Міністерство культури та стратегічних комунікацій наголошує, що можливість для виїзду за кордон для військовозобов’язаних митців та медійників відновиться одразу після нормативного врегулювання надання листів сприяння.
„Рішення є тимчасовим та діятиме до уточнення формальної процедури, яка б дозволила надалі уникнути зловживань цілями культурної дипломатії. Міністерство вживає всіх заходів, аби рішення було прийнято у найкоротші терміни”, – йдеться у повідомленні.
Пропозиції міністерства полягають у тому, щоб включити до постанови „Про правила перетинання державного кордону громадянами України” перелік документів, на основі яких Мінкультури матиме підстави надавати листа-сприяння чоловікам призовного віку, які працюють в сфері культури, інформаційної безпеки, стратегічних комунікацій та лінійних аудіовізуальних медіа для їх тимчасового виїзду за кордон у період воєнного стану.
„МКСК очікує, що відновлення можливостей для виїзду за кордон для митців та медійників призовного віку відбудеться одразу після того, як будуть прийняті погоджені зміни до постанови уряду. Вони передбачатимуть надання пакету підтвердних документів, зокрема, про цілі та умови поїздки, а також інші деталі”, – йдеться в повідомленні.
У міністерстві наголосили, що зацікавлені в якнайшвидшому врегулюванні цього питання, щоб митці та медійники могли знову „брати участь в міжнародних заходах на підтримку України та доносити правду про події в країні”.
Новий проєкт міжнародного співробітництва розпочався на початку 2025 року. Мета однорічної програми «Транскордонна мовна доступність у суспільному житті» – зміцнення та розвиток мовного розмаїття регіону. Партнери проєкту – Європейське об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА), благодійний фонд «За угорський інститут» та фонд Partium Identity.
Офіційне відкриття та презентація проєкту на Закарпатті відбулись 31 січня у стінах Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ в Берегові. Присутніх привітала голова БФ «За угорський інститут» Тюнде Товт. «Наш благодійний фонд був створений багато років тому з метою підтримки функціонування Закарпатського угорського інституту. […] Сьогодні наші цілі включають підтримку суспільного життя, розвитку загальної та вищої освіти. У зв’язку з цим ми долучилися до цієї міжнародної програми», – повідомила очільниця організації.
Відтак про мету проєкту розповів ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко: «У реалізації проєкту з українського боку братиме участь Науково-дослідний центр імені Антонія Годинки, який діє при нашому вишу. Заклад раніше започаткував кілька подібних ініціатив, в рамках яких, передусім, аналізував використання угорської мови в різних сферах життя. Одним із головних висновків дослідження стало те, що серед закарпатських угорців існував значний попит на використання угорської мови на офіційному рівні, тоді як у приватній сфері внаслідок історичних змін дедалі більш важливу роль відіграє багатомовність. Цей проєкт – справді потрібна можливість».
Голова ЄОТС ТИСА Оскар Шестак під час виступу підкреслив важливість транскордонного мовного співробітництва. «Після зміни режиму почалася своєрідна мовна ізоляція, яка ускладнила спілкування між громадами та взаємодію між мовами. Однією з головних цілей цього річного проєкту є подолання цих бар’єрів і сприяння встановленню точок дотику між мовами в регіоні», – повідомив він.
Представник фонду Partium Identity, у свою чергу, наголосив, що проєкт сприяє збереженню культурної та мовної спадщини регіону, а також діалогу та співпраці між місцевими громадами. Він підкреслив, що підтримка багатомовності відіграє ключову роль не лише у плеканні традицій, а й у зміцненні ідентичності молодих поколінь. Він додав, що ініціатива сприятиме зміцненню соціальної єдності в регіоні в довгостроковій перспективі, водночас створюючи можливість розвивати мовні навички та зберігати культурне розмаїття.
Проєкт HUSKROUA Language APL впроваджується в рамках програми Interreg, яка співфінансується Європейським Союзом, і триватиме у період із 1 січня до 31 грудня 2025 року. Організатори сподіваються, що ініціатива сприятиме зміцненню мовних і культурних відносин між угорською, українською та румунською громадами в довгостроковій перспективі.
У разі відкриття кордону для всіх категорій населення хотіли б виїхати в іншу країну для постійного проживання 20,7% українців. Натомість більшість (70,0%) хотіли б залишитися в країні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Не визначилися зі своєю позицією 9,3% респондентів.
Частка тих, хто хотів би залишити Україну, вища через чоловіків (25%), ніж серед жінок (17%).
„Це можна зрозуміти, оскільки для жінок кордони не закривалися і всі, хто бажали, вони вже виїхали”, – сказала Поліна Бондаренко, аналітикиня фонду „Демократичні ініціативи”.
За даними опитування, серед молоді (18-29 років) хочуть поїхали з України 33% респондентів, серед людей старше 60 років – тільки 9%.
