Ситуація на кордоні інтенсивна, але контрольована, звітують у Чопському прикордонному загоні. За перше півріччя, порівняно з минулим роком, кількість правопорушників дещо скоротилася. І якщо раніше, переважна більшість спроб виїзду з України стосувалася чоловіків призовного віку, то нині на рівні з ними незаконно потрапити до ЄС намагаються також шукачі кращої долі. Офіційної статистики озвучувати не можуть, але констатують, що завдяки посиленому контролю як на пунктах пропуску, так і на зелених ділянках, багатьом не вдається перетнути кордон у незаконний спосіб.
Обмеження на перевезення рідин у ручній поклажі в аеропортах Європейського Союзу незабаром можуть стати минулим. Єврокомісія планує запровадити нове обладнання для перевірки безпеки, яке дозволить пасажирам брати з собою на борт більші об’єми рідин — зокрема пляшки понад 100 мл.
Наразі правила забороняють провозити рідини в упаковках понад 100 мілілітрів, за винятком ліків і дитячого харчування. Такі обмеження діють з 2006 року як захід безпеки, запроваджений у відповідь на загрозу терористичних атак із використанням рідких вибухових речовин.
Втім, ситуація змінюється. Нові сканери, здатні виявляти вибухівку навіть у великих ємностях, уже встановлені в низці європейських аеропортів. Експерти Єврокомісії позитивно оцінили їхню роботу, і тепер очікується рішення Європейської конференції цивільної авіації. Якщо його буде ухвалено, обмеження можуть бути скасовані вже в найближчі дні.
Однак впровадження нових правил відбуватиметься поступово. Не всі термінали готові до встановлення дорогого обладнання, тому можливість провозити рідини у великій тарі з’явиться спочатку лише в окремих аеропортах.
Для мандрівників це означає: перед поїздкою варто перевірити, чи підтримує обраний аеропорт нові правила.
Середня тривалість трудового життя в ЄС в 2024 році становить 37,2 року. Водночас очікувана середня тривалість трудового життя широко варіювалася між країнами Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
Найбільший показник середньої тривалості трудового життя (40 і більше років) зафіксували у 6 країнах Євросоюзу:
Нідерландах (43,8 року);
Швеції (43,0 роки);
Данії (42,5 роки);
Естонії (41,4 року);
Ірландії (40,4 років);
Німеччині (40,0 років).
Найнижчий показник було зафіксовано в Румунії (32,7 року), Італії (32,8 року) та Хорватії, Греції і Болгарії (по 34,8 роки, відповідно).
Німеччина більше не є країною-лідером для шукачів притулку в Євросоюзі, її місце зайняла Іспанія, йдеться у матеріалі Financial Times.
FT зазначає, що кінець режиму Башара Асада у Сирії призвів до зменшення кількості сирійців, які звертаються за захистом у блоці.
У травні у Європейському агентстві з питань притулку (EUAA) зафіксували 64 000 заяв про надання притулку ‒ ця цифра майже на чверть менша проти того ж періоду 2024 року. Кількість заяв від Сирії впала з приблизно 16 000 у жовтні минулого року до лише 3 100 у травні.
У Німеччині, країні, популярній серед сирійських заявників, загальна кількість заяв скоротилася приблизно вдвічі до 9 900 проти 18 700.
Згідно зі звітом, Іспанія зараз є країною з найбільшою кількістю заяв про надання притулку: у травні їх було зареєстровано майже 12 800, порівнюючи з 16 300 минулого року. Хоча загальна кількість зменшилася, зростає кількість запитів від людей, які тікають з Венесуели від економічної та політичної кризи. Зазначається, що ця тенденція також може бути пов’язана з посиленням правил імміграції у США, включно з депортацією венесуельців.
На другому місці ‒ Італія з 12 300 заявками у травні проти 15 500 минулого року, третина з яких подали громадяни Бангладеш та Перу. Далі йде Франція з 11 900 заявками, що трохи менше за торішні 12 500, які були зумовлені заявками від конголезців, що тікають від конфлікту у своїй рідній країні, а також афганців та гаїтян.
Зазначимо, дедалі більше європейських країн вимагають жорсткіших заходів для стримування нелегальної міграції на континенті, а кілька країн, наприклад Данія, шукають способи депортувати людей до країн, які не є їхньою домівкою.
Водночас найбільшу кількість осіб, які отримали притулок, зафіксовано у Німеччині ‒ 150 000 схвалених заяв за 2008–2024 роки проти 50 900 в Іспанії, 40 000 в Італії і 65 200 у Франції.
