Минулого року було зафіксовано майже стільки ж випадків денге, як за всі попередні 11 років загалом. Йдеться про хворобу, також відому як лихоманка, що руйнує кістки.
Згідно з останніми даними Європейського центру з контролю та профілактики захворювань (ECDC), кількість випадків захворювання на лихоманку денге в Європі різко зросла через зміну клімату та поширення вірусних комарів: минулого року було зафіксовано майже стільки ж випадків, скільки за попередні 11 років загалом.
Наслідки бувають фатальними.
Цей вірус, який зазвичай викликає лихоманку і м’язовий біль, а іноді є смертельним, спричинив 74 випадки захворювання в Європі в період із 2010 до 2021 року, переважно у Франції. Тим часом офіційні дані засвідчують, що лише у 2022 році було зареєстровано 71 випадок захворювання на всьому континенті, повідомляє ECDC.
На брифінгу в четвер агентство попередило, що в Європі також зросте поширення деяких вірусних захворювань, що переносяться комарами, таких як денге, Зіка, чикунгунья і лихоманка Західного Нілу.
Однак у той час, як рівень захворюваності на ці хвороби в Європі порівняно з іншими континентами за останні роки різко не зріс, кількість випадків малярії і вірусу Зіка також знизилася – показники щодо інших вірусних захворювань, зокрема, лихоманки денге, помітно зросли.
Андреа Аммон, директор організації, зазначила, що заходи мають бути зосереджені на контролі популяцій комарів, епідеміологічному нагляді та посиленні індивідуальних запобіжних заходів.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попередила в середу, що ефект Ель-Ніньо, який, ймовірно, відбудеться в 2023 і 2024 роках, може призвести до подальшого збільшення кількості інфекцій.
Зміна клімату сприяє розмноженню комарів
Очікується, що це погодне явище призведе до екстремальних погодних явищ у другій половині року, включаючи тропічні циклони на островах Тихого океану, сильні зливи в Південній Америці, посуху в Австралії та деяких частинах Азії.
За даними ВООЗ, зміна клімату призводить до збільшення кількості комарів, і статистика щодо захворюваності на вірус денге, що переноситься комарами, наприклад, вже різко зросла за останні десятиліття, особливо в Америці.
У Перу цього року в більшості регіонів країни вже оголошено надзвичайний стан, а міністр охорони здоров’я подав у відставку минулого тижня через зростання кількості випадків захворювання на лихоманку денге.
Розповсюджується комарами
Вірус денге поширюється комарами, в тому числі азіатським тигровим комаром. Лихоманка денге також відома як лихоманка, що ламає кістки, оскільки вона може викликати настільки сильний біль, що пацієнтові здається, ніби його кістки ламаються. Симптоми лихоманки денге включають лихоманку, головний біль, висип, що нагадує кір, а також біль у м’язах і суглобах.
Двотижневі військові навчання під назвою Immediate Response (Миттєве реагування) – друга частина багатонаціональних навчань DEFENDER 23.
У маневрах беруть участь близько 2800 військових США та 7000 військових армій Болгарії, Греції, Хорватії та Туреччини.
Мета навчань DEFENDER 23 – підвищення військової готовності та розвиток співпраці (взаємної сумісності) між арміями США та інших країн – союзників НАТО, а також солдатами країн, що не входять до НАТО. А також продемонструвати, що армія США може швидко розгорнути війська в Європі та ефективно їх там оснастити.
Відкриття 2,9-кіломентрового тунелю для відвідувачів із заходами із бігу та велоспорту заплановано на 15 квітня 2023 року.
Проїзд на велосипеді займає близько 10 хвилин, тоді як прохід – від 30 до 45 хвилин.
Тунель прорізає гору Льовстаккен у південно-західному норвезькому місті, з’єднуючи житлові райони Філінгсдален і Міндемірен.
Велосипедисти можуть продовжити рух до центру Бергена існуючими маршрутами.
Загальна протяжність маршруту становить 7,8 кілометра, що займає приблизно 25 хвилин у разі використання велосипеда.
Наразі проїзд цим маршрутом здійснюється за 40 хвилин.
І тунель Філлінгсдаль, і решта велосипедного маршруту до центру міста Берген фінансуються через державну підтримку муніципалітету “Екологічна обіцянка”.
Мета споруди – щоб люди обирали велосипед або піші прогулянки, а не автомобіль. Разом із зменшенням трафіку в місті, тунель допоможе скоротити викиди, які нагрівають планету, а також скоротити шкідливе забруднення.
Зазначається, що соціально відповідальні європейські компанії можуть взяти участь у зборі ноутбуків, планшетів та смартфонів. Зібрана техніка призначена для українських шкіл, лікарень, державних адміністрацій та інших установ, які постраждали від нападу Росії.
Наразі хаби збору техніки встановлені в таких містах Європи:
[type] => post
[excerpt] => В межах ініціативи Laptops for Ukraine у європейських містах запрацювали перші 11 хабів збору техніки для українців, котрі постраждали від війни.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1675160760
[modified] => 1675114305
)
[title] => У Європі запрацювали перші хаби збору техніки для українців
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=135463&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 135640
[uk] => 135463
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 135464
[image] => Array
(
[id] => 135464
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5.jpeg
[original_lng] => 36170
[original_w] => 720
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5-300x188.jpeg
[width] => 300
[height] => 188
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/63d808086a8d5.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1675107106:8
[_thumbnail_id] => 135464
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 2488
[translation_required_done] => 1
[_oembed_856244e12dae7b0b5505857f38e0bf37] =>
[_oembed_time_856244e12dae7b0b5505857f38e0bf37] => 1676531883
[_oembed_f706245bca45282d8f4e5ff73912f7a1] =>
⚠️ Confirmed: Metrics show significant reductions in internet connectivity in multiple regions of #Ukraine after widespread Russian missile attacks this morning, largely attributed to emergency power shutdowns followed by a swift recovery.