Серед причин бажання залишити Україну найчастіше називалися такі:
Відсутність можливостей для розвитку – 30,5%,
Загроза здоров’ю та життю внаслідок ведення бойових дій – 28,6%,
Недостатня соціальна підтримка з боку держави – 28,6%,
Для возз’єднання з рідними, які вже виїхали – 26,2%,
Опитування проведена фондом „Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року на територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face опитано 1518 респондентів віком від 18 років Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%
Польські прикордонники відкинули інформацію, поширену прокремлівськими джерелами, про масовий наплив українців через польсько-український кордон. Відомості про те, що до Польщі щодня нібито прибуває до 150 тисяч осіб, не відповідають дійсності.
Як зазначили у Прикордонній службі Польщі, збільшення руху на кордоні у грудні є сезонним явищем, передає PAP.
„Збільшення трафіку традиційно, як і щороку, пов’язане з різдвяно-новорічним періодом”, – підкреслив прессекретар Прикордонного загону на річці Буг Даріуш Сєніцький.
Воно стосується як в’їзду, так і виїзду, причому більшість громадян України, які перетинають кордон, виїжджають із Польщі. Наприклад, 22 грудня кордон перетнуло майже 89 тисяч осіб, з яких 49 тисяч виїхали з країни.
Крім того, неурядові організації, які займаються допомогою біженцям, не фіксували збільшення кількості звернень. Це спростовує заяви про масову евакуацію матерів із неповнолітніми синами через мобілізацію.
Експерти наголошують, що такі заяви є частиною дезінформаційної кампанії Кремля. Їх метою є розпалювання антиукраїнських настроїв серед польського населення.
Туреччина оголосила, що відкриває пункт пропуску „Яйладагі” на кордоні з Сирією, аби мільйони сирійських мігрантів, яких вона приймає, могли безпечно і добровільно повернутись на батьківщину.
Про це заявив турецький президент Реджеп Таїп Ердоган у понеділок, його слова наводить Reuters, пише „Європейська правда”.
Контрольно-пропускний пункт „Яйладагі”, розташований на північно-західному кордоні Сирії, був закритий з 2013 року через бойові дії.
„Ми відкриваємо прикордоний пункт „Яйладагі” для перетину кордону, щоб запобігти будь-яким перевантаженням і полегшити рух”, – сказав Ердоган, виступаючи після засідання кабінету міністрів в Анкарі.
„Ми також будемо керувати процесом добровільного повернення мігрантів”, – додав турецький президент.
Нідерланди також відновлять регулярні перевірки на своїх зовнішніх кордонах і таким чином стануть третьою країною Шенгенської зони після Австрії та Німеччини, де запровадили цей захід, заявила міністерка з питань надання притулку Марьолейн Фабер. Мета уряду – обмежити нелегальну міграцію та торгівлю людьми.
Уряд Нідерландів відновить постійний прикордонний контроль з 9 грудня. Окрім відкриття пунктів пропуску, прикордонна поліція планує створити мобільні підрозділи для припинення нелегальної міграції та торгівлі людьми.
За словами міністерки з питань надання притулку Марьолейн Фабер, контроль на кордонах буде відновлено на шість місяців, до травня 2025 року, але в разі необхідності його продовжать.
Політикиня також зазначила, що уряд не має на меті перешкоджати прикордонному руху чи перевезенню вантажів, але через зростання кількості нелегальних перетинів кордону цей крок став неминучим.
Зміни в питанні прикордонного контролю є частиною планів уряду Нідерландів посилити законодавство щодо надання притулку. З цим погодилися всі чотири урядові партії.
Про це та інше поінформували словацькі митники представників Закарпатської митниці, запрошених сьогодні (08.11) на робочу зустріч на суміжній стороні.
Під час заходу обговорили нагальні проблеми безперебійної роботи пункту пропуску «Вишнє Нємецьке – Ужгород», зокрема, що виникли на словацькому боці.
Як зазначили словацькі колеги, наразі утворилася велика черга великогабаритних транспортних засобів перед їхнім пунктом пропуску „Вишнє Нємецьке”. Це, насамперед, пов’язано зі змінами у митному законодавстві ЄС.
Присутній на зустрічі керівник Митного управління м.Міхайловце Кароль Тот повідомив, що з 01.11.2024 р. вступили нові вимоги Митного кодексу Євросоюзу щодо товарів, які вивозяться з її території транспортними засобами. Відтепер під час митних процедур необхідно подавати письмове повідомлення про вивезення таких товарів із зазначенням номеру EORI.
Нові зміни вже імплементували митні органи Словаччини та Польщі, а з 1 грудня п.р. – угорські.
Водночас, як виявилося, експортери та перевізники не були готові до таких змін, не оформили належним чином товаросупровідні документи, внаслідок чого утворилися великі черги вантажних транспортних засобів.
Зі свого боку, представники Міхаловецької поліції підтвердили складну ситуацію на дорогах при під’їзді до пункту пропуску «Вишнє Нємецьке» та вжиття всіх необхідних заходів для безпечного врегулювання руху. Так, на патрулювання вже направлено додаткові патрулі поліції.
Зважаючи на дану ситуацію, словацька сторона рекомендує перевізникам обирати інші пункти пропуску для перетину кордону з Україною, зокрема. найближчий КПП «Захонь – Чоп», що на кордоні з Угорщиною.