Кабінет Міністрів України на засіданні 14 липня схвалив рішення Комітету асоціації Україна-ЄС про взаємне відкриття сектора роумінгу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Кабміну.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, це рішення є частиною процедури фіналізації так званого „роумінгового безвізу” – приєднання України до політики Roam like at Home.
Очікується, що з 1 січня 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС без додаткових витрат, а громадяни ЄС – на аналогічних умовах в Україні.
„Це частина процедури фіналізації набуття роумінгового безвізу”, – зазначив Шмигаль під час засідання.
Він підкреслив, що таке рішення не лише зменшить витрати громадян, а й є важливим кроком на шляху євроінтеграції України, підтвердженням її поступового входження до цифрового простору Європейського Союзу.
Україна та Європейська комісія запускають ініціативу BraveTech EU, яка має допомогти з тестуванням нових технологій на полі бою та залучити кошти для стартапів в оборонній промисловості.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяви віце-прем’єра – міністра з питань цифрової трансформації Михайла Федорова та Єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса на конференції з відновлення України у Римі.
Дана ініціатива поєднує платформу оборонних технологій BRAVE1 Міністерства цифрової трансформації з програмами ЄС, такими як Європейський оборонний фонд (EDF) та Схема оборонних інновацій ЄС (EUDIS).
Мета даного об’єднання:
стимулювання інновацій через спільні дії,
хакатони,
швидке тестування,
пряма співпраця між європейськими та українськими компаніями – особливо стартапами та малими й середніми підприємствами.
„ЄС та його держави-члени мають промисловий потенціал, здатний допомогти Україні створювати нові оборонні системи та посилити європейську стійкість”, – зазначив Кубілюс.
BraveTech EU впроваджуватиметься у два етапи. Перший етап – „Seed”, або „Насіння”,починається восени 2025 року. Він спиратиметься на поточну діяльність EDF, посилюючи співпрацю з українською оборонною інноваційною екосистемою.
У рамках першого етапу передбачені:
зустрічі різних спеціалістів в галузі розробки програмного забезпечення з фокусом на оборонні потреби України,
нетворкінг,
налагодження партнерств між українськими та європейськими компаніями й інвесторами,
фінансування наукових досліджень і розробок для стартапів з України та ЄС,
можливості тестування нових технологій для потреб ЄС на українській території.
Другий етап – „Scale Up”, або ж „Масштабування”. Це розширення заходів першої фази з використанням додаткових ресурсів з EDF та Інструменту підтримки України (USI) у межах майбутньої Європейської програми розвитку оборонної промисловості (EDIP).
На початку BraveTech EU отримає фінансування з EDF/EUDIS, а запропоновані зміни до робочих програм EDF можуть мобілізувати до 50 мільйонів євро, що відповідатиме 50 мільйонам євро, передбаченим українським урядом.
„Це перший масштабний проект партнерства, де ми разом з нашими європейськими партнерами інвестуємо по 50 млн євро, щоб створити фонд, який буде підтримувати як європейські стартапи, так і українські”, – зазначив Михайло Федоров.
Він наголосив, що Україна спільно з ЄС буде шукати рішення, які потрібні для поля бою.
„Від зв’язку, який потрібен для дронів, продовжуючи автономними технологіями, які використовують штучний інтелект”, – пояснив міністр.
Першу в 2025 році масштабну хвилю спеки фіксуватимуть у Європі — температура сягне 42 °C. Попередження про надзвичайну спеку оприлюднили влада Іспанії, Португалії, Греції та Франції, передає The Guardian.
Державна метеослужба Іспанії Aemet повідомила, що в окремих південних регіонах країни температура може сягнути до 42°C. «Очікуються дуже високі та стійкі температури вдень і вночі, що може бути небезпечним для незахищених і вразливих людей», — заявили в Aemet.
Іспанське Міністерство охорони здоров’я закликало уникати перебування на сонці, пити багато рідини і бути особливо уважними до літніх людей, вагітних і хворих із хронічними недугами.
У Португалії в неділю дві третини країни будуть у стані підвищеної готовності. У Лісабоні прогнозують до +42 °C. У Марселі температура наближається до 40 °C — мерія розпорядилася зробити доступ до громадських басейнів безкоштовним.
В Італії — спека до +39 °C. У Сицилії та Лігурії обмежили роботу на відкритому повітрі у найспекотніші години. Профспілки закликають поширити обмеження на всю країну.
