог, завдяки котрій ця співпраця стала можливою. – Нам знову не довелося просити, вони нас чують і завжди поруч. Дякую всім за цю підтримку, за увагу до нас, за те, що ви з добрим серцем знову стали поруч з нами, щоб ми могли бути братами не тільки на папері та словах, а й у справах. Це тут, на Закарпатті, особливо в останні чотири роки, має дуже велике значення, адже вселяє впевненість, що закарпатські угорці не самі, угорці завжди поруч з нами! – завершила свій виступ голова осередку ТУКЗ-КМКС.
У свою чергу, Золтан Тешшелі підкреслив, що вони приїхали із вдячністю та подякою.
– Із вдячністю за те, що в часи переслідувань християн греко-католики з Паладь-Комарівців зберігають віру. Хочемо подякувати їм також за те, що вони залишаються вірними своїй угорській ідентичності. 16 липня ми зазнали брутального нападу: з одного боку, на нашу віру, з іншого – на угорську ідентичність. Саме в третю середу листопада була так звана «червона середа» (Red Wednesday), яка є міжнародним днем привернення уваги. Ми стикаємося з тим, що кожного дня 12 наших християнських братів і сестер втрачають життя через свою віру, а 380 мільйонів наших братів і сестер у світі переслідуються за це. Проте такого не повинно відбуватися в нашому світі. Ми не можемо цього допустити, і тому прийшли, щоб показати, що любов може подолати всі труднощі. Зі слів Ісуса Христа ми знаємо, що треба прощати навіть тих, хто грішить проти нас. З цією любов’ю в серці ми прийшли сюди, щоб обійняти наших угорських братів і сестер. Наступного дня після нападу ми одразу ж розпочали збір пожертв і привезли їх сюди. Ця допомога відображає нашу єдність і велику любов. У серці Паннонії 29 населених пунктів мого виборчого округу. Фонд «Серце Паннонії» оголосив на інтернет-ресурсах про збір пожертв для Паладь-Комарівців. Крім того, місцеві органи влади повіту Феєр також надали підтримку, – зазначив Золтан Тешшелі й подякував тамтешній угорській громаді за те, що показує, як бути угорцем у скрутній ситуації. А відтак передав зібраний мільйон форинтів місцевому пароху Петеру Скорпадському.
Від мера міста-побратима Паладь-Комарівців ми дізналися, що він і раніше приїжджав на Закарпаття, 8–9 років тому був тут уперше з трупою Megarox.
– Коли ми їхали сюди по вибоїстій дорозі, я думав про дружбу, про те, що коли влітку стався той прикрий випадок, саме в нашому селі, Надьєдьгазі, у повіті Феєр, державний секретар Угорщини Леврінц Нача оголосив про зміцнення зв’язків між містами-побратимами. Ми шукали відповідь на питання, чи може це бути випадковістю.
Картал Мейсарош, будучи митцем, написав пісню, яку всі разом прослухали в церкві. Приспів: «Благаю, Боже, нехай це закінчиться, давайте припинимо і буде мир, нехай повернуться додому наші дорогі сини, нехай здійсняться наші угорські мрії» – промовляє до серця кожного з нас.
Мер передав Лівії Балог листа від Іштванни Балог, яка не могла бути присутньою особисто, але вважала за важливе запевнити у своїй підтримці угорців Закарпаття, котрі через війну живуть у страху та невизначеності, вірян з Паладь-Комарівців, і побажала, щоб єдність, мужність та любов громади додавали їм сил.
На знак вдячності місцеві мешканці подарували гостям адвентський вінок з медового печива, виготовлений руками волонтерки Карітасу Брігітти Кийс.
Зробивши спільне фото на згадку, делегація відвідала місцеву реформатську церкву, де зустрілася з пастором Аттілою Ковачем, а потім вирушила до греко-католицької благодійної їдальні в Шишлівцях. Там після передачі пожертви у вигляді продуктів на суму понад 300 тисяч форинтів гості допомогли роздати обіди.
26 листопада у Великоберезькому етнографічному музеї, що на Берегівщині, відбулися тематичні адвентські майстер-класи та пізнавальні заняття для школярів із села Яноші. Захід, організований Pro Cultura Subcarpathica (PCS), був спрямований на знайомство дітей із традиціями різдвяного циклу та створення атмосфери очікування свята.
Адвент вважається початком католицького літургійного року й часом духовної підготовки до Різдва. Проте в народних звичаях він має ще ширше значення, охоплюючи численні ритуали та обряди. Саме тому адвентським заходам надають особливої уваги: щороку ці програми збирають найбільше охочих.
Програма для яношівських школярів розпочалася з екскурсії музеєм. Діти оглянули будівлю, побачили традиційний інтер’єр, торкнулися старовинних предметів побуту та елементів народного одягу. Деякі частини вбрання навіть приміряли — цей момент став одним із найемоційніших під час відвідин.
Після екскурсії керівниця музею Адель Гал провела ознайомчу бесіду про зміст Адвенту й особливості народних звичаїв, пов’язаних із цим періодом. Учні поспілкувалися про вже відомі їм традиції та поділилися асоціаціями зі святковим циклом.
Далі діти продовжили роботу у двох групах.
Кулінарний майстер-клас: у кухні під керівництвом пані Пірошки учні готували лінзерові тістечка. Вони самостійно вирізали фігурки з тіста, а після випікання з’єднували їх варенням, створюючи ароматні різдвяні ласощі.
Майстерня святкових композицій: під наглядом майстрині Андреї Кепіч діти виготовляли адвентські настільні композиції. Спершу вони скручували свічку зі стільників воску, потім закріплювали її на дерев’яній основі та декорували ялиновими гілками. Для оздоблення використовували природні матеріали – шишки, ягоди, плоди, а також стрічки й дзвіночки. У кожного учасника вийшла власна, неповторна композиція.
Наприкінці занять школярі розмістили свої саморобки в центрі столу та разом виконали пісню «Adventi hírnök». Спільний спів наповнив будинок передріздвяною атмосферою, саме тією, яку прагнули передати організатори: духом традиції, внутрішньої зосередженості та радості очікування.
Захід реалізовано за підтримки фонду імені Шандора Чорі, а професійним партнером виступило закарпатське представництво мережі «Дім традицій».
З відкриттям нової європейської колії з’являється можливість напряму дістатися з міст Берегове та Чоп до Будапешта й Ніредьгази.
Про це повідомляє посольство України в Угорщині на сторінці у Фейсбук.
Вже з 14 грудня поїзди №36/35 та № 32/37 курсуватимуть між Будапештом, Ніредьгазою та Береговим з зупинкою на станції Феріхедь (біля Будапештського міжнародного аеропорту) і далі до Чопа.
Для пасажирів також запровадили додатковий регіональний рейс №644/647 Ужгород-Захонь (через Чоп).
Таким чином цей маршрут забезпечить зручну пересадку в Захоні на будь-який із поїздів угорської залізниці, що прямують до Будапешта.
Історія успіху однієї з учасниць проєкту, спрямованого на підтримку жіночого підприємництва, – «Повір 2.0». Галина Комендант (приїхала із Сумської області) створила гіпсові фігурки, які розповідають про жінок Закарпаття, котрі ввійшли в історію.