„Оперативно-розшукові підрозділи Держприкордонслужби активно протидіють кримінальним правопорушенням на кордоні, більшість з яких зараз пов’язана з нелегальними схемами виїзду з України чоловіків призовного віку”, – йдеться у повідомленні.
З початку введення воєнного стану в нелегальних схемах використовувалася система «Шлях». За такими схемами чоловіки виїжджали за межі України як водії та не поверталися в Україну.
„За порушення військовозобов’язаними правил перетинання державного кордону Укртрансбезпека від початку повномасштабного вторгнення в Україну відключила від Системи «Шлях» 223 перевізника, з них 202 ліцензіатів виключили за матеріалами Державної прикордонної служби України”, – зазначили прикордонники.
Лише з початку 2024 року до правоохоронних органів ДПСУ направила понад 2 тисячі повідомлень про виявлення ознак правопорушень, передбачених, зокрема, кримінальними статтями 332, 358 ККУ, які пов’язані з незаконним переправленням осіб через кордон, підробленням документів.
За цими статтями ККУ розпочато майже 1 500 кримінальних проваджень, понад 1700 особам оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Судами винесено більше 220 обвинувальних вироків, з них майже 100 пов’язані з незаконним переправленням осіб через кордон.
За період від січня до кінця жовтня 2024 року у Польщі затримано 195 українців за сприяння нелегальним мігрантам у незаконному перетині кордону з Білоруссю.
Про це повідомила прикордонна служба Польщі, передає Укрінформ.
Як повідомив представник пресслужби Прикордонної служби РП Кшиштоф Гжех, з 1 січня по 29 жовтня цього року польські служби затримали загалом 377 так званих пособників у незаконному перетині нелегальними мігрантами кордону з Білоруссю, при цьому більш ніж половина з них – 195 (51%) є громадянами України.
„Загалом від початку так званої міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні, від літа 2021 року, польські служби затримали 1754 пособників у незаконному перетину кордону з РБ, з яких 740 (42%) є громадянами України. Зокрема, торік у Польщі було затримано 295 українців за такого роду діяльність, у 2022 році – 174 громадян України, а у 2021 – 76 таких людей”, – зазначили польські прикордонники.
У Прикордонній службі Польщі також повідомили, що за таку діяльність в цьому році було арештовано 38 громадян України.
Від початку міграційної кризи у 2021 році запобіжний засіб у вигляді тимчасового арешту застосовувався загалом щодо 166 українців.
Після затримання польські органи, як правило, депортують пособників, які є громадянами третіх країн. У частині випадків щодо них також застосовується тимчасовий арешт на три місяці.
[type] => post
[excerpt] => За період від січня до кінця жовтня 2024 року у Польщі затримано 195 українців за сприяння нелегальним мігрантам у незаконному перетині кордону з Білоруссю.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1730479200
[modified] => 1730473173
)
[title] => У Польщі від початку року затримали 195 громадян України за допомогу нелегальним мігрантам
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=220672&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 220793
[uk] => 220672
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 220673
[image] => Array
(
[id] => 220673
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878.jpg
[original_lng] => 114419
[original_w] => 1024
[original_h] => 768
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878-768x576.jpg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/original-2024-11-01t135746878.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1730465974:8
[_thumbnail_id] => 220673
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 3146
[translation_required_done] => 1
[_oembed_61390f3f72871de72a3c730ccbd87751] =>
Міністр культури і стратегічних комунікацій Микола Точицький повідомив, що кожен 5-й діяч культури з тих, що виїжджають з України за дозволом від Мінкульту, залишається за кордоном.
Микола Точицький взяв участь у дискусії проєкту „Нова країна” від LB.ua та EFI Group „Українська культура як один із головних інструментів нашої перемоги”. Під час заходу він повідомив, що йому щодня надходить близько 100 заяв із запитом про виїзд за кордон.
„Протягом останніх років мала б бути створена база, відповідно до якої митці могли б виїжджати за кордон. Але її нема. Мені щоденно доводиться розглядати по 100 заяв на виїзд, більшості з цих імен я не знаю, доводиться витрачати час на пошук інформації. Також маю зауважити, що з пʼяти тих, хто виїхав, один не повертається”, – зазначив міністр.
Точицький зауважив, що на шляху до ЄС Україні доведеться ухвалити та імплементувати багато важливих змін. Зокрема, звернути окрему увагу на питання збереження спадщини.
„Вже зараз і ЮНЕСКО, і ЄС мають до нас чимало претензій щодо захисту нашої культурної спадщини. Без виконання директив ЮНЕСКО щодо захисту культурної спадщини, не бачити нам ЄС”, – наголосив очільник Мінкульту.
Він також акцентував, що не підтримує ідею децентралізації та передання на місця питань, пов’язаних зі збереженням об’єктів спадщини, з визначенням буферних зон тощо.
Під час дискусії міністр додав, що кожна сфера культури потребує окремої стратегії – театри, мистецтво, бібліотеки тощо, – і запевнив, що міністерство працює над цим. У березні 2025 року Мінкультури буде готове презентувати п’ять стратегій.