У Греції поблизу Афін через спеку й пожежу евакуювали жителів і перекрили прибережну трасу поблизу мису Суніон, де розташований храм Посейдона.
Згідно з даними Copernicus, хвиля спеки стала черговим епізодом на тлі кліматичної кризи. Минулого року Європа пережила найспекотніший березень в історії, а у світі фіксують дедалі частіші й інтенсивніші погодні аномалії.
Рада ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі 13 червня прийняла політичне рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року, а також обговорила рекомендації про дії після закінчення тимчасового захисту, які включатимуть можливість отримати новий статус у країні перебування або безперешкодно повернутися в Україну.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили у пресслужбі Ради ЄС.
Рада ЄС вирішила, що тимчасовий захист для українців буде продовжено до 4 березня 2027 року, а після його завершення громадяни України повинні мати можливість або залишитися в країні перебування в новому статусі, або повернутися на батьківщину.
Остаточно рішення про продовження тимчасового захисту має бути формально затверджене протягом кількох тижнів, після узгодження технічних деталей, таких як переклад, повідомили кореспондентці „ЄвроПравди” у Раді ЄС.
Рекомендації Ради ЄС державам-членам будуть затверджені ще з деякою затримкою – також через вирішення технічних питань.
[type] => post
[excerpt] => Рада ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі 13 червня прийняла політичне рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року, а також обговорила рекомендації про дії після закінчення тимчасового захисту, я...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1749834180
[modified] => 1749827143
)
[title] => Рада ЄС підтримала продовження тимчасового захисту для українців до березня 2027 року
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=245341&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 245367
[uk] => 245341
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 245342
[image] => Array
(
[id] => 245342
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[original_lng] => 37443
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1749816349:3
[_thumbnail_id] => 245342
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1266
[translation_required_done] => 1
[_oembed_bdc469c2efd0a5be67f9ccee02f05c5f] =>
[_oembed_time_bdc469c2efd0a5be67f9ccee02f05c5f] => 1749823387
[_algolia_sync] => 110234541002
[_oembed_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] =>
[_oembed_time_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] => 1754756060
[_oembed_7660b443e75da926012ccd1eab4685f5] =>
[_oembed_time_7660b443e75da926012ccd1eab4685f5] => 1757504633
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 294
[1] => 1561
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => захист
)
)
[9] => Array
(
[id] => 245294
[content] =>
Після дев’яти місяців „очікування” члени парламенту Чорногорії прийняли рішення про направлення військовослужбовців армії Чорногорії до місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні.
Проєкт рішення було винесено на розгляд парламенту дев’ять місяців тому, але до ухвалення дійшло тільки зараз.
За рішення проголосували 49 з 81 депутата.
У поясненні до рішення про відправку військових Чорногорії на місію ЄС сказано, що це зроблено для того, щоб посилити Збройні сили України у захисті її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Також це є способом стримати і відповісти на нинішні атаки з боку Росії та можливі загрози від інших агресорів.
Опозиція звинуватила проросійського спікера парламенту Андрію Мандича, який є противником НАТО і прихильником глави Кремля Владіміра Путіна, в перешкоджанні прийняттю цього рішення.
Його партія, яка входить до коаліції, виступає проти членства в Альянсі та санкцій, які Чорногорія ввела проти Росії через її агресію проти України.
Чорногорія приєдналася до НАТО в 2017 році за правління Демократичної партії соціалістів (ДПС), яка була усунена від влади в 2020 році.
„Дев’яносто відсотків сьогоднішньої парламентської більшості не голосували за вступ до НАТО”, – нагадала ДПС, коментуючи відкладення голосування на дев’ять місяців.
Пояснюючи це рішення, міністр оборони Драган Крапович неодноразово повторив, що „не йдеться” про розгортання чорногорських солдатів у цій місії на території України.
„Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС, у Польщі та Німеччині”, – наголосив міністр.
Місія Європейського Союзу є однією з двох так званих „українських місій”, створених після російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, в яких, як очікується, візьме участь Чорногорія.
Друга місія організована НАТО. 7 лютого цього року Рада з питань оборони та безпеки прийняла проєкт рішення про приєднання армії Чорногорії до діяльності НАТО з надання безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU).
Члени Ради, до складу якої входять президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч і спікер парламенту Андрія Мандич, домовилися, що діяльність членів армії в рамках NSATU може здійснюватися виключно на території однієї з країн НАТО.
НАТО, серед іншого, координуватиме підготовку українських сил безпеки.
Остаточне рішення про участь буде прийнято парламентом Чорногорії.