Кілька метеорологічних організацій відзначають, що середня температура в Європі зростає надзвичайно швидко. Середні темпи потепління з 1990 року становили 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття, що вдвічі перевищує середньосвітовий показник. Наразі Європа є континентом, що найшвидше нагрівається у світі.
За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), опублікованими в листопаді 2022 року, приповерхнева температура в Європі за останні 30 років зростала вдвічі швидше, ніж у середньому по світу. Це вдвічі перевищує середній світовий показник, що робить Європу континентом, який найшвидше нагрівається: з 1990 року вона потеплішала на 0,5 градуса за Цельсієм за десятиліття– пише портал Átlátszó.
У період з 2012 по 2021 рік середня глобальна температура була на 1,11-1,14 градуса за Цельсієм вищою за доіндустріальний рівень, що зробило це десятиліття найтеплішим за всю історію спостережень. Більшість вчених вважають, що основною причиною цього потепління є діяльність людини, зокрема викиди парникових газів.
За цей же період температура на суші в Європі зросла в середньому на 1,94-1,99 градуса за Цельсієм. 2020 рік вважається найтеплішим роком в Європі з початку спостережень за допомогою інструментів, з аномалією від 2,51 до 2,74 градусів за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом (1850-1900 роки). За даними видання, цей період був особливо теплим у Східній Європі, Скандинавії та на сході Піренейського півострова.
Щоб уповільнити потепління, країни ЄС взяли на себе зобов’язання в Паризькій угоді обмежити підвищення температури до 1,5 градусів за Цельсієм. Однак Європейське агентство з охорони навколишнього середовища (ЄАОС) стверджує, що без радикального скорочення глобальних викидів парникових газів ми все одно перевищимо межу в 2°C до 2050 року. Вони прогнозують, що в цьому столітті температура на суходолі Європи підніметься набагато вище середньосвітового показника.
На основі прогнозованих викидів вуглекислого газу вони представляють низку сценаріїв, один з яких передбачає підвищення температури суші від 1,2 до 3,4 градусів за Цельсієм, а також потепління від 4,1 до 8,5 градусів за Цельсієм до кінця століття.
Найбільші аномалії, ймовірно, відбудуться в північно-східній Європі, північній Скандинавії та на суші країн Середземномор’я. Найнижчий показник очікується в Західній Європі, включаючи Великобританію, Ірландію, Західну Францію, країни Бенілюксу та Данію.
Australia has just sweltered through its hottest 12 months on record, a weather official said Thursday, a period of drenching floods, tropical cyclones and mass coral bleaching. https://t.co/ikmC4SRSk5pic.twitter.com/cF7n8zv1R9
Погода в Європі може несподівано змінитися в найближчому майбутньому – із загрозою арктичної зими з середини лютого. Якщо це станеться, температура в Німеччині може впасти до мінус 20 градусів за Цельсієм.
Метеорологи прогнозують, що якщо тепле повітря над Арктикою стане домінуючим, воно витіснить холодне повітря з Арктики поблизу грунту. У результаті це холодне повітря пошириться над частинами Північної півкулі.
Зазвичай, це може тривати два-три тижні. Тож поки що не зрозуміло, куди рушить холодне повітря: воно може зачепити Північну Америку, Азію чи навіть Європу.
Якщо це станеться, лютий або навіть березень можуть бути дуже холодними, з температурою в Німеччині до -20 градусів за Цельсієм. Поки що невідомо, чи вплине це погодне явище на Європу. Однак, безсумнівно, що зима не закінчиться, поки арктичне повітря не відступить – пише портал hirado.hu з посиланням на Focus.de.
Війна не буває дешевою. Хтось втрачає на ній життя, хтось – дім, а хтось – комфорт. Агресія Рф змінює правила гри для всіх європейців. Ця зима змусить переглянути свої звички. Але ми вдячні кожному, хто розуміє пріоритети: обов’язково – вільна Європа та кінець газового ru-шантажу
У кілька країн Європи зима прийшла з нетиповою кількістю снігопадів. Зокрема товста снігова ковдра вкрила Лондон.Великобританія постраждала від снігопадів та холодів, що обернулося транспортними проблемами. У деяких районах Сполученого Королівства температура повітря впала до мінус 10° С.
Метеослужба оголосила попередження про сніг, туман і мороз на південному сході та південному заході Англії, а також на півночі Шотландії. Лондонський аеропорт «Станстед» попередив про перебої в роботі.
Сильні снігопади пройшли на території Польщі, що ускладнило автомобільне та залізничне сполучення. Багато автобусів і поїздів затримувалося. Поліція повідомила про збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод. За прогнозами синоптиків, після снігопадів на країну очікують значні морози. Температура опуститься до мінус 10–15° С. Уночі до 20° С нижче нуля.
Сильні хуртовини прийшли і до Естонії. Синоптики оголосили штормове попередження другого рівня, що означає надзвичайні погодні умови. Уранці в понеділок через снігопад, вітер та крижані дощі без електрики залишилися понад 10 тисяч домогосподарств. Дорожній рух утруднений. В аеропортах скасовують авіарейси.
Тим часом Боснія та Хорватія потерпають від повеней, спричинених дощами. Затоплено десятки будинків та доріг. Якщо опади не припиняться, влада не виключає можливість евакуації. У Боснії внаслідок зсуву ґрунту недалеко від міста загинула щонайменше одна людина.
